ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.07.06 14:02
Така застиглість і драглистість.
Ми грузнемо у цих лісах,
Там, де промчався юний лицар
У лабіринтах, наче птах.
Попереду важка гонитва,
Нудна, протяжна суєта.
Попереду запекла битва,
Аж квітне стогін у вустах.

Іван Потьомкін
2026.07.06 13:16
Як же її звали, діву Бондарівну?
Ту, що честь тримала цілої Вкраїни.
Ту, що, мов царівна, у колі дівочім
Можновладцю кинула в безсоромні очі:
“Ой не згоден пан Каньовський мене цілувати,
Тільки згоден пан Каньовський мене розбувати!
Ой волю ж я,пан

Вячеслав Руденко
2026.07.06 10:20
Рятує слово доки ллється-
Вбиває розум доки ллє,
Та то не правда–лиш здається!
А Всесвіт пнеться у своє!

Шовковий ворс пливи над градом,
Серед ампірного рев’ю,
Камінний отвір будь кошлатим,

хома дідим
2026.07.06 10:02
гаразд
усе
простіш мабуть
питво та їжа
писанина
а потім час іще у путь
де нас дива чекають
вірно

Вячеслав Руденко
2026.07.05 19:57
Фантик зворотнього,згорнутий примхою часу,
Вовчого сліду рясніє горохом в поснуле,
Кожної миті, щоразу зриваючи саван,
Шепіт хтонічний рятує забуте минуле.

Вийди на шлях не засмученим в хутрі із фугу
В напівчоботях, що вказують шлях до останку,
Не

Євген Федчук
2026.07.05 14:41
Зібралися діди якось в Клима біля двору.
Вже сонечко понад лісом було на ту пору.
Ще сутінки не настали та вже йшло до того.
Череда понад дворами стоптала дорогу.
Несла молоко із паші, пастух йшов позаду.
Хоч втомлений та з дідами привітався радо.
А

Роксолана Вірлан
2026.07.05 14:39
Якщо би акварелевим потьоком
зненацька розтеклася згіркла Ява:
і той пречистий надим першокроку,
і тягла довгота земного сплаву,
доріг - зміїсті кубла та роптіння,
пробіли днів, ночей печерна пустка,
життя і врожаїв осінні стини,
луна свічад, іконн

Володимир Ляшкевич
2026.07.05 13:59
Вступ Творчість належить до дуже звичних, і в той самий час - до найскладніших проявів людського єства. Незважаючи на значний розвиток естетики, психології творчості, герменевтики, феноменології та когнітивних наук, відкритим залишається питання про фу

Борис Костиря
2026.07.05 13:09
Тут нікуди піти, лише на стадіон,
Порожній, сиротливий і безмовний,
Там, де біжить нечутний чемпіон
Крізь славу, гордість і тотальний морок.

Тут нікуди піти. В обличчя самоти
Подивимося тихо і печально.
Там грають фугу зречені вітри

хома дідим
2026.07.05 10:22
королівські лучники
королівська кіннота
шикуються
у надвечірньому
вітрі
танцюючі маски
танцюють
у глядацьких енергіях

Ірина Вовк
2026.07.05 06:00
ЕПІЛОГ: СРІБНА ЗОРЯ НАД ГАЛЛІЄЮ Останні роки Анни були схожі на тихий золотий вечір після буремного дня. Вона більше не втручалася у дрібні придворні інтриги. Її срібна голова була зайнята іншим – вона будувала монастирі, замовляла книги в далеких зем

С М
2026.07.04 21:21
люцифер сем кіт сіаму
усе поблизу тебе він
усе він біля ніг

сутність цього кота не пояснити

дженіфер джентіл чарівнице
ти ліворуч він праворуч

Іван Потьомкін
2026.07.04 19:53
В одній тональності
плачуть діти всіх національностей,
одні й ті ж сльози,
солоні, невблаганні ллються.
Це музика без слів,
словами не варто відгукнуться.
Ліпше голівоньку притиснуть
і пестить, і мугикать любу маляті пісню.

Володимир Ляшкевич
2026.07.04 16:15
I How Local Harmony Becomes a Contour of Metaharmony The Image of the Work: From a Creative Method to an Aesthetic–Philosophical Category The foundation of traditional artistic creation, in most cases, is the aspiration toward an integral unity—whet

Борис Костиря
2026.07.04 13:59
Я не хочу дивитись в обличчя абсурду,
У обличчя сатира із масками суті.
Ти не знайдеш коштовне вино в каламуті.
Калі-юга танцює зневірену сутінь.

