ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.06.21 16:08
Керченська катастрофа 1942 року
Скоро наші уже будуть, мабуть Крим звільняти.
Пора звідти москалів тих усіх виганяти.
Закінчилась лафа їхня, кришка вже «Кримнашу»,
Забираються усі хай у помийну Рашу.
Я дивлюсь на те, як нині москалі воюють,
Як укріплення бездумно вони в лоб штурмую

Борис Костиря
2026.06.21 12:48
* * *
Час тече, наче плинна вода
У сипучий і ніжний пісок.
Час крадеться, неначе біда
У сплетінні геройств і пасток.

Не повернеться трепетний час,
Час кохання, дивацтв, розставань,
Що розкажуть важливе про нас,

Роман Миронов
2026.06.21 12:33
Наднова
У твоїх очах небагато спокою:
Більше – суму багряного, наперстів
Зі слів на оголених пальцях –

Аж до критичного струму.

У венах моїх більше правди,
Особливо, коли вони навиворіт –

Віктор Кучерук
2026.06.21 06:58
* * *
Так учора ласували,
Що ні хліба і ні сала
В хаті кумовій не стало,
Бо вечеряли ми сито
Через добру оковиту
І здорові апетити.
21.06.26

Вячеслав Руденко
2026.06.20 17:44
Рясних очей глибокий зміст (Романс)
…як завжди непостійністю єства
покриті часу всі червневі дні,
тече в них пустотлива каніфоль,
в кору вростають диво скрипалі,

таємний сенс від зібраних речей
несе очам рясний глибокий зміст
і квітне між граніту капріфоль,

Борис Костиря
2026.06.20 13:06
Спіралі
В спіралі скручується час.
Змією обернеться простір.
Який у світі водолаз
Пірне в глибини, як на прощу?

Який у світі чародій
Поверне запахи заснулі?
На сцену вийде лицедій,

Ольга Олеандра
2026.06.20 12:39
Зустріч
Кожен ковток – це зустріч
сутностей доторком губ
спраглим, закоханим, дружнім –
творення нових сполук,
сильних, хоча й тимчасових,
повних ваги і смаку,
що стелять у серця основу
радість криштально тривку.

Іван Веселий
2026.06.20 11:23
Хвазани
Вийшов я в садок фазенди
на гармидер вранці.
Розвелось у нас хвазанів -
самців горлодранців!
І чого ж це у природі
навпаки, ніж в люду?!
І в хвазановім народі -
бачу ту ж невгоду!

хома дідим
2026.06.20 09:20
* 117 *
залишилося лише тебе хотіти
згадуючи всяке чи важливе
ще стоїть і пил виловлює з повітря
кухоль у якім бувало пиво
часоплин жорстокий і безрадний
зорі падають ніхто їх не підніме
каніфоль свої сердечні рани
змінюється все нещадні зміни

Віктор Кучерук
2026.06.20 06:30
* * *
Навесні стара верба
Запитала в клена:
Ну, не гарна я хіба
В одязі зеленім?
Бо не видно щовесни
Всім, кому цікаво,
В гущі листя кривини
І гілок трухлявих.

Іван Потьомкін
2026.06.19 21:02
***
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Мирон Шагало
2026.06.19 20:56
Пшеничне поле
За спогадом летять думки
туди, на стежку ту знайому,
туди, де стигнуть колоски
у полі, недалеко дому.

Пшеничне поле. В тихий сум
знов починає огортати.
Це поле в серці я несу,

Артур Сіренко
2026.06.19 19:13
Годі
Колись давно, коли світ ще був молодим і білі хмари називали островами в синьому морі, а не шматками алабамської вати, які хтось (можливо, чорношкірий всезнайка Джо) спересердя підкинув в гору, я познайомився зі старим дідом на ім’я Годі. На відміну від Ґ

Юрій Лазірко
2026.06.19 16:39
Слова-Зола --- танго - українська версія
о серце моє...
1.
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів

Світлана Пирогова
2026.06.19 15:46
Застигло літо
Навколо світ - як молитовний спів,
Де кожен подих серце хмелем поїть.
У тихім надвечір'ї між дубів
Застигло літо в золотім спокої.

Таких солодких, трепетних ночей,
Такого шовку у високих травах,
Такого блиску зоряних очей

Борис Костиря
2026.06.19 12:50
Кінець ярмарку
Закінчився ярмарок. Блазні спочили,
Стоять у чеканні старезних карет.
Вони спромоглися на гордий учинок
І вже декламують прадавній сонет.
Лютують кати у сваволі безчинства.
Замовк неприкаяний ніжний кларнет.

Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Марія Гончаренко (1943) / Вірші

 ... незворушність
***
моє мовчання –
тиха поверхня Дніпра
що відзеркалює світ
і боїться дихнути
аби не зрушити
його дивовижну подобу

швидка течія ріки
що не помічає плину часу
на спокійній рівнині
і несе його
спотикаючись
о порожисте дно
думок

страшна хвиля цунамі
що з’являється раптово
руйнуючи
усе тимчасове
і плинне

моє мовчання –
назовні проста незворушність
*



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-11-14 09:57:16
Переглядів сторінки твору 5392
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.801
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.12.02 10:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Завадський (Л.П./М.К.) [ 2011-11-14 10:20:56 ]
Цікава образна аналогія. Сподобалось!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-14 22:37:54 ]
Дякую щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-14 12:06:05 ]
вдало!

