ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.05.17 17:02
Битва на Нежатиній Ниві 3 жовтня 1078 року
Нелегко живеться бідним жебракам на світі.
Не завжди є, що поїсти чи вдосталь попити.
Живе, наче та билина у чистому полі,
Котиться, куди занести здатна гірка доля,
Куди вітер життя котить й прихистку немає.
Жебраючи по дорогах, по шляхах блукає.
Де

Борис Костиря
2026.05.17 11:34
* * *
Я хочу заховатись у світах,
Новітніх, переливчастих, барвистих.
Я хочу заховатись у снігах
І у похмурім, перепрілім листі.
Упасти вниз, немовби збитий птах,
І злитися з божественним намистом.

Я хочу прямувати у світи

Тетяна Левицька
2026.05.17 11:17
Забери ...
Забери мене туди,
де немає сліз біди,
тільки небеса безкраю
на околиці розмаю.
Ти чекай мене, коханий,
де зірниця полум'яна
враз спалахує свічею,
вогняницею тією,

Мирон Шагало
2026.05.17 11:14
Над безмежністю часу
Ми, буває, від себе втікаєм,
кожен прагне своє наздогнати,
але час — він це просто мотає
на одвічні свої циферблати.

Через мінні поля безрозсудства
час ішов завжди рівно і сухо,
він доводив учених до глупства

хома дідим
2026.05.17 10:14
* 82 *
не мав ні статків ні хатів
не мав і звиклої автівки
хтось оббирав мене до нитки
всіляк однак і я хотів
у цій намарній боротьбі
де нас оточують примари
іще якийсь вампір кумарить
жадає крови та ганьби

Вячеслав Руденко
2026.05.17 08:48
Катеринка
Як закриєш очі вночі зі скрипом,
Катеринку розкрутиш з думок звичайних,
Наче зернятко проса щуром трамвайним
По дзвінкому сталевому лабіринту,

Без кінця і краю, без насолоди,
За дурними законами злої карми -
Не у тебе ж суд чи скрипти свободи -

Віктор Кучерук
2026.05.17 06:19
* * *
І. Г...
Краще було б не торкати
Поглядом ніжним своїм
Вкутану теплим халатом
Жінку на ганку чужім.
Краще було б не плекати
В серці наївнім надій,
Що я сподобатись здатен

Артур Курдіновський
2026.05.17 00:42
На сороковини Ярослава Чорногуза (сонет)
Я більше не почую голос Ваш,
Дотепний анекдот по телефону.
Зі спогадів малюється колаж,
Уся надія в безнадії тоне.

Чого вартує надскладний пасаж,
Написаний байдужим фанфароном?
Освітлювався творчий мій багаж

Артур Курдіновський
2026.05.16 18:41
Записки дяді Жори. Записка 8. "Тріо придуричів" (одноактова трагедія)
Дійові особи:
ЖУРНАЛІСТ - 75 років
ПОЕТ - 45 років
ФІЛОСОФ - хто його знає, скільки років

АКТ 1 (і останній)

ЖУРНАЛІСТ: Гав!

Юрій Гундарів
2026.05.16 18:30
Місячна сопілка
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить…

(З останніх надходжень)

Бачу вже, як за хвилину знервовані пальці автора цієї стр

Артур Курдіновський
2026.05.16 15:31
Місячний камінь
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить.

Світе мій милий! В яку порожнечу пішов ти?
Як повернути найкращі твої голоси?
Ніжн

Кока Черкаський
2026.05.16 13:25
Волелюбні
Про "мудрий вкраїнський нарід"
Давно позабути вже слід.
І про "древню націю" теж-
Бо вже їдуть сюди з Бангладеш,

Із Індії, із Пакистану-
Їсти нашу сметану,
Жерти наш хліб і сало,

хома дідим
2026.05.16 11:28
* 81 *
було нам добре під зірками
були ідеї під парами
і вистачало мелодрами
реально
весна тендітна пелюстками
кохав і я тебе оксано
ми бавились в аероплана
часами

Володимир Невесенко
2026.05.16 11:25
Вернувсь товариш із війни
Спливала ніч жарка й загайна,
я додивлявсь останні сни,
аж тут явилась звістка файна:
вернувсь товариш із війни.

Часи тягнулися марудні,
тримали справи клопіткі,
та все ж ми стрілись пополудні

Борис Костиря
2026.05.16 10:55
* * *
Як прикро те, що рік минає,
Що час зміта все навкруги
Шаленим штормом небокраю,
Змішавши води й береги.
Летять епохи серпантином,
Немовби мить, за роком рік.
І бачить чоловік дитинно
Юрбу самотніх і калік.

