ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Марія Дем'янюк
2026.10.23 21:29
На рученьки хоче
Стукає промінчиком сонце у віконечко:
— Вставай з ліжечка мерщій, подивись на сонечко!

Вже прокинулись Карпати і хмаркам всміхаються,
Клени, буки та вільха у жовте вдягаються.

Он ялинка і смерека, золотаві шишки,
Білки в гості поспішають на смачн

Юрій Лазірко
2026.10.23 17:23
Се-Ля-Ві -- у іспанських ритмах
Із очима як пусті вокзали,
Наше місто ожива.
Світлом дихають благі квартали,
Пісня рветься на слова.

Приспів:
У мелодіях давно забутих,
Нам хотілося усе збагнути,

Ігор Терен
2026.10.23 17:21
Оптимістичні акорди драматичної комедії
З березня до вересня не узріли літа ми,
ось і жовтень хмарою лине в далину.
Синій день за вікнами прикрашає квітами
путь останню осені ранню і сумну.

А ми лише напередодні
зими лихої до весни
помітили, що на сьогодні

Вячеслав Руденко
2026.10.23 14:20
В зелених дредах…
Мілини мліли,
Піском білили.
У тінях сосен
Граки ходили.
Ховався лебідь —
Самотній, босий —
Біліший лілей
У тінях сосен.

Борис Костиря
2026.10.23 12:22
Переломи епох
Переломи епох так лякають людей,
Залишаючи шрами болючі.
Тектонічні розлами, розриви сітей.
Голос неба ніхто не озвучив.
Розповзаються тріщини в душах, і страх
Запускає глибоке коріння.
Розбивається амфора. Здавнений крах
Розпускає потворні пагіння

Юрій Гундарів
2026.10.23 11:29
Гуманізм і людяність
Корінь слова «гуманізм» - «людяний».
Але у деяких політиків дивне уявлення про це поняття…

Гуманізм - це що означає?
Це загиблі вагітні жінки,
це мости і лікарні розчавлені,
це зруйновані вщент дитсадки…

Артур Сіренко
2026.10.23 11:02
Пастух-віщун
Буденність відходить
Наче покірна валіза,
Яку несуть в руках
Подорожні вічного шляху,
Затискаючи пальці до щему,
До синяви під нігтями,
Які шкрябали в двері самотності
Дому, що стоїть на вулиці Сліз

Віктор Кучерук
2026.10.23 05:36
* * *
А дощ іде і обмиває вікна,
Змиває пил і спогади старі, -
Ніяк лише з душі печаль не зникне,
Ніщо її не звільнить від жури.
Стікають краплі, наче дні за днями,
Холоне у горнятку теплий чай, -
Утомлений нудьгою і думками,
Боюся нині впасти у відчай.

Олена Балера
2026.10.22 23:06
Amoretti. Сонет LXV (переклад з Едмунда Спенсера)
Оманні сумніви, коли лювов
Свободу втратити зродила страх.
Двох душ єднання навзамін свобод —
Чарівні узи, де ніхто не раб.
Кохання справжнє — в путах не скара,
Воно довік не принесе біди:
Тендітній пташці й клітка — не жура,
Бо спів її солодкий —

Олексій Могиленко
2026.10.22 21:16
Королева Осені
Квартонель


Холодами гартована босими,
Зацілована райдужно кольором,
Після Літечка - Осені з грозами,
Хризантема хизується гонором.

Іван Потьомкін
2026.10.22 21:12
ЖОРСТОКА ПЛАТА ЗА СЛОВА
Щоб вирватись із лещат бідноти, пішов у гладіатори Шимон бен Лакіш. На розвагу імператору й вельможам із криком «Аve Caesar! morituri te salutant!» не раз ходив юдей і сам на смерть, завдавши смерть товаришу. Зрештою, набридло юнакові це ремесло І б

М Менянин
2026.10.22 20:59
Оазис* (Схід Українського Сонця)
Є край, що зовуть Україна,
а так це і є Свята Русь,
по світу подіями лине –
коли ще сюди повернусь?

