ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.02 21:31
Пожовкле листя
Пожовкле листя падає в обличчя,
Як сон віків похмурий і страшний.
І довга сукня осені не личить.
Вона сховає від страждань земних.

Пожовкле листя хоче говорити
Зі мною мовою повільних рік.
І більше пекло годі нам створити,

Світлана Пирогова
2025.11.02 20:59
Холодом стилета
Слова сліпі, тавровані тобою
У дощ, що перекреслив всі надії.
То ж не було хвилини супокою,
Хилились хризантем промоклі вії.

І падолист. і вітер, і печалі -
Усе змішалось у гіркім коктейлі
Зів*яли восени колишні чари.

В Горова Леся
2025.11.02 20:29
Абрикоса
Розгулявся північний, та так уже крепко і пристрасно!
Ось мою абрикосу в обіймах за ніч роздягнув.
Зняв сукЕнку, порвав, і бруківку спідницею вистелив.
Загорнулась калюжа в оборку її осяйну.

Іздаля - ніби бісером жовтим обочина вишита.
Посвітліли

Іван Потьомкін
2025.11.02 18:46
РОССОЛІМО
Я люблю не стільки з кимось чи з комп’ютером грати, скільки відтворювати партії майстрів з шахів. Для мене це щось схоже на читання цікавої книжки чи прослуховування класичної музики. І ось серед інших видатних майстрів сициліанського захисту я натрапи

Євген Федчук
2025.11.02 15:21
Звідки взялися на світі блохи
Прочитав Василько книжку про Лєвшу Лєскова.
Про те, як Лєвша спромігся блоху підкувати.
Та і став тоді бабусі своєї питати:
- Що то за звір – блоха ота? Щось для мене нове.
- То комаха. Така мала, навіть менше мухи.
І стрибає, й кусається. Зараз то ї

Микола Дудар
2025.11.02 08:48
Звучить дочасно і...
Звучить дочасно і потужно…
А дефіцит завис в коморі
Но є надія… є Залужний
І Закарпаття чемний говір
Демократична послідовність
Гуртує спокою контракти
І зупиняється у Львові…
Принаймні, висловились «Факти»

Борис Костиря
2025.11.01 22:04
Світло погаслих зірок
Ми дивимось на світло,
якого немає, -
світло погаслих зірок.
Але так само згасає світло
від людей, воно поглинається
киплячою магмою небуття.
Ми дивимося на світло
домівок, але потрібних людей

С М
2025.11.01 20:33
На ліпше (The Beatles)
Усе на ліпше хоч би як
І я божеволів у школі
Мої вчителі були кволі
Мене зупиняли й
Усе загортали
У правила щодо & щоби

Та й визнав, що усе на ліпше

Світлана Пирогова
2025.11.01 20:10
Не напишу про тебе мемуари
Не напишу про тебе мемуари,
Хоча мотиви вже робили кроки.
Ще від Кармен звучало стільки арій,
І павутинням заплітались роки.

Не напишу про тебе мемуари.
Приходить розуміння надто пізно.
Не збудувати тріумфальну арку.

Іван Потьомкін
2025.11.01 19:34
Епоха палеоліту - поруч
До подиху останнього збережи для мене, Боже,
незмірну тугу й біль за тих дітей Твоїх,
що й на схилку літ не в змозі позабути,
як їх в палеоліт війна триклята вкинула.
Там кременем-кресалом добувавсь вогонь,
поживою єдиною, а не дієтою, лобода була,

Микола Дудар
2025.11.01 13:17
Піврічне немовля...
Піврічне немовля з матусею і татком…
Якби ж по своїй волі майнули в небеса…
Якби ж прийдешня ніч цікавилась малятком —
З очей текли б не сльози, а сонячна роса…

Якби ж то сприйняла задіяне свідомість,
Я б малював це світ з пошкоджень і пожеш… і
Ні

Володимир Мацуцький
2025.11.01 12:28
Ми білі ворони
Братам по крові і братам по духу

Ми білі ворони
у цьому суспільстві,
ми сіль України,
йдемо звідусіль.
Із возом моїм
поєднається віз твій,

Борис Костиря
2025.10.31 21:49
Прощання з літом
Стоїш на крутому березі,
дивишся у воду
і опускаєш у неї
пожовкле листя і квіти,
як листи в невідомість.
Чи дістануться вони адресата?
Хто буде цим адресатом?
Бог чи зруйноване обличчя часу?

