Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Марія Гончаренко (1943)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   дощі
    надворі свято
    йдуть дощі
  •   злотисті фарби
    На дніпрових пагорбах мимоволі згадалися
    Рембрант Харменс ван Рейн і його перша дружина
  •   ...дозволь собі...
    я стуляю три пучки до купи
    і врівноважую у собі світи
  •   Цюй Юань*. Ли Сао. вірш 45. переклад Олександра Гітовича
    Скорблю -
    Какие люди правят нами!
  •   Златочко
    щось неправильно ми зрозуміли
    Златочко -
  •   ПОВНОЛУННЯ (за Красіміром Георгієвим)
    я стиснутий в жмені долі,
    вона грає мною як хоче,
  •   ПРАЩУР **
    згорбатився Чумацький Шлях
    важка дорога
  •   Вірш ( з Красіміра Георгієва)
    Написав я вірша про самотність.
    Писав у зворотньому напрямку, від останнього рядка до першого.
  •   крізь цей туман
    розвиднюється…
    цідиться повітря
  •   своїм шляхом
    О, пане Грассе!
    Сказали Ви за мене
  •   плавуча фортеця
    о гори і плато Італії
    на якорі правічному
  •   * * *
    працює Час
    руйнує плоть
  •   ніжність
    у тиші кімнати
    раптовий вітер огорнув мене
  •   Етна
    О не підходь
    нестямна я
  •   дві хвилі
    ми так завжди йдемо
    твоє праве плече заступає моє
  •   саме тому
    навмання відкрила книгу читаю
    „стара сосна проповідує мудрість
  •   сувій
    вже нашої ріки
    скелясті береги
  •   ...лечу
    здалеку бачу тебе
    позаду лишаю тіло
  •   пісня
    я прокидаюсь і посміхаюсь –
    мандрівка продовжується
  •   як тануть зорі
    Замету на ніч хату
    щоби ти Богородице
  •   ... незворушність
    моє мовчання –
    тиха поверхня Дніпра
  •   За Марією Приймаченко. "Їде осінь на коні"
    Їде Осінь на коні
    на оцій картині
  •   Пізня осінь (етюд)
    вже листя можна полічити
    небо затягнене хмарами
  •   ...освітлені...
    яка сила
    згортає наші світи
  •   ...самозречено...
    Жити - як творити молитву
    натхненно самозречено палко
  •   ...осені
    Повільно згасає осінь
    поступово вивільнюється суть
  •   рана
    слова націлені у мене
    були спрямовані тобі
  •   пейзажі
    мій погляд полює на твій
    і ловить його безуспішно
  •   надсвідома суть
    і я палаю ніжна Осінь
    хто згасить полум"я моє
  •   осіння смальта
    знов падолист
    знов пада лист
  •   одного разу...
    о п’ятій годині ранку
    тридцять першого жовтня
  •   ...мовчазні
    заздрю листку що ліг тобі на плече
    ти так ніжно узяв його в руку
  •   ...на радість й біду
    ти мене не побачиш
    у хмарі пройду
  •   ...щось
    коли мені важко
    щось схиляє моє тіло
  •   усе просто
    я просто йду
    я не боюся бути непомітною
  •   ... на мить
    Хмари над містом
    у простори між ними
  •   ніжність
    поволі пада
    переді мною на стежину
  •   дивлюсь у вікно
    сьогодні вечір належить тобі
    сиджу за столом
  •   в нашаруваннях днів
    Заступнице
    перед тобою стою
  •   простори між словами
    У шухляді стола
    хаосом
  •   за дверима роботи
    я повертаюсь з роботи
    як повертаються з тилу
  •   так солодко...
    цього ранку
    вперше за осінь
  •   ...і затужив вітер
    після кількох днів
    дивних роздумів
  •   свідок
    ти міцне
    ти стоїш непорушно
  •   невже забули
    на Паперті Всесвітній стоїмо
    іще не жебраки
  •   на вулицях міста
    потаємним зором я бачу тебе на вулицях міста
    і несвідомо обчислюю місце нашої зустрічі
  •   згадуючи Хокусая...
    дивлюся на Фудзі
    вона неосяжна
  •   межа
    я вчуся у птахів літати
    долати простір
  •   суховій
    Всі літні місяці
    панував
  •   в небі Спокою
    Світла Пречиста
    золотом вбралося місто
  •   усамітнені перехожі . Зі збірки "Структури Я"
    Ще цвітуть гикавка і пасльон
    і непомітна в траві галінсога
  •   шляхи
    жоден шлях прокладений на Землі
    не приведе до вас...
  •   бабине літо
    павутинка
    що летить за вітром
  •   Твій Сад
    Сущий
    Всеблагий
  •   захмарені думки
    Звіре химерний
    щоразу ти дивишся на мене
  •   до схід сонця
    устаю до схід сонця
    чекаю
  •   наче струснувся світ
    Коли смерть завітала до нас у гості
    і забрала таку дорогу нам людину
  •   З шухляди.
    затягивающие горизонт
    вплетающие нас в свои
  •   самотні Дерева *
    я Радість зустрів
    о проминальності дні
  •   звиклі до смирення і каяття
    ми всі – безкінечне тіло Христа
    розіп’яте на дорогах революцій
  •   cтомлені птахи
    За чорним склом
    вечірнього поїзду метро
  •   його час
    щасливий той
    хто чує
  •   каравели
    високі хмари
    скупчились край міста
  •   ніч була
    радію ранку що настав
    так довго ніч була
  •   каміння
    Уже час розчарувань
    дивлюся на тебе
  •   Неопалима купина**
    Палаю вогнем майже білим
    сивизна – це вогонь
  •   ріка
    З якої це дивини я сяю
    перепливаючи ріку ніжності
  •   З шухляди. "до утра светиться"
    майский жук с золотистым взглядом
    стонет над гладью реки
  •   торкаючись землі
    кроком
    що не завдає шкоди
  •   З шухляди. "мелочи"
    мне нравится твой голос -
    мягкий ветер скользит в пространстве
  •   З шухляди.
    Пройдут дни и ночи
    и снова
  •   заворожений спокій
    Знову безкраїм моїм степом
    побігли язики полум’я
  •   вранці
    Поступово
    ніч розчинювала мене у собі
  •   „Грація” *
    тиша навколо мене
    золотисто співала
  •   буття
    Нема дня і ночі
    білого і чорного
  •   і знову зблисну **
    затихлі струни не торкну
    до серця їх притисну
  •   "І почув він голос давній" **
    І почув я голос давній
    тільки голос
  •   крик ворона
    кожний мій день починається Радістю
  •   у цих ритмах
    “У чорному лісі чорне світло та чорні відчуття”
    у світлому лісі світла пітьма та світлі печалі
  •   ти прилетиш
    метелику мій
    я знаю
  •   Джидду
    Я дивлюсь на обличчя Джидду
    час завершив свою роботу
  •   забарилась весна
    Тато сказав:
    Настає весна. Скоро сніги зійдуть.
  •   сфінкс
    мій кіт задивився на метелика
    і став схожий на сфінкса
  •   зеленопера
    на дні океану
    каштани гойдаються як рифи
  •   кульбаби сміху
    ***
    Малесеньке сонце
  •   в дорозі
    “знов самі ми з тобою Печале
    сіроока хмара полетіла
  •   “Солярис” *
    я побачив планету Земля
    утаємничену і тремтливу
  •   “Зов золотого дуба” *
    я йшов на голос
    пензель мій
  •   cподіваюсь
    на подвір’ї церкви Хрест височіє
    уквітчаний рушниками
  •   уночі
    полонянка Землі і земного часу
    розіп’ята на пристрастях
  •   Латентний Львів
    Я з Вами йшла
    лунке повітря
  •   * * *
    Коли уночі із моєї кімнати
    почуєте тихе ричання,
  •   Мовчання дерев
    поспішаю на роботу
    перетинаю край парку
  •   * * *
    життя моє – човен
    а в ньому – Всесвіт
  •   * * *
    Я русло часу
    він мене щомиті змінює
  •   * * *
    Страшно бути листям безсилим
    гнаним вітром куди заманеться
  •   ***
    невпинна й невблаганна лава
    цей погляд твій
  •   * * *
    коли пливе місяць
    океаном небесним
  •   ***
    намалювала сльозу
    і забула що це плачу я
  •   ковила
    на великих просторах часу
    вітер вибілив моє волосся
  •   Ті що пішли
    Споглядаючи картину Анатолія Лимарєва “Повернення табуна”

