•  дощі

надворі свято
йдуть дощі

•  злотисті фарби

На дніпрових пагорбах мимоволі згадалися
Рембрант Харменс ван Рейн і його перша дружина

•  ...дозволь собі...

я стуляю три пучки до купи
і врівноважую у собі світи

•  Цюй Юань*. Ли Сао. вірш 45. переклад Олександра Гітовича

Скорблю -
Какие люди правят нами!

•  Златочко

щось неправильно ми зрозуміли
Златочко -

•  ПОВНОЛУННЯ (за Красіміром Георгієвим)

я стиснутий в жмені долі,
вона грає мною як хоче,

•  ПРАЩУР **

згорбатився Чумацький Шлях
важка дорога

•  Вірш ( з Красіміра Георгієва)

Написав я вірша про самотність.
Писав у зворотньому напрямку, від останнього рядка до першого.

•  крізь цей туман

розвиднюється…
цідиться повітря

•  своїм шляхом

О, пане Грассе!
Сказали Ви за мене

•  плавуча фортеця

о гори і плато Італії
на якорі правічному

•  * * *

працює Час
руйнує плоть

•  ніжність

у тиші кімнати
раптовий вітер огорнув мене

•  Етна

О не підходь
нестямна я

•  дві хвилі

ми так завжди йдемо
твоє праве плече заступає моє

•  саме тому

навмання відкрила книгу читаю
„стара сосна проповідує мудрість

•  сувій

вже нашої ріки
скелясті береги

•  ...лечу

здалеку бачу тебе
позаду лишаю тіло

•  пісня

я прокидаюсь і посміхаюсь –
мандрівка продовжується

•  як тануть зорі

Замету на ніч хату
щоби ти Богородице

•  ... незворушність

моє мовчання –
тиха поверхня Дніпра

•  За Марією Приймаченко. "Їде осінь на коні"

Їде Осінь на коні
на оцій картині

•  Пізня осінь (етюд)

вже листя можна полічити
небо затягнене хмарами

•  ...освітлені...

яка сила
згортає наші світи

•  ...самозречено...

Жити - як творити молитву
натхненно самозречено палко

•  ...осені

Повільно згасає осінь
поступово вивільнюється суть

•  рана

слова націлені у мене
були спрямовані тобі

•  пейзажі

мій погляд полює на твій
і ловить його безуспішно

•  надсвідома суть

і я палаю ніжна Осінь
хто згасить полум"я моє

•  осіння смальта

знов падолист
знов пада лист

•  одного разу...

о п’ятій годині ранку
тридцять першого жовтня

•  ...мовчазні

заздрю листку що ліг тобі на плече
ти так ніжно узяв його в руку

•  ...на радість й біду

ти мене не побачиш
у хмарі пройду

•  ...щось

коли мені важко
щось схиляє моє тіло

•  усе просто

я просто йду
я не боюся бути непомітною

•  ... на мить

Хмари над містом
у простори між ними

•  ніжність

поволі пада
переді мною на стежину

•  дивлюсь у вікно

сьогодні вечір належить тобі
сиджу за столом

•  в нашаруваннях днів

Заступнице
перед тобою стою

•  простори між словами

У шухляді стола
хаосом

•  за дверима роботи

я повертаюсь з роботи
як повертаються з тилу

•  так солодко...

цього ранку
вперше за осінь

•  ...і затужив вітер

після кількох днів
дивних роздумів

•  свідок

ти міцне
ти стоїш непорушно

•  невже забули

на Паперті Всесвітній стоїмо
іще не жебраки

•  на вулицях міста

потаємним зором я бачу тебе на вулицях міста
і несвідомо обчислюю місце нашої зустрічі

•  згадуючи Хокусая...

