ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.11.02 16:24
Поплач дощем, журливий листопаде!
За спогади про вересень пробач!
Твої пісні - не світлі серенади...
Покриєш сумом втомлені левади...
А я - єдиний вдячний твій глядач.
Забувши про весни легку браваду,
Поплач!

Борис Костиря
2026.11.02 14:31
Тепер він частий гість у цьому місці,
У краю суму, болю і молінь.
Ніхто не подарує добрі вісті,
Мов шлейфи від минулих поколінь.

Схиляються тополі міднодзвонно.
Щось клени прошепочуть у пітьмі.
І спогади, немов сумні ікони,

Вячеслав Руденко
2026.11.02 12:44
Виглядала обрій матіола,
Голосила: «Де вони, руді,
Ті, що рай знайшли за видноколом
У густій розлогій лободі?!»

Може, доручити будякові,
Він зазвичай вищий, ніж усі,
Виглядати радісне довкола,

В Горова Леся
2026.11.02 12:18
Пальцями тонкими стукав дощ у шибу.
Набридав настирно: може, я зайду?
Рама відчинялась, озивалась рипом,
У нутро впускала віхолу руду.
Засипало мокре листя підвіконня:
Цю ніч роздягалось гілля догола.
Дощ зайшов до хати й оголилась повня —
Лиш тума

Юрій Гундарів
2026.11.02 09:59
Війна привнесла в наше життя нові реалії. Майже щодня відчуваєш подих смерті, адже у будь-яку мить шалений дрон чи ракета можуть зупинити твоє земне буття.
Сьогодні життя і смерть, як ніколи, - поруч. Життєсмерть, як сказав поет…

У День пам'яті помер

Віктор Кучерук
2026.11.02 05:58
З гарячою чашкою кави
В руці я, звільнившись від сну,
Пригадую очі ласкаві
І повну цвітіння весну.
Пригадую співи пташині
І губи солодкі, як мед, -
І ночі небачено сині
Від зблисків хвостатих комет.

Кока Черкаський
2026.11.02 01:34
Сонце нікуди не поспішає, ні,
Воно просто дарує промені мені.
Куди ти біжиш?- Зупинися, постій,
Відчуй цей момент: він повністю твій.
Позитивний вайб, сонячний ранок,
Любов на вечерю, любов на сніданок.

Годинник цок-цок, та мені все одно,

хома дідим
2026.11.01 23:35
така мандрівка
такий пасьянс
у декадансі
такім осіннім
наступний поїзд
минає станцію
ми теж могли бути
пасажирами

Ірина Вовк
2026.11.01 22:49
Антологія драматичних містерій Середньовіччя,
Відродження та епохи Бароко)


І. ЕПОХА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ: Містика віри та вигнання.


«ФРАНЦИСК АССІЗЬКИЙ: ХВАЛА МОЇМ СЕСТРАМ-ПТИЦЯМ»

Євген Федчук
2026.11.01 22:06
На вигоні влітку молодь постійно збиралась,
Ледь не до самого ранку на нім «тирлувалась».
Веселились, жартували і пісні співали,
Історії десь почуті переповідали.
Історії то веселі, то до серця в п‘ятах.
Чулось часом, як від страху охають дівчата.
Х

Ігор Шоха
2026.11.01 17:44
Не чуємо, що пізно говорити
як в’януть вуха, а свої роти
пороззявляли на чуже корито
лукаві воріженьки і брати.

Зійшли зі сцени головні ґаранти
безпеки, миру, дружби і добра
і настає обіцяна пора

Борис Костиря
2026.11.01 15:33
Цей важливий ковток, ніби чашу цикути,
Я прийму перед стратою, в лати закутий.

І у нім я розкрию великі сонати
Перед тим, як піти у небесні пенати.

В цім важливім горнятці відкрию поеми,
Неповторні трактати, рядки, теореми.

Юрій Гундарів
2026.11.01 13:03
Чотиривірш - строфа, що складається з чотирьох рядків і зазвичай має закінчену думку, має французьку назву: катрен.
А чому не українську? Чотири рядки - чотирик!

Синиця на підвіконні -
добра прикмета.
Це як баховська Чакона
після ракети.