  • Огляди

    1. дощі
      ***
      надворі свято
      йдуть дощі
      небесні зерна ляжуть в землю
      і розіллються навесні
      зелених вод моря озерні

      у мене свято
      рік одцвів
      і дні в минуле одлетіли
      немов у вирій
      а мені
      зерно лишили –
      мужню силу
      *



      Коментарі (41)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    2. злотисті фарби
      На дніпрових пагорбах мимоволі згадалися
      Рембрант Харменс ван Рейн і його перша дружина
      Саскія ван Ейленборх

      ***
      долини і горби
      пленер класичний
      дивлюсь уважно споглядаю
      незвичне і гігантське полотно
      твої злотисті фарби на цім листі
      у сонці плавляться
      за пару днів воно схолоне
      і брунастим стане
      і опадатиме під ноги...
      на мить зникають часові Пороги
      ти Саскію* підтримуєш рукою
      бокал підніс наповнений Любов’ю
      і ви щасливі дивитеся вдаль
      ще так віддалена уже близька Печаль

      2012

      іл. Рембрант Харменс ван Рейн. Автопортрет із Саскією (Веселе товариство). 1635.




      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    3. ...дозволь собі...
      я стуляю три пучки до купи
      і врівноважую у собі світи
      угорі – піді мною
      праворуч - ліворуч…
      так робили предки мої
      а тепер їхній космос в мені
      той
      первісний
      від Перуна
      пучка до пучки
      хрещусь і я…
      Усевишній
      Усезнаючий
      у доброті Своїй
      дозволь собі стати
      Усекараючим…
      заплутались ми
      і навіть
      наймудріші втрачають надію
      і силу
      і здатність бачити вихід
      і кволе насіння
      не дає могутнього сходу
      не отримує Духу Твого
      зникає у поросі
      Милостивий
      не від лихого серця прошу
      але з розпуки
      ходимо краєм безодні
      і не бачимо її
      може страхом прозріють очі
      Великим Страхом…
      коли постанеш перед нами
      у гніві Твоєму…
      Усевишній
      Усезнаючий
      у доброті Своїй
      дозволь собі стати
      Усекараючим
      Милостивий…
      *



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    4. Цюй Юань*. Ли Сао. вірш 45. переклад Олександра Гітовича
      Скорблю -
      Какие люди правят нами!

      В какой ничтожный век
      Живу сейчас!

      И слезы
      Закрываю я цветами,

      А слезы
      Все текут из старых глаз...

      *Цюй Юань (бл.340-278 рр. до н. д.) - щороку вже понад 2 тисячоліття у п'ятий день п'ятого місяця за китайським місячним календарем день ритуального самогубства поета (кинувся у води ріки Міло) відзначається змаганням човнів-драконів (Свято Човнів Драконів).



