ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.06.21 21:40
Сніги
Я хочу пірнути в сніги,
У сон, невідомість, пургу,
В пекельне обличчя жаги,
У білу безмежну труху.

Я питиму сніжне вино,
До краплі, до самого дна.
Простелеться біле руно,

Світлана Пирогова
2025.06.21 20:15
Матіолова привітність
Фіалка ночі - матіола.
Бузковий колір щастя, ніжний пах.
Зірчасті квіточки довкола,
Медовість поцілунків на вустах.

У темряві - любові світло.
Обійми душ єднають щиро нас.
І матіолова привітність

Артур Сіренко
2025.06.21 17:06
Краплі волошкового меду
Трамвай запашного літа
Стукотить по чужій вулиці Янголів
В самотині – рікою буття – в самотині
Порожній, наче руїна крику волошок,
Бо це місто – притулок позичений
Заблукалої Еврідіки-невдахи,
Що шукала чи то Арахну, чи то Сапфо,
Бо слова загуби

Світлана Майя Залізняк
2025.06.21 15:22
Ілюзія. Палітра
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Ілюзія

О

Хельґі Йогансен
2025.06.21 15:16
Чому поезія — це не просто розповідь: Від метафори до зцілення
Маючи за плечима 12 років досвіду роботи в психіатрії та 9 — у психотерапії, я щодня стикаюся зі складністю людських переживань. Поряд із цією професійною діяльністю моє життя завжди супроводжує любов до поезії — як до читання, так і до написання. Нерідко

Іван Потьомкін
2025.06.21 12:57
***
І виростають покоління,
Котрі не чули тишини.
О найстрашніше з літочислень -
Війна війною до війни"
Ліна Костенко


Війни невигойні стигмати.

Віктор Кучерук
2025.06.21 05:06
* * *
Хлопчик має хом’яка, –
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.

Борис Костиря
2025.06.20 21:58
* * *
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,

С М
2025.06.20 15:51
Дві голови (Jefferson Airplane)
Начебто дві голови у тебе
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво

Світлана Майя Залізняк
2025.06.20 15:22
Серед акул
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.



Панно Фа

Козак Дума
2025.06.20 14:58
Найменше зло тріади
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.

Віктор Кучерук
2025.06.20 07:48
* * *
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.

Борис Костиря
2025.06.19 21:35
Снігова маса
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,

Євген Федчук
2025.06.19 20:51
Легенди про самшит
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні

Світлана Пирогова
2025.06.19 12:21
Бумерангом вернеться
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.

Віктор Кучерук
2025.06.19 09:59
* * *
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30

Тея ТектоНічна
2025.04.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Марія Гончаренко (1943) / Вірші

 ... незворушність
***
моє мовчання –
тиха поверхня Дніпра
що відзеркалює світ
і боїться дихнути
аби не зрушити
його дивовижну подобу

швидка течія ріки
що не помічає плину часу
на спокійній рівнині
і несе його
спотикаючись
о порожисте дно
думок

страшна хвиля цунамі
що з’являється раптово
руйнуючи
усе тимчасове
і плинне

моє мовчання –
назовні проста незворушність
*



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-11-14 09:57:16
Переглядів сторінки твору 4830
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.801
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.12.02 10:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Завадський (Л.П./М.К.) [ 2011-11-14 10:20:56 ]
Цікава образна аналогія. Сподобалось!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-14 22:37:54 ]
Дякую щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-14 12:06:05 ]
вдало!

"порожисте дно думок"

глибока незворушність...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-14 22:40:13 ]
Дякую! Дуже ціную Вашу підтримку, Маріє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-11-14 12:20:40 ]
Отак мого приятеля кодували віл алкоголізму. Тоді це звалось якось інакше. Сидить він за ширмою, знахар йому приблизно таке ж саме наговорює. Він слухає, і я також. І за нами ще черга з півдесятка підлітків з батьками і без. Бо чекаю кінця вистави. А нам треба після цього усього повз шинок йти. - Дай-но, - думаю, - і собі закодуюсь. Якраз у 1990-тому народні цілителі про себе заявили. То чому про всяк випадок не спробувати? Бо я хазяїн своїх вчинків. Не вони мною керують, але я ними.
Все було гарно. Такий собі плинний монолог. Потім той знахар цікавиться - чи так сприймає він приятель, як він розповідає? І що перед очима (а вони заплющені) стоїть? Чи такі картини? І чим пахне Дніпро?
А той відповідає, що бачить він горілку і вона пахне.
Це все відбувалось у клубі, у роздягальні. А розпивали якісь сантехніки чи кіномеханіки горілку за десяток метрів від нас.
Психонув знахар і каже: "Прийому не буде. Завтра".
Ваш вірш налаштовує на сприйняття.
З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-14 23:00:19 ]
Гаррі, сама по собі цікава ця історія із Вашим знахарем, але хочу зрозуміти той асоціативний ряд, який викликав її з пам"яті... і чому в тому ряду опинився цей вірш, що "налаштовує на сприйняття". Хіба що, він як "плинний монолог" своєю "незворушністю" кодує, зомбує, ... зізнаюсь, цього на меті не мала, цей вірш - чиста лірика, щонайбільше - осягнення себе.