Сергій СергійКо
2025.10.31 21:06
Парасолька
Сприймай її надійним обладунком,
Бо й у речей складні бувають ролі –
Стають, зненацька, цінним подарунком.
Тому – моя, як приклад, парасоля.
Мене охороняла від негоди
Багато років, віддано служила,
Долаючи зі мною перешкоди,
Та вже мене частинку ст

Юрій Лазірко
2025.10.31 20:53
Зустріч у Світлих Споминах --- український блюз
Я пригадую - розчиняюся у думках...
Неприковані, млосні спомини... вічний блюз...
Ніжні дотики, затамовані на устах...
і не знаю я - чи ще дихаю, бо боюсь:
розгубити тебе намистинами пасії,
перекроїти час - зодягнутися в згаслого дим...
Я сумую і су

Ярослав Чорногуз
2025.10.31 17:23
Нарешті
Нарешті я ізнову на Природі,
Колише тишу ніжний вітерець.
Вистукує морзянку на колоді
Завзято-щемно дятел-молодець.

Нарешті літо бабине всміхнулось,
І золотом обсипало мене.
І дивовижним шумовинням чулим
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Ілініч (1981) / Вірші

 Світанок
Досвітніх півнів голоси намерзлі
прозоро-сині аж до хрипоти.
Уже зима. Таки зима. Тремтить
заклякла річка під холодним лезом
цього світанку – і поволі
козацькі чайки півпрозорі
із чорториїв німоти
крізь дамб намулені хребти
несуть тіла свої до моря.

Пливуть у тиші. Тіні тіней
услід закляттям шурхотять.
І рвуть соми рибалкам снасть,
і, підкоряючись велінню
нечутного серцебиття,
за ними линуть. Мерехтять
у сірім світлі їхні спини.
І час, подрібнений хвилинно,
перстом лягає на уста.

Стихають спорожнілі хори.
Ніч закриває свій псалтир.
По омофорах золотих
човни пливуть. І гаснуть зорі.
І їхнім хтось молитвам вторить
з-за обрію серпом вузьким.
Так світло бризкає нізвідки,
зникає темінь нікуди.
Човни стлівають непомітно.
Лиш сонячні горять позлітки
на фресках чорної води.

з циклу "Легенди"





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-11-10 18:47:43
Переглядів сторінки твору 12272
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.612 / 5.5  (4.842 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.763 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.708
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.07.27 14:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-11-11 20:39:00 ]
Ні, Олено, не треба Вам у це плавання. ))))))
Приємно, що сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-11 10:46:57 ]
Чайки, хоч і "напівпрозорі", але дуже відчутні і зримі! Пропливли й по моїй душі... Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-11-11 20:40:36 ]
Приємно, коли так. Дякую, Любове :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Ярмуш (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-12 17:38:36 ]
гарно ви пишете! ваші вірші, правда, не для всіх - занадто інтелектуальні, - але минати увагою творчість та ім'я чорнокнижниці і потенційного алхіміка - гріх... )