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    5. Златочко
      щось неправильно ми зрозуміли
      Златочко -
      маємо тебе за шкідника садів і лісів
      і в парках тебе винищуємо
      вузькотіла
      ти і дуб могутній подужаєш…
      але ж
      ніхто і ніщо у цім світі не зайвий…
      рухлива
      чом зупинилась
      синя соснова Златочко -
      мене почула?
      й зблиснула металом холодним
      байдужа і досконала
      *
      2012



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    6. ПОВНОЛУННЯ (за Красіміром Георгієвим)
      я стиснутий в жмені долі,
      вона грає мною як хоче,
      лютую, щербатіє місяць поволі,
      тому вовком вию щоночі.

      липень, 2012 р.

      ПЪЛНОЛУНИЕ

      Така ме стиска в шепите си съдбата,
      така ме премятат и тия, и ония,
      че ми иде да се озъбя на луната
      и като вълк да вия.





      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    7. ПРАЩУР **
      згорбатився Чумацький Шлях
      важка дорога
      у часі зник навігаційний знак
      Дніпра Пороги

      тривожно нам на цих Полях
      в небесній тверді між зірками
      невдовзі я спущусь
      із круторогими биками

      і буду з вами я орать
      це Поле здичавіле наше…
      *
      ** Споглядаючи полотно Петра Ситника «Чумацький Шлях»



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    8. Вірш ( з Красіміра Георгієва)
      Написав я вірша про самотність.
      Писав у зворотньому напрямку, від останнього рядка до першого.
      Потім порозкидав літери, знищив слова, постирав речення.
      Пожмакав папір і жбурнув його у вогонь.
      Щоночі до мене вірш повертається…

      Красимир Георгиев
      СТИХОТВОРЕНИЕТО

      Написах стихотворение за самотата.
      Написах го от края към началото, отдолу нагоре, отзад напред.
      После разпилях буквите, разпънах думите, задрасках изреченията.
      Смачках листа и го хвърлих в огъня.
      Всяка нощ стихотворението ме преследва...




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    9. крізь цей туман
      розвиднюється…
      цідиться повітря
      крізь сіру хмару полотна
      нікуди я не йду
      дивлюсь як вікна
      що ось темніли
      ясніти починають…
      і здається
      що
      Нове небо
      і Нова земля
      і Святе місто
      з'являються крізь цей туман
      й дванадцять брам міських
      відчинено…

      лютий-квітень 2012



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    10. своїм шляхом
      О, пане Грассе!
      Сказали Ви за мене
      і, думаю, за багатьох із нас
      «те, що мусить бути сказаним»,
      почутим,
      втямленим…

      Читаю в перекладі у других
      «…я більше не мовчатиму,
      бо я втомився від лицемірства Заходу»
      я - теж.
      Цивілізаційний шок, -
      будований так довго міф про Захід
      вже розсипається,
      вже розмивається
      сльозами тих,
      які своїм шляхом ідуть
      і пам’ятають предків та свою культуру
      це їхні сльози сповнюють річки…
      писатиму і далі на воді…
      течи, наш Дніпре, і неси слова й мої…

      О, пане Грассе!
      Ви сказали більше,
      ніж казали -
      не тільки
      про іранський та ізраїльський народи…
      і їхні сльози сповнюють річки…

      чи ж вийдуть ріки з берегів…



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    11. плавуча фортеця
      о гори і плато Італії
      на якорі правічному
      загартовані містралем і сірокко
      оброслі мушлями людських осель

      увечері вогні водами розливаються
      затоплюють вас повільно
      і напівзануреними субмаринами
      гойдаєтеся у бризі тьмяного світла...

      ледь чутним плюскотом хвиль
      заколисує тишу спів Челентано...

      срібніє Сардінія...
      загадкових нураг плавуча фортеця...

      яскравішає світло
      води стають собою... вже час

      зараз
      я прокинуся
      у Києві
      в епоху Абсурду
      *



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    12. * * *
      працює Час
      руйнує плоть
      вилущуючи душу
      *



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    13. ніжність
      ***
      у тиші кімнати
      раптовий вітер огорнув мене
      ласкавий вітер погляду
      *



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    14. Етна
      О не підходь
      нестямна я
      то у мені пробуджується Етна
      правічний пульс в артеріях життя
      знов змінює мене
      знов лава
      я
      *

      Спроба перекладу:

      Не подходи
      безумна я
      во мне проснулась Этна
      и пульс бессмертный жизнь храня
      преобразует вновь меня
      и снова лава
      я
      *



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    15. дві хвилі
      ***
      ми так завжди йдемо
      твоє праве плече заступає моє

      я не пам'ятаю наших розмов
      бо мовчимо всю цю повільну дорогу

      але пам'ятаю світіння бань
      у ще молодому тремтливому листі

      в його шелестінні чути слова
      вголос не мовлені

      так розмову ведуть серця

      твоє схоже на голуба що туркоче
      а моє голубкою ухиляється

      ми дві хвилі що наздоганяють
      одна одну річкою до океану

      як дістанемось океану - станемо
      ти рифом його а я рибкою...

      пам'ять тишею снить...
      твоє праве плече заступає моє
      *



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    16. саме тому
      ***
      навмання відкрила книгу читаю
      „стара сосна проповідує мудрість
      і дикий птах визойкує істину”
      слова зазвучали як формула
      дивовижна і мені необхідна
      уражена закрила книгу...
      і от вже вкотре
      гортаю сторінка за сторінкою
      перебігаю очима рядки
      та саме цих уже не знаходжу
      цих що зрозуміла
      запам’ятала
      може саме тому...

      „стара сосна проповідує мудрість
      і дикий птах визойкує істину”...

