- Люта Ольга Козіна - - Поетичні майстерні

Вірші, проза, аналітика, огляди

Автори /

Люта Ольга Козіна (1973)

Пристрасть - це вітер, здатний потопити корабель... Але без нього корабель не попливе...

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

• Ти є

Ти є у моєму житті, хоч тебе я не бачу
Усміхнено й легко несу цей стотонний тягар

• Майдан

На Майдані - найсмачніша кава...
Та найгарячіша - це Надія.

• Кофе, сигарета.

Ой. Разлила кофе на стол случайно.
Мысль о тебе – даже на миг – печальна.

• Предок

Во мне – нелюдимый предок
Дает о себе знать:

Вело-прогулянка після безсонної ночі,
Осінь ще мружиться, сонце - зі мною хоче...

• Кішка...

Жовтоокою чорною кішкою
Загублюся у літі пекучому

• Місто далеке і близьке

А я сумую за тим містом,
Де 5 годин - різниця в часі;

Загубить чашку кави бо-знА-де у власній квартирі,
Бо тинятись розгублено, думати щось, а між тим

• Несовпадения

Мне посвятили тысячи поэм,
Сердца и души рвались на кусочки,

Цей мокрий асфальт від дощу...
По ньому - до тебе - на мить,

Він міркував: з дітьми та заміжня...
Кому потрібна отака кохана?

• Три вулиці

- Я тут...Та ось, відносно недалеко!
Лише три вулиці між нами, можна пішки!

• Літо

Моє велосипедно-кінне,
Морське, коханне і невпинне,

• Півонії

Почалися півонії –
ніжні мрії, рожеві дні.

І рік тому, і через рік,
І рік по тому, відчуваю,

Я дарую тобі одну ніч,
Прилітатиму з вітром у рідкісних спогадах...

Іноземка із іншого світу,
Ти (як я!) з невеличким привітом

• Простоісторія....

Кохала тихо, несміливо,
Ховала діаманти-очі

• Струс

Я швидка і завжди поспішаю,
Зупинилась на мить - і вперед!

• Сніжинка

Багато хто пішов від багатьох
Мені ж здається – лише ти від мене!

Осінь - по вінця налити і випити
Впасти у листя. І щоб не самій...

• Не згадую

А я про нього і не згадую
Коли іду з роботи втомлена,

Не піду на Його творчий вечір…
Прогуляю важливий захід,

Як я піду – така – додому?
В осінніх парках сум кружляє

Лебеді. Миргород. Дібрівка. Подруги Дім.
Враження. Поїзд. Додому. І мабуть вже сім…

І вибухне небо від погляду,
Все випаде з втомлених рук,

• Конюх

Він припав до конячої шиї –
Так тепло, надійно і мирно.

• Бо осінь...

Ти бачиш –осінь!
Недоречні сльози,

• Кольори

Торкнуся поглядом, злякаюсь і втечу,
Тобі вже 30. Став ще красивіший!

• Екс Лав Сторі...

Він змінився, або розлюбила.
Зупиняюсь, а тягне інерція...

• Море

Я не люблю піщаний пляж, штиль,
Там, де пісок страждає від сміття й тіл,

І знову щось не так зробила
І запізнилась на літак, -

• Народна від Лютої

Ногами з себе зтягую штани.
Надворі ніч і місяць у тумані,

• І у моєму місті також...

І у моєму місті також
Холодно в серці літа...

• Непобачення

Я так хотіла бігти на побачення,
Немов дівчисько, червоніти й танути,

Вони бояться нас. Бо ми – із Неба!
Коханки-весни, ми борщів не варим.

Вогонь не перетвориться на лід,
І я не знаю: треба, чи не треба

• Подрузі MD…

Ти справжня і антигламурна,
Підкурюєш від сірника;

Я хочу з міста геть,
Щоб верхи їхати

• Не розкажу

Не розкажу. Усі слова залишуться
За межами, за гратами навіки.

• Трагічне

Ти з іншою, я з іншим,
Ми разом і окремо

• Тюльпани

Скоро будуть тюльпани -
Я не рватиму;

• Неможливість

Прийшов. І знову зачепила
Ця неможливість бути поруч,

• Враження від вистави

Лісова пісня,
Лісова пісня,

Зірки - це Сонце уночі
Мільйони сонць печуть, кричи...

• Ти тут...

Тебе вже немає. Немає?
Я бачу Тебе, відчуваю.

Я вірю в янголів.
Комусь це так незвично!

Про що співатиме плей-лист
Мого-Твого життя?

В битві у водах ворожих
Втомився мій флот, і от,

Его имя на «S» - она ждет SMS;
Ее имя на «О» - но ему все равно.

• І знову я...

І знову я невиспана і тиха
Іду по цій - приречено - дорозі.

• Так темно

Так рано ще темно.
Я бігла так рано,

Іти за руку з теплим січнем,
Вдивлятися в обличчя неба,

• Зима

Зима дійсно, не люта,
Легко вдягнена, взута

Я просто вимкну тебе, як радіо
І новий день зустріну радо я.

Несамовито - самота
Пройдеться холодом по шкірі.

• Наше...

Моє чекання ще чекає
Тупе очікування дива.

Він говорить, що ходжу я як дитина неуважна;
Що колись-таки потраплю під машину, бідолашна!

Оточена тобою - вся.
забудеш ти - я не забуду

• Ярославу... або ранкова доросло-дитяча колискова!

Що це?! знову мій будильник?
Тихо. Я не хочу!

• Не кохані

Ти далекий - а я тебе чую,
Загадковий - а я тебе знаю!

• Синиці

Це насправді!
Це не сниться:

А може ти так сильно мене любиш,
Що біллю переповнюєш рядки???...

