ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.12.27 14:02
Гасла та кліше (квартон)
Розмовляють гаслами й кліше
Спостерігачі та словороби.
Все для них однакової проби -
Куряче яйце чи Фаберже.

"Вір!", "Радій!", "Кохай!", "Кохай кохання!" -
Розмовляють гаслами й кліше.
Тільки їхня фраза: "Та невже?" -

Борис Костиря
2025.12.27 12:49
* * *
Страх нагадує кригу,
усепоглинаючу і всевладну.
Страх схожий
на безмежне царство зими.
Страх опутує людину
своїм павутинням,
нейронами непевності
та нейтронами зникомості.

Тетяна Левицька
2025.12.27 02:11
Молитва відчаю
Боже, припини війну!
Знищи зброю на планеті!!!
Поклади її в труну
і сховай від злої смерті!

Хай настане врешті-решт
мир і спокій первозданний,
бо на кладовищі хрест

Іван Потьомкін
2025.12.26 22:33
Не навмання, як доти
Стільки народ мій мудрості втілив у приказки й прислів’я, що в дурнях залишатися якось уже й незручно. Ну, от хоча б: «Дозволь собаці лапу покласти на стіл,то він увесь захоче видертись». Або ж: «Зашморгом цей дивиться», «Добре говорить, а зле робить».

М Менянин
2025.12.26 22:25
Скарб
Хоч родом з бувшого сторіччя,
хоч в розквіті в краю зима,
цілує вітерець обличчя
і ніжно-ніжно обійма.

Струна звучить в душі сердечно,
на подих вплинула сльоза,
тремтить в руці рука безпечна,

Світлана Пирогова
2025.12.26 17:24
Сніжить, світлішає у сірім світі (рондель)
Сніжить, світлішає у сірім світі.
Сніжинки витанцьовують у лад.
У дирижера- грудня певний такт.
Білішає примерзле з ночі віття.

Оновлення землі з старим графітом,
Бо справжній сніг, неначе чистий клад.
Сніжить, світлішає у сірім світі.

С М
2025.12.26 15:11
Стрибайте, промінчики (Procol Harum)
З віконня ковзнувши, стрибайте собі
Промінчики Місяця, ви є часткою снива
в якому (іще інший хтось-то, як ти)
й усміхнене сяєво киває згори

Стрибайте, промінчики, я знаю, я чув
ніби сходи небесні до пекла утечуть
і наша гординя – знамення падінь

Тетяна Левицька
2025.12.26 15:03
Неосяжний
Приваблюють чужі жінки? —
Красиві, вишукані, свіжі,
одружені та незаміжні —
не доторкнутися руки.

В їх погляді і крутизна,
і незбагненність магнетична,
хода і усмішка незвична

Борис Костиря
2025.12.26 13:06
Час
Лютий залишив мороз,
Наче відгомін погроз.

Навздогін штовхає сніг,
Ніби доленосний сміх.

Він з собою забере
Все нікчемне і старе.

Микола Дудар
2025.12.26 11:35
***
Хто на кого… проти кого…
Я навпроти, я за вас
Ви за мене і за Бога.
Я не проти, зробим пас.
А, ворота?.. Спільна квота.
Мій відрізок — мій ґешефт.
Хтось питає, чути: - Хто там?
«Хто» — той самий рикошет…

Артур Курдіновський
2025.12.26 09:27
Чорно-біла ніч
Білий сніг - шепіт чорної ночі,
Безголоса симфонія грудня.
Несміливо сказати щось хоче
Тихий спогад - поламана лютня.

