ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.11.17 20:06
Розірвала...
Розірвала договір із сатаною —
душу продала за краплю насолоди.
Бо збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?

У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескит чорторию,

Олександр Сушко
2025.11.17 18:09
Нарешті...
Нарешті, чиста прозоріє яв,
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.

Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій

Олександр Сушко
2025.11.17 13:08
Сонце та місяць
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.

Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,

Сергій СергійКо
2025.11.17 11:56
Без тебе
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?

Тетяна Левицька
2025.11.17 09:38
Горе та Біда
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.

В Горова Леся
2025.11.17 08:31
Світи мені...
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.

Олександр Сушко
2025.11.17 07:51
Сонце...Місяць...
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.

Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк

С М
2025.11.17 05:30
Із підтримкою друзів (The Beatles)
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм

О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів

Борис Костиря
2025.11.16 21:47
* * *
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.

Володимир Бойко
2025.11.16 20:32
Куди поділися гриби?
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.

Богдан Фекете
2025.11.16 15:29
Співай про все
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії

Віктор Кучерук
2025.11.16 15:27
Тоді, тепер...
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.

Сергій СергійКо
2025.11.16 14:56
Пам'ятай
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.

Стіни, стіни зпадають, я

Артур Сіренко
2025.11.16 14:50
Дитячі мрії
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з

Олена Побийголод
2025.11.16 13:04
Фемінітивна промова
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...

(Серпень 2025)

Євген Федчук
2025.11.16 12:42
Похід москалів на Крим 1771 року
Розкажи-но нам, Миколо, як там було діло?
Як ви з князем Довгоруким до Криму ходили?
А то москалі собі все приписати хочуть
Та про свої перемоги тільки і торочать.
А ми чули, що й козаки там руку доклали.
І не згірше москалів тих в Криму воювали.
Ді
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Марія Гончаренко (1943) / Вірші

 cподіваюсь

 

на подвір’ї церкви Хрест височіє
уквітчаний рушниками
що вітрами випрані
обступлений травою
що не витоптана

і на ньому Тебе нема

отже
у нас є час
я сподіваюсь
ми вже маємо трохи сили
і встигнемо зарадити собі
і більше не змусимо Тебе
нас рятувати і брати
наші гріхи на Себе
я сподіваюсь
*




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-01-21 22:38:16
Переглядів сторінки твору 4931
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.848
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Реалізм та Неореалізм. Інша поезія
Автор востаннє на сайті 2013.12.02 10:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-21 22:56:20 ]
Хорошо, что среди нас нет мусульман. Или они есть, но держатся и не восклицают "Аллах акбар" или "Бо-есм-э-аллах-у-рахим-ва-рахман". Или как-нибудь еще. Татары говорят немножко иначе. Могу вспомнить, если нужно. Но не в них вопрос.

А стихотворение написано, как мне кажется, красиво. Хорошее и достойное внимания обещание.
А с точки зрения теологии я не знаю, можно ли в своих фантазиях заходить настолько далеко.
Возможно, я просто привык не приземлять Отца небесного обратно - т.е., туда, где не было правды и нет. По крайней мере, а тех местах, которые мне известны.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-21 23:50:23 ]
Доброго вечора, Алексію ІІІ, - може і Ваша правда, але Він "пронизує" усе наше буття і нас, а за тим - і "заземлюється" з власної волі. А кожен вільний у своїх думках, а отже і у фантазіях...
А Коран - класний літературний твір, а отже мусульманам велика дяка за цю пам"ятку...

Мої найкращі побажання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-21 23:56:31 ]
Я его почитывал, компактно проживая среди мусульман. Страна многонациональная. Нужно это учитывать. Но быстренько оттуда переехал. Теперь из Питера - ни ногой. У меня есть Коран. Будут вопросы - можем поговорить. Я далеко как не его толкователь, но понятие имею.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-22 11:01:40 ]
Цікааааааво, - "компактно проживая среди мусульман",- Ви стаєте для мене все загадковішим...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-22 10:42:46 ]
Глибокий образ, гарний вірш., Десь згідна з Олексієм, але текст дарує надію і це основне.
Щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-22 11:05:51 ]
Щира дяка, Олено, за добрий відгук.
Так, Алексій ІІІ каже про недосяжність Його, але ж ми діти Його...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-22 11:17:22 ]
Так, Маріє, він таки спускався до нас, і залишився у кожному з нас, бо любить дітей своїх і значить надія є завжди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-22 12:35:20 ]
Радію, Олено, і дякую за розуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-01-22 12:10:50 ]
Ваш вірш зачіпає, пані Маріє. Примушує замислитись і постаратися вникнути в кожне слово, сказане Вами. Десь я навіть поділяю Ваші роздуми і сподівання. Але здалось мені на якусь мить, що вірш (особливо його друга частина) балансує між бажанням врешті-решт перестати грішити - і відмовою від Бога( "Більше не змусимо Тебе нас рятувати..."). Ось такі мої сумніви, пані Маріє.
Та все-одно вірш мені подобається. З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-22 12:17:42 ]
И мне показалось.
Но, смею заметить, существуют люди, гордящиеся тем, что они не только не признают Бога, но и пытаются противостоять всему, что от него исходит. А оно - вездесущее. Как так можно? Верь в любимую тобой дьявольщину, привязывайся к ее черной энергетике. Наверное, она проникла - извне. Ведь они рядом с нами.
Хвосты только прячут, но бряцают копытами.
Прошу простить мне возможные проявления офф-топа.
Ведь к нам это не относится.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-22 12:54:38 ]
Я трохи вже відповіла на цю тему у відповіді на коментар пані Любові, та ще додам: гадаю, що Він хоче нас бачити сильними, самодостатніми, а не такими, що не хочуть позбутися своєї неспроможності, і це н і я к не заперечує віри моєї у Вседержителя...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-22 12:46:19 ]
Сподіваюсь, шо ті сумніви лише "на мить", пані Любове, бо не закладала я цього у гіпертекст, але ж "перестати грішити", "жити чисто"... стати сильнішими і чистішими, не грішити, бо не відпускаються гріхи проти Духу... це омана, тому і грішать так густо в надії, що зможуть покаяться і відпустять...

Дякую за коментар і оцінку.
З повагою, Марія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2011-01-22 13:26:01 ]
Мені сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-22 21:51:08 ]
Дякую за увагу і коментар, Світлано!
Із Святом Соборності!