• !!!Запроси...

Запроси мене на каву -
Де знайдеш таку цікаву? Запроси!

• Ти малюєш

Ти малюєш фарбою рожевою
Спів пташиний і новий світанок.

• Не Ти...

Огляди

Ти є

Ти є у моєму житті, хоч тебе я не бачу
Усміхнено й легко несу цей стотонний тягар
І добре, не знає ніхто, що я потайки плачу:
Мій спогад про тебе - і біль, і розрада, і дар!
Ти є між рядків, поміж слів, і у погдяді в небо
Живеш у зітханнях, у позареальності, снах,
І навіть, сплітаючись з іншим - тваринна потреба! -
Твоє відчуваю тремтіння крізь простір і час!
Ти є у моєму житті, хоч тебе я не чую
Твій голос – далеко і далі його поглинають
Але дивний образ твій... всюди на мене чатує
І те, що не разом ми - віриш - уже не лякає...
Що інші мені? Порожнеча, кумедні кривляння
Одвічні змагання – хто кращий, крутіший... – омана!
Для мене одне має сенс – наше дивне кохання
І те, що ти є, хай невидимо й недоторканно...

Коментарі (2)

Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

Майдан

На Майдані - найсмачніша кава...
Та найгарячіша - це Надія.
Слава українцям. слава, слава
І артист з застудою - про мрію -
- на губах обвітрених - співає.
На весь світ - вогні жовто-блакитні,
А хто має чуть, той не зважає!!!
Але люди, змучені, привітні
Переможуть. Зло таки програє
І життя оновлене розквітне!

Прокоментувати

Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

Кофе, сигарета.

Ой. Разлила кофе на стол случайно.
Мысль о тебе – даже на миг – печальна.
А за спиной: «что ей неймется? Надо же
Вроде все есть, все удается, замужем…»
А за окном – время вперед – новое,
А по тебе – время назад – призрачно.
Не суетись, слышишь – дыхание ровное,
Просто всегда лишь о несбывшемся пишется.
И извини, что поматросила-бросила!
Кто-то сказал: как сигарету выкурила…
Но ты не знал, что погасила я ее
О свое сердце.
И лишь потом
Выкинула.

Коментарі (2)

Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

Предок

Во мне – нелюдимый предок
Дает о себе знать:
Возможно, он был из деревни,
А может, какая-то знать.
Он тоже имел аллергию
На шум, суету, людей
Любил рубахи льняные,
Кошек и лошадей
Был гиперчувствителен к фальши,
В душе – ребенок, чудак
Всегда уезжал подальше,
И вел себя, как дурак;
Не знал подходящего слова
И сходу обидеть мог,
Прошел он и старых и новых –
достаточно разных дорог,
Срывался с нагретого места
И строил заново дом,
Был слеплен из странного теста,
И что-то пугало в нем.
На вид неотесанный, грубый,
Алкаш, бродяга, дикарь
Он был ещё тем правдорубом,
И лес был его алтарь,
Он выбросил телевизор
– «зиркове життя» - в снег,
Не знал про всемирный кризис
И не посещал аптек,
Но мог рассмотреть Плеяды,
Где нет городских фонарей,
Тихо писал баллады,
Не запирал дверей,
Он был жизнелюб, но все же, -
- накатывало чутьё, -
поглядывал в угол прихожей, -
-туда, где стояло ружьё.
2013

Коментарі (1)

Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

***

Вело-прогулянка після безсонної ночі,
Осінь ще мружиться, сонце - зі мною хоче...
Запах кондитерських, газу і маслозаводів,
Шум перехресть і раптовість твоїх поворотів;
Арки дерев і так рясно, як завжди - терен;
Яблучний килим і глянь, винограду - сила;
Цей двоколісний не скоро додому поверне,
І за спиною,здається, уже не рюкзак, а крила...

Коментарі (2)

Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --
Самооцінка: 3

Кішка...

Жовтоокою чорною кішкою
Загублюся у літі пекучому
Десь господарка плаче у ліжкові
І гукає мене тихо-гучно так...
І розклеює десь оголошення,
Заглядає під кожну травиночку
Кожну схованку за огорожею
З ліхтарем у руці...:"де твариночка?
Десь вмирає від сказу, від голоду,
Від зневоднення... ікла собачого,
Під авто?... чи мурчить задоволено,
У чужої бабусі на дачі десь?
Виживає, женеться за мишею,
Вдень невидима, в ніч - полювальниця,
І примарою - чорною, хижою
На півзігнутих - прудко ховається...
Чи повернеться? Схудлою, дикою,
Неблискучою, хворою, бідною?
І брутальною чорною пикою -
до обличчя господарки рідного?"

Коментарі (3)

Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --
Самооцінка: 3

Місто далеке і близьке

А я сумую за тим містом,
Де 5 годин - різниця в часі;
Де я дівчиськом у дитинстві
Купалася... Неначе в казці,
Там взимку крижані скульптури,
Там влітку - річка швидкоплинна,
І там бабуся - молодою -
Кудись везе мене - дитину...
Трамваї прокидались рано,
І до театру - мов принцесса,
І називалася "Весняна"!
Та вулиця і та адреса...
І кілька тисяч кілометрів -
І потяг - кілька діб, зі свистом,
І дивна жінка із конвертом, -
Це я... сумую за тим містом!

Коментарі (2)

Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --
Самооцінка: 3

***

Загубить чашку кави бо-знА-де у власній квартирі,
Бо тинятись розгублено, думати щось, а між тим
Загубити коханого,як відлітали у вирій,
І - за іншою зграєю плутаним шляхом новим;
І не буде повернення, може воно й не потрібне?
Недопитою кавою вичахне серце мінливе
І себе заспокоїти - все несуттєве і дрібне...
Та і кава - фіг з нею - міцна і на вечір шкідлива.