Німота безпорадної тиші.
Ніч мене, мов дитину гойдає.
Але руки святі, найрідніші

Євген Федчук
2025.12.25 18:48
Битва під Коломною в січні 1238 року, або Як воювали «героїчні» предки московітів
Все хваляться по світу москалі,
Як героїчно предки воювали,
Як ворогів усіх перемагали.
Нема, мовляв, сильніших на землі,
Ніж москалі. І носяться із тим.
Роти всім «русофобам» закривають,
Які москальську «правду» не сприймають.
Уже всі вуха просвис

Ігор Шоха
2025.12.25 14:53
Фантасмагорія Різдва
Феєричне колесо Ярила
покотило знову до весни,
тогою сріблястою укрило
ясла, де у сонмі таїни
народила Сина Діва-мати,
але людям нині не до свята.
На святій і праведній землі
убивають віру москалі

Борис Костиря
2025.12.25 14:03
Поле
Я іду крізь незміряне поле
Несходимих і вічних снігів.
Я шукаю вселенської волі,
Що не має стійких берегів.

Ген далеко у полі безмежнім
Постає споважнілий монах.
Він здолав маяки обережні

Віктор Кучерук
2025.12.25 09:09
* * *
Різдвяна зірочка ясніє
Понад оселями в імлі
І подає усім надію
На мир та радість на землі.
Вона одна з небес безкраїх
До нас з'явилася смерком
І крізь густу імлу вітає
Своїм світінням із Різдвом.

Ярослав Чорногуз
2025.12.25 08:06
Вечір кохання
Замерехтіли трояндові свічі,
Мов розлились аромати весни.
Ти подивилася ніжно у вічі,
Мов пелюстками усипала сни.

ПРИСПІВ:
Вечір кохання, вечір кохання,
Іскри, як зорі, летіли увись,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Ілініч (1981) / Вірші

 Лав сторі
Не питай про майбутнє. За Сциллою – Море Утрат,
за утратами – долі непевні фіорди.
Невагомість життя у акордах аорти
не одразу відчутна. По краплі назад
витікаю у тебе навпіл не тобою,
щоб вертатись по хорді в дотичність ковзку,
по хиткому канату – вузькому шляху,
(що довірений обраним) вже не святою -
безнадійно простою, мов липовий мед,
розігрітий на продаж (на радість прочанам).
Ми старіти колись (всім на зло) перестанем
і народимось знову. Останній поет,
неодмінно запійний, бездарний і хворий,
розповість перехожим про марність надій
і в мовчанці у відповідь – чорній, німій –
він згадає про нас і про нашу «лав сторі»,
щоб «на жалість» (без грошей) купити повій.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-09-10 05:15:45
Переглядів сторінки твору 5776
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.633 / 5.5  (4.842 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 4.543 / 5.5  (4.763 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.712
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.07.27 14:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-09-10 09:01:12 ]
Какое-то оно очень загроможденное трудно представляемыми поэтическими образами вперемежку с пропорциями, геронтологией и, тем не менее, реинкарнацией...
А вот запойный поэт - это круто. Писать, писать и писать, упиваясь своими метафорами, выдумками, фантазиями, как в запое. А потом выйти из него - и ужаснуться: неужели это все мое?
Но Вы поэтесса. И этот абзац не о Вас. Как и все остальное. Я отзывался на стихотворение.