Хочу правді дивитись в обличчя криваве.
Хай воно проростає крізь хащі і трави,
Крізь морозну погоду,

Артур Курдіновський
2026.07.04 13:43
липня народилася видатна українська поетеса Тетяна Левицька.
Дорога Тетяно! Від щирого серця вітаю Вас із днем народження! Зичу Вам міцного здоров'я, невичерпного натхнення, гармонії в душі. А ще бажаю Вам, щоб жодне побажання Ваших ворогів ніколи не зб
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Люта Ольга Козіна (1973) / Вірші

 Море
Я не люблю піщаний пляж, штиль,
Там, де пісок страждає від сміття й тіл,
Бо я людина вічних скель, хвиль,
Безжальна й ніжна, і на смак - сіль...




Найвища оцінка Просто Немо 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-08-23 22:16:07
Переглядів сторінки твору 3901
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 3.828 / 5.13  (4.916 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 3.900 / 5.25  (4.884 / 5.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.603
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2023.06.09 12:28
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-08-23 23:27:14 ]
Олю, я так зрозумів, що ви вже повернулися з моря? Давайте нову фотку, де ви засмаглі, а то "сіль" виключно зі сльозами асоціюється. :(
Я думаю, що рядки задуже стиснуті, можна на один склад збільшити?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Люта Ольга Козіна (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-24 00:26:28 ]
Так, повернулася, фотки не цифрові, тому не відішлю, а хотіла б... Ні, один склад не хочу додавати, бо тоді буде інше сприйняття. Тут такий цікавий ритм, коли перед останнім складом ніби робиться маленька пауза, тобто "Безжальна й ніжна і на смак...сіль". (Можливо, дійсно, "безжально-ніжна" буде краще?)Зараз раптом відчула, що у Цвєтаєвої щось таке було, полізла за збіркою її поезій, і справді:
В огромном городе моём - ночь.
Из дома сонного иду - прочь,
И люди думают: жена, дочь.
А я запомнила одно: ночь.

Июльский ветер мне метёт путь,
И где-то музыка в окне - чуть.
Ах, нынче ветру до зари - дуть
Сквозь стенки тонкие груди - в грудь.

Есть чёрный тополь, и в окне - свет,
И звон на башне, и в руке - цвет,
И шаг вот этот - никому вслед,
И тень вот эта, а меня - нет...

Тут Марина Іванівна з допомогою тире підкреслила цей самий цікавий ритм (як на мене, такий ритм додає трагічності і діє на підсвідомість читача). А взагалі, там, на Тарханкуті, мій тато якось заспівав пісню Висоцького, де є слова, які мене, власне, і надихнули: "кто в океане видит только воду, тот на земле не замечает горрррр......" Дякую Вам, Шановна Редакціє!!!!!!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-24 09:28:39 ]
Море...
"Там, де пісок страждає від сміття й тіл" - в десятку. Якже ж псують картину моря і перше і друге.
Безлюдні скелясті береги у штормову погоду - оце дааааа... А якщо ще й блискавка.........

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Люта Ольга Козіна (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-24 13:12:36 ]
Дякую, Серж! А якщо ще й прогулянка верхи вздовж скелястих берегів,а над головою - веселка після дощу!Усе це було реальністю кілька днів тому...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-24 13:21:12 ]
Веселка - це не блискавка, але все одно, за тебе можу тільки порадіти... :-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-08-24 21:53:32 ]
Олечко, привіт!
Гарний віршик, ритміку й справді не варто тут змінювати, проте, як на мене, у другому рядку перші два слова "Там, де" - зайві і в плані сприйняття і в плані ритму.
Я не люблю піщаний пляж,
Штиль -
Пісок страждає від сміття,
Й тіл,
Бо я людина вічних скель,
Хвиль,
Безжальна й ніжна, і на смак -
Сіль...
Олечко, в такому варіанті і справді відчувається щось Цвєтаєвське, як ти гадаєш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Люта Ольга Козіна (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-25 20:33:13 ]
Згодна, Ярославе. Привіт, Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Кириченко (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-27 20:13:45 ]
Гарний вірш, маленький й точний. Але в редакції Ярослава подобається більше.