Коментарі (3)

Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": 5.25
Самооцінка: 3

Несовпадения

Мне посвятили тысячи поэм,
Сердца и души рвались на кусочки,
Я не читала... Мысли мои с тем,
Кто вдаль ушёл, не написав ни строчки...
Мне подарили множество картин,
Мне их знакомы творческие муки...
Но мне дороже всех лишь тот один..,
Кто кисточку не взял ни разу в руки...
Мне подарили музыку, и вот
Прекрасных скрипок плачь, виолончелей...
Но мой "Оркестр" не знает даже нот,
Без голоса, без слуха мы б не спели!
Но несмотря на это только он
Мой стих, мой танец, сон, пейзаж и лира,
Необьяснимый стон, далёкий звон,
С гарячим сердцем, в этом странном мире...

Коментарі (3)

Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
Самооцінка: 4

***

Він міркував: з дітьми та заміжня...
Кому потрібна отака кохана?
Та як побачив, що іде вона,
Знов в темну прірву загримів, мов п*яний.
Вона така... Від неї гіркий смак,
У неї теплий погляд, лЕгкий подив,
І він тікав. Бо все було не так.
І не чіпав. За межі не заходив.
Жени кохання в шию за поріг,-
Воно в кватирку влізе непомітно...
І він стогнав од болю, він не міг,
Його "привіт" неголосно, тендітно
Вривався в її світ. І тільки сни
Щоночі лікували свіжі рани.
Він міркував - заміжня і з дітьми, -
Кому потрібна отака кохана?

Коментарі (7)

Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

Три вулиці

- Я тут...Та ось, відносно недалеко!
Лише три вулиці між нами, можна пішки!
Поговорити б, та стою на місці.
І ти мені назустріч не летиш.
Я тут. Та ось. Й мені не відболіло,
Через три вулиці й роки, забув чи трішки...?
ПОГОВОРИТИ Б... Але я не буду.
І ти ці "зайві" спогади облиш.

Коментарі (2)

Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 0

Літо

Моє велосипедно-кінне,
Морське, коханне і невпинне,
Таке… Пекучо-полуничне;
М’яке , нервове, апатичне.
Вишневе, відпусково-звабне
Зелене, річкове, засмагле;
Квіткове, миле і дитяче,
Що іноді з дощами плаче;
Маршрутно- залізнично довге;
Спітніле, еротично нове,
Сліпуче, темне, павукове;
Гучне, підстрижене, казкове;
Сп’яніле, втомлене, бродяче;
Безсонне, вогняне, незряче;
Необережне, туристичне,
Завжди безмежно-романтичне;
Патологічно одиноке,
Гірське, туманне, карооке;
Сміливе, зле, дивноголосе,
Кумедне, акварельне, босе,
Кусюче, у вінку із квітів,
Моє таке звичайне! літо…

Коментарі (8)

Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.38
Самооцінка: 3

Півонії

Почалися півонії –
ніжні мрії, рожеві дні.
Нагадали півонії
теплі ранки, очей вогні.
Про роздягнені сонцем
Солоні хвилі як почуття
Про нестримане серце,
про юне літо, про те життя…
Нагадали півонії так рожево
Як квіти …стій… Нагадали півонії
день народження (чи не мій???)
Почалися півонії -
Пишні панни, зухвалі сни
Почалися півонії -
Аромати закоха-ні;
Розкривались пелюстки –
співав у небі сріблястий птах;
Розривались пелюстки
як дике серце в людських руках.
Розсипались півонії –
Світлі ранки і росяні,
Розлітались пелюстками
Давні мрії, рожеві дні..

Коментарі (4)

Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
Самооцінка: 3

Той

І рік тому, і через рік,
І рік по тому, відчуваю,
Як той химерний чоловік
Моєю пам*яттю блукає;
Так просто: недобив і втік
Ні там, ні тут його не видно,
Той жалюгідний чоловік
Зробив із мене жалюгідну.
В цілому все нормально, так,
Ніхто ж нікого не образив,
Лиш той незграбний, той чувак
Так зачепив, що не одразу
пройшло. Хоч не дитячий вік,
А я і досі в казки граю.
А той безжальний чоловік...
Він не повернеться, я знаю.

Коментарі (5)

Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

***

Іноземка із іншого світу,
Ти (як я!) з невеличким привітом
Тобі теж довподоби не кожен -
Тільки дуже складний чоловік!
Іноземка із іншого світу,
В тебе вдома у горщиках квіти,
В тебе діти збираються пити
Магазинний із персиків сік.
В мене теж. За весною - літо,
В мене теж - в магазин, бо діти,
І палкий телефонний привіт,
І несхожий незайманий світ...

Коментарі (2)

Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 0

Простоісторія....

Кохала тихо, несміливо,
Ховала діаманти-очі
Під ТИМ будинком не бродила
Не турбувала опівночі;
Кохала скромно, світло й тепло,
Боялась видати тремтінням...
Пеклася у мовчанні-пеклі,
Гойдалась в липкім павутинні.
Так ненав*язливо кохала
І обминала його всюди
І так божественно вдавала,
Що туга не зжирає груди;
Зникала, розчинялась в вірші,
Неособлива й особлива,
Не найгарніша, не найгірша,
Найщасливіша й нещаслива.
Любила тихо-гучно-страшно -
Незручно-згубно і нервово,
Не подзвонила, бідолашна,
Не написала і півслова.
І не... Отак і "попалилась"
І він залишив її місто.
А їй в ту мить якраз наснилось,
Що розірвалося намисто.
Під ТИМ будинком - слід від зливи.
Над тим будинком ранки й ночі.
Кохала тихо, несміливо,
Ховала діаманти-очі.