      так саме тому




      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    17. сувій
      ***
      вже нашої ріки
      скелясті береги
      тонкою памороззю вкрито
      і довгі тіні
      наших вечорів
      все віддаляючись
      згортають
      широке полотно
      у сріблі вибілених днин
      і час од часу
      цей сувій
      зрина у хмарах
      місяцем уповні
      *
      грудень 2011



      Коментарі (28)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    18. ...лечу
      ***
      здалеку бачу тебе
      позаду лишаю тіло
      лечу світлом
      лечу думкою
      лечу посмішкою
      *



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    19. пісня
      ***
      я прокидаюсь і посміхаюсь –
      мандрівка продовжується
      я швидко одягаюсь
      та рухи мої повільні
      я радісно співаю
      та пісня моя мовчазна
      *



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    20. як тануть зорі
      ***
      Замету на ніч хату
      щоби ти Богородице
      ніжок не поколола
      коли розгортатимеш
      омофора
      над кожним із нас

      А рано-ранесенько
      поки будуть всі спати
      стану біля віконечка
      спостерігати
      як тануть зорі
      сліду Твого
      *



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    21. ... незворушність
      ***
      моє мовчання –
      тиха поверхня Дніпра
      що відзеркалює світ
      і боїться дихнути
      аби не зрушити
      його дивовижну подобу

      швидка течія ріки
      що не помічає плину часу
      на спокійній рівнині
      і несе його
      спотикаючись
      о порожисте дно
      думок

      страшна хвиля цунамі
      що з’являється раптово
      руйнуючи
      усе тимчасове
      і плинне

      моє мовчання –
      назовні проста незворушність
      *



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    22. За Марією Приймаченко. "Їде осінь на коні"
      ***
      Їде Осінь на коні
      на оцій картині
      зникли вже у далині
      барви жовто-сині
      розшарілася вона
      йде назустріч їй Зима
      *



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    23. Пізня осінь (етюд)
      ***
      вже листя можна полічити
      небо затягнене хмарами
      як театральна завіса
      перед наступним актом...
      скоро вони розвіються
      і ми побачимо сонце
      віддалене
      охололе
      *



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    24. ...освітлені...
      ***
      яка сила
      згортає наші світи
      у тугий сувій
      і потім
      із невловимою швидкістю
      розгортає їх
      щоб існували окремо
      освітлені ізсередини
      доброзичливим світлом
      торкаючись краями
      чуттєвих полів
      позбавлені опору
      їх незбагненному ритмові
      *



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    25. ...самозречено...
      ***
      Жити - як творити молитву
      натхненно самозречено палко
      бо життя то і є молитва
      найсвятіша молитва Світу
      *



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    26. ...осені
      ***
      Повільно згасає осінь
      поступово вивільнюється суть
      рухливої кори
      застиглого часу опадаючого листя
      нерухомості пульсуючого гілля

      Розуміння життя дерев
      є першою ознакою
      людської осені
      *



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    27. рана
      ***
      слова націлені у мене
      були спрямовані тобі
      болючіша від того рана
      *



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    28. пейзажі
      ***
      мій погляд полює на твій
      і ловить його безуспішно
      та коли вони
      у кружляннях всесвітом
      зустрічаються неминуче
      мій
      що відважним звіром
      долав нескінченні простори
      міниться всіма барвами різнотрав’я
      і застигає в пейзажах
      які ти щойно побачив
      *



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    29. надсвідома суть
      ***
      і я палаю ніжна Осінь
      хто згасить полум"я моє
      твоє - зима
      завіє замете
      снігами білими і білими вітрами
      тебе вколише над світами
      а я палатиму й в зимі
      допоки не згорить в мені
      бентежна надсвідома суть
      коханням жить коханням буть
      *



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    30. осіння смальта
      ***
      знов падолист
      знов пада лист
      осіння смальта
      це ніжність обпалила їх
      кохає світ...
      *



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    31. одного разу...
      ***
      о п’ятій годині ранку
      тридцять першого жовтня
      мені здалося
      місто
      задихається під снігом
      ця думка
      мене б жахнула
      якби не спокій дерев
      і не поодинокі перехожі
      які безпомилково знаходили землю
      пульсуючу теплу
      *



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    32. ...мовчазні
      ***
      заздрю листку що ліг тобі на плече
      ти так ніжно узяв його в руку

      ми з породи Дерев
      мовчазні
      і відстань між нами назавжди
      *



      Коментарі (41)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    33. ...на радість й біду
      ***
      ти мене не побачиш
      у хмарі пройду
      тихо сонцем ласкавим
      осіннім
      лише серце тобі
      на радість й біду
      підпалю
      вечоровим промінням
      *



      Коментарі (33)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    34. ...щось
      ***
      коли мені важко
      щось схиляє моє тіло
      і щось жевріє
      у ньому слабкому
      поволі розгоряється
      і непомітно потому
      я міцнію
      *



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    35. усе просто
      ***
      я просто йду
      я не боюся бути непомітною
      я співаю
      я не боюся бути непочутою
      *



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    36. ... на мить
      ***
      Хмари над містом
      у простори між ними
      ллє сонце вогонь
      спалахнули
      дикі виноград і груша
      наввипередки
      долають схили
      Щекавиці
      на якій я стою
      невидима в сонці
      і лише ніжність твоя
      на мить
      окреслює моє тіло
      *



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    37. ніжність
      ***
      лист
      поволі пада
      переді мною на стежину
      та не про лист я кажу
      а про ніжність
      *



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    38. дивлюсь у вікно
      ***
      сьогодні вечір належить тобі
      сиджу за столом
      відклавши папери
      дивлюсь у вікно
      і думаю про тебе
      *



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    39. в нашаруваннях днів
      ***
      Заступнице
      перед тобою стою
      поряд притулок моєї душі
      в нашаруваннях днів
      ми стишені і занімілі
      *



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    40. простори між словами
      ***
      У шухляді стола
      хаосом
      нерозібрані папірці
      як опале листя
      “Зів’яле листя”
      вже з неболючим
      золотавим блиском
      беру підряд і переношу
      спокійно на папір
      лише перший ставлю свідомо
      як ключ
      як камертон –
      “Мої вірші мовчазні як я ...”
      *

