ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.09.23 09:50
* * *
Холодні іскри зорепаду
Безслідно танули вгорі
Над потемнілим тужно садом
І німотою чагарів.
Вони з'являлись і зникали,
Як не приборкані думки
Про світлі радощі й печалі,
І швидко пройдені роки...

Борис Костиря
2025.09.22 22:25
Подорожі
У дитинстві я довго подорожував.
Що я шукав?
Я шукав те, чого не існує,
а знаходив лише порожнечу.
Із дитинства закріпилася звичка
шукання невідомих світів.
Я потрапляв у магму невідомості,
у в'язку речовину невизначеності,

Сергій СергійКо
2025.09.22 19:07
Чи потрібна осінь?
Сонет)

Четвертий рік вона приходить поспіль.
Колись весела,
А тепер сумна.
Розгублена нерозумінням Осінь.
Чом йде війна?

Тетяна Левицька
2025.09.22 16:58
Життєдайний
Не гадаю наразі, що буде зі мною —
домовина соснова, чи сонця розмай?
Бач, вервечкою ходить біда за бідою,
без страждання гріхи не пускають у рай.

Ще не все допила із ґрааля терпіння
і не склала в дорогу валізу важку.
На краю океану збираю камін

Світлана Пирогова
2025.09.22 15:40
Літає павутина примою в повітрі
Літає павутина примою в повітрі,
Нюанс плете любові міражем.
І ллється бабиного літечка палітра,
Складає візерунок вітражем.

І швидко час злітає, мов легка пір'їна,
Вже осінь дефілює у вбранні.
Із золотого листя встелена перина,

Віктор Насипаний
2025.09.22 14:40
Моя любов (пісня)
Згадаю я ті давні дні,
Коли з’явилась ти мені.
І я від тебе шаленів,
Кохання квітку сам приніс.

Приспів:
Хоч роки, як стрімка ріка,-
В моїй руці твоя рука.

Ольга Олеандра
2025.09.22 10:31
Спокуса щирістю
Спокуса щирістю найнебезпечніша з спокус.
Така солодка і така принадна.
Ти відчуваєш доторк її вуст?
Він дуже ніжний й неспростовно владний.

Він проникає у твоє єство,
запалює й розпалює все дужче.
Невже ти хочеш загасить його?

Віктор Кучерук
2025.09.22 10:11
* * *
Все швидше й швидше мчать літа,
Все більше й більше смутку в звуках, -
Знедавна втома й гіркота
Дороговказом стали мукам.
Зловісний стрій нових недуг
Вже приглядається до мене
І так ось топчеться навкруг,
Що пилом дихають легені.

Олександр Буй
2025.09.21 20:52
Nota bene
У життя мого блокноті для нотаток
Добігають чисті аркуші кінця
І останній вже готується прийняти
Завершальну епіграму від Творця.

Отче наш, пошаруди іще папером:
Переглянь Свої помітки на полях,
Що мені до бенефісу від прем’єри

Іван Потьомкін
2025.09.21 19:27
Музика без слів
В одній тональності
плачуть діти всіх національностей,
одні й ті ж сльози,
солоні, невблаганні ллються.
Це музика без слів,
словами не варто відгукнуться.
Ліпше голівоньку притиснуть
і пестить, і мугикать любу маляті пісню.

С М
2025.09.21 17:17
Із «Б’юіка–Шість» (Bob Dylan)
О, ця жінка зо цвинтаря від мене має діти
Душевна, хай не всяк нас має видіти
Вона ангел звалища, є у неї їжа
Якщо я помиратиму, ти знаєш, хто саме накриє моє ліжко

Якщо трубопровід зламаний, на мості я приникнув
Чи їду з глузду на гайвеї недалік р

Євген Федчук
2025.09.21 16:12
«Скавичщина» - бій за Київ 1658 року
В історії України скільки раз бувало,
Що самі ж і «верховоди» її продавали.
Хто відкрито її зрадив, хто дурно попхався,
Хотів слави. Замість того сорому набрався.
Ще і більше зробив шкоди, ніж доброї справи.
Тому то наша історія така і кривава.
Геть

Віктор Насипаний
2025.09.21 15:37
Гарна осінь (пісня)
Хоч нема вже літа наче.
Сонце й досі.
А мене у гості кличе
Тиха осінь

приспів
Теплі дні ясні, чудові.
Світ, мов красень.

Світлана Пирогова
2025.09.21 13:13
А може, це мені здалося?
Ти сонце золотаве із промінням,
Що лагідно торкається обличчя.
Я чую твоє тихе шепотіння.
На зустріч радісну кохання кличе.

Твої вуста зливаються з моїми,
Мов річка, що впадає в тепле море.
І ніжно поцілунками п'янкими

Олександр Сушко
2025.09.21 10:50
Ми стрінемося!
Полиці пам'яті наповнені ущерть
Осмученими спогадами юні...
Вже тричі серце стискувала смерть,
Вливала тьму в роки мої безжурні.

Охороняла неня. Брала біль
На себе. А тепер її немає...
Вона тепер блука між Лети хвиль,

Віктор Кучерук
2025.09.21 09:35
* * *
Минулого немає, майбутнє - не настало, -
Невпинним сьогоденням живу собі помалу, -
В садочку клопочуся, з онуками вожуся
І корисні поради накручую на вуса.
Копійку кожну зважую та лаюся сердито
На тих, що і на старості перешкоджає жити.
Але наперек
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Іван Низовий (1942 - 2011) / Вірші / "Пора косовиці" (1990)

 Дещо ліро-іронічне
Поети повтікали із села –
Оспівують міські дебелі мури
І так радіють крихтам зі стола
Столичної літератури...
Прямісінько із кінського сідла
На п'єдестал,
Де ставляться скульптури?!