п.с. що мені особливо подобається у вашій тв-ті - дуже точні нетрівіальні рими.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-11-12 18:08:47 ]
Цікава Ви, Ольго, людина: до мене у гості ходите, а мені до вас двері зачинили. ))))) А сенс?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-11-12 18:03:59 ]
Дякую, Ольго! :) Щоправда, мушу Вас розчарувати: чорнокнижник і алхімік - то уже пережита реінкарнація. ))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Король (Л.П./М.К.) [ 2011-11-12 21:09:04 ]
Не знаю, Світлано, як там у пережитих реінкарнаціях, а у нинішній Ви, мабуть, вчителька української літератури з червоним дипломом) і Ваша вчительська любов до метафоричності (часто невиправданій) занадто перевантажує текст. Це не інтелектуальність, це багатомовна красівость. У першій строфі "козацькі чайки" "несуть тіла свої", у другій знову "пливуть у тиші", у третій знову таки "човни пливуть". Статичність на фоні мтефоричної зливи, чи навпаки)
Я б скоротив до однієї строфи, залишивши останні два рядки (справді вдалі). нмсд)
писи.
от цікаво) Ви, Світлано, напевне, замість слів "я голодна", кажете щось типу "прокинувся той звір, що дуже любить піцу")
жартую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-11-12 21:23:53 ]
Ого, яка увага до моєї скромної особи ))).
Ви помилились, Олег. Я таки вчителька за освітою ))), але працюю у вузі і займаюсь юридичною лінгвістикою, що ніякого стосунку до літератури, а тим більше до метафоричності не має.

Кожен має право на власну оцінку, тому сперечатись із Вами не буду. "Багатомовна красівость" - так "багатомовна красівость".

Мене дивує інше: Ви, абсолютно нічого не знаючи про мене ні як про людину, ні як про поета, дозволяєте собі висловлюватися у доволі різкому і претензійному тоні. Цікаво, звідки коріння Вашої прикритої жартами дошкульності та агресії?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Король (Л.П./М.К.) [ 2011-11-12 21:39:36 ]
Світлано, ніякої дошкульності та агресії) Ми говоримо тільки про тексти, виключно про тексти і ні про що інше, крім текстів. Про Вас, як людину і поета, чи про мене, ми можемо говорити на фейсбуці чи вконтакті)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-11-12 22:35:11 ]
От і добре, що порозумілися )) І що ніякої дошкульності чи агресії не було. І що Ваша мила спроба психоаналізу витоків моєї творчості продиктована винятково турботою про високий мистецький рівень авторів ПМ. )))

Завжди уважно ставлюся до усіх побажань і зауважень. Заходьте ще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Ярмуш (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 13:01:07 ]
Світлано, на жаль, не ви одна говорите, що з моєю сторінкою не все гаразд ((( Не знаю, в чім річ - буду звертатись до модераторів сайту (мабуть, оскільки я мало тут буваю - наскоками).

А щодо перенасиченості інтелектом ваших віршів, то я мушу сказати, що з моєї сторони малось на увазі - з огляду на всю вашу тврчість, яку ви представили не лише на ПМ, а на ГАКу та інде в Мережі.

п.с. чи пережита реінкарнація??? На своїй сторінці ви самі сказали, що все ще попереду )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-11-13 13:10:45 ]
Дякую, Ольго, за таку високу оцінку.

Щодо реінкарнацій - тут і не знаю,що Вам відповісти. То тема занадто особиста і неоднозначна.

Сприймайте ті слова як гру, звичайну позу манірної авторки, як то й має водитися. ))))))))
Так простіше. Я не жартую. ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Ярмуш (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 13:33:09 ]
та, власне, я розцінила розмову про потойбіч.(і посейбіч.) досвід, як обмін невимушеними жартами (хоча насправді вірю в серйозність теми), та ви праві, то особисте.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-11-13 13:44:41 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2011-11-13 15:43:00 ]
а як на мене саме тут метафоричність доречна, тим більше якщо зважати на цикл "легенди". саме метафоричність є одним з інструментів, що створює "легендарний" присмак, певне мовне бароко як складову світогляду, характерного для уявної давнини.
о, ще - мені соми на душу лягли.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-11-13 15:52:23 ]
Дякую, Юлю. Ви дуже точно відчули мій задум: і стосовно "легенди", і стосовно бароковості. Але боюсь, тут справа геть у іншому )))).