Коментарі (3)

Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5
Самооцінка: 3

Струс

Я швидка і завжди поспішаю,
Зупинилась на мить - і вперед!
Пролітаю крізь ночі, встигаю;
Бачу сотні хвостатих комет;
Та об тебе чіпляюся - б*юся,
Через тебе збиваюся з ніг,
Через тебе палають і гнуться
Гострі леза моїх ковзанів...
Але ти не помітив аварії
І пішов, де троянди і фрезії,
А мені залишив тільки мариво,
Мозку струс і пекучу магнезію.

Коментарі (5)

Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5
Самооцінка: 3

Сніжинка

Багато хто пішов від багатьох
Мені ж здається – лише ти від мене!
Зі мною смуток і, можливо, Бог,
І самота гірка, але приємна…
А вранці на деревах чистий сніг,
На кухні кава, стиглі мандарини
Як запах щастя…Ти б отак не зміг
Воскреснути на ранок. Ти б загинув…
Моя-Твоя зима (чи сивина?)
Сніжинкою впаде на одяг чорний.
Розтане. А ти скажеш: «Це вона!
Була – єдина – правильної форми…»
Авжеж, була. В якімсь далекім сні
Сніжинкою розтанула в віках,
І літерами на чужій стіні
Ти пізно їй зізнався в почуттях.

Коментарі (3)

Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

***

Осінь - по вінця налити і випити
Впасти у листя. І щоб не самій...
Вкрасти кохання, здивовано кліпати,
Пізно збагнути, що ти вже не мій!

Осінь. У вікнах буденність і затишок,
Смуток та легкість. А це вже - самій.
Осінь. Налити і випити залишок...
Дякую, осінь! За гарний напій...

Коментарі (12)

Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

Не згадую

А я про нього і не згадую
Коли іду з роботи втомлена,
Коли на чай, чи за порадою
Іду до мами чи знайомого;..
Та що ти! Я його не згадую
Не прокидаюсь посерЕд ночі,
І не давлюся болем-зрадою
І не вмираю через ревнощі…
Та ні, я ні про що не згадую!
Є апетит, нема апатії;
Живу спокійно, усе радує,
Все правильно! Як в хрестоматії…
Навіщо? Я його не згадую,
Не плачу в світі стель і стін,
Та й не цікавлюся, не вгадую
Чи згадує про мене – Він…

Коментарі (14)

Народний рейтинг: 5.33 | Рейтинг "Майстерень": --

***

Не піду на Його творчий вечір…
Прогуляю важливий захід,
Розкидаю у поспіху речі
І кудись ненадовго на Захід.
Там розтринькаю сили і гроші,
І робитиму все не до речі…
Усміхнуся… Він хлопець хороший…
Та навіщо мені творчий вечір?…
Прийдуть дами в оголених сукнях,
Оператори, мени поважні;
А він – подумки : «Де ж та с…???
З репортером… Така…. Неуважна?!»

Коментарі (11)

Народний рейтинг: 5.4 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

***

Як я піду – така – додому?
В осінніх парках сум кружляє
І розрядили батарею
Якісь небажані дзвінки…
Усім потрібна – і нікому…
Усюди ждуть, та не стрічають;
Мовчать фонтани і алеї
Шумлять каштани-диваки…
Як я піду – така – до тебе?
Остання зустріч - без прощання,
А отже, не потрібні - зайві,
Візити і коментарі.
Безжально-сірий погляд неба,
Мої емоції з дощами,
Загублене навіки сяйво,
Каштани мудрі і старі…

Коментарі (15)

Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 0

***

І вибухне небо від погляду,
Все випаде з втомлених рук,
Розірветься серце від спогаду,
І він вже – порожній звук.
Знов осінь застуджена кашляє
Та знайдуться ліки від мук
Лиш трохи незвично і страшно,
Що він вже минулого звук.
Але буде все, буде сонечко!
І я підведуся – нова!
Заради маленького хлопчика,
Нестримана, свіжа, жива!

Коментарі (2)

Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5

Конюх

Він припав до конячої шиї –
Так тепло, надійно і мирно.
Так ніхто задарма не зігріє,
Що люди? …брехливі, невірні.
Так красиво ніхто не помовчить
Не гляне довірливо в очі;
І так стрімко ніхто не поскочить
Так волі ніхто не захоче…
А коли він втомився, як чорт,
І брудний, в сіно ліг, - матюкався,
Щось кричав про відпустку, курорт, -
Не поїхав!(«Та грець з ним…»).Зостався.
Притулився до кінської шиї –
Так легко, так вічно і справжньо!
Так розрадить людина не вміє,
А ще, так людина не пахне!
Тут він інший,тут він не такий
Він конячого бога впустив в свою душу!
А як вечір - в слизький світ людський
Знов поплівсь зі своєї старої конюшні.

Коментарі (8)

Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

Бо осінь...

Ти бачиш –осінь!
Недоречні сльози,
І нібито ЧОГОСЬ не вистачає…
Завмерли тіні у незручних позах,
І хтось без когось, як завжди, зітхає.
Ти бачиш – вірші
Вже з набридлим змістом:
( - Звонила?
- Да, никто не отвечает.)
І я зливаюсь з листям десь за містом.
Бо осінь! І КОГОСЬ не вистачає.

