ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Люта Ольга Козіна (1973) / Вірші

 Неможливість
Прийшов. І знову зачепила
Ця неможливість бути поруч,
Прийшов, і знову розгубила
Себе-праворуч і ліворуч,
Пішов. Пішла. У різні боки
Веде нас неможливість знову.
Пригадую (так одиноко...)
Якусь перервану розмову,
І так по колу (Оле!Оле!)
І так завжди. Що за морока?
Ми не забудемо ніколи,
Ми, неможливі, одинокі,-
Цю неможливість і ці крила,
Ці вголос і-про себе-фрази,
Прийшов. І знову зачепила
Ця неможливість бути разом.




Найвища оцінка Світлана Лавренчук 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ретро Лю 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-03-16 18:55:38
Переглядів сторінки твору 6003
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.441 / 5.75  (4.916 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.884 / 5.33)
Оцінка твору автором 3
* Коефіцієнт прозорості: 0.804
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2023.06.09 12:28
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 19:18:43 ]
Привіт Олю,
Класно, мені цей віш сподобався!
Ось декілька нотаток:
***
"У різні боки
Веде нас неможливість знову." - мо` вона не веде - а "розводить", тоді по тексту підійшло би "штовха",або ще щось...
або
"Розводить неможливість знову" - !
***
"Оле!Оле!" - це добре, що я знаю Ваше ім`я, а то би подумав, що це футбольний клич :-)
***
"Цю неможливість і ці крила," - це про які крила???

Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Люта Ольга Козіна (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 19:57:17 ]
Привіт, Юрій, вдячна! Крила - невидимі, які є у тих, хто відчуває щось таке, що навіть важко пояснити...(оце так накрутила!) А Оле... то один знайомий так зве мене жартома і мені се подобається... І Вам Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 20:06:23 ]
ой-йой-ой-ой-йой як гарно.... Ви молодчинка, Олю!!!
А Вам, Юро, обов"язково все знати? А мо в Олі коханий на Пегасі? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Люта Ольга Козіна (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 20:28:19 ]
!!!!! Спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 20:28:57 ]
Але краще щоби Він був на "Мерині" :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Люта Ольга Козіна (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 20:30:40 ]
Розсмішили! Про усю трагічність віршу одразу забула!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 20:36:45 ]
Та вже мо` розслабитись з трагічністю - ми вже зацінили. :-)
Так на чому коханий їздить? Він козак чи не козак - Запор-600й має? :D


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Люта Ольга Козіна (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 22:13:27 ]
Він літає!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 22:15:02 ]
А ще говорять про жіночу логіку...
Юрко, а де Ви бачили "Запор-600", та щоб і з крилами? ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 22:27:43 ]
Значить все ж таки Парнас! :-)
Первим дєлом, первим дєлом Парнальоти...
Ну а дєвушкі? А дєвушкі на закусон! :D


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 22:31:02 ]
То` тра замінити:
"Пішов. Пішла. У різні боки" на "Взлетів. Пішла. У різні боки... Нєвпапад!"
А потім: "Снєгапад, снєгапад - еслі жєнщіна просіт... дай паруліть Парнольотом" :D


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 22:47:46 ]
Юро, а Ви часом Пегас і Парнас не спутали?
Бо одне з них гора, а інше кінь...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 23:05:53 ]
О, є, то` зпутав - ніч ніц не видко. Та гора, як кінь на мене си лупить.
P.S.
Пальот атменяєца - Пегас побіг до Пегаски на опа-опа - прийдеться рентувати "Запор-600й" :D


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 23:11:27 ]
Невже в Гамериці аж так темно?
Чи там Пегаси тупцяють, а не літають? По Ваших віршах і не скажеш...
Зна так, Юро: сидить наша Оля на Парнасі (ноги позвішувала, навушники намісці, перо теж), а її коханий їй стада Пегасів приганяє ( ну й сам, мабуть, на коні). Так, Олю?
:))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 23:20:41 ]
Мовчить - правду вимовчує!
Певно не чує через ті навушники.
Альо прійом, Пляшка-Пляшка, я Корок.
Коркотях настромився... Ніч.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 23:21:53 ]
А в нас тут туман (18й)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 23:39:36 ]
А в нас вже спати лягають... Добраніч:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 23:48:28 ]
А у нас місто, яке ніколи не спить.
Надобраніч!