ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2025.09.30 00:24
На часі характер козачий
та гомін в народі ходячий,
де влучне нагальне слівце
всім правду говорить про це.
Вставай на молитву, народе,
це теж, тільки в Дусі, городи –
проси, сповідаючи гріх,
за рідних і близьких своїх.

Борис Костиря
2025.09.29 22:17
Телефон, викинутий у плесо озера,
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.

Іван Потьомкін
2025.09.29 20:23
Скаржились ангели на Господа Бога, що Він потурає Ізраїлю. «Якже Мені не потурати тому,- одповів Всевишній,- кому Я наказав: «Їж і будеш ситий і наситишся, і поблагословиш Господа, Бога твого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі» («Повторення Закону», 8:1

Сергій СергійКо
2025.09.29 16:23
Ми отруєні власним авто –
Його швидкістю пересування.
Без авто ми вже майже ніхто –
Це і вирок, і щире зізнання.
Відійшли стародавні часи.
На коняці не їздять по справах.
Ніби Усик зібрав пояси,
Виростаєм у власних уявах,

Іван Потьомкін
2025.09.29 12:42
З літами охочіш розмовлять мені
із немовлятами, аніж з дорослими.
Ну, що почуєш од дорослих?
Скарги на життя:
Податки й ціни скачуть, мов зайці...
Дедалі більше даються взнаки хвороби...
Клімат міняється на гірше...
А з немовлятами якже простіш!

Юрій Гундарєв
2025.09.29 09:32
вересня ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок в історії людства - 84-ту річницю трагедії Бабиного Яру,
де було вбито близько 150 тисяч невинних людей…

Це мій друг Фіма,
літні сандалі…
Зустрілись очима,
проходить далі.

Володимир Бойко
2025.09.28 23:30
Імперське мислення просто так не вивітрюється – воно вибивається із голови разом із мізками. У московитів слова «раб», «рабство», «работа» – немовби з одного кореня. Казки про кощія безсмертного полюбляють пристаркуваті диктатори. Велич великих

Борис Костиря
2025.09.28 22:26
Краса, схована в сірий,
невиразний одяг,
стирається під дією часу,
стає одноманітною.
Що залишається від колишнього
пульсування, буйства водограю?
Краса обростає жиром,
ніби непотрібною бронею,

Іван Потьомкін
2025.09.28 19:24
Поцілунок в івриті й зброя
Позначені одною й тою ж літерою – Нун,
Якою починається ще й перемога – Ніцахон.
І є в тім логіка житейська, бо й справді:
За поцілунком безгрішна починається любов,
А не кохання тимчасове, як осоружний вітер.
Отож, цілунк

Євген Федчук
2025.09.28 19:18
Син увечері прийшов та й спитав у тата:
- Взяв оце читати книжку я у дядька Гната.
Там історії про те, як колись жилося,
Нашим предками з ким колись воювать прийшлося.
Згадувалась там також Куликовська битва,
Де московським князем був хан Мамай розби

Віктор Насипаний
2025.09.28 18:33
Так буває чомусь не раз –
У житті ми то вниз, то вгору.
І важливо завжди якраз,
Щоби був хтось надійний поруч.
---------------
Скільки доля відмірить путь?
Не страшить ні печаль, ні старість.
Коли двоє життям ідуть,

С М
2025.09.28 16:19
чуєш а ну глянь за вікно а що діється
о слухай та дощ
надворі дощить ото маєш
а не морочся тим
все буде собі якось іще
настає щось прекрасне тямиш
кайфуй собі у похмурий день
ей ей я чув тебе друзяко падай кайфуй

Сергій СергійКо
2025.09.28 14:11
Відірвати планують руку.
Пропонують протез натомість
І щоб – розпачу ані звуку,
Зараз вимкнемо вам свідомість.
“Поступитися”- кажуть, – “треба”!
І зі скальпелем всі у чергу.
“Он ще друга, дивись, у тебе”–
І вже сіли на шию зверху.

Світлана Пирогова
2025.09.28 13:41
Осіння тиша барви розливає,
І прохолода обіймає ранки.
А вересень готує склянку чаю,
Міркує, творить з листя витинанки.

Аквамарином ваблять небокраї.
Троянди пишні квітнуть біля ґанку.
Осіння тиша барви розливає,

Віктор Кучерук
2025.09.28 12:23
Цілоденно понад нами,
Всюди сіючи далі, -
Поодинці і клинами
Відлітають журавлі.
Летючи у вічний вирій,
Тужно звуки видають
Про бажання жити в мирі,
Про земну коротку путь...

