ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.02.03 19:03
***
Немає поки що незамінимих на той світ,
Та все ж Всевишнього благаю:
Щоб зберігати справедливість на Землі,
Тільки злочинців слід по-справжньому карати:
Брать поза чергою на той світ, а не саджать за грати.
Зрештою як і тих, хто не знає, що робить,

Вероніка В
2026.02.03 17:11
Утопія
а десь та колись так було легко
розставити руки немов парасольки
і стрибаючи на ногах-пружинках сказати
не турбуючись чи повірять
я в домікє

десь та колись де будівлі зітхали
обважніло здіймаючи пледи тіней

Артур Курдіновський
2026.02.03 16:59
Осінь посеред зими
Наснилася осінь посеред зими
І наш стадіон, той, що родом з дитинства.
Кружляє пожовкле і втомлене листя...
Далеко від мене скорботні шторми.

Ворота відчинені. Треба зайти,
Бо як же давно не було туди входу!
Повільно заходжу. Вдихаю свободу,

Ірина Білінська
2026.02.03 13:48
Лютий
Сполохані ліси
вслухаються у тишу,
а безгомінь не та —
не ніжна,
як колись…
День під пахвою сну
журу свою колише,
а ніч поміж сирен

Борис Костиря
2026.02.03 10:48
Птах
Співає птах, руйнує темінь
У гущині, у дивних снах.
Співає птах крізь ночі терем.
Співають і любов, і крах.

Ледь чутно долинає стогін,
Любовний шепіт, шал палкий.
А в когось залишився спомин

С М
2026.02.03 05:30
Немає сподівань (The Rolling Stones)
Їхав би до станції
На поїзд би успів
Немає сподівань щодо
Повтору чуттів о цих

Був багатієм я
Нині я жебрак
Й ніколи в лагіднім житті

Марія Дем'янюк
2026.02.02 14:09
Мороз морозенко
Щічки, наче бурячки,
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.

Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку

Борис Костиря
2026.02.02 10:35
Пустельний стадіон
Пустельний стадіон. Лиш ти стоїш на ньому,
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.

Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю

Олександр Сушко
2026.02.02 08:56
Ми - світло!
НедоІсус кремлівський на чолі
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.

Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки

Лесь Коваль
2026.02.02 08:43
Клин
Час випускати на волю синиць -
я вдосталь їх грів у долонях,
лину в траву до небес - горілиць,
мріям шепочу: "По конях!":
/рій блискавиць,
хор громовиць
тихне умить
у скронях/.

Тетяна Левицька
2026.02.02 08:07
Не всі вдома
Далеке минуле не сниться щоночі:
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.

Всміхається мило, кому — невідомо?

Ігор Шоха
2026.02.01 21:27
На берегах межиріччя
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига

Іван Потьомкін
2026.02.01 21:08
Заворожені велети
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?

Світлана Пирогова
2026.02.01 16:33
Не в кожного
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.

Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.

С М
2026.02.01 13:31
Біла спальня (Cream)
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство

немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль

Вероніка В
2026.02.01 13:03
Учілка
колись в мене в школі була учілка
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка

така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Марія Гончаренко (1943) / Вірші

 злотисті фарби
Образ твору На дніпрових пагорбах мимоволі згадалися
Рембрант Харменс ван Рейн і його перша дружина
Саскія ван Ейленборх

***
долини і горби
пленер класичний
дивлюсь уважно споглядаю
незвичне і гігантське полотно
твої злотисті фарби на цім листі
у сонці плавляться
за пару днів воно схолоне
і брунастим стане
і опадатиме під ноги...
на мить зникають часові Пороги
ти Саскію* підтримуєш рукою
бокал підніс наповнений Любов’ю
і ви щасливі дивитеся вдаль
ще так віддалена уже близька Печаль

2012

іл. Рембрант Харменс ван Рейн. Автопортрет із Саскією (Веселе товариство). 1635.




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-09-30 11:44:18
Переглядів сторінки твору 5563
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.712
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.12.02 10:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-09-30 12:26:50 ]
прочитала ваш вірш і подумала, що людям справді не треба знати майбутнього, бо тоді не буде сил пережити печаль :))) Вона у вас з великої літери, бо алегорія?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-02 19:58:54 ]
... мабуть і не можемо знати, бо ми самі його творимо, неусвідомлюючи того, бо не дано нам знати, як "слово наше відгукнеться"... і у Печалі, думаю, важлива роль у нашому самоудосконаленні - щось так, Олю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Вітер (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-30 14:18:35 ]
мені теж буває сумно, коли я дивлюся на такі картини. з іншого боку, їхнє щастя увіковічено )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-02 20:00:27 ]
...може й так. Дякую, Юліє, за увагу.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-10-02 21:30:39 ]
Гарно Вам вдалося поєднати "часові пороги" і фарби.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-06 10:41:28 ]
... просто мені подобається живопис, а у живопису словом - всі можливості живопису фарбами і більше...
Дякую, Богдане!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-10-06 11:19:14 ]
!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-06 20:10:29 ]
Дякую, Вітре Ночі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-08 12:04:21 ]
Я не бачив Вашого вірша.
І де це я був того дня?
В мене свого часу була одна ідея - укрити всі стіни тимчасових службових апартаментів репродукціями. І я було почав... Та мене зупинили деякі погляди з тих фотографічних полотен. Вони були красномовно-мовчазними. І я почав купувать книжки.
Що не книжка - то чиєсь життя. Так само як і вірші - як його маленька частка. І Ваші красномовні :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-08 23:48:15 ]
... гарний вираз - "красномовно мовчазні", дякую.

Якось давно мені дістався рулон афіш одного фільму - мала використовувати зворотній бік для ескізів, але я їх перекроїла і виклеїла на всю стіну фантастичний космічний пейзаж - не рушу це панно і досі, щось медитативне в ньому...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-10-08 21:21:17 ]
філософске таке.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-08 23:49:06 ]
Дякую за це визначення, Яно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Максим Холявін (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-01 19:17:53 ]
Така палка Осінь - не лишає байдужим. Кожний, мабуть, під своїм кутом бачить значення осінніх барв, і Ваш вірш, пані Марія, дав побачити ще одне. Паралельні світи насправді значно ближче, ніж ми думаємо. Рембранд легко обертається сонатою Ерккі-Свена Тююра і віце верза.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-04 11:07:46 ]
... тонка система відчуттів у Вас... дякую, Максиме!