Мав кожен будинок чи хату
і рідні міста чи село,
раділи йому батько й мати

С М
2026.10.22 20:18
Штин-Фу (Frank Zappa)
У пітьмі
Де лихоманковий цвіт
А чи під водою
Де катран булькотить
Або вранці
Біля радіо
Стіни сходяться щоби задушити
І друзів катма

Юрко Бужанин
2026.10.22 18:31
***
В інституті алкогольнім,
У лікеро-горілчанім,
Завершився монотонно
Семестр денного навчання.

Ось прийшов спудей на іспит,
Викладач повідомляє: -
Будем визначати вмісти

Євген Федчук
2026.10.22 16:44
Операція «Разгрузка» (червень 1941 року)
Старий дідусь сидів переді мною,
Борідку сиву нетерпляче м‘яв,
Немов слова потрібні підбирав
Й не міг знайти. І паузою тою
Мене все більш і більш інтригував:
Що ж саме хоче мені розказати,
Чого би я іще не можу знати?
А я ж був певен, що багато зна

Ігор Шоха
2026.10.22 15:35
Незафіксоване в кадрі
Поки ще летять літа мої,
мрію наші витоки вернути,
де течуть цілющі ручаї
та джерела у чужі краї
і колись проявлене й забуте
повертає на круги свої.

ІІ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Ілініч (1981) / Вірші

 Лав сторі
Не питай про майбутнє. За Сциллою – Море Утрат,
за утратами – долі непевні фіорди.
Невагомість життя у акордах аорти
не одразу відчутна. По краплі назад
витікаю у тебе навпіл не тобою,
щоб вертатись по хорді в дотичність ковзку,
по хиткому канату – вузькому шляху,
(що довірений обраним) вже не святою -
безнадійно простою, мов липовий мед,
розігрітий на продаж (на радість прочанам).
Ми старіти колись (всім на зло) перестанем
і народимось знову. Останній поет,
неодмінно запійний, бездарний і хворий,
розповість перехожим про марність надій
і в мовчанці у відповідь – чорній, німій –
він згадає про нас і про нашу «лав сторі»,
щоб «на жалість» (без грошей) купити повій.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-09-10 05:15:45
Переглядів сторінки твору 6196
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.633 / 5.5  (4.842 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 4.543 / 5.5  (4.763 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.712
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.07.27 14:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-09-10 09:01:12 ]
Какое-то оно очень загроможденное трудно представляемыми поэтическими образами вперемежку с пропорциями, геронтологией и, тем не менее, реинкарнацией...
А вот запойный поэт - это круто. Писать, писать и писать, упиваясь своими метафорами, выдумками, фантазиями, как в запое. А потом выйти из него - и ужаснуться: неужели это все мое?
Но Вы поэтесса. И этот абзац не о Вас. Как и все остальное. Я отзывался на стихотворение.