Ірина Вовк
2026.05.16 10:49
А ВОДА ПО КАМЕНЮ... (продовження 4)
НЕЖДАНА: СМЕРТЬ ПІД КУПОЛАМИ Поки законні діти князя вчили латину та готувалися до європейських королівств, маленька Неждана бігала босоніж по піску Десни і наливалася красою як дика рожа. Вона була тінню утраченого кохання Ярославової юності, про яку
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Люта Ольга Козіна (1973) / Вірші

 Неможливість
Прийшов. І знову зачепила
Ця неможливість бути поруч,
Прийшов, і знову розгубила
Себе-праворуч і ліворуч,
Пішов. Пішла. У різні боки
Веде нас неможливість знову.
Пригадую (так одиноко...)
Якусь перервану розмову,
І так по колу (Оле!Оле!)
І так завжди. Що за морока?
Ми не забудемо ніколи,
Ми, неможливі, одинокі,-
Цю неможливість і ці крила,
Ці вголос і-про себе-фрази,
Прийшов. І знову зачепила
Ця неможливість бути разом.




Найвища оцінка Світлана Лавренчук 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ретро Лю 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-03-16 18:55:38
Переглядів сторінки твору 6807
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.441 / 5.75  (4.916 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.884 / 5.33)
Оцінка твору автором 3
* Коефіцієнт прозорості: 0.804
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2023.06.09 12:28
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 19:18:43 ]
Привіт Олю,
Класно, мені цей віш сподобався!
Ось декілька нотаток:
***
"У різні боки
Веде нас неможливість знову." - мо` вона не веде - а "розводить", тоді по тексту підійшло би "штовха",або ще щось...
або
"Розводить неможливість знову" - !
***
"Оле!Оле!" - це добре, що я знаю Ваше ім`я, а то би подумав, що це футбольний клич :-)
***
"Цю неможливість і ці крила," - це про які крила???

Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Люта Ольга Козіна (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 19:57:17 ]
Привіт, Юрій, вдячна! Крила - невидимі, які є у тих, хто відчуває щось таке, що навіть важко пояснити...(оце так накрутила!) А Оле... то один знайомий так зве мене жартома і мені се подобається... І Вам Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 20:06:23 ]
ой-йой-ой-ой-йой як гарно.... Ви молодчинка, Олю!!!
А Вам, Юро, обов"язково все знати? А мо в Олі коханий на Пегасі? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Люта Ольга Козіна (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 20:28:19 ]
!!!!! Спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 20:28:57 ]
Але краще щоби Він був на "Мерині" :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Люта Ольга Козіна (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 20:30:40 ]
Розсмішили! Про усю трагічність віршу одразу забула!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 20:36:45 ]
Та вже мо` розслабитись з трагічністю - ми вже зацінили. :-)
Так на чому коханий їздить? Він козак чи не козак - Запор-600й має? :D


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Люта Ольга Козіна (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 22:13:27 ]
Він літає!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 22:15:02 ]
А ще говорять про жіночу логіку...
Юрко, а де Ви бачили "Запор-600", та щоб і з крилами? ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 22:27:43 ]
Значить все ж таки Парнас! :-)
Первим дєлом, первим дєлом Парнальоти...
Ну а дєвушкі? А дєвушкі на закусон! :D


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 22:31:02 ]
То` тра замінити:
"Пішов. Пішла. У різні боки" на "Взлетів. Пішла. У різні боки... Нєвпапад!"
А потім: "Снєгапад, снєгапад - еслі жєнщіна просіт... дай паруліть Парнольотом" :D


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 22:47:46 ]
Юро, а Ви часом Пегас і Парнас не спутали?
Бо одне з них гора, а інше кінь...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 23:05:53 ]
О, є, то` зпутав - ніч ніц не видко. Та гора, як кінь на мене си лупить.
P.S.
Пальот атменяєца - Пегас побіг до Пегаски на опа-опа - прийдеться рентувати "Запор-600й" :D


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 23:11:27 ]
Невже в Гамериці аж так темно?
Чи там Пегаси тупцяють, а не літають? По Ваших віршах і не скажеш...
Зна так, Юро: сидить наша Оля на Парнасі (ноги позвішувала, навушники намісці, перо теж), а її коханий їй стада Пегасів приганяє ( ну й сам, мабуть, на коні). Так, Олю?
:))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 23:20:41 ]
Мовчить - правду вимовчує!
Певно не чує через ті навушники.
Альо прійом, Пляшка-Пляшка, я Корок.
Коркотях настромився... Ніч.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 23:21:53 ]
А в нас тут туман (18й)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 23:39:36 ]
А в нас вже спати лягають... Добраніч:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 23:48:28 ]
А у нас місто, яке ніколи не спить.
Надобраніч!