ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Костянтин Ватульов
2026.06.01 19:27
Весна
Полюбляю зелене оточення,
Особливо під промені вранішні.
І удосталь росою намочений,
Задурманений квітом акації.

Ще пройтися стежками охайними
Водночас і тужливо, і радісно,
Де жбурляють промінчики барвами

хома дідим
2026.06.01 17:35
* 101 *
в житті холоднім і похмурім
чогось хотів кудись-там біг
за снами уві снах моїх
і в церкві тільки та премудрість
мене оточували мури
на цім лазурнім небодні
цикуту радили мені
а в перлах порпалися кури

Ольга Олеандра
2026.06.01 15:25
***
У кожній з нас є Щось позалюдське.
У кожному. Без винятків. Й неясно
це Щось несимпатичне і жаске
чи неповторно самобутнє і прекрасне?

Воно у нас танцює? Чи лежить
заховане, зарите якнайглибше?
Не через цю відчуженість сюрчить

Федір Паламар
2026.06.01 14:41
Йошамін
В ім’я вищого Життя, нехай буде прославлене горнє Світло! Блиском укрився я, і Світло засяяло світ. Утри стали поодаль і змовлялися проти мене. (…) Муж, який скинув мене зі свого місця на землю (…) ти знищиш їх (…) Не руйнуй творіння Утр і не проганяй

Тетяна Левицька
2026.06.01 13:44
Порожнеча
Похмурий день у крона прослизнув
і зачепився поглядом за вечір.
Готується до стомленого сну
міських кварталів тьмяна порожнеча.

Сідаєш у намолене таксі,
мене лишивши на бруківці літа.
І наостанок зойкає шассі

Сергій Губерначук
2026.06.01 13:35
Творчість…
…Творчість – Така, як Ти!
Як, Ти?

18 жовтня 1999 р., Київ

Ігор Шоха
2026.06.01 13:01
Імміґрація з еміграції
Весна минає. Літо на порозі.
Немає миру, бо іде війна.
Жене людей додому чужина.
Дай, Боже, не почити у дорозі
міграції поезії у прозі
лихого житія. Душа одна.

ІІ

Борис Костиря
2026.06.01 12:10
Мороз
Прийшов мороз такий справдешній,
Хитнув підвалини старі.
Сховалась думка у черешні,
Сховалась мова у землі.
У теплім краю журавлі
В піснях оспівують прийдешнє.

Мороз величною ходою

Юрко Бужанин
2026.06.01 11:29
***
Зелена матова тарілка
пахла метеоритами і космічним пилом
Його несли під руки два сірих гуманоїди
обережно як перше видання класика
Він гикав у невагомости
і думав про невиплачений гонорар

Землянине ми прийшли забрати твій розум

Вячеслав Руденко
2026.06.01 11:04
… загубитись в лободині полуничного часу…
… засинає полуниця -
наді мною Око дня -
може липень забарився
степом в пошуках коня,

чи затримався в долонях,
запашного полину,
підхопивши пил на скроні,

Світлана Пирогова
2026.06.01 09:36
Річка Кодима (рондель)
Срібляста річка котить тихі води
Між берегів, замаяних в зело.
Життя до річки Кодими текло,
Шукаючи притулку і свободи.

Тут дзеркалом стає сама природа,
Схиливши верб зажурене чоло.
Срібляста річка котить тихі води

Віктор Кучерук
2026.06.01 06:13
* * *
Пожухле листя під ногами
Тривожно й лячно шарудить,
Уперто здійснюючи намір -
Моїх думок порвати нить.
Шурхоче мляво, однотонно,
Щоб міркувань утратив суть, -
І вже вони плетуться сонно,
Уже мені їх не збагнуть...

Володимир Бойко
2026.06.01 00:29
Нетривіальні думки – 9
Бліда міль за токсичністю переважає навіть бліду поганку. Хворому на всю голову і всієї землі буде замало. «Братья» лізуть без упину – як не з любов’ю, то з ракетами. В українській політичній історії відцентрові сили переважали доцентрові. Кол

Артур Курдіновський
2026.05.31 19:17
Зелена мелодія (мале коло ронделів)
Чи наснилось, чи ні... Вже заплутався. Не пам'ятаю...
А можливо, це просто уламок мого вітража.
Розквітала, мов літо, моя відігріта душа
У зеленій мелодії, ніжно-липневім розмаї.

