ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.29 21:54
* 217 *
з дассеновим
лєт індьєн
вагон вповзає до столиці
іще зачинено крамниці
але хлопчина продає
із трейлера
нормальну каву
пірнути в метрополітен

Артур Курдіновський
2026.09.29 17:15
Бесіда сина та мами (діалог сонетів із Тетяною Левицькою)
Нарешті, Мамо, сталося! Зустрів!
Привіт, рідненька! Скучив за Тобою!
О, скільки, мила, виплакав рядків
Та окропив рукописів сльозою!

Ми підемо у затишок гаїв,
Мене погладиш ніжною рукою.
Для нас червоним обрій заяснів,

Вячеслав Руденко
2026.09.29 17:10
В горіхових смаках віддалених віків
Так хто ж вони, оті птахи облич,
Над язиками полум’я строкатих,
Де нескінченність сталого — мов клич
У хмарах з гелію, що вже не наздогнати?

Що наростають в залишках грибів
Над домовинами бажань від несповитих,
В горіхових смаках віддалених віків,

Ольга Садкова
2026.09.29 14:57
Бійка
Пролітав горобчик, сів на підвіконня.
Привітався чемно до малої Тоні.
Роззирнувся, бачить — поряд горобець,
такий самий жвавий, сірий молодець.
Він кивнув до нього: і тобі привіт.
У ту ж мить отримав теж кивком одвіт.
Підстрибнув, підскочив

Борис Костиря
2026.09.29 14:41
Утома
Голова болить від безсоння,
В голові поселився туман.
Я шукаю далеке осоння,
А навколо панує дурман.

Напливають утоми хвилі
І пустельність небачена днів.
Як узяти буденність на вила

Кока Черкаський
2026.09.29 11:18
Побачення
Запросив він мене на побачення-
Ніби з виду нормальний мужик,
Ми зустрілись,як і було зазначено,
І я відчула, що він їв часник.

Так, він їв часник!
Так, він з'їв часник!
Так, він їв часник,

Юрій Гундарів
2026.09.29 10:09
Андрій Шевченко - 50!
вересня легендарному Шеві виповнюється 50 років.
ВІТАЄМО!

Злива питань нескінченна…
Тлумачний словник тримай!
Значення слова «Шевченко»?
«Шевченко» означає: най!

Ірина Вовк
2026.09.29 10:03
"ПОМПЕЇ: За мить до Вічності" (продовження 11)
ХІ. ФРЕСКА, ЯКУ НІХТО НЕ ПОБАЧИТЬ Об одинадцятій годині ранку в триклінії – парадній їдальні багатого помпейського будинку – пахло свіжим вапном та терпким пилком рослинних фарб. Бідний, але талановитий майстер Клавдій стояв на дерев'яному помості, т

Віктор Кучерук
2026.09.29 07:21
* * *
Почуваюся мішенню
В напівтемній залі тиру, -
Ворог цілить пильно в мене
І надворі, і в квартирі.
І опівдні, й серед ночі
Йде неспинна естафета, -
Лиш мопед своє відстрочить,
Як уже гуде ракета.

хома дідим
2026.09.28 23:46
* 216 *
у старовиннім королівстві
всілякий має свій костюм
і певну роль і власну гідність
а музиканти королівські
уміють альбу та ноктюрн
щодня в корчмі гуляки всяко
спивають вайн лікери ссуть
хай за вікном осіння мряка

Іван Потьомкін
2026.09.28 21:07
***
Дві Варвари, мати й донька,
В двох геніїв закохані,
Серцем тугу розривали,
А як впоратись з недугом,
До пуття не знали.
Та настала та година,
Коли тільки їх підмога
І благословення Бога

Ірина Білінська
2026.09.28 18:30
Як же близько ми до безодні...
Як же близько ми до безодні,
як ніколи —
тепер, сьогодні...
Хто збере нас усіх докупи:
слово-зброя
чи слово-купіль,
слово-лезо
чи слово-спалах?

Вячеслав Руденко
2026.09.28 16:20
Між гарпій неолітових* грядок
Не плач у день, не голоси із примхи,
Не зазивай гірке у самоту
Життя звіринцю вздовж стрімкої ринви,
Де кров тече, як золото в Орду.

Вже зацвіли від неї злі жоржини
Між гарпій неолітових* грядок.
З’ясуй-но, спробуй відчуттям рослини,

Артур Курдіновський
2026.09.28 15:55
Осінній монолог
Я - частинка осіннього міста,
Я - молекула жовтих вітрів.
Мандрівник із душею артиста,
Сам себе на узбіччі зустрів.

Монолог мій навряд чи хтось прийме...
Прочитають, забудуть - і все.
Поринаю в осінні обійми...

Борис Костиря
2026.09.28 15:42
* * *
Проходить час крізь пальці, мов пісок.
Ми в'язнемо в багні старих ілюзій.
Із трюму виринає лютий кок,
Заплутаний у плетиво алюзій.
Година протікає, ніби мить,
Поранивши напівзабуту вічність
Стилетом непромовлених століть,
Коли ще цінували честь і

Ольга Береза
2026.09.28 15:25
Перший фрілансер
Для нього подеколи Львів був листівкою з кавою,
одначе здебільшого — текстом, що будить легенди.
У велич не грав і не марив, як інші, він славою,
носив вишиванку, а не оті віденські тренди.