Віктор Кучерук
2026.11.01 07:41
Не квітнуть верби, сохнуть лози
Уздовж піщаних берегів, -
Вода в Дніпрі гірка, як сльози
Убитих горем матерів.
Вже кожен камінь тихо плаче
І криком сходить німота
Від хвиль, що плещуть нетерпляче:
Біда, біда, біда, біда...

С М
2026.10.31 23:30
Книжкові сторінки покинуто біля моря
Сліди піску і хвиль на них
Наповзає тінь, відкинута хмарою
Ковзає, очима минулих часів
Ось приплив їх поглинає
Без зусиль, як-небудь

Є розповідь, один король

хома дідим
2026.10.31 23:04
жовтнева девальвація
завершується
майже релігійно
ясно у всякого власна релігія
погода міняється
тьмариться передобіднє світло
крізь холодну вогкість
сорка у громіздкому
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Люта Ольга Козіна (1973) / Вірші

 Непобачення
Я так хотіла бігти на побачення,
Немов дівчисько, червоніти й танути,
Але чомусь стою. Прошу пробачення,
За непобачення, за все, за наші рани ті…
Я б так хотіла бігти на побачення
В новій сорочці кольору небесного,
Але стою. І вже не має значення,
Що я була… терплячою та чесною.
Я б так хотіла тобі розказати все!
Про це, і те, про ще якісь дрібниці…
Але мовчу! Це марність чи розплата це?
Це страх чи відчай? Гордість чи дурниці?




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-07-10 18:21:28
Переглядів сторінки твору 5050
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.112 / 5.5  (4.916 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.884 / 5.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2023.06.09 12:28
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Весна (М.К./Л.П.) [ 2007-07-10 18:48:05 ]
Вітаю, Олю!
"непобачення" це напевно твій творчий неологізм? :) Вірш цікавий, але мені здається, що трішечки ритм збивається.
"Я б так хотіла тобі розказати все!" - "тобі" треба, мабуть, замінити на двоскладове слово із наголосом на перший склад.
А ще, мені здається, забагато "це" :).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Люта Ольга Козіна (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-10 19:11:41 ]
Привіт, Мрія!!! Непобачення - не тільки творчий неологізм, а і те, що я зараз маю... Тобі - так, мається на увазі тут наголос на перший склад. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-10 20:11:15 ]
Усі, за звичкою, накинулися на риму-ритміку... Але, Ольцю, щось після Львова твій настрій і тематика творів трохи насторожує :(. Як негідний прогульник, звісно, майже нічого не знаю - лише здогадуюсь... Ану, зізнавайтесь, хто у Львові полтавських дівчаток ображає..?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-07-10 20:28:16 ]
Ніхто нікого не ображав. Радше навпаки,.. зі шкіри геть ліз аби усьо було файно :) Чи не так, Олю? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-10 20:34:09 ]
Пане Олесю, та я не крихти і не сумліваюся... Тілько от що це за хвиля поезії "розбитого серця"? Мо` то Оля у Львів закохалась. Тоді все більш-менш зрозуміло... :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-07-10 21:00:09 ]
Дуже гарний віршик, Олю. Тільки трошки перевантажений укінці шиплячими "ц", ш" - я би у цьому рядочку трошки висвітлила мелодику
Про це, і те, і ще якісь дрібниці…
замінивши "про ще" на "і ще" - зміст зберігається, легкість додається.
А тональність віршів, справді, змінилася - така відкритість і мелодійність - просто люкс :) Львів зачаровує усіх :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-10 21:02:19 ]
Скоріше всього, що дурниці :-)))

Шалом!:-)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Люта Ольга Козіна (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-10 21:02:31 ]
Привіт-привіт! Так, у Львів закохалася ДУЖЕ! Там не ображали, а навпаки вразили гостинністю! Просто мені завжди пишеться саме тоді, коли сумно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-07-10 21:06:39 ]
Забула сказати, Олю, дуже-дуже гарні рими, ах ! :)
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-07-11 07:41:36 ]
Навіть трішечки заздрю по світлому-світлому - всім пишеться після Львова, а у мене затяжне затишшя. Але погоджуся з Ольгою - мені теж пишеться, коли сумно, а після Львова мені дотепер навіть не сумно. :) Звісно, що шкодую за браком провденого часу там, але я ж повернусь... :)
Сумний, але дуже гарний вірш. Думаю, що у кожної були ось такі непобачення, тому вірш сприймається, ніби рідний...