      ***
      Мої вірші мовчазні як я
      їх треба не слухати а відчувати
      і тоді з’явиться зміст
      просторів між словами
      *



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    41. за дверима роботи
      ***
      я повертаюсь з роботи
      як повертаються з тилу
      за дверима роботи
      починається фронт
      самоти думок
      *



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    42. так солодко...
      ***
      цього ранку
      вперше за осінь
      трава щулиться од холоду
      листя ще тримається дерев
      вітер колеться краплями дощу
      цього ранку
      так солодко
      ворухнулася думка про тебе
      *



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    43. ...і затужив вітер
      ***
      після кількох днів
      дивних роздумів
      і написання
      не менше дивних текстів
      архітектурних і віршованих
      я вийшла з дому

      в прозорому
      вже збляклому світі
      відчула себе відчуженою
      відстороненою нетутешньою
      і зір охоплював здавалося
      все видиме і невидиме
      і мені вже не важили
      нещирість і скнарість
      які побачила під нашаруваннями
      декларованої культури

      пішов легкий дощ
      і затужив вітер
      розганяючи мої думки
      *



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    44. свідок
      ***
      ти міцне
      ти стоїш непорушно
      Лицар мовчазний закутий у віття
      Дерево Моєї Землі
      свідок спокійний
      ти бачиш усе і вдень і вночі
      дай знак
      чи ту дорогу обрала собі

      злегка гойднулося гілля
      і в хмарах зблиснуло сонце
      *




      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    45. невже забули
      ***
      на Паперті Всесвітній стоїмо
      іще не жебраки
      але готові
      просить уклінно...

      а чи то Ми чи то Держава
      яка є нині ніби-то у нас
      яка рабів інтронізує
      і творить свій іконостас...

      на Паперті Всесвітній стоїмо
      невже забули хто Ми
      звідки
      і куди йдемо...
      *



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    46. на вулицях міста
      ***
      потаємним зором я бачу тебе на вулицях міста
      і несвідомо обчислюю місце нашої зустрічі
      ти розгублено тиснеш мою сполотнілу руку
      я запізно вбираю промені спалахнулого серця
      і гусну
      зчорнілим маком
      у скам’янілому просторі

      *



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    47. згадуючи Хокусая...
      ***
      дивлюся на Фудзі
      вона неосяжна
      як Те що всередині нас
      *




      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    48. межа
      ***
      я вчуся у птахів літати
      долати простір
      збагачувать його
      і не лишати сліду

      межу
      між небом і землею
      ретельно і неквапно обробляю
      і пильно стежу
      щоби й тінь моя
      не перетнула
      Шляху
      *



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    49. суховій
      ***
      Всі літні місяці
      панував
      у мені і навколо
      суховій
      випалював на порох
      і дужим подухом
      приносив здаля
      видіння іншого виміру

      Все літо працював суховій
      яріючи в добрій люті
      вимітаючи до блиску мою душу
      вимітаючи все що нанесено в неї чужого
      хай і гарного
      і я була спокійна і вдячна
      і я вільною стала до легкості
      і прозорою - до відсутності себе у собі
      і ось
      з позахмарних бескидів
      невидима і невагома
      мандрую світами
      *



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    50. в небі Спокою
      ***
      Світла Пречиста
      золотом вбралося місто
      і я
      в небі Спокою
      пропливаю хмарою золотою

      *



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    51. усамітнені перехожі . Зі збірки "Структури Я"
      ***
      Ще цвітуть гикавка і пасльон
      і непомітна в траві галінсога
      мабуть для рими згадався Війон
      що так незвично носив в собі бога
      мабуть він Бога бачив як я
      в обличчі трави ув опалім листі....
      креше вітер вогні у місті
      крижаніє Дніпро в своїм ложі...
      ми так неможливо близькі і схожі
      віднесені у просторі і часі
      усамітнені перехожі
      *



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    52. шляхи
      ***
      жоден шлях прокладений на Землі
      не приведе до вас...
      дивлюся на птахів
      дивлюся на хмари
      запам”ятовую шляхи Неба
      *



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    1. бабине літо
      ***
      я
      павутинка
      що летить за вітром
      листок
      підхоплений його течією
      радію рухові
      *



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    2. Твій Сад
      ***
      Сущий
      Всеблагий
      Твій Сад
      що на краю Чумацького шляху
      уже зістарився
      його покручене
      іще могутнє почорніле гілля
      немов з гравюри Андо Хіросіге
      прекрасним є ...
      любуюся
      проте прошу дай зрозуміти суть
      народження зростання і старіння
      суть Задуму Твого
      Всевідаючий
      Всюдисущий
      *



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    3. захмарені думки
      * * *
      Звіре химерний
      щоразу ти дивишся на мене
      з даху будинку
      на цім пагорбі
      звідки видно Київ
      його метаморфози
      і мені все здається
      що ти вже міркуєш заховатися
      у свої потаємні лабіринти
      та зволікаєш
      очікуєш на мене
      щоби утаємничити у свої
      захмарені думки
      і саме мене
      бо кого ж іще ...
      бо хто ще ходить
      з піднятою до неба головою
      вишукує у височині тебе
      закинутого з середньовіччя
      залишеного на поталу Часу
      Звіре одинокий
      Звіре химерний...
      *



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    4. до схід сонця
      ***
      устаю до схід сонця
      чекаю
      як почне світитися неба схил
      і зашаріється верхнє гілля
      ще безлистих дерев мого саду
      і стане проявлятися Сила
      Світу білого
      Світу ясного
      *