Спасибон. Тяжело далось. Но не всем же писать бла-бла-бла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-10 11:22:02 ]
О! Дуже сподобалось - і ритміка, і образи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2010-09-10 11:25:22 ]
Спасибо за мнение. А по поводу простоты и понятности... У меня есть и "бла-бла-бла...", но такие же точно "бла" можна найти в дорожной сумке любого человека, увлекающегося поэзией. Чем я тогда отличаюсь?
Интимная и философская лирика почти всегда субъективна, чаще всего с помощью слов мы лепим самих себя. Какое "я" - такая и поэзия.
Я чуть-чуть отредактировала первые строчки, так должно быть понятнее, прочитайте еще раз.
С ув. Илинич Св.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2010-09-10 11:27:28 ]
Іване, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-20 15:46:44 ]
Точно, про майбутнє краще не знати й не питати. Воно все одно все переінакше.
Гарні думки, Світлано :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2010-09-20 16:28:11 ]
Точно. А все ж іноді така спокуса по-дитячому підглянути останню сторінку роману... Хоча всі лав сторі закінчуються хепі-ендом, просто він нам не завжди "хепі" видається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-30 08:30:45 ]
Так, майбутнє належить не нам, але ми його вибудовуємо тепер. У мене забагато оптимізму що до власного життя, хоча бачу, як життя тисяч людей летить шкереберть. Деякі Ваші надзвичайно цікаві вислови треба осмислити, перечитати, перш ніж вляжеться думка у голові. Що ж, це цікаво. Однозначно, маєте власний почерк і талант. Читаючи, усвідомлюю: українська поезія живе повноцінним життям. Тільки б попит зростав на це живе слово і все буде гаразд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-30 11:06:22 ]
Невже ви і справді вважаєте, пане Ігоре, що потік незрілої, малоосвіченої свідомості - я не про цей вірш Світлани Ілініч, а взагалі, про абсолютну більшість так званої сучасної поезії і прози, що це все повинно користуватися попитом???
Так наш читач живе реальним, напруженим життям, його цікавлять справжні здобуття, а не претензії на самобутність, химерні спотворення уявою дійсності і банальна гра у геніальність. Книжки автора, чиї твори цікавлять читача, на полицях не залежуються.

І я би вам таки рекомендував, задля вашого ж творчого майбутнього, не вкладати поняття людини в негативний контекст, бо це диявольський штамп. І життя людини не може летіти шкереберть навіть теоретично, а в мешканця, міщанина, торгаша чи національно-свідомої (не свідомої) особи і т.д. - може. Невже немає у вас поваги до священного означення "людина"?
Якщо немає, то на що розраховуємо в житті? :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-04 18:36:33 ]
Я дякую за Ваш коментар на коментар, цікаво було прочитати і таку думку, хоча я не мав на увазі ніякого негативного контексту стосовно людини. Майбутнє, з моїх переконань, належить і відоме Богу. Усвідомлюючи це, людина вибудовує своє ставлення до Бога. От все, що стоїть за моїми словами. А з тезою про сучасну поезію, яку Ви характеризуєте правильно як так звану: з цим теж абсолютно згоден. Хто тепер не пише з мислячих людей? Я називаю це інакше - граматичним матеріалом. Може люди самі собі пишуть, може розважаються. Є імена невідомі широко, які достойні стати відомими. Про них свідчу, бо маю дві збірки, видані коштом самого автора, чиє ім'я не називаю. Він за фахом музикант, але все-таки в ньому більше від поета, ніж від музиканта, бо маючи звання народного артиста, він пише вірші краще, ніж керує оркестром і це об'єктивно. А книжки роздає друзям і знайомим. Краще б навпаки, був знаний як поет, а грав би у колі друзів.
Тож, до людини маю ставлення трепетне. Просто, затиснутий межами коментаря, не даю розлогого пояснення своїм словам. Що ж, намагатимусь враховувати і це.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2010-09-30 09:40:22 ]
Дякую! А щодо попиту на українську поезію... Мені здається, що попит на поезію взагалі, незалежно від мови, зараз невеликий. Однозначно, що власне українська поезія потребує значного піару, поки що це до певної міри "розваги у шухляду", хоча я останнім часом зустрічаю дуже багато молодих (по-справжньому молодих 18-25 р.) талановитих, навіть геніально талановитих поетів, що пишуть українською.
Враження неживої українська поезія справляє почасти тому, що на поверхню "академічної" поезії виходять речі до певної міри застарілі і неактуальні. Наприклад, у нас у Вінниці, у обласному осередку Спілки письменників немає поетів, молодших 30 років, тільки 3 поета віком від 30 до 50 років, а решта - старші. Це неприродньо для поезії, як на мене.

Але є інша - молода сучасна українська література, що набирає обертів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-05 08:03:15 ]
Так, саме це я мав на увазі, зважаючи на чималу кількість цікавих молодих авторів, у тому числі на цьому ресурсі. Небагато хто з них стане відомим всій Україні. Я відношу себе до категорії читачів, а не поетів, тому дивлюсь на процеси іззовні, з-за меж літературного кола.