ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2025.10.03 11:53
Цей поетичний ужинок присвячено нашим героям.
Тим, хто, на превеликий жаль, вже на небі…
І тим, хто, на щастя, на землі виборює нашу з вами свободу.


ВІЙНА ВБИВАЄ.
ЗЕМЛЯ ЗМУЧЕНА СТОГНЕ.
БАГРЯНА ТРАВА.

Віктор Кучерук
2025.10.03 06:52
Прискорилась бійня скажена,
Щоб швидше мети досягти, -
І тишу гвалтують сирени,
І вибухи множать хрести.
І ходять од хати до хати
Нещастя, печалі, жалі,
Немов одніє утрати
Замало стражденній землі...

Борис Костиря
2025.10.02 22:32
Повернутися в ніщо,
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,

Сергій СергійКо
2025.10.02 20:26
Розчинились дерева й кущі
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.

Тетяна Левицька
2025.10.02 19:43
Невблаганно під дощем
Гірко плачеш без підстави.
Не навчилася іще
перед іншими лукавить.

Правда гірше від ножа
ріже слух зарозумілим.
Де ж та праведна межа,

Світлана Майя Залізняк
2025.10.02 17:28
Осіннє соте" - співана поезія. Запрошую слухати.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом а

Євген Федчук
2025.10.02 16:56
Сидять діди на Подолі. Сидять, спочивають.
Бо ж неділя, після церкви вже занять не мають.
Ото хіба посидіти та поговорити
У тіньочку, бо ж надворі середина літа.
Поміж ними сидить сивий, ще міцний Микита.
Йому, мабуть, нетерплячка на місці сидіти.
П

Іван Потьомкін
2025.10.02 13:17
Судний день перетвориться на свято...
Отож, натщесерце, зодягнені в усе біле,
з накинутими на плечі талітами
простують в синагоги навіть ті,
хто не молиться й порушує приписи шабату.
Кожному хочеться, щоб сталось так,
як пророкував протягом всього ж

Ярослав Чорногуз
2025.10.02 12:06
День осінній коротшає, тане,
Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.

І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,

Віктор Кучерук
2025.10.02 11:47
Дощем навіяна печаль
Покірну душу охопила, -
Штрикнула в серце, мов кинджал,
Та з тіла вимотала сили.
Чудовий настрій відняла
І стала прикрість завдавати,
Бо мрії знищила дотла,
Бо знову сам нудьгую в хаті...

Юрій Гундарєв
2025.10.02 11:04
жовтня зустрічає свій день народження легендарний англійський рок-музикант. Мало хто знає його справжнє ім‘я Гордон Самнер, але сценічне - Стінг, що у перекладі означає «жалити», відомо кожному, хто цікавиться сучасною музикою.
Він від першого дня повном

Юрій Гундарєв
2025.10.02 09:27
Сутеніло рано, як завжди наприкінці листопада. Поет Н. зробив ковток майже зовсім холодної кави і перечитав щойно написаний вірш. Його увагу зупинив один рядок: «І серце б‘ється, ніби птах…» Скільки вже цих птахів билося біля серця?! Н. закреслив «ніб

Борис Костиря
2025.10.01 22:21
Ящірка - це сенс,
який вислизає з рук.
Чи не є Всесвіт
такою самою ящіркою?
Ми шукаємо необхідних слів,
які падають у траву
і губляться там.
Ящірка є необхідним словом,

Юрій Гундарєв
2025.10.01 10:09
Російські окупанти офіційно стверджують, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
28 вересня 2025 року внаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула
12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.

Знов військові об‘єкти - діти!
Витягують

Віктор Кучерук
2025.10.01 08:46
Знову листя опале
І пожовкла трава, -
І захмарена далеч,
І ріка нежива.
Німота безутішно
І самотність така,
Що незатишно віршам
У тужливих рядках.