Коментарі (4)

Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

Кольори

Торкнуся поглядом, злякаюсь і втечу,
Тобі вже 30. Став ще красивіший!
Ти - кольору кохання і дощу.
Я - зрадниця. Найкраща і найгірша.
Торкнуся спогадом, сльозами досхочу.
Ти... сиві скроні і волосся довге,
Я...кольору індіго і дощу
Що ми сьогодні? Зустріч випадкова...
Торкнуся подихом і аритмічним віршем;
Ти - вища міра мого покарання,
Я - зрадниця найкраща і найгірша,
Я - колір недопитого кохання;
Торкнуся майже небом, і озветься
Озветься болем диким вічна рана.
Ти - колір мого відьомського серця.
Як дивно: відьма - зрадниця - кохана.

Коментарі (5)

Народний рейтинг: 5.44 | Рейтинг "Майстерень": 5
Самооцінка: 3

Екс Лав Сторі...

С.Б.

Він змінився, або розлюбила.
Зупиняюсь, а тягне інерція...
Він про гроші, а я про вітрила!
Навіть в голосі нотки комерції.
Вже не пишуться пісні для нього:
Він співав їх лише за зелені,
І до того будинку дорога -
Важко віриться - вже не для мене.

А.П.

Вже із іншою скиглиш від спеки,
Не зі мною - в осінньому листі;
Взимку - в гори на лижах. Далеко!
Навесні - вільний байкер за містом.
Я слабка - ти був сильний і вірний.
Йдуть роки - а емоції змішані.
Як колись - на шматочки розірвана.
Як колись... вийшла заміж за іншого.

Коментарі (2)

Народний рейтинг: 5.2 | Рейтинг "Майстерень": 5.25
Самооцінка: 3

*****

І знову щось не так зробила
І запізнилась на літак, -
Нехай.Давно вже зрозуміла:
Усе не так.
Крапки над і усі безглузді
Розведені мости усі,
І хтось когось навік відпустить,
Я буду крапкою вкінці.
І не врятують землю зливи,
І не за мною те таксі,
Нехай. І він не особливий.
Такий, як всі.

Коментарі (10)

Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

Народна від Лютої

Ногами з себе зтягую штани.
Надворі ніч і місяць у тумані,
І зорі у червоному вині,
І море якесь темне, нереальне...
Я голою лягаю на пісок,
Мій місяць "інь", не треба чоловіка!
Туман розвіється і випустить зірок
І ніч таки зцілить мене, каліку!
Мені насниться те, чого нема
(Пісок та гострі мушлі - гарне ліжко!)
Насниться, як гулятиму сама
По золотій від місяця доріжці!
На ранок збудять чайки голосні.
Я трохи змерзла, але знов щаслива!
Ой, голова... І де мої штани?
Чи є в кишені гроші ще на пиво?

Коментарі (13)

Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5
Самооцінка: 3

І у моєму місті також...

І у моєму місті також
Холодно в серці літа...
Спить на траві бородатий бомж,
Ростуть на асфальті діти.
І у моєму місті в дощі
Червень вино розливає,
Топить у Ворсклі і пише вірші,
Бреше і одяг зриває.
І у моєму місті, повір,
Більшість тремтить од болю,
Липень цинічний, і хтось, наче звір
Щойно утратив волю...
І у моєму місті завжди
Пахне чужим коханням,
Мертвим: "пока, ти - туди, я - сюди",
Звичним розчаруванням.
І під балконом моїм уночі
Не серенади співаються, -
А жалюгідні брудні алкаші
Мочаться і матюкаються...
Серпень згадає знайоме ім*я,
Тихо заплаче з горя.
І у моєму місті не я
Їду з тобою до моря.

Коментарі (9)

Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5
Самооцінка: 3

Непобачення

Я так хотіла бігти на побачення,
Немов дівчисько, червоніти й танути,
Але чомусь стою. Прошу пробачення,
За непобачення, за все, за наші рани ті…
Я б так хотіла бігти на побачення
В новій сорочці кольору небесного,
Але стою. І вже не має значення,
Що я була… терплячою та чесною.
Я б так хотіла тобі розказати все!
Про це, і те, про ще якісь дрібниці…
Але мовчу! Це марність чи розплата це?
Це страх чи відчай? Гордість чи дурниці?

Коментарі (10)

Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

***

Вони бояться нас. Бо ми – із Неба!
Коханки-весни, ми борщів не варим.
За них – на смерть, але МИ ЇМ НЕ ТРЕБА:
Вони проходять повз - повільно в парі
Із іншими – земними, що не пишуть
Віршів дурних, гарячих од любові;
Із іншими! В нудьгу, буденність, тишу.
Їм не потрібні сяйва кольорові
Оцих очей, вологих від світанків,
Оцих ночей, що мокрі від бажання,
Оцих віршів, що пишуться до ранку,
Оцих вершин небесного кохання…
А ми по них вмираємо щоночі,
Все не вгамуємось – легкі, худі і дохлі!
І ось вже від безсоння тільки очі –
Скляні, далекозорі, мов біноклі.
Божественність безсонь… А їм плювати,
Земні жінки їм жити заборонять,
Насуплять брови: «Вдома ночувати!»
Вони злякаються і більше не подзвонять.
А ми вже звикли – люблять сильних, грубих,
А не слабких, прозорих і сопливих,
Тому вони нас кинуть перші, люба,
Та ми все рівно будемо щасливі!
А ми… у вічність підемо щасливі
Від спогадів про ранки золоті.
Від поглядів, від сліз, що змиють зливи,
Від гіркоти. Бо не такі, як ті.

Коментарі (7)

Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 0

***

Вогонь не перетвориться на лід,
І я не знаю: треба, чи не треба
Лежати і вмирати на землі,
Коли таке над головою НЕБО!
Коли не знаєш - бігти чи зостатись,
Коли не знаєш - мовчки, чи кричати,
Коли не вмієш зупинити відчай,
Так боляче смерть дихає в обличчя.
Але я зможу розгорнути крила,
І в небо, під яким незрозумілі
Людські стосунки і людські прощання,
Людська байдужість і людське кохання.

