ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Марія Гончаренко (1943) / Вірші

 самотні Дерева *
Іван Марчук. Білі дерева. Фрагмент. ***
я Радість зустрів
о проминальності дні
вона вже іде од мене
і в білім диханні на полотні
зростають самотні Дерева


* за полотном Івана Марчука



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-07-07 22:24:02
Переглядів сторінки твору 3899
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Інша візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2013.12.02 10:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-07-08 00:07:02 ]
є рубрика "Візуальна поезія". це якраз про такі поетичні ілюстрації )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-08 11:58:18 ]
Дуже дякую, Мріє Поета, - взагалі і за підказку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-08 00:26:40 ]
Направду, картина Марчука.

Гарні Дерева, хоча і самотні...

напевно,
сумно їм бути самотніми -
мріють зустріти
свою солов'їну весну...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-08 12:00:07 ]
А Дерева за своєю природою є самотніми, а чи самодостатніми...
Дякую, Оксано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-08 00:29:56 ]
Направду, картина Марчука.

Гарні Дерева, хоча і самотні...

напевно,
сумно їм бути самотніми -
мріють зустріти
свою солов'їну весну...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-08 12:04:54 ]
Риторичний роздум - а чи досяг би Марчук такої досконалості у своїй творчості, якби не був принципово самотнім...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-07-08 05:06:29 ]
Тому й вражають, що такі самотні,
всіма забуті, покинуті...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-08 12:13:25 ]
Мені здається, Іване, що самотність Дерев - це не є печальним чи ще якимсь подібним фактом, але є способом існування, філософією буття...
Дякую, що заглядаєте на мої сторінки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-07-08 10:33:12 ]
Цікаве поєднання радості і самотності. Навіює...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-08 12:15:01 ]
Дякую, Іване, за такий душевний імпульс-відгук...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-08 11:18:23 ]
Зимно і печально!..
Маріє!
Із шкаралущі
Зимних безнадій
Усе ж прокльовується
Промінець...
Дуже гарно! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-08 12:28:05 ]
От, Василю, дивуюся сама собі - я не є особою печальною, сумною, але вірші несуть в собі ці складові... може тому, що я споглядальна в своїй основі, для мене є важливим споглядання себе, інших, іншого... та й визначаю свої рядки як "Споглядання".
Дякую за такий щирий коментар!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-07-08 12:59:33 ]
Привлекают поэтов и поэтесс миниатюрные формы их поэтических построек и величественных сооружений - и, наверное, как архитектору удается создать в макете будущий квартал жилых домов или район, а то и город, а затем воздвигнуть последний в натуре практически на песках или болотах (возьмем, к примеру, Санкт-Петербург), так, видимо, произойдет и с формами. Если будет желание.
Мне нравятся малые формы, когда они совершенны.
А о больших я не мог не сказать. Почему бы не пожелать? Хорошего хочется много.
Удач-дач-дач :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-08 23:02:50 ]
О, Алексію ІІІ, дякую за коментар, який провокує на розмову, чи то, бодай, на роздум про мініатюрні й великі форми "поетичних побудов". І от подумалось, що мала форма створюється як концепт і як така залишає багато простору читачеві для співтворчості, співпрочитання - в паралелі до архітектрної творчості, то це ескізний проект, проект-ідея. А до великої форми ще треба дорости... жарт.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-07-08 23:14:46 ]
Правильно понимаете. Не знаю, как Вы растете (но великолепно), но знаю, как опускаюсь я. Мне хочется уйти от всех.
Слава Богу, что пока что в сурдоперевод. Меня забирают сначала в телевидение, а затем - в космонавтику. Я же в этом сооображаю...
Сегодня своеобразный бенефис, а в понедельник я буду пребывать в обществе новымх слушателей языка беззвучных звуков.
Прощайте потихонечку все.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-08 23:35:46 ]
"уйти от всех", Алексію ІІІ, - ні! А ніша Вашого очаровательного ЛГ стоятиме пусткою?...не вірю і вже до мене повертається гумор - класно звучить це поєднання слів - "язык беззвучных звуков" - прийдеться вчити і сурдомову - а що поробиш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-07-08 13:57:42 ]
О Радість скороминуща...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-08 23:05:31 ]
Тішуся співзвучністю, Любове, - дякую!