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Марія Гончаренко (1943) / Вірші

 cподіваюсь

 

на подвір’ї церкви Хрест височіє
уквітчаний рушниками
що вітрами випрані
обступлений травою
що не витоптана

і на ньому Тебе нема

отже
у нас є час
я сподіваюсь
ми вже маємо трохи сили
і встигнемо зарадити собі
і більше не змусимо Тебе
нас рятувати і брати
наші гріхи на Себе
я сподіваюсь
*




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-01-21 22:38:16
Переглядів сторінки твору 4884
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.848
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Реалізм та Неореалізм. Інша поезія
Автор востаннє на сайті 2013.12.02 10:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-21 22:56:20 ]
Хорошо, что среди нас нет мусульман. Или они есть, но держатся и не восклицают "Аллах акбар" или "Бо-есм-э-аллах-у-рахим-ва-рахман". Или как-нибудь еще. Татары говорят немножко иначе. Могу вспомнить, если нужно. Но не в них вопрос.

А стихотворение написано, как мне кажется, красиво. Хорошее и достойное внимания обещание.
А с точки зрения теологии я не знаю, можно ли в своих фантазиях заходить настолько далеко.
Возможно, я просто привык не приземлять Отца небесного обратно - т.е., туда, где не было правды и нет. По крайней мере, а тех местах, которые мне известны.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-21 23:50:23 ]
Доброго вечора, Алексію ІІІ, - може і Ваша правда, але Він "пронизує" усе наше буття і нас, а за тим - і "заземлюється" з власної волі. А кожен вільний у своїх думках, а отже і у фантазіях...
А Коран - класний літературний твір, а отже мусульманам велика дяка за цю пам"ятку...

Мої найкращі побажання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-21 23:56:31 ]
Я его почитывал, компактно проживая среди мусульман. Страна многонациональная. Нужно это учитывать. Но быстренько оттуда переехал. Теперь из Питера - ни ногой. У меня есть Коран. Будут вопросы - можем поговорить. Я далеко как не его толкователь, но понятие имею.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-22 11:01:40 ]
Цікааааааво, - "компактно проживая среди мусульман",- Ви стаєте для мене все загадковішим...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-22 10:42:46 ]
Глибокий образ, гарний вірш., Десь згідна з Олексієм, але текст дарує надію і це основне.
Щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-22 11:05:51 ]
Щира дяка, Олено, за добрий відгук.
Так, Алексій ІІІ каже про недосяжність Його, але ж ми діти Його...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-22 11:17:22 ]
Так, Маріє, він таки спускався до нас, і залишився у кожному з нас, бо любить дітей своїх і значить надія є завжди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-22 12:35:20 ]
Радію, Олено, і дякую за розуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-01-22 12:10:50 ]
Ваш вірш зачіпає, пані Маріє. Примушує замислитись і постаратися вникнути в кожне слово, сказане Вами. Десь я навіть поділяю Ваші роздуми і сподівання. Але здалось мені на якусь мить, що вірш (особливо його друга частина) балансує між бажанням врешті-решт перестати грішити - і відмовою від Бога( "Більше не змусимо Тебе нас рятувати..."). Ось такі мої сумніви, пані Маріє.
Та все-одно вірш мені подобається. З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-22 12:17:42 ]
И мне показалось.
Но, смею заметить, существуют люди, гордящиеся тем, что они не только не признают Бога, но и пытаются противостоять всему, что от него исходит. А оно - вездесущее. Как так можно? Верь в любимую тобой дьявольщину, привязывайся к ее черной энергетике. Наверное, она проникла - извне. Ведь они рядом с нами.
Хвосты только прячут, но бряцают копытами.
Прошу простить мне возможные проявления офф-топа.
Ведь к нам это не относится.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-22 12:54:38 ]
Я трохи вже відповіла на цю тему у відповіді на коментар пані Любові, та ще додам: гадаю, що Він хоче нас бачити сильними, самодостатніми, а не такими, що не хочуть позбутися своєї неспроможності, і це н і я к не заперечує віри моєї у Вседержителя...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-22 12:46:19 ]
Сподіваюсь, шо ті сумніви лише "на мить", пані Любове, бо не закладала я цього у гіпертекст, але ж "перестати грішити", "жити чисто"... стати сильнішими і чистішими, не грішити, бо не відпускаються гріхи проти Духу... це омана, тому і грішать так густо в надії, що зможуть покаяться і відпустять...

Дякую за коментар і оцінку.
З повагою, Марія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2011-01-22 13:26:01 ]
Мені сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-22 21:51:08 ]
Дякую за увагу і коментар, Світлано!
Із Святом Соборності!