Я заплющую очі та чую журу водограю,
Чиста зелень мелодії сірість мо

С М
2026.05.31 15:20
Новенький в містечкові (Eagles)
Розмови на вулиці, майже сімейні
Є сподівання і на тебе погляди
Кожен зустрічний бажає знайомитись
Навіть із друзями почуваєшся не тим

Джонні – новенький в містечкові нашому
Всякому цікавий, тобі дають шанс

Євген Федчук
2026.05.31 15:03
Павуки в банці. Боротьба за владу в Радянському Союзі 1
Як Сталін партійну «опозицію» подолав.

Хто учився при Союзі, здобував освіту,
Пам’ятає, що у вузах доводилось вчити.
І марксизми, й атеїзми без кінця зубрили,
Та й історію партійну, безумовно вчили.
Бо ж без того професію ми не здобували,
Як не з
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Ілініч (1981) / Вірші

 ***************************
Ця засинена в темінь імла зберігає відбитки долонь,
бурштинові ялинові сльози покотилися яблуком Євиним.
Із якої далекої далі неможливого «вірю» було
із глибокої синьої глини нас зробити такими миттєвими,
щоб крізь вушка мільйона голок…
щоб під голку тремку патефона…
у безмежність чиюсь безборонну,
мов розділене навпіл ребро.

Несходимістю ніжко-глевка, безоглядністю жовто-кленова
край Чумацького білого шляху ця болюча до крові стерня,
бо рознесене на галузки весняним нетерплячим дібровам
і подрібнене донеможливо на фотони зникомі імʼя.
А було ж знавіснілим дощем…
А було ж – наполеглива магма,
що остигнути зовсім не прагне,
а благає вулканіти ще.

Де метелика помах застиг у зіниці блакитним стоп-кадром,
там росте невагомістю снів, розростається, мов омела,
із плаского і звичного «моно» доростає катренно до «квадро»
серце серця, осердя зернини, найдрібніша пірʼїна крила,
що ще знає дорогу назад,
стати тут – і ні кроку, ні слова.
Сльози Євині – ще бурштинові –
всіх оплачуть і всіх воскресять.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-15 11:24:15
Переглядів сторінки твору 5112
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.864 / 5.5  (4.842 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 4.770 / 5.5  (4.763 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.755
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.07.27 14:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-15 11:46:16 ]
Знаєте, Світлано, читаю Ваш не перший уже вірш. І попередній якийсь дуже схожий на цей. Не знаю - за формою, чи за настроєм, чи за способом передавати думку. Але на відміну від попереднього цей текст - як на мене - аж занадто смисловий, і ніби трохи натужний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-15 11:52:27 ]
"Натужний" у смислі "силуваний", "штучний"?
Всякому місту - звичай і права. )
Така уже в мене натура - все ускладнювати. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-15 11:53:36 ]
ясно)))) значить моя натура все спеціально ускладнене погано сприймає))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-15 11:58:51 ]
Ну чому ж "спеціально" ускладнене? ))))
Невже Ви думаєте, що я пишу текст, а потім із словничком і гуглом його "закручую"?)
Мені ось так лягає. Так само як Ваша натура "погано сприймає"))))))


Тут знову ж та сама суперечка про критерії. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-15 12:00:42 ]
Так Ви ж самі кажете, шо Ваша натура така що все ускладнює)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-15 12:07:27 ]
Так то ж не я, то НАТУРА. ))
Що в натурі з натури візьмеш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-15 12:09:08 ]
та нічого))) я ж тільки про своє сприйняття кажу)))) я ж не роблю загальнолюдських висновків))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2011-10-15 13:04:22 ]
Справді насичено, отак відразу не проковтнеш. Одним словом, текст для літгурманів.Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-15 13:33:44 ]
І Вам, Юлю, дякую. =)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-15 22:31:16 ]
цікавий, насичений текст. його концентрації, певно, вистачило б на цілий цикл :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-15 22:34:22 ]
Може й так. Дякую))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-30 17:54:41 ]
... дійсно, для гурмані вірш;
єдина заувага по змісту, це те, що на ялині ростуть яблука: дисонує "ялинові сльози покотилися яблуком"
Якось відразу постають слова із Уматурма "травма черепномозговая" (але без жодної дошкульності),
"щоб під голку тремку патефона" - !
Мені сподобалось.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 17:58:30 ]
Дякую. З яблуками - то ж метафора. ))) Хоча... Подумаю