Прокоментувати

Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
Самооцінка: 3

Подрузі MD…

Ти справжня і антигламурна,
Підкурюєш від сірника;
Хтось мажеться у манікюрних,
А ти не така, не така!
Ти тихо запитуєш долю:
Що буде, як ще один крок?
Із пляшкою пива - на волі,
Не в клубі кумедних ляльок.
Ти плачеш за втраченим літом
Самотня в мереживі сліз
Солоним безсонням накрита,
Без нього й грошей на проїзд.

Коментарі (3)

Народний рейтинг: 5.33 | Рейтинг "Майстерень": 5.5
Самооцінка: 4

***

Я хочу з міста геть,
Щоб верхи їхати
По узбережжю див -
Така потреба...
Усе б закинути
І геть поїхати
Туди, де дихати б
Змогла без тебе!

*****
Тобі так пасує любити мене -
Мої номери, заборони, кредити,
Мої тисячі есемес - не тобі,
І цю безнадію так жадібно пити;
Тобі не сховати сумних таємниць,
Я бачу крізь ночі очима хижачки,
Я п*ю біль і щастя із чистих криниць,
І думаю: як це - любити дивачку?

Прокоментувати

Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5
Самооцінка: 3

Не розкажу

Не розкажу. Усі слова залишуться
За межами, за гратами навіки.
Не напишу. Про це листи не пишуться,
Бо це багато. Це німе, без ліку;
Не підійду. У всесвіті загубляться
Всі наши жарти, пошуки, страждання...
І не здійснюсь. Сховаю в темних вулицях
Німе і дивне: більше, ніж кохання!

Прокоментувати

Народний рейтинг: 5.17 | Рейтинг "Майстерень": 5.17
Самооцінка: 3

Трагічне

Ти з іншою, я з іншим,
Ми разом і окремо
Ми аквареллю пишем
На небі... Ці проблеми!
Ти з іншою, я з іншим,
Це вже старе, не нове,
Ми віршами розпишем...
З тобою все казково.
Згадав, чи забуваєш,
Шукаєш зустріч знову;
Я знаю, що ти знаєш.
Без тебе все попсово.
Розмиті акварелі
В незрозумілім небі!
Зірватися б зі скелі
Тієї. Через тебе!
І наші білі квіти
Посипляться із неба,
І поховають діти
Колись саму. Без тебе!

Коментарі (6)

Народний рейтинг: 5.17 | Рейтинг "Майстерень": 0
Самооцінка: 4

Тюльпани

Скоро будуть тюльпани -
Я не рватиму;
І червоне кохання
Не питатиме,
Не спитає "Чи можна?" -
Розриватиме,
І червоні тюльпани
Серцем гратимуть...
Розкриваються вранці
Лиш до вечора,
У червоному танці
Я приречена,
Розгубити пелюстки всі,
Не боятися
До загибелі знову
Закохатися.

Коментарі (1)

Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5
Самооцінка: 3

Неможливість

Прийшов. І знову зачепила
Ця неможливість бути поруч,
Прийшов, і знову розгубила
Себе-праворуч і ліворуч,
Пішов. Пішла. У різні боки
Веде нас неможливість знову.
Пригадую (так одиноко...)
Якусь перервану розмову,
І так по колу (Оле!Оле!)
І так завжди. Що за морока?
Ми не забудемо ніколи,
Ми, неможливі, одинокі,-
Цю неможливість і ці крила,
Ці вголос і-про себе-фрази,
Прийшов. І знову зачепила
Ця неможливість бути разом.

Коментарі (18)

Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": --
Самооцінка: 3

Враження від вистави

Лісова пісня,
Лісова пісня,
Я закохалася в дикому лісі,
Я заховалася в дивному листі,
Я зустрічалася з добрим і чистим;
Лісова пісня -
Лесина пісня;
Світло і розпач,відоме й незвісне,
Я розтікалася сном променистим
Диво-коханки під сяйвом барвистим.
Лісова пісня,
Лісова пісня,
Я загубилася в темному лісі,
Я розлучилася з рідним і чистим
Зараз у місті...без лісу, без змісту...

Коментарі (2)

Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
Самооцінка: 3

***

Зірки - це Сонце уночі
Мільйони сонць печуть, кричи...
Мільярди поглядів, мовчи,
Зітхань і ран - зціли, навчи...
Або - втечи...Це вибух, чи?
Зірки. Розсипалося Сонце вмить.
Давно б пройшло, але болить.
Віки - розсипані секунди днів,
Сліди від слів, твоїх вогнів.

Коментарі (2)

Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5
Самооцінка: 3

Ти тут...

Тебе вже немає. Немає?
Я бачу Тебе, відчуваю.
Пішов не у пекло-до раю
Я знаю. Я знаю. Я знаю.
Твоє недоспіване небо.....
Не хочу без тебе, без тебе.
Лишайся зі мною одною,
Бо хвора Тобою. Тобою.
Нехай Ти-прозорість і тиша,
Ім я не Твоє! На афішах,
Листи не Твої в моїй скрині
Ти тут. Назавжди і віднині.

