ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.11.19 22:57
мла імлиться
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші

В Горова Леся
2026.11.19 22:24
Розриває тишу ранню криками
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.

Ольга Береза
2026.11.19 17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.

Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни

Ольга Олеандра
2026.11.19 16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.

А ще додамо обережність, щоб вітер, к

Артур Курдіновський
2026.11.19 16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о

Борис Костиря
2026.11.19 13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.

Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас

Тетяна Левицька
2026.11.19 08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.

Віктор Кучерук
2026.11.19 06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Низовий (1942 - 2011) / Вірші / "Пора косовиці" (1990)

 Дещо ліро-іронічне
Поети повтікали із села –
Оспівують міські дебелі мури
І так радіють крихтам зі стола
Столичної літератури...
Прямісінько із кінського сідла
На п'єдестал,
Де ставляться скульптури?!

...В селі черемха знову зацвіла.
Лисніють рІллі, чорні, як смола.
Гребуться в перегної ситі кури.
В колгоспників щодень – нові діла,
Забули про спочинки й перекури...

"У щастя людського два рівних є крила..."

О, ці слова поет писав з натури –
Він розумів поезію села!


1990




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-02-13 23:38:30
Переглядів сторінки твору 3801
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 6.331 / 7  (6.055 / 6.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.253 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2025.05.04 08:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-14 07:39:59 ]
"Лисніють ріллі, чорні, як смола" - тут часом немає одруківки?
здається "рілля" може бути лише в однині...
але я можливо помиляюсь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-02-14 07:45:08 ]
іронічно, але зболено_прожито рівних два крила)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-14 07:49:56 ]
Так, Юрію, одруківку зроблено давно друкарнею в цій збірці... Я набрала вчора сліпо, хоча постійно за цим слідкую і виправляю...
Зрозуміло, в однині!
Дякую сердечно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-14 07:54:53 ]
Ксеню, спасибі за таке розуміння!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-14 09:20:25 ]
"У щастя людського два рівних є крила..." - яка гірка іронія у цих словах...
Я, Лесю, не погоджуюсь з Юрком: "Словник наголосів укр.мови" дає значення цього слова і в множині з наголосом на першому складі. Інакше (в однині) цей рядок мав би, напевно, звучати:
" РіллЯ лисніє, чорна, як смола.", бо наголос в однині - на останньому складі. Чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-14 09:35:37 ]
Мирославе, дякую!!!
Зараз ще додатково порадилася з колегами-філологами:
сказали, що в поезії допускається множина, як, наприклад, "багато сонць" тощо.
Але якщо можливо вжити в однині, не порушуючи при цьому ритміки вірша, то краще змінити... Ви мені дали гарну підказку!
Отже, і Ви, і Юрій мені допомогли, а батько не був би проти, щоби я зробила маленькі зміни :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-02-14 10:12:35 ]
Лесю, вибачте, але повертаюсь до ріллі. Якщо у Вашого батька було "Лисніють ріллі, чорні, як смола", то, як на мене, не потрібно нічого редагувати. Хіба якщо вкралася помилка, зроблена в друкарні. Повірте на слово, що із множинною формою краще... Рілля множиться, з"являється масштаб, перспектива...
Справжня поезія (а тут саме така!) не завжди вкладається в прокрустове ложе мовних норм і правил. Та й філологи Вас не обманюють...
Щиро, Ан. Крил.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-02-14 10:56:55 ]
Як селянин, скажу, що змальовано дуже образно - у моїх курей така ж поведінка,а в мене - нові діла; бажання мого ЛГ - ходити поміж таких чудових рядків!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-14 12:36:02 ]
Анатолію, дуже дякую, що також виявили небайдужість до обговорюваного питання...
Думаю так: якщо у батька була однина, то слово "рілля" мало б стояти на початку рядка для правильного наголосу й збереження ритму, як про це каже Мирослав. А в цьому випадку інакше, значить, тато вжив слово у множині навмисне...
І, думаю, для друкарні властиві дещо інші одруківки, а тут смислова складова...
Отже, примусили мене сьогодні чоловіки :) до вагань...
А якщо серйозно, усім безмежно вдячна за серйозний, вдумливий і дружній підхід до цього вірша!!!
Якщо всі не проти, повернусь до першої редакції :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-14 16:04:22 ]
У своєму першому коментарі, я зазначив, що слово «рілля» вживається і у множині (словник це підтверджує). Тому тут навіть не потрібно пробувати втискати цю поезію у «прокрустове ложе», бо застосування згаданого слова у множині не виходить за рамки мовних норм. Оскільки мова йшла і про однину, то я лише висловив припущення щодо можливого варіанту.
Отже, якщо у батька цей рядок передбачав множину, Ви, Лесю, вибрали цілком правильний кінцевий варіант редакції . З чим Вас і вітаю!
Подальших успіхів у Вашій благородній справі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-14 12:46:28 ]
Володю, так приємно, що Вам близьке і по серцю те, що бажав передати автор вірша :)
Щиро дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-14 14:40:59 ]
У села особлива поезія. І вона мені подобається, як і цей вірш І. Низового. Дякую, Лесю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-14 16:49:34 ]
Це правда, Олександре, дуже особлива.
І я Вам вдячна за Вашу щирість і доброту!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-14 16:50:05 ]
Миросю, спасибі за все!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Люба Світанок (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-14 18:28:30 ]
Пречудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-14 19:51:27 ]
Любонько, дякую за Вашу емоційність!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-02-15 00:03:35 ]
...з першопрочитання: правда+правда..чесно кажучи навіть не задумалася щодо "ріллІ" чи "рІллі"... слід просто прочитати як слід і все стане на свої місця, ІІІІІІІІ!! дякую тим, хто це все зрозумів...
розуміти поезію села завжди важко (:)) ну, тіпа, де ми(!), а де село!!!!
просто прошу: не суперечте мені і не задавайте питань, - я теж із села...! підписалася б під кожним рядком Низового, але... поза мене підписалася УКРАЇНА... Вже! Вся!:) я тілько радію!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-15 01:01:35 ]
!!!!!!!!!!!!