ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду

В Горова Леся
2026.11.17 11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.

Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."

С М
2026.11.16 23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»

Ігор Терен
2026.11.16 17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.

***
А бомонд богемі помагає

Борис Костиря
2026.11.16 16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.

Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,

хома дідим
2026.11.16 16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Марія Гончаренко (1943) / Вірші

 невже забули
Поль Гоген. Звідки ми? Хто ми? Куди йдемо? 1898 р.. ***
на Паперті Всесвітній стоїмо
іще не жебраки
але готові
просить уклінно...

а чи то Ми чи то Держава
яка є нині ніби-то у нас
яка рабів інтронізує
і творить свій іконостас...

на Паперті Всесвітній стоїмо
невже забули хто Ми
звідки
і куди йдемо...
*



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-10-08 17:15:39
Переглядів сторінки твору 3544
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.827
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.12.02 10:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2011-10-08 17:36:30 ]
Шановна пані Маріє, розумію суть Вашої гіркоти, але не можу поділити з Вами безнадійність ситуації в суверенній Україні.
Не можна вимагати від обідраної Держави нашої, якою вона вийшла з братніх обіймів Союзу незламного, навіть через два десятиліття бути заможною.
Дай Бог, щоб Ваші читачі перейнялися такою ж турботою про Україну і тоді, певен, Вам доведеться писати оптимістичні вірші.
З повагою та сподіванням на краще
Іван Потьомкін з Єрусалима


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-08 19:24:36 ]
Вітаю Вас, пане Іване!
Дякую, що зазирнули. Я не кажу про "безнадійність ситуації"та й шлях (його обчислюють, принаймні, у 400 років) зворотній значно довшим є завжди... і взагалі я вдивлюся (як би вірніше сказати) з виразно спокійною впевненістю, бо шлях буде пройдено, але це не буде скоро...
З повагою, Марія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-10-08 17:45:31 ]
Проблема вечная...)))
Но мы с Вами туда бредём...?)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-08 19:28:30 ]
! От чому Ви Вітер Ночі - вночі ніщо не відволікає (хіба що зорі) і йдеться швидше!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-10-08 19:34:24 ]
Куда бредеше? Звёзды путь подскажут.
На сеновале тишь и благодать...)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-09 11:41:02 ]
На сіновалі й мандрувати за зірками... - розкішна медитація...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілля Радуський (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-08 18:29:38 ]
І не знали, і забули. Горе нам, безталанним. Маємо те, чого заслуговуємо...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-08 19:32:23 ]
"І не знали, і забули" - Але ж не можна забути те, чого не знаємо... А з останнім я то згодна, але не можемо обмежуватися цією констатацією, треба йти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілля Радуський (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-08 19:57:36 ]
Не та тепер Україна,
Не ті тепер люди,
Не ті лицарі чубаті,
Що б'ють себе в груди.
Щей сміються з малоросів
Обдертих та босих,
Сіють злидні, пожинають
Сиріт гіркі сльози

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-10-08 20:02:09 ]
В Красноярске в первых классах школ
устанавливают нетбуки...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-09 11:44:33 ]
це, мабуть, непогано, але психологи радять повернути уроки каліграфії - її вплив на розвиток інтелекту не може замінити комп"ютер...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-09 11:37:46 ]
Нагадали мені про вірш, що був наклеєний на заборах на тоді ше Жовтневому майдані у Києві (липень, 1990 р.) - "Я впаду,- сказав Шевченко / не можу дивиться / що на нашій Україні / у ці дні твориться. / Щоб на нашій Україні / тай цукру не стало / Так такого і при панстві / у нас не бувало.../ Щось не так на Україні, / щось не все в порядку... / Як впаду я з п"єдестала - / більш мене не ставте / Від стида мене подальше / в яму закопайте." - трохи з купюрами, але слово в слово. Звичайно, це не взірець поезії, але ж позиція...
Дякую, Іллє, що завітали.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-08 23:30:33 ]
Так, Маріє!
Шлях довгий і тяжкий!
Пройдемо!!!
Без "манкуртів" і рабів. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-09 11:46:03 ]
Так, Василю! Тисну руку.