ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Садкова
2026.08.15 23:28
Нам скоро з літечком прощатись,
із сонцем лагідним, з теплом.
Нам скоро з осінню вітатись,
вона вже поряд із селом.

Несе з собою прохолоду,
рубінів кошик, бурштину,
бо має хист і є охота

Володимир Бойко
2026.08.15 23:15
Втрапивши у вир у плині часу
Захлиналась лінія життя.
Виходила дівчина на трасу,
Скерувавши шлях свій без пуття.

Бракувало їй дороговказу,
Завела стежина не туди.
Тим, що хочуть всього і одразу

Паб Лімерик
2026.08.15 21:58
Виступали за мир у Яркенді
Ліліпути великі й середні.
А сварились малі,
Бо нема взагалі
Чим займатися ще у Яркенді.

Ліліпути скакали до Львова,
А у качки відпала підкова

С М
2026.08.15 20:29
Зійде ніч, у млі розтане ліс
У світлі ламані кольори, тлінний літ
Мерзле скло примар на вигоні
Виплітає сиву сіть, однотонну, тон у тон
При огні триває літній сон
Нестійкі його чари

Тло повсякчас одне

хома дідим
2026.08.15 19:03
у поетичній жилі
осені бажання
поет прохає осені
що зробиш
ще не летять птахи
у вирій
листячко не вяне
але поетові кортить

Вячеслав Руденко
2026.08.15 14:46
… жаским улюбленцем Сатурна,
що тричі збуджується ранком,
між вапнякового каміння
у необачності світанків,
у віддзеркаленні примарнім ,
неговіркого павутиння,
на лавах парків, у книгарнях,
між мурашиного сп’яніння …

Борис Костиря
2026.08.15 13:20
Так слово розпадається, мов замок.
Так степ застиг у дивних відчуттях.
Пророк іде приречено на захід,
Мов змучений і згододнілий птах.

Надія розпадається на друзки.
Шепочуть трави давні молитви.
Змарніло місце для любові й дружби.

Ігор Шоха
2026.08.15 13:14
Ніколи не помиряться, їй Богу,
розбійники з великої дороги.
Ця візія «у мене на виду»,
чи сплю, чи то дрімаю на ходу,
отямлюсь і дивуюся із того,
які я миролюбні діалоги
з юрбою войовничою веду.
Та й наяву є видива чимало –

Тетяна Левицька
2026.08.15 12:54
Чарівно бути жінкою твоєю:
торкатися губами спраглих уст,
лебідкою кружляти над землею
і слухати дощів осінній блюз.

Чудесно бути пристрастю, в якої
від божевілля ревно зносить «дах»,
від насолод медових серце млоїть,

Ірина Вовк
2026.08.15 10:22
Нова зоря над попелищем Наступного ранку після перемоги Цезар і Клеопатра знову стояли на балконі палацу Брухейона. Війна закінчилася. Вона була повноправною царицею Єгипту, а три легіони під керівництвом Руфіо залишалися в місті як гарантія її влади.

Віктор Кучерук
2026.08.15 07:04
Серпня вічний почет
Нами добре знаний -
Прохолодні ночі
Та густі тумани.
Поруділі трави
І нудьга осіння, -
Це все серпня справи,
Це його уміння.

Ольга Садкова
2026.08.14 22:59
Дощі й дощі. Тріщить загата.
Ллє прямовисно і навскіс.
Береза вкотре, пелехата,
не ладна розчесати кіс.

Кущі розвихрились бузкові,
півонії втрачають стрій.
А хмари знов напоготові

хома дідим
2026.08.14 18:37
погода що міняється настійно
привносить чи скасовує
натхнення
так ніби чим би
не кардіограма
що відбивається у першім-
ліпшім тексті
гадається про серце невгамовне

Юрій Лазірко
2026.08.14 17:29
my holy land
stays on two ancient whales
and
the third one
is a nomad-dolphin
runs on a blackened star
as far
as someone makes a wish

Борис Костиря
2026.08.14 13:29
Крізь сиву хмару світить сонце,
Мов пробивається з-за ґрат,
І зазирає до віконця,
Неначе гноблений Сократ.
Воно важливе щось промовить
Крізь огорожу тлустих хмар,
Крізь тлум, репресії і мори,
Крізь заборони від нездар.

В Горова Леся
2026.08.14 12:49
Я б до тебе пішла, та боюся високих трав.
Я б тобі прокричала – боюся відлуння грому.
Без човна попливла б, та глибокий і чорний став,
І не вийти на березі темному і слизькому.

Я б тобі написала про все, та немає слів.
Полетіла б до тебе, та небо
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Видно...
Видно не того́ любила,
розірвала, попалила
кармазинові вітрила.
Деревом вросла в землицю —
погляд гострий, серце — криця,
а душа, немов криниця:
милосердна, хлібосільна,
щира, горда, своєрідна,
та, мабуть, його не гідна.

22.12.2025р

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2025-12-22 19:59:14
Переглядів сторінки твору 415
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.606 / 6.24)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.688 / 6.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.735
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.08.15 13:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2025-12-23 11:52:24 ]
В мене аж всередині щемить,
Що Вам так в коханні не щастить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2025-12-23 12:40:22 ]
Дякую, Коко, за співчуття! Але то просто вірші. Немає що робити, ось і пишу, що в голову лізе про інших і себе.))) А, насправді, у мене все чудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2025-12-23 15:33:22 ]
Як писав відомий поет Станіславський, -
ВІРЮ!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Костиря (М.К./М.К.) [ 2025-12-23 19:52:23 ]
Ви надаєте гіпертрофованого значення стосункам. Багато жінок вважають, що без стосунків нема життя.
Якщо у Вас усе чудово, навіщо нагнітання негативу?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2025-12-24 21:48:37 ]
Творчість до мого власного життя немає жодного відношення. Поет, як режисер, який знімає фільм не лише про власне життя. Я дивуюся, Борисе, бо Ви теж письменник. Невже пишите лише про себе?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2025-12-25 01:10:43 ]
от уявіть собі, Тетяно, що існують такі поети :) котрі пишуть лише про себе. І наш колега - один з таких.

"Я іду забутими стежками
У глухих, неходжених місцях."

Ну от ви б пішли такими забутими стежками, котрі у НЕХОДЖЕНИХ місцях? І я б теж не пішов. Танунах...
Звідки ті стежки там взялися, якщо місця НЕХОДЖЕНІ? А Борис пішов і іде. І судячи з його репортажу з тих неходжених забутих стежок, з ним усе гаразд.
А ви кажете...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2025-12-25 01:05:29 ]
"помаранчові вітрила"

"помаранчові" чи "помаранчЕві"?- вот в чём вопрос!

Гугл каже, що все повинно бути "помаранчЕвим"

Це по-перше.

По-друге. Що таке "помаранчові вітрила"? Якщо це алюзія до "Алых парусов", то "алий"-це не "помаранчовий" і навіть не "помаранчЕвий", це такий ніжно-рожево-червоний, ну от як алєнькій цвєточєк. А "помаранчовий"- це як цвєточєк календула. Досі в мене під вікнами цвіте, до речі, ця календула, а вже незабаром Новий Рік.

Чи може це алюзія до т.зв. "помаранчової революції"? В котрій Ви глибоко розчарувалися?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2025-12-25 09:29:03 ]
Дякую, Коку, я виправила, бо помаранч у мене асоціювався з чимось світлим, радісним, це не про колір червоний, а про сяйво душі. Але ж вітрила Грея дійсно не такого кольору. Збивають, тому нехай будуть кармазинові, це відтінок червоного кольору.