Десь зверхньо шептали: «Дивак той Франко нерозважливий», —
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Іван Низовий (1942 - 2011) / Вірші / "Пора косовиці" (1990)

 Дещо ліро-іронічне
Поети повтікали із села –
Оспівують міські дебелі мури
І так радіють крихтам зі стола
Столичної літератури...
Прямісінько із кінського сідла
На п'єдестал,
Де ставляться скульптури?!

...В селі черемха знову зацвіла.
Лисніють рІллі, чорні, як смола.
Гребуться в перегної ситі кури.
В колгоспників щодень – нові діла,
Забули про спочинки й перекури...

"У щастя людського два рівних є крила..."

О, ці слова поет писав з натури –
Він розумів поезію села!


1990




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-02-13 23:38:30
Переглядів сторінки твору 3621
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 6.331 / 7  (6.055 / 6.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.253 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2025.05.04 08:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-14 07:39:59 ]
"Лисніють ріллі, чорні, як смола" - тут часом немає одруківки?
здається "рілля" може бути лише в однині...
але я можливо помиляюсь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-02-14 07:45:08 ]
іронічно, але зболено_прожито рівних два крила)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-14 07:49:56 ]
Так, Юрію, одруківку зроблено давно друкарнею в цій збірці... Я набрала вчора сліпо, хоча постійно за цим слідкую і виправляю...
Зрозуміло, в однині!
Дякую сердечно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-14 07:54:53 ]
Ксеню, спасибі за таке розуміння!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-14 09:20:25 ]
"У щастя людського два рівних є крила..." - яка гірка іронія у цих словах...
Я, Лесю, не погоджуюсь з Юрком: "Словник наголосів укр.мови" дає значення цього слова і в множині з наголосом на першому складі. Інакше (в однині) цей рядок мав би, напевно, звучати:
" РіллЯ лисніє, чорна, як смола.", бо наголос в однині - на останньому складі. Чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-14 09:35:37 ]
Мирославе, дякую!!!
Зараз ще додатково порадилася з колегами-філологами:
сказали, що в поезії допускається множина, як, наприклад, "багато сонць" тощо.
Але якщо можливо вжити в однині, не порушуючи при цьому ритміки вірша, то краще змінити... Ви мені дали гарну підказку!
Отже, і Ви, і Юрій мені допомогли, а батько не був би проти, щоби я зробила маленькі зміни :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-02-14 10:12:35 ]
Лесю, вибачте, але повертаюсь до ріллі. Якщо у Вашого батька було "Лисніють ріллі, чорні, як смола", то, як на мене, не потрібно нічого редагувати. Хіба якщо вкралася помилка, зроблена в друкарні. Повірте на слово, що із множинною формою краще... Рілля множиться, з"являється масштаб, перспектива...
Справжня поезія (а тут саме така!) не завжди вкладається в прокрустове ложе мовних норм і правил. Та й філологи Вас не обманюють...
Щиро, Ан. Крил.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-02-14 10:56:55 ]
Як селянин, скажу, що змальовано дуже образно - у моїх курей така ж поведінка,а в мене - нові діла; бажання мого ЛГ - ходити поміж таких чудових рядків!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-14 12:36:02 ]
Анатолію, дуже дякую, що також виявили небайдужість до обговорюваного питання...
Думаю так: якщо у батька була однина, то слово "рілля" мало б стояти на початку рядка для правильного наголосу й збереження ритму, як про це каже Мирослав. А в цьому випадку інакше, значить, тато вжив слово у множині навмисне...
І, думаю, для друкарні властиві дещо інші одруківки, а тут смислова складова...
Отже, примусили мене сьогодні чоловіки :) до вагань...
А якщо серйозно, усім безмежно вдячна за серйозний, вдумливий і дружній підхід до цього вірша!!!
Якщо всі не проти, повернусь до першої редакції :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-14 16:04:22 ]
У своєму першому коментарі, я зазначив, що слово «рілля» вживається і у множині (словник це підтверджує). Тому тут навіть не потрібно пробувати втискати цю поезію у «прокрустове ложе», бо застосування згаданого слова у множині не виходить за рамки мовних норм. Оскільки мова йшла і про однину, то я лише висловив припущення щодо можливого варіанту.
Отже, якщо у батька цей рядок передбачав множину, Ви, Лесю, вибрали цілком правильний кінцевий варіант редакції . З чим Вас і вітаю!
Подальших успіхів у Вашій благородній справі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-14 12:46:28 ]
Володю, так приємно, що Вам близьке і по серцю те, що бажав передати автор вірша :)
Щиро дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-14 14:40:59 ]
У села особлива поезія. І вона мені подобається, як і цей вірш І. Низового. Дякую, Лесю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-14 16:49:34 ]
Це правда, Олександре, дуже особлива.
І я Вам вдячна за Вашу щирість і доброту!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-14 16:50:05 ]
Миросю, спасибі за все!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Люба Світанок (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-14 18:28:30 ]
Пречудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-14 19:51:27 ]
Любонько, дякую за Вашу емоційність!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-02-15 00:03:35 ]
...з першопрочитання: правда+правда..чесно кажучи навіть не задумалася щодо "ріллІ" чи "рІллі"... слід просто прочитати як слід і все стане на свої місця, ІІІІІІІІ!! дякую тим, хто це все зрозумів...
розуміти поезію села завжди важко (:)) ну, тіпа, де ми(!), а де село!!!!
просто прошу: не суперечте мені і не задавайте питань, - я теж із села...! підписалася б під кожним рядком Низового, але... поза мене підписалася УКРАЇНА... Вже! Вся!:) я тілько радію!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-15 01:01:35 ]
!!!!!!!!!!!!