ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Садкова
2026.08.11 22:41
"Ось і добіг зимопис крапки..."
Ось і добіг зимопис крапки.
А далі що? Нова глава.
Уже зібрались біля кладки
від сну розбуркані слова,

щоб перейти до березоля,
в дзвінкі узятись голоси,
здійнятись піснею над полем

хома дідим
2026.08.11 19:32
* 169 *
як не потрапити
на посилання на діснея
не баґ як то говорять
але фіча
через портали
чи інакші двері
метаморфічні телеологічні
ніхто нікого не запрошує

Артур Курдіновський
2026.08.11 16:39
Повторюйся!
Повторюйся в моїм житті рефреном,
Карбуйся недописаним рядком!
Лишайся почуттям палким, шаленим,
Скажи, що ти - реальна, не фантом!

У вигаданім світі не боюся
Пройти крізь чергу монотонних днів.
Торкнись мене волоссям світло-русим,

Олена Побийголод
2026.08.11 16:08
1989. Дев’яте травня
Станіслав Рибалкін (1935-1995, з 1970 – мешканець України)

Палали стяги маково:
Дев’яте травня.
Старенька п’яно плакала
про щось прадавнє.

Тягнула зі стаканчика

Володимир Бойко
2026.08.11 14:34
Desertum
Лягає смуток, як туман,
На спорожнілі виднокраї
Затих веселий балаган –
В оазу двері зачиняють.

Холодний потяг марноти
Відходить в далеч невеселу,
Аби безвтратно перейти

Борис Костиря
2026.08.11 12:58
* * *
Нарешті випав сніг.
Небесна нагорода.
У хаосі доріг
Згубилася порода.

Цей сніг, немов слова,
Які всі зачекались.
Надія ледь жива

Вячеслав Руденко
2026.08.11 10:47
За межею змісту й біганини
Упевнившись, що досить довгих рим,
Що хибні почуття, як кучері масні,
Змиваючи вночі з обличчя грим,
Заледве оминувши дні пісні,

Воно співатиме журливіше ніж хрущ,
Чи крила кажанів,чи… спраглий неофіт,
Як напівтіло!- неспалимий кущ -

Віктор Кучерук
2026.08.11 06:55
* * *
Серпень кошик наповняє
Багатющим урожаєм, -
Уродили доокола
Груші, сливи, як ніколи,
А на яблунях гіллястих
Погляд губиться від щастя,
І язик одразу терпне,
Як врожай збираю в серпні.

Ірина Вовк
2026.08.11 05:59
"Чорний сніг Александрії" (продовження 5)
Роздмухане полум’я у серці диктатора Коли сонце схилилося до заходу, зафарбувавши Александрійську гавань у колір запеченої крові, Цезар зачинився у своєму похідному кабінеті – колишній особистій бібліотеці Птолемея Авлета, батька Клеопатри. Тут, на ві

Ольга Садкова
2026.08.10 22:33
Юрба
Карали дівчину. За віщо?
Кмітливу вдачу молоду,
що розумом за інших вища
та ще й прегарна на виду.

Таке знайшлось хіба від Бога?
Напевно, що від сатани.
«До сатани їй і дорога,

Мирон Шагало
2026.08.10 19:58
Краплі-перли
Мила, глянь, там над горою
кучерявою головою
хмара небеса підперла,
і у зливі ненавмисно
розгубила своє намисто —
чисті краплі-перли.

Мила, ми йдемо з тобою

хома дідим
2026.08.10 18:55
* 168 *
під вечір
якщо вирубити звук
гулящих і балдіючих
під вікнами
із вереском їх виплодків
подекількагодинним
я написав би щось
напрочуд тихе

Артур Сіренко
2026.08.10 17:22
Порожній глек смутку
У дерев’яних снах
Старого рибалки на ймення Мартин
Легкі дерев’яні міста
Плавають на поверхні озера,
Над очеретом літають дерев’яні чайки,
У дерев’яних скрипучих храмах
Монахи з очима синіми
П’ють черлене вино єретиків

Іван Потьомкін
2026.08.10 12:54
***
Педагогіка вчить
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні
Зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,

Борис Костиря
2026.08.10 12:52
* * *
Біліє поступово полотно
Від снігу із його авангардизмом.
Вже вицвіло гомерове руно,
Укривши душі білим песимізмом.
Так чорно-біле втомлене кіно
Міняється і міниться зі свистом.

Сніг владно і уперто наступа,

Тетяна Левицька
2026.08.10 12:22
Чорно-білий
Ні відняти, ні додати —
Ноги смерть невчасно в'яже;
сповиває тіло в лати,
закриває очі. Як же
існувати нещасливо,
чолобитні бити в церкві,
пробачати зраду хтивим
і плескати «Браво» смерті?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Ілініч (1981) / Вірші

 Лав сторі
Не питай про майбутнє. За Сциллою – Море Утрат,
за утратами – долі непевні фіорди.
Невагомість життя у акордах аорти
не одразу відчутна. По краплі назад
витікаю у тебе навпіл не тобою,
щоб вертатись по хорді в дотичність ковзку,
по хиткому канату – вузькому шляху,
(що довірений обраним) вже не святою -
безнадійно простою, мов липовий мед,
розігрітий на продаж (на радість прочанам).
Ми старіти колись (всім на зло) перестанем
і народимось знову. Останній поет,
неодмінно запійний, бездарний і хворий,
розповість перехожим про марність надій
і в мовчанці у відповідь – чорній, німій –
він згадає про нас і про нашу «лав сторі»,
щоб «на жалість» (без грошей) купити повій.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-09-10 05:15:45
Переглядів сторінки твору 6047
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.633 / 5.5  (4.842 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 4.543 / 5.5  (4.763 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.712
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.07.27 14:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-09-10 09:01:12 ]
Какое-то оно очень загроможденное трудно представляемыми поэтическими образами вперемежку с пропорциями, геронтологией и, тем не менее, реинкарнацией...
А вот запойный поэт - это круто. Писать, писать и писать, упиваясь своими метафорами, выдумками, фантазиями, как в запое. А потом выйти из него - и ужаснуться: неужели это все мое?
Но Вы поэтесса. И этот абзац не о Вас. Как и все остальное. Я отзывался на стихотворение.

