ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Мацуцький
2025.11.20 13:41
У Росії немає своєї мови,
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.

В Горова Леся
2025.11.20 10:40
Хмар білосніжні вузлики
Звісили сірі зАв'язки.
Може, то дійство запуску
Ватяних дирижабликів
Під вітродуйну музику?

Так він легенько дмухає -
Листя сухе терасою

С М
2025.11.20 07:42
За рогом тут кіношку
Про Бетмена крутили
Як він літає по небесах –
Чому і я не міг би сам?

Придбавши пару крил
Стіною вліз нагору
Майже стрибав у повітря

Тетяна Левицька
2025.11.20 00:03
На її повіках чорна сажа,
губи й здалеку вульгарні, Васю.
До тієї «самки», як ти кажеш,
жоден кілька років не торкався.
Кривить рот від сорому — дитина
не померла в ній іще донині.
Та хіба нещасна в тому винна,
що в її очах тумани сині?

Борис Костиря
2025.11.19 22:21
Я йду вночі під дощем
крізь ліс. Мені в обличчя
хлище вода, як небесна кара.
Так сторінки історії
вдаряються болючими кинджалами.
Непізнані події
б'ють ляпасами.
Гострими стрілами

Іван Потьомкін
2025.11.19 18:50
Педагогіка вчить
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,
Котрі роздоюють корів, заплітаю

Тетяна Левицька
2025.11.19 17:30
Над прірвою я балансую, а ти
все радиш триматись міцніше
за тишу осінню, ціпок самоти,
ліричну мелодію вірша.

Та я неспроможна чіплятись за спів,
бо краще - за небо рахманне;
за лагідну ніжність малинових слів

Юлія Щербатюк
2025.11.19 13:12
День похмурий. Дощ іде.
Не вщухає ні на миті.
Листячко тремтить руде,
Тихим щемом оповите.

Натягнула сивина
Понад світом поволоку.
Непривітна і сумна

Ігор Шоха
2025.11.19 13:01
А пацієнти шостої палати
московії і найнятої вати
готові до війни,
та тільки не пани,
а пацієнти шостої палати.

***
А мафії не писані закони

Ігор Терен
2025.11.19 12:24
А ми теляті довіряли мало,
та вірили, – воно кудись веде...
але охляле
язиком злизало,
а (д)ефективне невідомо де.

***
А вибір означає за і проти

М Менянин
2025.11.19 01:27
Не в своїй, не в Палестині,
був Ґолем* і в Чеха глині.
Пишуть в рот йому і нині,
але в нас вже, в Україні.
Хватку маючи звірячу,
ненаситність на нестачу –
це ж за гроші "стіна плачу",
час покаже, мо й пробачу.

Борис Костиря
2025.11.18 22:11
Ти - ніжна квітка орхідеї.
Ти - місток
між земним і небесним.
Коли закипить любовний шал
у розпеченій пустелі,
будуть написані
найпалкіші вірші.
Ти для мене -

Ярослав Чорногуз
2025.11.18 19:20
Я стомився, мила, буть твоєм рабом,
Ну бо народився вільним козаком.

Вже при кожнім кроці весь тремчу, як гусь.
На жінок на інших глянути боюсь.

Серіал відомий я дивиться стану,
Кажеш, проміняв тебе на "Роксолану".

Артур Сіренко
2025.11.18 18:38
Вавилон пітьми горобиної ночі зруйновано,
Сонце пшеничне одягає штани нового дня,
А самотній старчик-друїд гортає книгу заграви:
Бо кожна дорога прямує крізь дольмен осені,
Бо якщо й запалити вогнище треби, то не сьогодні,
І гілки горобинові ховают

Сергій Губерначук
2025.11.18 15:05
Бачиш, скільки автомобілів
їде на червоне світло?
Дорога є – а перейти не можна.

І річ не в тім, що кількість дебілів
зростає помітно,
а в тім, що забита дорога кожна.

Артур Курдіновський
2025.11.18 14:41
У будь-якому віці,
У лісі, біля гаю
Так хочеться почути
Омріяне "кохаю".

Палкі плекати вірші,
Підказані Пегасом.
І відчувати поруч
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Люта Ольга Козіна (1973) / Вірші

 *****
І знову щось не так зробила
І запізнилась на літак, -
Нехай.Давно вже зрозуміла:
Усе не так.
Крапки над і усі безглузді
Розведені мости усі,
І хтось когось навік відпустить,
Я буду крапкою вкінці.
І не врятують землю зливи,
І не за мною те таксі,
Нехай. І він не особливий.
Такий, як всі.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-07-24 23:38:54
Переглядів сторінки твору 4443
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.019 / 5.5  (4.916 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 4.992 / 5.5  (4.884 / 5.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2023.06.09 12:28
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2007-07-25 00:18:30 ]
Та той літак - такий як всі,
Не вартий розпачів жіночих...
і всі однакові таксі...
який цинізм, що водії
усі здебільшого - не творчі.
:))
А взагалі, Ольго, саме так воно і буває - коли в кожному починаєш бачити якесь узагальнення:) Доречний фінал...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Король (Л.П./М.К.) [ 2007-07-25 10:44:50 ]
Олю, привіт!
Мені сподобалось :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Люта Ольга Козіна (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-25 11:57:54 ]
Привіт, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-07-25 23:07:22 ]
В позитиві - якось вдало підібраний виклад розвитку почуттів героїні. Відчувається розчарування і легке роздратування.
Зауваги:
другий куплетик трішки слабший, ніж інші. По-перше, тому, що ті крапки над І і розведені мости вже так приїлися... :), а по-друге: оті два рядки:
І хтось когось навік відпустить,
Я буду крапкою в кінці. - тут логіка трішки за вуха натягнута, тай знову крапка фігурує.
Наявність же і у третьому куплеті аж трьох І теж трохи кидається в очі, бо нема в тому необхідності. Можна було б отакуво сказати:
Не порятують землю зливи,
І не за мною те таксі,
Нехай....
Він теж не особливий.
Такий, як всі.
Фотка твоя дуже сподобалось! Олечко, цвіти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-07-26 00:03:09 ]
в кінці. - пишеться разом (вкінці) - очепяточка закралась... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Люта Ольга Козіна (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-26 09:00:43 ]
Привіт, Ярославе, дякую, зроблю деякі виправлення. А багато крапок - то такий прийом, щоб підкреслити, що щось таки закінчилося для героїні вірша, мовляв, крапки над "і" ні до чого не призвели, тож "буду крапкою в кінці". Багато крапок - то у мене "спеціяльно".....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-07-30 00:10:14 ]
Привіт, Олю! Класний віршик. Усі крапки доречні, І раджу вбрати у лапки (так, як ти у коменті написала), тоді легше розуміння прийде до декого. Оте "Нехай" так гарно гармонує зі змістом вірша і так сильно підкреслює емоційний перехід від колинього до теперішнього... Сильно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-01 21:35:54 ]
Тільки зараз побачив - змінила фотку. А де поділась твоя чарівна посмішка?
А вірш, хоч і продовжує мінорну серію, красивий і майстерний... Дозволю собі посміхнутись :-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Люта Ольга Козіна (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-06 07:20:45 ]
Привіт, Серж!!! Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-08-06 10:14:45 ]
Жива фотка, хороший образ.
"І не за мною те таксі,
Нехай. І він не особливий.
Такий, як всі"
Мені здається, що лірична героїня тут починає поволі усвідомлювати життя по-іншому, так? І невдовзі їй насолоду приноситимуть вже не круті досягнення, а приємні дрібнички життя? Коли б ви знали, як нам, чоловікам, це подобається. :)