...В селі черемха знову зацвіла.
Лисніють рІллі, чорні, як смола.
Гребуться в перегної ситі кури.
В колгоспників щодень – нові діла,
Забули про спочинки й перекури...

"У щастя людського два рівних є крила..."

О, ці слова поет писав з натури –
Він розумів поезію села!


1990




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-02-13 23:38:30
Переглядів сторінки твору 2854
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 6.331 / 7  (6.055 / 6.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.253 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2025.05.04 08:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-14 07:39:59 ]
"Лисніють ріллі, чорні, як смола" - тут часом немає одруківки?
здається "рілля" може бути лише в однині...
але я можливо помиляюсь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-02-14 07:45:08 ]
іронічно, але зболено_прожито рівних два крила)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-14 07:49:56 ]
Так, Юрію, одруківку зроблено давно друкарнею в цій збірці... Я набрала вчора сліпо, хоча постійно за цим слідкую і виправляю...
Зрозуміло, в однині!
Дякую сердечно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-14 07:54:53 ]
Ксеню, спасибі за таке розуміння!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-14 09:20:25 ]
"У щастя людського два рівних є крила..." - яка гірка іронія у цих словах...
Я, Лесю, не погоджуюсь з Юрком: "Словник наголосів укр.мови" дає значення цього слова і в множині з наголосом на першому складі. Інакше (в однині) цей рядок мав би, напевно, звучати:
" РіллЯ лисніє, чорна, як смола.", бо наголос в однині - на останньому складі. Чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-14 09:35:37 ]
Мирославе, дякую!!!
Зараз ще додатково порадилася з колегами-філологами:
сказали, що в поезії допускається множина, як, наприклад, "багато сонць" тощо.
Але якщо можливо вжити в однині, не порушуючи при цьому ритміки вірша, то краще змінити... Ви мені дали гарну підказку!
Отже, і Ви, і Юрій мені допомогли, а батько не був би проти, щоби я зробила маленькі зміни :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-02-14 10:12:35 ]
Лесю, вибачте, але повертаюсь до ріллі. Якщо у Вашого батька було "Лисніють ріллі, чорні, як смола", то, як на мене, не потрібно нічого редагувати. Хіба якщо вкралася помилка, зроблена в друкарні. Повірте на слово, що із множинною формою краще... Рілля множиться, з"являється масштаб, перспектива...
Справжня поезія (а тут саме така!) не завжди вкладається в прокрустове ложе мовних норм і правил. Та й філологи Вас не обманюють...
Щиро, Ан. Крил.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-02-14 10:56:55 ]
Як селянин, скажу, що змальовано дуже образно - у моїх курей така ж поведінка,а в мене - нові діла; бажання мого ЛГ - ходити поміж таких чудових рядків!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-14 12:36:02 ]
Анатолію, дуже дякую, що також виявили небайдужість до обговорюваного питання...
Думаю так: якщо у батька була однина, то слово "рілля" мало б стояти на початку рядка для правильного наголосу й збереження ритму, як про це каже Мирослав. А в цьому випадку інакше, значить, тато вжив слово у множині навмисне...
І, думаю, для друкарні властиві дещо інші одруківки, а тут смислова складова...
Отже, примусили мене сьогодні чоловіки :) до вагань...
А якщо серйозно, усім безмежно вдячна за серйозний, вдумливий і дружній підхід до цього вірша!!!
Якщо всі не проти, повернусь до першої редакції :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-14 16:04:22 ]
У своєму першому коментарі, я зазначив, що слово «рілля» вживається і у множині (словник це підтверджує). Тому тут навіть не потрібно пробувати втискати цю поезію у «прокрустове ложе», бо застосування згаданого слова у множині не виходить за рамки мовних норм. Оскільки мова йшла і про однину, то я лише висловив припущення щодо можливого варіанту.
Отже, якщо у батька цей рядок передбачав множину, Ви, Лесю, вибрали цілком правильний кінцевий варіант редакції . З чим Вас і вітаю!
Подальших успіхів у Вашій благородній справі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-14 12:46:28 ]
Володю, так приємно, що Вам близьке і по серцю те, що бажав передати автор вірша :)
Щиро дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-14 14:40:59 ]
У села особлива поезія. І вона мені подобається, як і цей вірш І. Низового. Дякую, Лесю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-14 16:49:34 ]
Це правда, Олександре, дуже особлива.
І я Вам вдячна за Вашу щирість і доброту!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-14 16:50:05 ]
Миросю, спасибі за все!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Люба Світанок (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-14 18:28:30 ]
Пречудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-14 19:51:27 ]
Любонько, дякую за Вашу емоційність!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-02-15 00:03:35 ]
...з першопрочитання: правда+правда..чесно кажучи навіть не задумалася щодо "ріллІ" чи "рІллі"... слід просто прочитати як слід і все стане на свої місця, ІІІІІІІІ!! дякую тим, хто це все зрозумів...
розуміти поезію села завжди важко (:)) ну, тіпа, де ми(!), а де село!!!!
просто прошу: не суперечте мені і не задавайте питань, - я теж із села...! підписалася б під кожним рядком Низового, але... поза мене підписалася УКРАЇНА... Вже! Вся!:) я тілько радію!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-15 01:01:35 ]
!!!!!!!!!!!!