ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.03.24 06:25
* * *
Сонця подихи гарячі
Так прогріли злеглий сніг,
Що від болю він аж плаче
Та спливає із доріг.
І брудними потічками
Наповняє рівчаки, -
І вузенькими струмками
Проникає до ріки.

Іван Потьомкін
2026.03.23 21:20
***
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Олена Побийголод
2026.03.23 15:48
1937. Тачанка
Михайло Рудерман (1905-1984; народився й провів юність в Україні)

Ти лети з дороги, птице,
звіре, й ти з дороги йди:
Бачиш, хмара клубочиться,
коні швидко мчать сюди!

І поціливши з нальоту

Охмуд Песецький
2026.03.23 13:23
Плин
Вони у згадах не для втіхи –
Квартири наймані й кутки.
Скоріше це сигнальні віхи
В руслі життєвої ріки.

Лимани, плеса та причали,
Протоки, створи та буї...
Чи навігаціям навчали

Борис Костиря
2026.03.23 11:25
Ящірка
Я так хотів
упіймати за хвіст ящірку.
Ящірку як остаточний сенс.
Ящірку як остаточний смуток.
Ящірку як Істину,
яка вислизає від нас,
як остаточний голос космосу,
як видимість прозріння,

Юрій Гундарів
2026.03.23 09:36
Маятник
Допоки є мама у сина,
він ще дитина.

Вона зрозуміє все і пробачить -
дихати легше наче.

…Життя накручує коло за колом…
Чую: у відчинене весняне вікно

Віктор Кучерук
2026.03.23 07:25
* * *
Мене зустріли, як належить
Стрічати, певно, короля,
Бо, наче Ейфелева вежа,
Звелась принадно сулія
Понад закусками в тарелях
На переповненім столі
В гостинній змалечку оселі,
В моєму рідному селі...

Ірина Вовк
2026.03.22 23:00
Княжна козацького степу. Повернення до Храму
замість ПІСЛЯМОВИ) Тепер вони троє – мати та її соколи – спочивають у безіменних могилах, але їхні душі щоночі повертаються до Свято-Іллінської церкви, де колись Розанда присягала Тимошеві на вірність.

Євген Федчук
2026.03.22 17:34
Як Хмельницький шукав союзу зі Швецією в 1655 році і чим все закінчилося
Старий шинок над дорогу недалік Полтави.
Битий шлях, отож чимало люду проїжджає.
Хтось із подорожніх часом в шинок зазирає
Кухоль-два перехопити. Скуштувати страви.
То козаки зазирнули, за столом усілись.
Молоді іще, гарячі, кров у жилах грає.
Трохи

Юхим Семеняко
2026.03.22 15:33
Сьогоднішні хліба
       Поки наша колегіальна система не працює, перед "амбразурою" доводиться бути мені, і вихідними днями я маю право на свої маневри у переміщенні.     Сьогодні закінчується тижневе коло, а якими справами буду зайнятий завтра, сказати складно. С

Світлана Пирогова
2026.03.22 13:41
Зустріч
То як забути? Чи можливо?
В душі щось дзенькало, лилось.
Твій шепіт доторкавсь сяйливо,
Аж соняшник підняв чоло.

Жагуча спрага розбирала.
Сховався вітерець легкий.
Пташина лопотіла зграя.

Володимир Бойко
2026.03.22 12:50
Нерафіновані думки
Цукор-рафінад корисний тим, що його важче переплутати з сіллю. Ідеальний жіночий стан – коли 90х60х90, ідеальний чоловічий стан – коли 3 по 100. Краще нехай шкварчить олія на пательні, ніж шкварчить жінка з пательнею. Струнким жінкам так би пасув

Борис Костиря
2026.03.22 12:18
Осіння глибина
Колись в осінній глибині
Захочеш літо повернути
І в осені на самім дні
Знайти печаль від м'яти й рути.

В терпкій осінній глибині
Тобі відкриються прозріння
І у мутній нічній воді

Іван Потьомкін
2026.03.22 11:29
***
Любив тебе я тоді
Та люблю й сьогодні.
-То чому ж не натякнув
Ані словом жодним?
-Та чи ж зміг я доступиться
За хлопців юрбою?
-А я так же поривалась,
Щоб побуть з тобою...

Охмуд Песецький
2026.03.22 10:09
Намовляння
Я сонцю вклоняюсь нині,
Йому, як тобі раніше.
Між нами найдовші милі,
Любові моєї ніше.

Не виберусь, певно, звідти.
Замкнуся, щоб не відкритись,
І буде собі сидіти

Юрій Гундарів
2026.03.22 08:59
Марсель Марсо
березня 1923 року народився легендарний французький актор-мім єврейського походження і великий громадянин. Кажуть, це він подарував Майклу Джексону його знамениту «місячну ходу». А ще існує історія, що ніби сам Чарлі Чаплін запросив його за свій столи
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Іван Низовий (1942 - 2011) / Вірші / "Пора косовиці" (1990)

 Дещо ліро-іронічне
Поети повтікали із села –
Оспівують міські дебелі мури
І так радіють крихтам зі стола
Столичної літератури...
Прямісінько із кінського сідла
На п'єдестал,
Де ставляться скульптури?!

