•  * * *

Як прийшли активісти до діда до Гната –
Конокрад учорашній

•  * * *

Біла пляма в чорній рамі –
Мій нещасний родовід.

•  Перед Клечальною неділею

Жовтогарячою глиною
маже бабуся долівку.

•  * * *

Запечені цукрові буряки,
Загорнуті в капустяну пелюстку…

•  Спомин про старий вітряк

Вітряк був невгамовним літуном,
Вночі і вдень поскрипували крила –

•  На батьківщині

Стовпової не стало дороги –
Наче корчами спутало ноги…

•  * * *

І мені, й моєму поколінню
Так не пощастило, що кричи…

•  * * *

Я тимчасовий на землі.
І розуміння тимчасовості

•  * * *

Щира і привітна, ходить слава,
Чесних і достойних обійма.

•  * * *

Найперше – поцілуй шорстку шкуринку
Цілушки хліба з материних рук.

•  * * *

Не ті слова сказав колись,
Не з тим

•  * * *

Та яка ж наша пам'ять короткозора!
Навпрошки та наосліп

•  У Приайдар'ї

Тут росте високосна трава-мурава
І верба на гнучкому коромислі

•  * * *

Витоптали душу копитьми,
Лишивши слідів глибокі тавра,

•  * * *

Абстрактне поняття
абстрактну й любов породило:

•  * * *

Поза часом і простором
Обертаємось ми,

•  Сповідальне

Здрастуй, новий день нового ранку
Свіжопідрум'янений та пишний!

•  * * *

Приїздять з Канади й Аргентини,
Де чужі повітря і вода,

•  * * *

Скільки ж їх зосталось в тамтих таборах
На семи колимських крижаних вітрах,

•  * * *

То найбільші страждальці твої, Україно:
Сотні тисяч невільників хана й султана,

•  * * *

Не вистачить дніпрової води
На сльози,

•  Реквієм-попередження

А вже Айдар не заливає луки...
В очеретах заплуталися звуки –

•  * * *

Затопивши правічні дніпровські пороги,
Ми зневажили батьківський рідний поріг…

•  * * *

Згадай мене. Опівночі поклич.
Наклич у сни. Приклич до узголів’я.

•  За мотивами народної пісні

Виїжджали козаченьки –
Було поноченько,

•  Акварелі

В кам’яному лоні яру –
Перевернутого дзвона –

•  * * *

Ясеново-кленова Рудка –
Там початки мої...

•  * * *

Душа не проситься на спочин –
Вона в зеніті сподівань,

•  Дещо ліро-іронічне

Поети повтікали із села –
Оспівують міські дебелі мури

•  * * *

Поетів різних величин
Час відзначає не чинами,

•  Коли до мене рима не приходить

Коли до мене рима не приходить,
Пишу я білі вірші

•  До моєї біографії

Трагічно загинула мати.
Фашисти спалили село.

•  Біль усього життя

Здрастуй, сину.
Як ти, синку, виріс!

•  * * *

Переучуюсь, перевтілююсь,
Перемолююсь на хрести,

•  В сивій пам’яті

Крізь пітьму сторіч,
Мов сто свіч крізь ніч,

•  * * *

Купно їх возили й поодинці
До північносяйних Соловків,

•  * * *

Ми в дитинстві ділились
На «своїх» і «чужих».