Ольго, мені так сподобалися Ваш творчий задум, фабула і сюжет твору, що огріхів у техніці віршування бачити просто не хочу. Є вони там чи ні - хай скажуть інші колеги-поети, коли їхня ласка.

Мій суб"єктивний варіант того, як можна поправити ритм :)

Він припав до конячої шиї –
Тут надійно, і тепло, і мирно.
Так ніхто задарма не зігріє,
Що ті люди? …брехливі, невірні.
Так красиво ніхто не помовчить
І не гляне довірливо в очі;
І так стрімко ніхто не поскочить
Так свободи ніхто не захоче…
А коли він втомився, як чорт,
БрУдний, в сіно упав, - матюкався,
Щось кричав про відпустку, курорт, -
Не поїхав!(«Та грець з ним…»).Зостався.
Притулився до кінської шиї,
Де так легко, так вічно і справжньо!
Так розрадить людина не вміє,
І іще - так людина не пахне!

Тут він інший, тут він не такий,
бог конячий забіг йому в душу!
Звечоріло...слизький світ людський
Знов зове зі старої конюшні.

:)

Дякую, Олександр!Дійсно, головне не ритм і техніка, а душа!!! Знаю, що є недоліки. Вандо, Дякую!!!!!

Ольго,
щоб не було огріхів, потрібно писати верлібром.
Традиційне віршування вимагає високої техніки віршування, вродженого відчуття ритму, багато терпіння і часу. Тому, коли Душа проситься поговорити, дайте їй можливість говорити шляхетним верлібром, а не "віршиком у кухвайці"
;))) Даруйте різкуватість тону. :(

Ваша різкуватість вже звична, тому я, у своїй "куфайці", не зважаю; а нестачі вродженного відчуття ритму мені якраз не бракує, бо навчалась у музичній школі і танцювала на конкурсах... Якщо іноді навмисне і збиваюсь з ритму і відходжу від традиційного, значить так треба!

Я говорю с «акцентом»,
Мне отвечают «чисто»,
Мне - низкая оценка, -
БО Я НЕ З ТОГО МІСТА.
Ну что ж, поэт-Незнайка,
Пусть я деревня, мрак…
Но всё ж моя фуфайка
Почище, чем твой «фрак»!

Та ради Бога, Олю! Більше самоіронії, всі негаразди світу від надмірної серйозности ;)))
На мій погляд, людина, котра навчалася в музичній школі і перемагала на танцювальних конкурсах не має права збиватися з ритму і непопадади в риму, коли вона вибрала традиційне віршування. В мене от немає Ваших чеснот: вродженого почуття ритму і танцювати я не вмію, тому пишу часто вільним віршем:) Але, коли буваю в рідному місті, то спілкуюся виключно стандартизованою мовою, а не суржиком, на відміну від деяких моїх знайомих тележурналістів, які в ефірі ще сяк-так коректно говорять українською, а тільки від мікрохвона, так "пошло-поєхало"

Щасти Вам у Творчості, більше турбувати не буду. :х)

ОК...