...В селі черемха знову зацвіла.
Лисніють рІллі, чорні, як смола.
Гребуться в перегної ситі кури.
В колгоспників щодень – нові діла,
Забули про спочинки й перекури...

"У щастя людського два рівних є крила..."

О, ці слова поет писав з натури –
Він розумів поезію села!


1990




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-02-13 23:38:30
Переглядів сторінки твору 3182
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 6.331 / 7  (6.055 / 6.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.253 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2025.05.04 08:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-14 07:39:59 ]
"Лисніють ріллі, чорні, як смола" - тут часом немає одруківки?
здається "рілля" може бути лише в однині...
але я можливо помиляюсь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-02-14 07:45:08 ]
іронічно, але зболено_прожито рівних два крила)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-14 07:49:56 ]
Так, Юрію, одруківку зроблено давно друкарнею в цій збірці... Я набрала вчора сліпо, хоча постійно за цим слідкую і виправляю...
Зрозуміло, в однині!
Дякую сердечно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-14 07:54:53 ]
Ксеню, спасибі за таке розуміння!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-14 09:20:25 ]
"У щастя людського два рівних є крила..." - яка гірка іронія у цих словах...
Я, Лесю, не погоджуюсь з Юрком: "Словник наголосів укр.мови" дає значення цього слова і в множині з наголосом на першому складі. Інакше (в однині) цей рядок мав би, напевно, звучати:
" РіллЯ лисніє, чорна, як смола.", бо наголос в однині - на останньому складі. Чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-14 09:35:37 ]
Мирославе, дякую!!!
Зараз ще додатково порадилася з колегами-філологами:
сказали, що в поезії допускається множина, як, наприклад, "багато сонць" тощо.
Але якщо можливо вжити в однині, не порушуючи при цьому ритміки вірша, то краще змінити... Ви мені дали гарну підказку!
Отже, і Ви, і Юрій мені допомогли, а батько не був би проти, щоби я зробила маленькі зміни :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-02-14 10:12:35 ]
Лесю, вибачте, але повертаюсь до ріллі. Якщо у Вашого батька було "Лисніють ріллі, чорні, як смола", то, як на мене, не потрібно нічого редагувати. Хіба якщо вкралася помилка, зроблена в друкарні. Повірте на слово, що із множинною формою краще... Рілля множиться, з"являється масштаб, перспектива...
Справжня поезія (а тут саме така!) не завжди вкладається в прокрустове ложе мовних норм і правил. Та й філологи Вас не обманюють...
Щиро, Ан. Крил.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-02-14 10:56:55 ]
Як селянин, скажу, що змальовано дуже образно - у моїх курей така ж поведінка,а в мене - нові діла; бажання мого ЛГ - ходити поміж таких чудових рядків!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-14 12:36:02 ]
Анатолію, дуже дякую, що також виявили небайдужість до обговорюваного питання...
Думаю так: якщо у батька була однина, то слово "рілля" мало б стояти на початку рядка для правильного наголосу й збереження ритму, як про це каже Мирослав. А в цьому випадку інакше, значить, тато вжив слово у множині навмисне...
І, думаю, для друкарні властиві дещо інші одруківки, а тут смислова складова...
Отже, примусили мене сьогодні чоловіки :) до вагань...
А якщо серйозно, усім безмежно вдячна за серйозний, вдумливий і дружній підхід до цього вірша!!!
Якщо всі не проти, повернусь до першої редакції :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-14 16:04:22 ]
У своєму першому коментарі, я зазначив, що слово «рілля» вживається і у множині (словник це підтверджує). Тому тут навіть не потрібно пробувати втискати цю поезію у «прокрустове ложе», бо застосування згаданого слова у множині не виходить за рамки мовних норм. Оскільки мова йшла і про однину, то я лише висловив припущення щодо можливого варіанту.
Отже, якщо у батька цей рядок передбачав множину, Ви, Лесю, вибрали цілком правильний кінцевий варіант редакції . З чим Вас і вітаю!
Подальших успіхів у Вашій благородній справі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-14 12:46:28 ]
Володю, так приємно, що Вам близьке і по серцю те, що бажав передати автор вірша :)
Щиро дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-14 14:40:59 ]
У села особлива поезія. І вона мені подобається, як і цей вірш І. Низового. Дякую, Лесю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-14 16:49:34 ]
Це правда, Олександре, дуже особлива.
І я Вам вдячна за Вашу щирість і доброту!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-14 16:50:05 ]
Миросю, спасибі за все!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Люба Світанок (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-14 18:28:30 ]
Пречудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-14 19:51:27 ]
Любонько, дякую за Вашу емоційність!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-02-15 00:03:35 ]
...з першопрочитання: правда+правда..чесно кажучи навіть не задумалася щодо "ріллІ" чи "рІллі"... слід просто прочитати як слід і все стане на свої місця, ІІІІІІІІ!! дякую тим, хто це все зрозумів...
розуміти поезію села завжди важко (:)) ну, тіпа, де ми(!), а де село!!!!
просто прошу: не суперечте мені і не задавайте питань, - я теж із села...! підписалася б під кожним рядком Низового, але... поза мене підписалася УКРАЇНА... Вже! Вся!:) я тілько радію!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-15 01:01:35 ]
!!!!!!!!!!!!