З повагою і усмішкою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-11-15 08:31:08 ]
Звичайна собі паралель. Згадка.
І коли я читаю чиїсь тексти (я маю на увазі літературу), я їх, можна сказати, що чую. У чиїхсь - навіть у звуковому супроводі. Також постають перед очима образи, які автор намагається без втрат і спотворень донести до читача.
Якщо думка (а вона ж повинна бути) у гармонії з літературними чинниками, то вона сприймається саме такою, а коли та гармонія відсутня, то і сприйняття відповідне. І відбувається наступне:
- я не відчуваю, що це вірш або пісня чи якась інша література. Або відчуваю, що вона, дійсно, якась інша, але не література. Або тільки пісня.
Та я у даному випадку читач.
І я ділюсь відчуттями як саме він. І дуже гарно, коли автор мене розуміє як читача, а не як критика чи експерта або взагалі конана-руйнівника. А таке буває, коли він чує лише себе або виключно улесливо-схвальні відгуки.
Ось я і відчув так, що прокинулась згадка.

Я потім поцікавився у свого приятеля - чому він більше чув якихсь сторонніх людей, які розливали свій професійний напій, аніж знахара? А що він міг відповісти?
Він просто не налаштувався на т.з. хвилю того знахаря. Або не зміг бути уважним. Чи чув не тільки тих, хто розливали солодке вино чи горілку, та не чув знахара. Або то такий знахар, що його не чують. Але дехто і чує. Та і знахар той - звичайна собі людина, яка транспортує якісь думки чи електрони.
З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-15 10:02:21 ]
Простора відповідь... ціную.
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-14 13:14:45 ]
угу, саме так - мовчання може приховувати цунамі й внутрішні землетруси.

Маріє, "об порожисте" - чисто фонетично не теє...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-14 23:03:00 ]
Приймаю ремарку, спробую виправити.
Дякую, Чорняво Жінко, за увагу і небайдужість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Стукаленко (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-16 15:29:47 ]
Пані Маріє, мені подобається Ваша поезія своєю розміреністю течії і переливання неочікуваних образів і порівнянь. І цей вірш теж. Але є неточності, на мою думку:

"спотикаючись
о порожисте дно
думок"
?спотикатися об, спотикатися на

В найновішому Вашому творі гарний образ двох хвиль, проте у мене не вийшло створити образ хвиль "від річки до океану":
"ми дві хвилі що наздоганяють
одна одну від річки до океану"
? "від річки до океану" - від джерела, витоку - до океану тобто, річкою.
Нових звершень! :)





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-17 11:58:11 ]
Дуже слушно, Вікторіє, - таки треба щось змінити. А може так - "на порожистім дні". Здається , сама не впралюся, а як Ви написали би?
Щодо "дві хвилі" - зауваження приймаю, таки - "річкою до океану".
Дякую за прихильність і коментарі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2011-11-14 13:26:48 ]
на дні загубленого
світу
в піску розсипаних
хвилин
моє мовчання
незворушне
і плесо-небо
ми... між ним

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-14 23:07:15 ]
Класний відгук, Ксеніє, й водночас - самодостатній вірш на тему... Сподобалась ця рефлексія.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-15 01:18:27 ]
Ваші думки віддзеркалюють повноту життя.
Щиро дякую, шановні, пані Марія!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-15 10:07:37 ]
... стараюся свої думки "виховувати" різнобічно і позитивно.
Дякую, Олександре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-16 12:28:58 ]
Мовчання
землетрус,
цунамі
почуттів...
Маріє!
Буду перечитувати ще. Подобається мені таке - незворушно-мінливе! Спасибі. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-17 16:31:05 ]
...і вмієте ж Ви наснажувати, Василю!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-18 20:04:04 ]
!!!:)))