Спасибон. Тяжело далось. Но не всем же писать бла-бла-бла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-10 11:22:02 ]
О! Дуже сподобалось - і ритміка, і образи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2010-09-10 11:25:22 ]
Спасибо за мнение. А по поводу простоты и понятности... У меня есть и "бла-бла-бла...", но такие же точно "бла" можна найти в дорожной сумке любого человека, увлекающегося поэзией. Чем я тогда отличаюсь?
Интимная и философская лирика почти всегда субъективна, чаще всего с помощью слов мы лепим самих себя. Какое "я" - такая и поэзия.
Я чуть-чуть отредактировала первые строчки, так должно быть понятнее, прочитайте еще раз.
С ув. Илинич Св.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2010-09-10 11:27:28 ]
Іване, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-20 15:46:44 ]
Точно, про майбутнє краще не знати й не питати. Воно все одно все переінакше.
Гарні думки, Світлано :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2010-09-20 16:28:11 ]
Точно. А все ж іноді така спокуса по-дитячому підглянути останню сторінку роману... Хоча всі лав сторі закінчуються хепі-ендом, просто він нам не завжди "хепі" видається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-30 08:30:45 ]
Так, майбутнє належить не нам, але ми його вибудовуємо тепер. У мене забагато оптимізму що до власного життя, хоча бачу, як життя тисяч людей летить шкереберть. Деякі Ваші надзвичайно цікаві вислови треба осмислити, перечитати, перш ніж вляжеться думка у голові. Що ж, це цікаво. Однозначно, маєте власний почерк і талант. Читаючи, усвідомлюю: українська поезія живе повноцінним життям. Тільки б попит зростав на це живе слово і все буде гаразд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-30 11:06:22 ]
Невже ви і справді вважаєте, пане Ігоре, що потік незрілої, малоосвіченої свідомості - я не про цей вірш Світлани Ілініч, а взагалі, про абсолютну більшість так званої сучасної поезії і прози, що це все повинно користуватися попитом???
Так наш читач живе реальним, напруженим життям, його цікавлять справжні здобуття, а не претензії на самобутність, химерні спотворення уявою дійсності і банальна гра у геніальність. Книжки автора, чиї твори цікавлять читача, на полицях не залежуються.

І я би вам таки рекомендував, задля вашого ж творчого майбутнього, не вкладати поняття людини в негативний контекст, бо це диявольський штамп. І життя людини не може летіти шкереберть навіть теоретично, а в мешканця, міщанина, торгаша чи національно-свідомої (не свідомої) особи і т.д. - може. Невже немає у вас поваги до священного означення "людина"?
Якщо немає, то на що розраховуємо в житті? :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-04 18:36:33 ]
Я дякую за Ваш коментар на коментар, цікаво було прочитати і таку думку, хоча я не мав на увазі ніякого негативного контексту стосовно людини. Майбутнє, з моїх переконань, належить і відоме Богу. Усвідомлюючи це, людина вибудовує своє ставлення до Бога. От все, що стоїть за моїми словами. А з тезою про сучасну поезію, яку Ви характеризуєте правильно як так звану: з цим теж абсолютно згоден. Хто тепер не пише з мислячих людей? Я називаю це інакше - граматичним матеріалом. Може люди самі собі пишуть, може розважаються. Є імена невідомі широко, які достойні стати відомими. Про них свідчу, бо маю дві збірки, видані коштом самого автора, чиє ім'я не називаю. Він за фахом музикант, але все-таки в ньому більше від поета, ніж від музиканта, бо маючи звання народного артиста, він пише вірші краще, ніж керує оркестром і це об'єктивно. А книжки роздає друзям і знайомим. Краще б навпаки, був знаний як поет, а грав би у колі друзів.
Тож, до людини маю ставлення трепетне. Просто, затиснутий межами коментаря, не даю розлогого пояснення своїм словам. Що ж, намагатимусь враховувати і це.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2010-09-30 09:40:22 ]
Дякую! А щодо попиту на українську поезію... Мені здається, що попит на поезію взагалі, незалежно від мови, зараз невеликий. Однозначно, що власне українська поезія потребує значного піару, поки що це до певної міри "розваги у шухляду", хоча я останнім часом зустрічаю дуже багато молодих (по-справжньому молодих 18-25 р.) талановитих, навіть геніально талановитих поетів, що пишуть українською.
Враження неживої українська поезія справляє почасти тому, що на поверхню "академічної" поезії виходять речі до певної міри застарілі і неактуальні. Наприклад, у нас у Вінниці, у обласному осередку Спілки письменників немає поетів, молодших 30 років, тільки 3 поета віком від 30 до 50 років, а решта - старші. Це неприродньо для поезії, як на мене.

Але є інша - молода сучасна українська література, що набирає обертів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-05 08:03:15 ]
Так, саме це я мав на увазі, зважаючи на чималу кількість цікавих молодих авторів, у тому числі на цьому ресурсі. Небагато хто з них стане відомим всій Україні. Я відношу себе до категорії читачів, а не поетів, тому дивлюсь на процеси іззовні, з-за меж літературного кола.