Леся Горова
2025.09.28 10:57
Ця тиша, що гучніша громовиці,
Чорніша ночі та хмуріша тучі,
Уперто огорнутись норовиться
В холодний сон і в очевидь гнітючу.

Мені б її, як то було раніше,
В обидві жмені, щоб текла елеєм.
А я боюся нинішньої тиші,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ніна Яворська (1985) / Вірші

 Про себе
Я почуваюся прибульцем,-
не на своїй планеті.
Співає вітер-волоцюга,
а я пишу сонети.
Я завжди не в своїй тарілці,-
на не своїм банкеті.
Співає ластівка не в клітці,
а я пишу сонети.
Я просто голуба ворона
в пречорному прасвіті.
Співай під хрип акордеону
мої сумні сонети...


2009 р




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-21 17:10:07
Переглядів сторінки твору 5910
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.774 / 5  (4.574 / 5.28)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.462 / 5.23)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.814
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.12.27 19:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-21 18:39:45 ]
Гарні образи, зрозумілі. І хоч є кілька "технічних" недотягнень, ви сприймаєте світ очима справжнього поета. Молодець!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-21 19:15:17 ]
А де саме "не дотягнула"?Питаю з метою вдосконалення)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-21 19:53:36 ]
Щодо образів. Відсутність коми тут
"Я почувствуются прибульцем(,)
не на своїй планеті" - робить образ незрозумілим. Адже прибулець - це і є той, хто не на своїй планеті.
"Співає ластівка не в клітці
мої сумні сонети. " - не зрозуміло, тобто ластівка має співати сонети в клітці?
Щодо милозвучності. "Не на", а також "на не" і промовляється важко, і шкодять красі.
А от "голуба ворона" - цікаво, тільки чому прасвіт такий чорний? Він кольоровий :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-21 19:57:22 ]
"почуваюся" - sorry :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-21 22:28:23 ]
Зредагувала)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-10-22 01:01:23 ]
ЧУЖИЙ СВІТ
(літературна пародія)

Коли зроблюся я бульбульцем,
Назло своїй кебеті,
Я почуваюся прибульцем -
Не на своїй планеті.
Коли тону я у горілці
(Не до вина естетів!)
Я завжди не в своїй тарілці,
Не на своїм бенкеті.
Коли ж ковтну одеколону -
Кляну усіх піїтів.
Я просто голуба ворона
У їхньому прасвіті.
Між них стає мені все гірше,
Не відчуваю злету,
Усі нормальні пишуть вірші,
А я пишу - сонети.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-10-22 01:08:55 ]
Тоню! Тільки не ображайтеся, якщо зможете! Я теж
ненормальний і пишу сонети! А якщо дістав - можете
знищити цей текст. На своїй сторінці я його публікувати не буду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-10-22 01:11:07 ]
Сам вірш - хороший і зрозумілий. Це якийсь чорт потягнув на пародію. Даруйте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-10-22 09:41:09 ]
Кінцівка пародії:
"Коли ж я вранці охолоню -
Вернусь на землю жити.
І чую голос мами: "Тоню!
Не треба більше пити!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 13:40:44 ]
Пародія дуже сподобалась!Значить,таки зачепив Вас мій вірш за живе,раз Ви вирішили написати на нього пародію.На бездарні твори пародії не пишуть.Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 14:03:47 ]
Молодець, Антоніно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-10-22 23:19:51 ]
Тоню! Дякую за таке неупереджене сприйняття пародії. Ви - мудра людина і талановита поетеса. Я про це говорю Вам не вперше.
Вірш дійсно зачепив за живе. І якщо б Ви заглянули на мою сторінку, то побачили б там два вірші: "Ми грали в шашки" і "Самота", суголосні Вашому. Тільки там біла ворона, а у Вас - голуба.
А це - оригінально. Про це свого часу писала Л.Костенко "неповторність - якийсь безсмертний дотик до душі".
Ще раз дякую за неупередженість. Це - свідчить про певну велич душі і шляхетність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-10-22 23:21:07 ]
Не кажучи вже про те, що пародія - добра реклама тому, на кого її написали.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-23 11:43:11 ]
Велике спасибі за увагу до моєї скромної особи та моєї творчості)))))З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-07-12 14:31:17 ]
І хоч мені далеко до пана Ярослава Чорногуза, я на правах давнього знайомого теж вирішив написати пародію:

http://maysterni.com/publication.php?id=50244

Сподіваюсь, Ніно, Ви на мене теж за неї не образитесь, тим більше, що це не перша моя пародія на Ваші вірші. :)

До речі, вона вперше опублікована там, де я вперше побачив Ваш вірш:

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200591