Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Світлана Ілініч (1981)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   ***
    Це останні з позичених днів.
    Не надихатись, не надивитись.
  •   Я, ноче, твій!... (переклад з В. Набокова)
    Я, ноче, твій! Все зле давно забуто,
    життя ясне, незрозуміла смерть.
  •   "Гамлет". Переклад з Б.Пастернака
    Стихло все. Я вийшов на підмостки.
    До одвірка прихилив щоку.
  •   Маки
    Дотліє відчаю зола. Минуть дощі і катастрофи.
    У осені татарський профіль, вона все випалить до тла.
  •   ***
    Як синьоокі сиві віли
    спрядуть років кошлату вовну,
  •   *******
    Небо кольору стиглої сливи:
    ані хмар, ані вітру, ні птиці.
  •   Вітряно
    Вітряно, господи, вітряно.
    Серце вітрам цим довірено.
  •   Замовляння дощу
    І луна здаленілого грому
    над артеріями блискавиць…
  •   ****
    Пробачте мене, чорні круки.
    Я знаю, було вас без ліку
  •   Веснівки / 2
    Коли ці весни
    впадуть під ноги білим цвітом
  •   ****
    Це янголя руде вродилося на вишні,
    коли гули джмелі і мріяли про мед.
  •   Веснівки / 1
    Тоді приходили боги
    із млистої глевкої твані
  •   *****
    Скажи мені, Господи, те, що ніхто не говорить,
    бо я не повірю словам, що були кимось мовлені.
  •   С. Єсенін "У хаті"
    Пахне драниками пишними;
    За порогом в діжці квас,
  •   І. Бунін "Густі ялини побіля дороги...."
    Густі ялини побіля дороги,
    Пухнастий і глибокий білий сніг.
  •   Iван Бунін "Ніч, балкон, затишне дачне крісло…"
    Ніч, балкон, затишне дачне крісло…
    Океану колисковий шум…
  •   *******
    А все таке просте, таке зникоме,
    таке звичайне і таке моє,
  •   Зимна колискова
    У серці оксамитового вітру
    заснуть надвечір голоси приземні.
  •   Світанок
    Досвітніх півнів голоси намерзлі
    прозоро-сині аж до хрипоти.
  •   Легенда меча
    І що тепер? Нічого. Знов нічого.
    Гойдається далека телещогла.
  •   ******
    Ще береже глибінь зірки, ще проявляються комети
    на небі, навзнак розпростертім, і їх чекають диваки
  •   ************************
    Все сказано.
    Це мілина, де риба памʼяті німа –
  •   ********
    Крізь обличчя невидимих «ти» протікає затято юрба,
    сам собі і для себе дивак, сам собі і для себе обранець.
  •   Кола
    Коли все закінчиться,
    нас не залишиться зовсім,
  •   ***************************
    Ця засинена в темінь імла зберігає відбитки долонь,
    бурштинові ялинові сльози покотилися яблуком Євиним.
  •   ***********************
    Іти безконечністю траси у дельту сталевих доріг,
    читати чужі палімпсести, рентгени і криптограми,
  •   Осіннє
    Галера осені у істамбульській бухті.
    Пробач мої борги. Роздай мої любові.
  •   Атлантида
    Забуті міста старіють одразу,
    а потім вмирають у муках повільно
  •   Яблуні
    Корінням сягаючи дива, на гілля повісили сутінь.
    Такі неможливо забуті, такі обважніло-легкі,
  •   Сієста
    Липневий солярій. У море дерев
    ховаються сонно твої бригантини.
  •   Українське євангеліє
    Ці ріки не мріють про море, а просто течуть собі в небо,
    де місяць прозорим човном пірнає у шелесті хвиль,
  •   Ординці
    Мовчки згадують імена. Знову всує. А ти молися.
    За горами рельєфи гір розтікаються до води.
  •   Дощі
    Дощить.
    У цівках води,
  •   Двірник
    Цей двірник був мольфаром в одному з життів:
    надто рано він досвітки мовчки змітає у баки.
  •   Про все і ні про що
    Сум’яття проходить, мов сон.
    Навчи мене не шкодувати
  •   Вечірнє
    Пастелі останнього літа
            вже ллються на місто безладно.
  •   Рівнодення
    це мовчання глибоке мов дощ що пронизує наші долоні
    коли крапля остання впаде вже ніхто не згадає про спис
  •   Причастя
    Я надламую вечір тобі, як надламують хліб для причастя.
    Не дозволь цьому слову упасти, наче гріш, у колодязь блукань:
  •   Блудниця
    Мої содоми і гоморри вкладають спати дитинчат.
    Умінню жити не навчать. Уміння вмерти не оскаржать.
  •   Оденки. Мозаїка
    Кажуть, Данте боявся дантистів і блуду,
    а Руссо знав напам’ять «Історію русів».
  •   РЕІНКАРНАЦІЯ
    Так добре – учора не вмерти. Найкраще з моїх воскресінь.
    На днів надтонку волосінь нанизую спогад про літо.
  •   Осінь. Дива
    Знову сонячний глек покотився, але вицвілий сонях чола
    повертає уперто на південь, мов не вірить у зими чужі.
  •   Лав сторі
    Не питай про майбутнє. За Сциллою – Море Утрат,
    за утратами – долі непевні фіорди.
  •   Дощова колискова
    В клепсидрі дня стікає врешті сонце,
    в любистку місто викупає дощ,
  •   Легенда про великий дощ
    Великий дощ прийде надвечір...
    Пожадливе прозоре світло
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки