ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.01.08 19:20
Сидять діди під кормою. Сонце припікає.
Але під старезним дубом не так дошкуляє.
Корчмар тут столи поставив, тож можна сидіти,
З кухлів пиво попивати та поговорити.
Про що дідам говорити, як не про минуле,
Коли вони молоді ще і завзяті були.
Похваля

Тетяна Левицька
2026.01.08 17:19
Для чого я прийшла в липневу заметіль?—
Спокутувати гріх людського роду?
Пізнати у пологах немовляти біль,
на доторк пальців і вогонь, і воду.

Заради існування? На брехні одній
триматися від альфи до омеги?
Я із ребра Адама, та світогляд мій

Сергій Губерначук
2026.01.08 12:54
Хор у одній людині…
Вона намагнічена піснею жити.
Є ноти-дерева.
Є ноти-струмки.
Кульмінаційна нота – ти,
хто слухає
нині,
хто чує

Микола Дудар
2026.01.08 12:37
І ти вже не та, і я вже не той…
З дива не виникне диво.
Скрипка — одне, інше — гобой,
Хоч і на вигляд красиво…
Сцена потрібна, потрібен глядач.
Оплески іншої думки…
Попри визнань, попри невдач
Кожен тримається Букви…

Борис Костиря
2026.01.08 10:47
Така невизначеність у погоди.
Цей шал вітрів, як чорна меса снів.
Шукаємо пригоди, як нагоди
Поглянути у дзеркало світів.

Ми стоїмо на кризі парадоксів,
На кризі нерозв'язаних питань.
І шал вітрів полине, ніби доказ

Вячеслав Руденко
2026.01.08 08:37
сумно і безнадійно палає хміль
вірші тривожать менше аніж роки
все що ще майже поруч–розчинна сіль
вийдеш у двір до шляху–самі піски

не заховати себе назавжди в оцет
лиси знайдуть уночі по сліду обмов
стануть скакати пищати лизать лице

Олена Побийголод
2026.01.07 21:00
Із Леоніда Сергєєва

На уроці географії
мапа є із Батьківщиною.
Хоч масштаб у неї зменшений,
а займає всю стіну!
І розказує учителька
із натхненністю незмінною

С М
2026.01.07 20:42
Се день у день, на тому горбі
Хлопака із посмішкою сидить незворушно собі
Ніхто не бажа його знати
Вони бачать, то просто дурень
І жодному не відповість він
Але дурень на горбі
бачить сонце заходить
А його очі бачать

Олександр Буй
2026.01.07 20:24
У пеклі зачекалися чорти,
Кипить казан, тече смола рікою.
Лишається до скроні піднести
Холодну цівку вогкою рукою –

І гримне постріл… Прощавай, життя!
Я сплачую останній твій рахунок.
Хай виб’є куля з голови сміття

Пиріжкарня Асорті
2026.01.07 19:56
Протокол номер 01/01.26 від сьомого січня поточного року. Місце проведення – Головний офіс "пиріжкарень" і точки віддаленого доступу до нього. Що можна сказати про цей вірш: Відчувається авторська амбіція, як і курсова спрямованість на результат,

Артур Курдіновський
2026.01.07 15:27
Виблискує красою
Приваблива вітринка.
Чи справді є такою
Сучасна сильна жінка?

- Варити вам вечерю?
Знущаєтесь? О, небо!
Я зачиняю двері -

Микола Дудар
2026.01.07 14:48
У дворі... на дворі дощик.
В січні. Дощик у дворі.
Піду в двір, поївши борщик.
Жаль, не скажеш дітворі…
В сніжки їм вже не зіграти.
Лижи змокли, ковзани…
Двір такий, що не впізнати,
Боже славний, борони…

Борис Костиря
2026.01.07 10:45
Зазирнути в безодню ніщо, а безодня на тебе
Хай подивиться оком потужним, тугим.
Хай пропалює око до дна, пропікає до неба,
Хай випарює вщент алкогольний і зморений дим.

Ти пірнеш до основ небуття, у прадавні закони.
Ти пізнаєш глибини незнаних

Віктор Кучерук
2026.01.07 07:16
Москви не жаль і москалів не шкода,
Тому і заявляю завгодя:
За геноцид вкраїнського народу
Не Бог їм буде - стану я суддя.
Я добре знаю міру покарання
За вбивство і калічення людей, -
На ланцюгах істоти негуманні
Нікого не лякатимуть ніде...

Артур Курдіновський
2026.01.07 02:25
Присвяти мені вірш-епітафію, рідний мій січню!
Нас було колись троє січневих. Лишився один.
Та життя стало чорним, гірким і нестерпно-трагічним,
А вінець йому - спомин і безліч стареньких світлин.

Не рятує ні сніг, ні коріння твоє королівське,
Вже

Артур Сіренко
2026.01.06 19:13
Він робив морозиво зі снігу
Солодке, наче січневий вечір.
Він робив вино
З крапель липневої зливи,
П’янке, наче квіти троянд.
Він лишав глибокі сліди
На їдкій пилюці доріг –
Може він був
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Люта Ольга Козіна (1973) / Вірші

 Неможливість
Прийшов. І знову зачепила
Ця неможливість бути поруч,
Прийшов, і знову розгубила
Себе-праворуч і ліворуч,
Пішов. Пішла. У різні боки
Веде нас неможливість знову.
Пригадую (так одиноко...)
Якусь перервану розмову,
І так по колу (Оле!Оле!)
І так завжди. Що за морока?
Ми не забудемо ніколи,
Ми, неможливі, одинокі,-
Цю неможливість і ці крила,
Ці вголос і-про себе-фрази,
Прийшов. І знову зачепила
Ця неможливість бути разом.




Найвища оцінка Світлана Лавренчук 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ретро Лю 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-03-16 18:55:38
Переглядів сторінки твору 6545
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.441 / 5.75  (4.916 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.884 / 5.33)
Оцінка твору автором 3
* Коефіцієнт прозорості: 0.804
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2023.06.09 12:28
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 19:18:43 ]
Привіт Олю,
Класно, мені цей віш сподобався!
Ось декілька нотаток:
***
"У різні боки
Веде нас неможливість знову." - мо` вона не веде - а "розводить", тоді по тексту підійшло би "штовха",або ще щось...
або
"Розводить неможливість знову" - !
***
"Оле!Оле!" - це добре, що я знаю Ваше ім`я, а то би подумав, що це футбольний клич :-)
***
"Цю неможливість і ці крила," - це про які крила???

Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Люта Ольга Козіна (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 19:57:17 ]
Привіт, Юрій, вдячна! Крила - невидимі, які є у тих, хто відчуває щось таке, що навіть важко пояснити...(оце так накрутила!) А Оле... то один знайомий так зве мене жартома і мені се подобається... І Вам Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 20:06:23 ]
ой-йой-ой-ой-йой як гарно.... Ви молодчинка, Олю!!!
А Вам, Юро, обов"язково все знати? А мо в Олі коханий на Пегасі? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Люта Ольга Козіна (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 20:28:19 ]
!!!!! Спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 20:28:57 ]
Але краще щоби Він був на "Мерині" :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Люта Ольга Козіна (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 20:30:40 ]
Розсмішили! Про усю трагічність віршу одразу забула!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 20:36:45 ]
Та вже мо` розслабитись з трагічністю - ми вже зацінили. :-)
Так на чому коханий їздить? Він козак чи не козак - Запор-600й має? :D


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Люта Ольга Козіна (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 22:13:27 ]
Він літає!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 22:15:02 ]
А ще говорять про жіночу логіку...
Юрко, а де Ви бачили "Запор-600", та щоб і з крилами? ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 22:27:43 ]
Значить все ж таки Парнас! :-)
Первим дєлом, первим дєлом Парнальоти...
Ну а дєвушкі? А дєвушкі на закусон! :D


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 22:31:02 ]
То` тра замінити:
"Пішов. Пішла. У різні боки" на "Взлетів. Пішла. У різні боки... Нєвпапад!"
А потім: "Снєгапад, снєгапад - еслі жєнщіна просіт... дай паруліть Парнольотом" :D


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 22:47:46 ]
Юро, а Ви часом Пегас і Парнас не спутали?
Бо одне з них гора, а інше кінь...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 23:05:53 ]
О, є, то` зпутав - ніч ніц не видко. Та гора, як кінь на мене си лупить.
P.S.
Пальот атменяєца - Пегас побіг до Пегаски на опа-опа - прийдеться рентувати "Запор-600й" :D


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 23:11:27 ]
Невже в Гамериці аж так темно?
Чи там Пегаси тупцяють, а не літають? По Ваших віршах і не скажеш...
Зна так, Юро: сидить наша Оля на Парнасі (ноги позвішувала, навушники намісці, перо теж), а її коханий їй стада Пегасів приганяє ( ну й сам, мабуть, на коні). Так, Олю?
:))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 23:20:41 ]
Мовчить - правду вимовчує!
Певно не чує через ті навушники.
Альо прійом, Пляшка-Пляшка, я Корок.
Коркотях настромився... Ніч.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 23:21:53 ]
А в нас тут туман (18й)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 23:39:36 ]
А в нас вже спати лягають... Добраніч:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 23:48:28 ]
А у нас місто, яке ніколи не спить.
Надобраніч!