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    5. наче струснувся світ
      ***
      Коли смерть завітала до нас у гості
      і забрала таку дорогу нам людину
      коли через розпач й німе голосіння
      втямили ми нарешті що вже ніколи
      ми не побачимо її не почуємо
      навіть по великих святах
      наче струснувся світ
      облетіли його блискучі шати
      і постав він у своїй суті
      й прослалася дорога пряма і довга
      і не можна на ній ані зупинитися
      ані повернути назад
      бо згубилася дорога
      з мільйонами пустотливих стежинок
      і залишилась одна
      пряма як промінь
      і від того така важка
      *



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    6. З шухляди.
      ***
      затягивающие горизонт
      вплетающие нас в свои
      искрящие серебристые дали
      полыхающие зарницами воспоминаний
      таящие в себе
      неизбывность высокого чувства
      уходящие
      но всегда остающиеся с нами
      убивающие
      но всегда возрождающие нас
      Печали
      единственно преданные нам
      и потому
      только они
      наполняют Вечность
      унося
      наши имена
      наши слова
      наши беспечальные сны
      *



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    7. самотні Дерева *
      ***
      я Радість зустрів
      о проминальності дні
      вона вже іде од мене
      і в білім диханні на полотні
      зростають самотні Дерева


      * за полотном Івана Марчука



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    8. звиклі до смирення і каяття
      ***
      ми всі – безкінечне тіло Христа
      розіп’яте на дорогах революцій
      звиклі до смирення і каяття
      спокутуємо зваб власних ілюзій
      о гіркота цього почуття

      ми всі – безкінечне тіло Христа




      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    9. cтомлені птахи
      ***
      За чорним склом
      вечірнього поїзду метро
      бачу стомлених птахів
      невміння літати яких
      стало генетичною нормою
      пізнаю серед них себе
      одвертаюся та уявлене
      залишається моєю реальністю
      Ранок
      повертає мені впевненість
      бо за прозорим склом
      переповненого поїзду метро
      спокійні як вічність
      схили
      дерева
      Дніпро
      *



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    10. його час
      ***
      щасливий той
      хто чує
      молитву Світу -
      настав його час
      рятувати
      настав його час
      запам’ятовувати
      настав його час
      оповідати
      *



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    11. каравели
      ***
      високі хмари
      скупчились край міста
      неначе каравели у порту
      дивлюсь дивуюся іду
      і не помітила що вже пливу
      русалкою змудрілою в краю
      де полином гірчать
      земля і небо
      *



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    12. ніч була
      ***
      радію ранку що настав
      так довго ніч була
      я в ній пливла
      згорнувшись у прозору мушлю
      *



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    13. каміння
      ***
      Уже час розчарувань
      дивлюся на тебе
      дивлюся тихо
      на нещадного
      дивлюся віддано
      на зрадливого
      збираю каміння
      може не мною кинуте
      каміння
      охололого тепла
      забутих прихильностей
      посмутнілих надій

      Уже час розчарувань
      *



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    14. Неопалима купина**
      Палаю вогнем майже білим
      сивизна – це вогонь
      що вирвався з тіла
      *

      ** Назву віршеві дала Ганна Осадко і я вдячна їй за це.



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    15. ріка
      ***
      З якої це дивини я сяю
      перепливаючи ріку ніжності
      в глибинах її зрушила ріку болю
      і поєднавшись
      вони голублять мене у хвилях
      і біль поглиблює ніжність
      і ніжність посилює біль
      *



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    16. З шухляди. "до утра светиться"
      ***
      майский жук с золотистым взглядом
      стонет над гладью реки
      древнюю песню он исполняет
      хозяйке Большой Воды
      выйдет она
      лунным светом сокрытая
      в бледном сияньи волос
      будет их дом до утра светиться
      нездешнею роскошью рос...

      утром дом растворился в тумане
      скрыла ее вода
      он улетая коснулся крылами
      и выдохнул песню в меня
      *



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    17. торкаючись землі
      ***
      кроком
      що не завдає шкоди
      торкаючись землі
      звуком
      що має голос вітру
      який заледве голосніше тиші
      пройду цю дорогу
      вдивляючись у довершенність світу
      яку ми примудрилися закидати
      хмизом пристрастей породжених нерозумінням
      немудрі
      ми спливаємо за Горизонт
      і одного разу там нас просто не стане

      наші гіркі сліди вивчатимуть нащадки
      і від того можливо стануть розумнішими
      і коли вони дійдуть до Горизонту
      сподіваюсь ТАМ стануть Світлом
      завдяки нам
      немудрим
      *



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    18. З шухляди. "мелочи"
      ***
      мне нравится твой голос -
      мягкий ветер скользит в пространстве
      я знаю и мой звучит совершенно иначе -
      падающие листья летящие в бесконечность...
      мы еще долго оговариваем разные мелочи
      скрывая от себя что их нужность лишь в том
      чтобы слышать музыку соединяющего нас расстояния
      *



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    19. З шухляди.
      ***
      Пройдут дни и ночи
      и снова
      мы будем смотреть друг на друга
      будем видеть невидимое
      будем слышать неслышимое
      и будет молчание речью
      ясной и необычной
      Слышишь - растет трава
      видишь - светлеет мой голос
      и вновь понимаем слова
      что таит в себе наше горло
      И нет уже ночи и дня
      нет горечи нет потерь
      есть сфера святого огня
      мы отблеск бессмертья на ней
      *



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    20. заворожений спокій
      ***
      Знову безкраїм моїм степом
      побігли язики полум’я
      здіймаючи шалену музику
      обертаючи заворожений спокій
      на лет і падіння
      надію і розпач
      слово і муку
      *



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    21. вранці
      ***
      Поступово
      ніч розчинювала мене у собі
      найбільший опір чинила свідомість
      повертаючи з небуття
      вже слабнучі звуки
      дотиків і слів
      Я спокійно споглядала своє умирання
      з досвіду вже минулих ночей
      знала
      що вранці
      тіло моє повернеться до життя
      тільки
      ще невідомі мені зміни
      позначаться на ньому
      карбуючи майнулий день
      *



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    22. „Грація” *
      тиша навколо мене
      золотисто співала
      спів її ледве чутний
      зависав у повітрі
      із нього соталася жінка
      вона струменіла зі співу
      і спів був моєю тишею

      * За картиною Івана Марчука "Грація".