"порожисте дно думок"

глибока незворушність...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-14 22:40:13 ]
Дякую! Дуже ціную Вашу підтримку, Маріє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-11-14 12:20:40 ]
Отак мого приятеля кодували віл алкоголізму. Тоді це звалось якось інакше. Сидить він за ширмою, знахар йому приблизно таке ж саме наговорює. Він слухає, і я також. І за нами ще черга з півдесятка підлітків з батьками і без. Бо чекаю кінця вистави. А нам треба після цього усього повз шинок йти. - Дай-но, - думаю, - і собі закодуюсь. Якраз у 1990-тому народні цілителі про себе заявили. То чому про всяк випадок не спробувати? Бо я хазяїн своїх вчинків. Не вони мною керують, але я ними.
Все було гарно. Такий собі плинний монолог. Потім той знахар цікавиться - чи так сприймає він приятель, як він розповідає? І що перед очима (а вони заплющені) стоїть? Чи такі картини? І чим пахне Дніпро?
А той відповідає, що бачить він горілку і вона пахне.
Це все відбувалось у клубі, у роздягальні. А розпивали якісь сантехніки чи кіномеханіки горілку за десяток метрів від нас.
Психонув знахар і каже: "Прийому не буде. Завтра".
Ваш вірш налаштовує на сприйняття.
З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-14 23:00:19 ]
Гаррі, сама по собі цікава ця історія із Вашим знахарем, але хочу зрозуміти той асоціативний ряд, який викликав її з пам"яті... і чому в тому ряду опинився цей вірш, що "налаштовує на сприйняття". Хіба що, він як "плинний монолог" своєю "незворушністю" кодує, зомбує, ... зізнаюсь, цього на меті не мала, цей вірш - чиста лірика, щонайбільше - осягнення себе.

З повагою і усмішкою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-11-15 08:31:08 ]
Звичайна собі паралель. Згадка.
І коли я читаю чиїсь тексти (я маю на увазі літературу), я їх, можна сказати, що чую. У чиїхсь - навіть у звуковому супроводі. Також постають перед очима образи, які автор намагається без втрат і спотворень донести до читача.
Якщо думка (а вона ж повинна бути) у гармонії з літературними чинниками, то вона сприймається саме такою, а коли та гармонія відсутня, то і сприйняття відповідне. І відбувається наступне:
- я не відчуваю, що це вірш або пісня чи якась інша література. Або відчуваю, що вона, дійсно, якась інша, але не література. Або тільки пісня.
Та я у даному випадку читач.
І я ділюсь відчуттями як саме він. І дуже гарно, коли автор мене розуміє як читача, а не як критика чи експерта або взагалі конана-руйнівника. А таке буває, коли він чує лише себе або виключно улесливо-схвальні відгуки.
Ось я і відчув так, що прокинулась згадка.

Я потім поцікавився у свого приятеля - чому він більше чув якихсь сторонніх людей, які розливали свій професійний напій, аніж знахара? А що він міг відповісти?
Він просто не налаштувався на т.з. хвилю того знахаря. Або не зміг бути уважним. Чи чув не тільки тих, хто розливали солодке вино чи горілку, та не чув знахара. Або то такий знахар, що його не чують. Але дехто і чує. Та і знахар той - звичайна собі людина, яка транспортує якісь думки чи електрони.
З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-15 10:02:21 ]
Простора відповідь... ціную.
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-14 13:14:45 ]
угу, саме так - мовчання може приховувати цунамі й внутрішні землетруси.

Маріє, "об порожисте" - чисто фонетично не теє...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-14 23:03:00 ]
Приймаю ремарку, спробую виправити.
Дякую, Чорняво Жінко, за увагу і небайдужість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Стукаленко (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-16 15:29:47 ]
Пані Маріє, мені подобається Ваша поезія своєю розміреністю течії і переливання неочікуваних образів і порівнянь. І цей вірш теж. Але є неточності, на мою думку:

"спотикаючись
о порожисте дно
думок"
?спотикатися об, спотикатися на

В найновішому Вашому творі гарний образ двох хвиль, проте у мене не вийшло створити образ хвиль "від річки до океану":
"ми дві хвилі що наздоганяють
одна одну від річки до океану"
? "від річки до океану" - від джерела, витоку - до океану тобто, річкою.
Нових звершень! :)





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-17 11:58:11 ]
Дуже слушно, Вікторіє, - таки треба щось змінити. А може так - "на порожистім дні". Здається , сама не впралюся, а як Ви написали би?
Щодо "дві хвилі" - зауваження приймаю, таки - "річкою до океану".
Дякую за прихильність і коментарі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2011-11-14 13:26:48 ]
на дні загубленого
світу
в піску розсипаних
хвилин
моє мовчання
незворушне
і плесо-небо
ми... між ним

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-14 23:07:15 ]
Класний відгук, Ксеніє, й водночас - самодостатній вірш на тему... Сподобалась ця рефлексія.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-15 01:18:27 ]
Ваші думки віддзеркалюють повноту життя.
Щиро дякую, шановні, пані Марія!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-15 10:07:37 ]
... стараюся свої думки "виховувати" різнобічно і позитивно.
Дякую, Олександре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-16 12:28:58 ]
Мовчання
землетрус,
цунамі
почуттів...
Маріє!
Буду перечитувати ще. Подобається мені таке - незворушно-мінливе! Спасибі. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-17 16:31:05 ]
...і вмієте ж Ви наснажувати, Василю!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-18 20:04:04 ]
!!!:)))