Автори /
Дмитро Куренівець (1979)
|
Рубрики
/ Переклади
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Гурт Eagles. Готель Каліфорнія (переклад, бета-версія)
•
На дистанції - четвірко первачів (З Володимира Висоцького)
•
При столах - стільці порожні (із мюзиклу "Знедолені")
•
Максим Богданович: Погоня
•
Наталя Арсеньєва: Могутній Боже (Духовний гімн Білорусі)
•
Михайло Матусовський: Ґрона духмяні акації білої
•
Михайло Матусовський: Хвилини тиші
•
Пол Саймон: Звучання тиші
•
Микола Добронравов: Віра
•
Прекрасний Крим (Кримськотатарська пісня, сл. Сусана Меметова)
•
Андрій Бердзенішвілі. Десь далеко, десь там, де кінчається дощ
•
М. Матусовський. На безіменній висоті
•
Осінній вечір (Антун-Ґустав Матош, пер. з хорв.)
•
Антун-Бранко Шимич: Вірш до одного бескида
•
Ось і літо спливло… (З Арс. Тарковського)
•
Місто, якого нема (З Реґіни Лісіц)
•
ҐАУДЕАМУС (переклад)
•
Вчора/Yesterday (Beatles)
•
Єдині дні (з Б. Пастернака)
•
Готель Каліфорнія (із світової рок-поезії)
•
Святе воїнство (з Булата Окуджави)
•
Гірська лірична (З В. Висоцького)
•
КРИШТАЛЕВИЙ ПАЛАЦ (З В. Висоцького)
•
Лірична (З Володимира Висоцького)
Переглянути всі твори з цієї сторінки
На нічній автотрасі –
Легкий вітерець.
Легкий вітерець.
На дистанції – четвірко первачів,
Кожен думає, що краще відпочив,
Кожен думає, що краще відпочив,
Ця печаль є невимовна,
Біль пекучий не мина.
Біль пекучий не мина.
Як за долю батьківського краю
В серці острах почую ясний –
В серці острах почую ясний –
Могутній Боже! Світів Владико,
І сонць великих, і серць малих!
І сонць великих, і серць малих!
Піснею ніч розцвіла солов’їною,
Місто мовчало, притихле на час,
Місто мовчало, притихле на час,
Так буває: в дні війни
Є хвилини тишини,
Є хвилини тишини,
Привіт, темряво! Я знов
сповідатись тобі прийшов,
сповідатись тобі прийшов,
Бачу в снах я рідний край
і причал нічний.
і причал нічний.
З Алушти, вітре, навівай
Спогади щемкі
Спогади щемкі
Десь далеко, десь там, де кінчається дощ,
Так розмило шляхи – не пройти, хоч-не-хоч.
Так розмило шляхи – не пройти, хоч-не-хоч.
Гаї диміли під горою*,
І обрій теж вогнем горів…
І обрій теж вогнем горів…
Мов думки важкі, на кшталт свинцевих плит,
хмари сунуть над хмурними горами;
хмари сунуть над хмурними горами;
Той бескид, що на нім мій погляд спочиває,
коли пірнаю в себе… Геть пустий він:
коли пірнаю в себе… Геть пустий він:
Ось і літо спливло,
Наче і не бувало.
Наче і не бувало.
Ніч і безгомінь до останку днів.
Дощ, а може, то падає сніг, –
Дощ, а може, то падає сніг, –
Веселімось, братчики,
поки молоді ми!
поки молоді ми!
День тому
десь далеко мій неспокій був,
десь далеко мій неспокій був,
З прожитих зим, крізь днів юрбу,
Зринають дні сонцевороту,
Зринають дні сонцевороту,
На нічній автотрасі – вітер вихровий.
Зринає в повітрі теплий запах трави.
Зринає в повітрі теплий запах трави.
Благородство, Гідність і Сумління –
ось свят-воїнство, нам дане триєдине.
ось свят-воїнство, нам дане триєдине.
Ну от, минувся дрож в руках,
Тепер – на пік.
Тепер – на пік.
Як багатий я, мов цар морський,
тільки-но мені гукни: «Ловись!» –
тільки-но мені гукни: «Ловись!» –
ЛІРИЧНА