дивлюся на Фудзі
вона неосяжна

•  межа

я вчуся у птахів літати
долати простір

•  суховій

Всі літні місяці
панував

•  в небі Спокою

Світла Пречиста
золотом вбралося місто

•  усамітнені перехожі . Зі збірки "Структури Я"

Ще цвітуть гикавка і пасльон
і непомітна в траві галінсога

•  шляхи

жоден шлях прокладений на Землі
не приведе до вас...

•  бабине літо

павутинка
що летить за вітром

•  Твій Сад

Сущий
Всеблагий

•  захмарені думки

Звіре химерний
щоразу ти дивишся на мене

•  до схід сонця

устаю до схід сонця
чекаю

•  наче струснувся світ

Коли смерть завітала до нас у гості
і забрала таку дорогу нам людину

•  З шухляди.

затягивающие горизонт
вплетающие нас в свои

•  самотні Дерева *

я Радість зустрів
о проминальності дні

•  звиклі до смирення і каяття

ми всі – безкінечне тіло Христа
розіп’яте на дорогах революцій

•  cтомлені птахи

За чорним склом
вечірнього поїзду метро

•  його час

щасливий той
хто чує

•  каравели

високі хмари
скупчились край міста

•  ніч була

радію ранку що настав
так довго ніч була

•  каміння

Уже час розчарувань
дивлюся на тебе

•  Неопалима купина**

Палаю вогнем майже білим
сивизна – це вогонь

•  ріка

З якої це дивини я сяю
перепливаючи ріку ніжності

•  З шухляди. "до утра светиться"

майский жук с золотистым взглядом
стонет над гладью реки

•  торкаючись землі

кроком
що не завдає шкоди

•  З шухляди. "мелочи"

мне нравится твой голос -
мягкий ветер скользит в пространстве

•  З шухляди.

Пройдут дни и ночи
и снова

•  заворожений спокій

Знову безкраїм моїм степом
побігли язики полум’я

•  вранці

Поступово
ніч розчинювала мене у собі

•  „Грація” *

тиша навколо мене
золотисто співала

•  буття

Нема дня і ночі
білого і чорного

•  і знову зблисну **

затихлі струни не торкну
до серця їх притисну

•  "І почув він голос давній" **

І почув я голос давній
тільки голос

•  крик ворона

кожний мій день починається Радістю

•  у цих ритмах

“У чорному лісі чорне світло та чорні відчуття”
у світлому лісі світла пітьма та світлі печалі

•  ти прилетиш

метелику мій
я знаю

•  Джидду

Я дивлюсь на обличчя Джидду
час завершив свою роботу

•  забарилась весна

Тато сказав:
Настає весна. Скоро сніги зійдуть.

•  сфінкс

мій кіт задивився на метелика
і став схожий на сфінкса

•  зеленопера

на дні океану
каштани гойдаються як рифи

•  кульбаби сміху

***
Малесеньке сонце

•  в дорозі

“знов самі ми з тобою Печале
сіроока хмара полетіла

•  “Солярис” *

я побачив планету Земля
утаємничену і тремтливу

•  “Зов золотого дуба” *

я йшов на голос
пензель мій

•  cподіваюсь

на подвір’ї церкви Хрест височіє
уквітчаний рушниками

•  уночі

полонянка Землі і земного часу
розіп’ята на пристрастях

•  Латентний Львів

Я з Вами йшла
лунке повітря

•  * * *

Коли уночі із моєї кімнати
почуєте тихе ричання,

•  Мовчання дерев

поспішаю на роботу
перетинаю край парку

•  * * *

життя моє – човен
а в ньому – Всесвіт

•  * * *

Я русло часу
він мене щомиті змінює

•  * * *

Страшно бути листям безсилим
гнаним вітром куди заманеться

•  ***

невпинна й невблаганна лава
цей погляд твій

•  * * *

коли пливе місяць
океаном небесним

•  ***

намалювала сльозу
і забула що це плачу я

•  ковила

на великих просторах часу
вітер вибілив моє волосся

•  Ті що пішли

Споглядаючи картину Анатолія Лимарєва “Повернення табуна”