      До відома: З 19 травня у Національному музеї Тараса Шевченка на бульварі Т. Шевченка у Києві діятиме ретроспективна виставка творів Івана Марчука до 75-річчя мистця. Відкриття о 17 годині.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    23. буття
      ***
      Нема дня і ночі
      білого і чорного
      є просто буття
      у якому
      тільки самопожертва набуває змісту
      *



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    24. і знову зблисну **
      затихлі струни не торкну
      до серця їх притисну
      забудуся і знову зблисну
      коли зачую музику Глибин
      *

      ** За картиною Івана Марчука "Затихлі струни"



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    25. "І почув він голос давній" **
      І почув я голос давній
      тільки голос
      більш нічого...
      ні
      ще рук легке тремтіння
      у шаленому волоссі
      що збігало водоспадом
      зблиском сонця
      зойком слова
      *

      ** За картиною Івана Марчука "І почув він голос давній"



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    26. крик ворона
      ***
      кожний мій день починається Радістю

      вона народжує усмішку на моєму обличчі
      бо щодня я дивлюся на сина
      що здіймається наді мною як
      МОЛОДА ГОРА
      над долиною

      Вона народжує смуток
      бо кожний цей день ніби останній
      і до болю зіниці вбирають
      світло народжуване обличчям сина
      тишу якою закрився мій чоловік
      різкий крик ворона за вікном
      ДОРОГУ
      яка щодень як уперше
      розгортається переді мною
      і я ніколи не знаю початку її і кінця
      *



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    27. у цих ритмах
      ***

      “У чорному лісі чорне світло та чорні відчуття”
      у світлому лісі світла пітьма та світлі печалі
      вони згортають і розгортають безкінечність
      у цих ритмах набувається тілесність і вже по мені
      незримі хвилі котять світло печалі
      *

      За картиною Павла Білика “У чорному лісі чорне світло та чорні відчуття”, 70х90.



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    28. ти прилетиш
      ***

      метелику мій
      я знаю
      коли блискавицею
      час влучить у мене
      і я
      засвічуся так
      що очі заплющу від жаху –
      ти прилетиш
      і збиватимеш
      вогонь
      з мого даху
      *




      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    29. Джидду
      ***
      Я дивлюсь на обличчя Джидду
      час завершив свою роботу
      і робота ця досконала

      Я дивлюсь на обличчя Джидду
      юнаки не бувають такими вродливими
      юнаки не бувають такими натхненними
      юнаки не мовчать так мудро

      Я дивлюсь на обличчя Джидду
      час виліпив його звуком тиші
      *



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    30. забарилась весна
      ***
      Тато сказав:
      Настає весна. Скоро сніги зійдуть.
      Мама сказала:
      Так, котики вже цвітуть.
      Я подививсь на свого Тимоша –
      шерстка у нього така ж як була,
      жодної квіточки, бруньки нема.
      Що це дорослі говорять? Дива...
      Коли ж я надворі гуляв,
      крадькома
      усіх котів обдивився –
      дарма,
      навіть бруньок на них ще нема.
      Мабудь, до нас забарилась весна...

      Ох, та коли вже вона прийде
      і я побачу як Тиміш розцвіте.
      *



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    31. сфінкс
      ***
      мій кіт задивився на метелика
      і став схожий на сфінкса
      метелик літав під стелею
      і кімната стала його в’язницею
      я випустила метелика
      і він розтанув у небі
      кіт втратив об’єкт спостереження
      і невдоволено розтягнувся на підлозі
      ритмічний стукіт хвоста
      як віддалений звук тамтаму...

      сьогодні
      всі рівні реальності
      м’яко перетинаються в моєму домі
      і світові хвилі Часу
      гойдають мене обережно
      *



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    32. зеленопера
      ***
      на дні океану
      каштани гойдаються як рифи
      будинки стоять як скелі
      а я
      зеленопера
      поміж іншими рибами
      що як люди поважні
      розкуто пливу Хрещатиком
      *



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    33. кульбаби сміху
      ***
      Малесеньке сонце
      миготить між деревами
      це син мій біжить
      він сказав що пережене вітер

      Смійся мій любий смійся
      це наші серця
      по небу і по землі
      котять кульбаби
      щасливого сміху
      *



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    34. в дорозі
      ***
      “знов самі ми з тобою Печале
      сіроока хмара полетіла
      через ліси до Дніпра далекого
      на долоні моїй залишила
      золоте павутиння
      сумного волосся
      сядьмо Печале
      я малюватиму
      твою сіроокість”

      пробач
      твоїм думкам
      я голос свій надала
      їм жити
      умирати нам
      щоб вмерти народитись мало
      відбутись треба

      знову я в дорозі нелегкій до Себе
      *



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    35. “Солярис” *
      я побачив планету Земля
      утаємничену і тремтливу
      в космічних вихорах
      вона стала іншою
      стали видимі
      лише
      безсмертні речі
      дерево
      оселя
      вітер


      * За картиною Валерія Франчука



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    36. “Зов золотого дуба” *
      я йшов на голос
      пензель мій
      олією на полотні
      мов кров’ю серця
      записував
      “Зов золотого дуба”
      що предок мій
      колись був посадив
      тепер озвався ним

      спокійний і безсмертний
      ПРЕДОК
      мій
      на Землю повернувся рятувати
      мене
      самотнього


      * За картиною Валерія Франчука



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    37. cподіваюсь
      на подвір’ї церкви Хрест височіє
      уквітчаний рушниками
      що вітрами випрані
      обступлений травою
      що не витоптана