Коментарі (4)

Народний рейтинг: 5.3 | Рейтинг "Майстерень": 5.5
Самооцінка: 4

***

В битві у водах ворожих
Втомився мій флот, і от,
Впертий, поранений, хворий
"Голандець" прозорий
Хоче додому і спати, та має йти,
Водами смерті - з радарів,
Де інші світи!
З берега я надсилаю команду:"назад"
А океан океан...величезна сльоза,
Де захопились війною мої кораблі,
Де під ногами немає надії-землі,
Де не врятує ні віра,
Ні шлюпка, ні круг;
Де не врятує ніхто:
Ні коханець, ні друг
На кораблі "Безнадія" -
Без курсу, без карт.
Так - в ніч-безодню - "Титанік",
І так Бонапарт(програвав...)
Так захлинаюсь щоночі у сліз океані
Від некохання твого. Некоха...некохання!

Коментарі (3)

Народний рейтинг: 5.17 | Рейтинг "Майстерень": 5.25
Самооцінка: 3

І знову я...

І знову я невиспана і тиха
Іду по цій - приречено - дорозі.
Тобою ранок в серце мені дихав.
А я, здавалось, дихати не в змозі;

І знов мої самотньо-карі очі
Тебе шукають в світанковім небі;
Бо на землі - чи ти? я так не хочу
Іти туди, де вже немає тебе...

І знову я вже вкотре не зустріну
Тебе на перехресті сонних вулиць,
І знов - не ти... І нічия провина,
Що ми в малому місті розминулись.

Прокоментувати

Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
Самооцінка: 3

***

Іти за руку з теплим січнем,
Вдивлятися в обличчя неба,
Ускладнювати все, що звично,
Забути "треба" і не "треба";
Чорніти чорним серед сірих,
Забути про відсутність грошей,
Дивитися очима звіра
На перехожість перехожих;
Іти калюжами і брудом,
Сльозою падати у вічне,
Звикати до :"тебе не буде".
Іти за руку з теплим січнем.

Коментарі (2)

Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6
Самооцінка: 3

Зима

Зима дійсно, не люта,
Легко вдягнена, взута
У старі черевики,
Всюди - латки великі...
Крок ступлю - і боюся, -
Розірву - розревуся!
Упаду - розіб*юся,
Не здійсню - не здійснюся...
Зима справді не люта...
Не забуть - не забута,
Відпусти, - бо прикута,
Не впусти, - бо отрута!
А колись(ти відчуєш!) -
Замете, залютує,
Защипає морозом,
Слизько - крига(серйозно!)
А колись - ти побачиш
Завирує, заплаче
Снігом, дивом заметом,
Льодом справжнім, не мертвим.
Світлом сонця заплута.
Зима - люта й нелюта.
З світлом сонячним друже
Зима - люта й не дуже...

Коментарі (3)

Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5
Самооцінка: 4

***

Я просто вимкну тебе, як радіо
І новий день зустріну радо я.
Самообман. Життя - розлука.
Обридла тиша. Мовчання. Мука.
Ти просто вимкнеш мене, як радіо,
І все мине. Прости, насправді я
Давно вже в курсі - тобі страждається,
Не вимикається, не вимикається!

Коментарі (1)

Народний рейтинг: 5.17 | Рейтинг "Майстерень": 5.5
Самооцінка: 3

***

Несамовито - самота
Пройдеться холодом по шкірі.
Ти - саме той, я - саме та,
І ці інстинкти - дикі звірі...
І ця безодня в відчуттях,
Усі ці схованки і втечі;
І той рожевокрилий птах
Голодний птах - то ти, до речі!
Невиліковна самота
В моїх - чорнилами - малюнках,
В твоїх прочитаних думках,
У недарованих дарунках...
І ця - не перейти! - межа,
І ця заплутаність фатальна,
Здається, не моя - чужа
Оця історія банальна!
Несамовита самота
В очах невиспано-повільних.
Летить рожевокрилий птах
Над божевіллям божевільних.

Коментарі (4)

Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5
Самооцінка: 3

Наше...

Моє чекання ще чекає
Тупе очікування дива.
Пече і досі розриває.
Мої-Твої Мовчання-Зливи...
Мої-Твої вночі тумани
Гучні слова поміж рядків;
Мої-Твої одвічні рани
Старі й нові, старі й нові.
Мої-Твої ледь чутні "Де Ти?"
Мої-Твої рішучі "Ні!"
Мої-Твої швидкі комети -
Моїх-Твоїх очей вогні.
Моє-Твоє німе "Боюся"
Твоє різке швидке "Пока!"
Колись не зможу - розіб*юся...
Твоя...моя тремтить рука.
Мої-Твої окремо-кроки,
На тих дорогах перекошених...
Моє-Твоє табу крізь роки -
Величне і низьке "Не можна".

Коментарі (2)

Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5
Самооцінка: 4

***

Він говорить, що ходжу я як дитина неуважна;
Що колись-таки потраплю під машину, бідолашна!
Бо не йду я, а літаю!
До земного не звикаю,
Знову «не про те» співаю…
Щось від відчаю ховаю…
Не турбує. Не займає.
Якось дивно. Пам’ятає
Все про мене. Не руйнує
І не знає, що пишу я (що про нього знов пишу я!)
Вже зима, і знову йду я, неуважна, під машину.
І злітаю – виживаю. На секунду? На хвилину?
Вже червоні світлофори. Із застудою у горлі
Тихо зву його. Не чує. Знову ранок. Знову йду я.
Відстань – не дійти: я і ти;
Відстань самоти : я і ти;
Відстань назавжди: я і ти;
Вирок: назавжди… – я і ти.

Коментарі (3)

Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5
Самооцінка: 3

***

Оточена тобою - вся.
забудеш ти - я не забуду
Про кожну мить. Про все.Хоча
Нічого не було й не буде.
Ти - ніч, я - день, ти - там, я - тут...
Мене про тебе сни хвилюють.
Та інші ж якось з цим живуть!..
І не здаються, і полюють.
Навколо - ти. Завжди. Усюди.
Кохання чи шизофренія?
Нічого не було й не буде!
Я розумію! Розумію.