Спасибон. Тяжело далось. Но не всем же писать бла-бла-бла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-10 11:22:02 ]
О! Дуже сподобалось - і ритміка, і образи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2010-09-10 11:25:22 ]
Спасибо за мнение. А по поводу простоты и понятности... У меня есть и "бла-бла-бла...", но такие же точно "бла" можна найти в дорожной сумке любого человека, увлекающегося поэзией. Чем я тогда отличаюсь?
Интимная и философская лирика почти всегда субъективна, чаще всего с помощью слов мы лепим самих себя. Какое "я" - такая и поэзия.
Я чуть-чуть отредактировала первые строчки, так должно быть понятнее, прочитайте еще раз.
С ув. Илинич Св.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2010-09-10 11:27:28 ]
Іване, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-20 15:46:44 ]
Точно, про майбутнє краще не знати й не питати. Воно все одно все переінакше.
Гарні думки, Світлано :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2010-09-20 16:28:11 ]
Точно. А все ж іноді така спокуса по-дитячому підглянути останню сторінку роману... Хоча всі лав сторі закінчуються хепі-ендом, просто він нам не завжди "хепі" видається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-30 08:30:45 ]
Так, майбутнє належить не нам, але ми його вибудовуємо тепер. У мене забагато оптимізму що до власного життя, хоча бачу, як життя тисяч людей летить шкереберть. Деякі Ваші надзвичайно цікаві вислови треба осмислити, перечитати, перш ніж вляжеться думка у голові. Що ж, це цікаво. Однозначно, маєте власний почерк і талант. Читаючи, усвідомлюю: українська поезія живе повноцінним життям. Тільки б попит зростав на це живе слово і все буде гаразд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-30 11:06:22 ]
Невже ви і справді вважаєте, пане Ігоре, що потік незрілої, малоосвіченої свідомості - я не про цей вірш Світлани Ілініч, а взагалі, про абсолютну більшість так званої сучасної поезії і прози, що це все повинно користуватися попитом???
Так наш читач живе реальним, напруженим життям, його цікавлять справжні здобуття, а не претензії на самобутність, химерні спотворення уявою дійсності і банальна гра у геніальність. Книжки автора, чиї твори цікавлять читача, на полицях не залежуються.

І я би вам таки рекомендував, задля вашого ж творчого майбутнього, не вкладати поняття людини в негативний контекст, бо це диявольський штамп. І життя людини не може летіти шкереберть навіть теоретично, а в мешканця, міщанина, торгаша чи національно-свідомої (не свідомої) особи і т.д. - може. Невже немає у вас поваги до священного означення "людина"?
Якщо немає, то на що розраховуємо в житті? :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-04 18:36:33 ]
Я дякую за Ваш коментар на коментар, цікаво було прочитати і таку думку, хоча я не мав на увазі ніякого негативного контексту стосовно людини. Майбутнє, з моїх переконань, належить і відоме Богу. Усвідомлюючи це, людина вибудовує своє ставлення до Бога. От все, що стоїть за моїми словами. А з тезою про сучасну поезію, яку Ви характеризуєте правильно як так звану: з цим теж абсолютно згоден. Хто тепер не пише з мислячих людей? Я називаю це інакше - граматичним матеріалом. Може люди самі собі пишуть, може розважаються. Є імена невідомі широко, які достойні стати відомими. Про них свідчу, бо маю дві збірки, видані коштом самого автора, чиє ім'я не називаю. Він за фахом музикант, але все-таки в ньому більше від поета, ніж від музиканта, бо маючи звання народного артиста, він пише вірші краще, ніж керує оркестром і це об'єктивно. А книжки роздає друзям і знайомим. Краще б навпаки, був знаний як поет, а грав би у колі друзів.
Тож, до людини маю ставлення трепетне. Просто, затиснутий межами коментаря, не даю розлогого пояснення своїм словам. Що ж, намагатимусь враховувати і це.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2010-09-30 09:40:22 ]
Дякую! А щодо попиту на українську поезію... Мені здається, що попит на поезію взагалі, незалежно від мови, зараз невеликий. Однозначно, що власне українська поезія потребує значного піару, поки що це до певної міри "розваги у шухляду", хоча я останнім часом зустрічаю дуже багато молодих (по-справжньому молодих 18-25 р.) талановитих, навіть геніально талановитих поетів, що пишуть українською.
Враження неживої українська поезія справляє почасти тому, що на поверхню "академічної" поезії виходять речі до певної міри застарілі і неактуальні. Наприклад, у нас у Вінниці, у обласному осередку Спілки письменників немає поетів, молодших 30 років, тільки 3 поета віком від 30 до 50 років, а решта - старші. Це неприродньо для поезії, як на мене.

Але є інша - молода сучасна українська література, що набирає обертів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-05 08:03:15 ]
Так, саме це я мав на увазі, зважаючи на чималу кількість цікавих молодих авторів, у тому числі на цьому ресурсі. Небагато хто з них стане відомим всій Україні. Я відношу себе до категорії читачів, а не поетів, тому дивлюсь на процеси іззовні, з-за меж літературного кола.