Бачу в снах я рідний край
і причал нічний.
Віри свічечка тонка
у руці твоїй.

«Зрозумій, що в цій імлі –
ані рідних, ні близьких;
що нещасних на землі
більше від усіх…»

Чи в дитинстві знали ми,
люблені всіма,
що від торби та тюрми
зарікань нема?!

Тільки птаха загука,
і здригнеться в далі тій
віри свічечка тонка
у руці твоїй.

«Уяви життя без сліз
в царині новій.
Ти повір – і помолись
о душі моїй.

Є недовідома даль,
що для віри – не межа.
Є любов і є печаль,
а все решта – лжа».

Спомин давній не зника –
сниться в час нічний:
віри свічечка тонка
у руці твоїй.

…Від промінчика з небес,
що проливсь на грішний світ,
свічка ця з далеких плес
в темряві горить…

08.2015

Николай Добронравов

Вера

Снится мне ночной причал
На родной реке.
Веры тонкая свеча
У тебя в руке.
Ты пойми, что в этой мгле
Нет ни близких, ни родных,
Что несчастных на земле
Больше всех других…

Разве знали в детстве мы,
Веря в Божий свет,—
От тюрьмы да от сумы
Нет зарока, нет…
Только птицы прокричат,
Только вздрогнет вдалеке
Веры тонкая свеча
У тебя в руке.

…Ты поверь в иную жизнь
На иной меже,
Ты поверь и помолись
О моей душе.
Есть непознанная даль.
Ты поверишь, ты поймёшь:
Есть любовь, и есть печаль,
Остальное — ложь.

Всё мне снится по ночам:
В дальнем далеке
Веры тонкая свеча
У тебя в руке.
От небесного луча,
Что на грешный мир пролит,
Веры тонкая свеча
В темноте горит…

1990