Коментарі (2)

Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": 0
Самооцінка: 3

Ярославу... або ранкова доросло-дитяча колискова!

Що це?! знову мій будильник?
Тихо. Я не хочу!
Звук ранковий, підсумковий,
Після соні-ночі!
Вимикаю свій будильник, -
Запізнюся!
В дитсадок будить дитинку -
Схаменуся!
Будуть нерви, будуть плями
від зубної пасти;
Все це - новий добрий ранок,
Метушливе щастя...
Будем плутатись в сорочках,
У моднявих штанцях,
Потягну його за ручку("Швидше!!!")
Рано вранці.
(Уявляєш,як це? -
Забувати спайдермена,
Рюмсати в дорозі,
Опинитись без мамусі
На чужім порозі!?)
Я вигадую щоранку...-
Ось експромт для малюка:
"Приїздив підйомний краник,
Витягнув із ліжечка!"
Або:
"Мишка йшла по ручці,
Мишка йшла по ніжці,
Мишка йшла по спинці,
Час вставать дитинці!"

Коментарі (4)

Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --
Самооцінка: 4

Не кохані

Ти далекий - а я тебе чую,
Загадковий - а я тебе знаю!
Я сльозами тебе задарую,
Знов своїми сльозами-морями.
Тільки так, щоб не знав, щоб не бачив...
Ти далекий - а я тебе чую,
Божевільний, а я розумію,
Всі неправди про тебе зруйную,
Через тебе, ж, дурепа, зомлію,
Серед натовпу очі закрию...
Й полечу на легкім дельтаплані,
Над морями, містами, роками,
Ми закохані та не кохані,
Так буває, нажаль, із нами.
Ти також колись зникнеш навіки,
І хтось інший прокинеться рано,
І даремно шукатиме ліки
Від закоханості - некохання.

Коментарі (4)

Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 0
Самооцінка: 3

Синиці

Це насправді!
Це не сниться:
За вікном моїм синиці,
За вікном кружляє досі
Осінь з золотим волоссям;
Я щаслива! Подивіться:
На руці моїй - синиця...
Журавлі ж курличать в небі, -
Їм у вирій, так і треба.
Маю легкість від синиці,
Що б не каркали ворони -
Вийду з чистої криниці,
Їхні розжену прокльони,
І мені вночі насниться
Годівниця для синиці
Й той, хто її приладнав,
Хто синиці хліба дав,
Їз долоні сяйво дав!

Коментарі (9)

Народний рейтинг: 5.17 | Рейтинг "Майстерень": --
Самооцінка: 4

?

А може ти так сильно мене любиш,
Що біллю переповнюєш рядки???...
Сумуєш, скаженієш, нерви губиш.
Між нами ж 10 років - 100 віків!
А може досі хочеш бути разом?
А може ТАК бажаєш ти добра?
Прости, незрозуміла я відразу:
Любов в вогні "ненависть" не згора...
Напевно, наші мови - різні мови,
І досить вже незрозумілих слів!
Розсіють сум ночей ранкові зорі,
Їм більш ніж 10 років й 100 віків...
Багато сліз - лише грамина солі,
Напевно наші долі - різні долі (Олі?),
Не знаєш, де знайдеш, а де загубиш...
А може ти так дивно мене любиш?

Коментарі (3)

Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5
Самооцінка: 6

!!!Запроси...

Запроси мене на каву -
Де знайдеш таку цікаву? Запроси!
Розкажи для мене казку
Не жалій любов та ласку, Розкажи!
Не питай про те, що було,
Те, що було, те минуло. Не питай!
Залиши про мене згадку
І просту мою загадку розгадай!
Подивись, як мої очі
Дико сяють серед ночі. Подивись!
І в моїм розбитім серці
Зачарованим Коханням оселись!

Коментарі (3)

Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5
Самооцінка: 3

Ти малюєш

Ти малюєш фарбою рожевою
Спів пташиний і новий світанок.
Ти готуєш тільки лиш для мене
Чорну каву і швидкий сніданок.
Восени ти фарбою рудою
Знов запалиш листя на деревах,
Влітку йдеш бентежною ходою,
кажеш:"божевільна королева!"
Взимку не жалієш фарби білі;
Мерзнеш, плачеш, мрієш, хочеш спати.
За вікном співають заметілі,
А тобі б весну намалювати...
Навесні не знаєш ти спокою,
Кольори знаходиш ті, що треба.
Це ж твоєю ніжною рукою
Створені весняні квіти й небо?
Тільки долі наші щось безбарвні.
Я без тебе щастя не здобуду.
Обери для нас цікаві фарби.
Як ти намалюєш - так і буде.

Коментарі (1)

Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5
Самооцінка: 4

Не Ти...

«Не ти»

Десь жила вона,
Десь без неї звик
Несподівана
Казка не для всіх!
Він кохав її ніби 100 років
Він кохав її, але зрозумів:
Не для нас тоді зорі падали світлом у пітьмі –
То були не ми!
Не про тебе я часто згадую,
Де цвітуть сади –
То була не ти!
До любові йшли,
На човнах пливли,
Наче літаки
З неба падали…
Там любов без слів
Вечори без днів,
Ні, я не забув,
Але вмить збагнув…
Не судилося,
Розлучилися,
Не пробачили,
Не побачились,
Не зустрілися,
Не зігрілися,
Не здійснилося
І на мить здалось…
Що не нам тоді світлом у пітьмі
Зорі сяяли. То були не ми!
Не про тебе я часом згадую,
Дива не знайти. То була не ти!

Коментарі (1)

Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --
Самооцінка: 6