      і на ньому Тебе нема

      отже
      у нас є час
      я сподіваюсь
      ми вже маємо трохи сили
      і встигнемо зарадити собі
      і більше не змусимо Тебе
      нас рятувати і брати
      наші гріхи на Себе
      я сподіваюсь
      *




      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    38. уночі
      полонянка Землі і земного часу
      розіп’ята на пристрастях
      плоті і духу
      уночі
      оминаючи пута сну
      зникаю у темряві тихо
      *



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    39. Латентний Львів
      Я з Вами йшла
      лунке повітря
      вбирало змісти Ваших слів
      мовчала я
      на сонці
      повільний день нечутно тлів
      прадавні баби – кам’яниці
      за нами стежили
      їх зір
      мене проймав
      незнаний звір
      що в мурі кам’янім ожив
      до мене пильно приглядався
      і вже тремтів полум’янів
      та нестрашний був
      бо змалів...

      мене приймав Латентний Львів

      ні
      не прихований
      т а є м н и й
      заглиблений у себе Львів
      “готичних ліній літній спів”...
      “лютує латеральний біль”...

      я з Вами йшла
      у латеральний Ваш
      латентний
      Львів
      *

      Цитати - з Олександра Гордона "Латентний Львів".




      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    40. * * *
      Коли уночі із моєї кімнати
      почуєте тихе ричання,
      прошу, не лякайтесь і не ховайтесь -
      то я починаю навчання.
      Нишком, бо сплять мої Мама і Тато,
      я вчуся літеру “Р” вимовляти.
      Навчитися мушу обов’язково,
      бо дав собі слово, Захарове слово,
      навчитися гарно слова вимовляти,
      щоб у халепу не потрапляти.

      Ось, наприклад, такої мені було -
      раптом усе навкруги загуло,
      вітер здійнявся, хмари стадами
      заворушилися низько над нами
      і на землю посипався град.
      Біжу і зраділо кричу: - Випав ГрАД!
      Всі розсміялися і здивувалися -
      кажеш, з неба –колиски
      посипались ГАДИ наче із миски.

      А то на городі
      кріт землю скопав.
      Бабуся ж того не знає, бо
      мене, малого, питає:-
      Це ти, може, вранці скопав переліг? -
      Ні, Бабусю, кажу, це КрІТ.
      Сміється Бабуся -
      хіба КОТИ риють під землею ходи?

      Зарядку роблю і Бабусі кажу -
      Виросту й буду міцний як криця!
      А вона здивувалася: - Що? Як киця?
      А я вперто твержу – як КрИЦЯ, як КрИЦЯ,
      але сам вже почув, що виходить - “як КИЦЯ”.

      Отакої мені буває,
      бо літеру “Р” не вимовляю.
      Щоби й вам подібних халеп не мати
      треба самім собі ради дати
      і, може, тихо як я, ніч у ніч
      РРРРРРРРРичати...
      *



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    41. Мовчання дерев
      * * *
      поспішаю на роботу
      перетинаю край парку
      встигаю глянути на дерева

      сніг мережить повітря
      вигаптовує білим землю
      проявляє графічність дерев

      Сніг

      сніг падає тихо
      затамовує подих
      падає крізь мене
      я не опираюся
      його ворожінню
      ось він густішає
      бачу вже тільки сніг
      білий Сніг

      білий Світ

      сьогодні

      СВЯТО МОВЧАННЯ ДЕРЕВ
      *



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    42. * * *
      життя моє – човен
      а в ньому – Всесвіт
      веслую сильніше
      бо хвилі навколо
      високі як гори
      *
      12.11.1991 р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    43. * * *
      Я русло часу
      він мене щомиті змінює
      щомиті
      натхненням пальці осяйне
      і акварелями розмиті
      пейзажі в’януть на стіні
      час протікає у мені
      й у потаємній глибині
      згусає словом
      *

      опубліковано 2001 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    44. * * *
      Страшно бути листям безсилим
      гнаним вітром куди заманеться
      хочу бути
      вірю що буду
      листком на дереві вічно зеленім

      Страшно бути останньою краплею
      у пересохлому горлі джерела
      і відчувати як спрага вбиває
      квіти земні і земні дерева

      О страху мій
      я дякую тобі що брав в полон
      мій розум й серце
      і катував свідомість марнуванням часу
      на метушню і перемоги
      давно второваної дороги

      О Страху мій
      мій Ворог-Друже
      руйнуючи мене нову творив
      довершенішу і правдиву



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    45. ***
      невпинна й невблаганна лава
      цей погляд твій
      у глибині
      знеможена я застигаю
      як той метелик в бурштині

      цю мить збагнула
      і не знаю
      звідкіль та сила прибула
      що вирвалась
      і вільна я
      *



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    46. * * *
      коли пливе місяць
      океаном небесним
      хвилі незримі
      землі досягають
      вітер хлюпоче
      тихо
      прозору
      росу залишає
      слід океану нічного
      *




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    47. ***
      намалювала сльозу
      і забула що це плачу я
      почула твоє ім’я
      і не згадала тебе
      звільнила руки
      і стали вони крильми
      я чую
      наближається Вітер
      і вже готуюсь в Політ
      *
      18.02.2004



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    48. ковила
      ***
      на великих просторах часу
      вітер вибілив моє волосся
      вітер вирізьбив моє обличчя
      вітер розвіює мою плоть
      і розростається за мною
      ковила
      *
      2006



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    49. Ті що пішли
      Споглядаючи картину Анатолія Лимарєва “Повернення табуна”

      так повертаються Ті що пішли
      хмарами дощами
      курявою що здіймається вгору
      спекою
      від якої займається повітря
      росою що зникає під сонцем

      Ті що пішли
      щоби змінити форму
      повертаються видноколом
      впевненно
      стрімко

      так повертаються табуни


      2006




      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -