Автори /
Василь Шляхтич (1946)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Ми діти свого краю
•
Така нині доля Неньки – України (сонет в тавтограмі )
•
Європо (лімерик)
•
Будь Вільна Україно (лімерик)
•
Москалі (сонет)
•
Міркування Калиночки
•
Про птахів
•
Українці
•
Нам діяти
•
Смерть ординським москалям!
•
Москалям
•
нашим на передовій
•
Вже нині правд табу нема (Тавтограма)
•
Весна
•
В нас є своя рідна мова (тавтограма)
•
Поклонись (тавтограма)
•
ІСУСА ВІТАЙМО
•
Моя шухляда
•
До народу
•
Ось Україна яка
•
Молюся тихенько за рік 47
•
Żyjąc w Wolnej Europie
•
Думка про ВЛАДУ
•
Несу людям спів
•
Дороги круті
•
Сім’я моя (тавтограма)
•
Спішить майбутнє
•
Світ питає
•
З Богом життя не страшне.
•
Слово до НАРОДУ.
•
Сім’я моя.
•
З сердець стікає кров
•
Весна квітом заговорила
•
Wierzyć w marzenia
•
До народу
•
Тобі Україно
•
Весна квітом заговорила (тавтограма)
•
Молитва
•
Спів трапить до всіх
•
Голодомор
•
Світ знає! Пам"ятаймо і ми про ГОЛОДОМОР!
•
Осінь
•
Осіння пісня
•
Замальовують пам"ять
•
Це вони
•
Сумно тобі батьку
•
Осінні роздуми
•
СЛОВО до ПОЕТА
•
Нова церква в Ряшеві
•
Зором в минуле
•
Дозвольте, прошу, запитати...
•
А ти?
•
Так си думам - да котрим поетам в Україні (на лемківськтх говірках)
•
мудрості міра (тавтограма)
•
Думок кошик
•
Непомітний поет
•
Тихо
•
Моя улюблена
•
Як коментар
•
Божий ХЛІБ
•
Калина
•
Десь...
•
Хочу сказати
•
Внучок
•
Щоб зростала Україна
•
Все це наше
•
Моє бачення (про ПОЕЗІЮ Івана Низового)
•
Про рідне в горах (на лемківських говірках)
•
Мене болить
•
Як коментар
•
Доброї ночі Боже дай
•
Правда пшеницею писана
•
Любити РІДНЕ
•
З України повернулись я в чужину
•
Де пливе вужоватий Сян
•
Те, що я бачу
•
Сила любові
•
Запитання
•
Це також НАШІ Карпати
•
Так воно було
•
Волинь кісточкою незгоди
•
Любіть своє
•
Сорока
•
Мамі присвячую
•
Я син рідної землі
•
Християнин
•
До перемог
•
Скажіть...
•
Україно моя
•
Наше село
•
Пам’ятаймо
•
Любіть СВОЄ
•
До бувших загарбників земель наших
•
Воскресе
•
Кланяймося калині (товтограма)
•
Перед 1025 річчям Хрещення Русі - України
•
Наші герої
•
Де весна
•
Ви боїтеся
•
Сторінки історії
•
Буває й так
•
Твоя монета
•
Меланхолія
•
Рідна земля
•
Чужа сила
•
Про себе
•
На каменях не сій
•
Гріх
•
Запитання
•
Волинь
•
Бо я є
•
Не соромлюсь!
•
Гинули волинські сини...
•
Сієш мрії - жнеш надії
•
З минулого читаю
•
Напередодні свята
•
З Улюча родом (акровірш)
•
Співає сум
•
Зором дитини
•
Сон
•
НАШ УЧИТЕЛЬ
•
Живим ГЕРОЯМ
•
Єдина Україно
•
Про НИНІ
•
Дякую
•
Осіння
•
Слова
•
Все нормально
•
*** *** ***
•
Травень
•
***
•
Мене болить
•
Поетам присвячую
•
В нутрі спогадів
•
Читаймо
•
Осіння рапсодія
•
Яке то щастя
•
Зас про своє гварит туга (на лемківських говірках)
•
Богдан Ігор Антонич
•
Не бачене
•
Про плач (сонет)
•
Будьмо у Явожні
•
Ветеранам війни в Україні
•
Великоднє
•
Провісник
•
Починаймо!
•
Христос Воскрес!
•
Про НАШУ мову
•
Так бувало колись
•
Про птахів
•
В серце глянь
•
Iskierka nadziei
•
Від А до З в Україні
•
Україно моя (сонет)
•
Про ЛЮДЕЙ
•
літати душею
•
Правий поет
•
Дарунок від Бога
•
Мало нас не бути
•
Читане нині
•
Христос терпить
•
Чи якось то буде?
•
Мрії
•
Між ЗАВТРА а НИНІ
•
Можна
•
Іде ВЕСНА
•
Сум серце ріже
•
Наша гривня
•
*** *** ***
•
Читаймо
•
Давайте
•
Страждання – про «Акцію Вісла»
•
Може десь...
•
Весна
•
Знайди себе
•
Запам’ятай
•
*** *** ***
•
Стань Тарасе, подивися...
•
Над рідним Сяном
•
Наше рідне слово
•
Осінні роздуми
•
Колись
•
Мене болить
•
Бджоли
•
Волі вікна
•
Юда також був людино
•
Линь РІДНА мово
•
До мами
•
Славлю Тебе - Подяка
•
Нове іде, - а ми...
•
Ми, ще не ми
•
ЗАХИЩАЙ
•
Разом бути нам
•
Осіння балада
•
Де Герої
•
Тихо
•
Рік в Україні
•
Мої слова
•
Перед дорогом (на лемківських говірках) - продовження
•
І про це співаймо всім
•
Улюблений НАРОДЕ
•
Земля не шле більше запитань
•
Про задум лемків - Введення (на лемківських говірках)
•
Під своїм небом
•
Страждання ( тавтограма – всі слова починаються на літеру «с» )
•
Рідне слово (сонет)
•
Різдвяні свята
•
Я вам скажу
•
Святий Миколай
•
І про це співаймо всім
•
Те, що я бачу
•
Коли це буде ? (тавтограма)
•
І таке буває
•
Сумна тиша
•
Будьмо разом
•
З Новим Роком
•
Щастя
•
Спів душі
•
Є як є
•
Проминання
•
Все таки іду
•
Сучасність
•
Ні, ти того не памяташ
•
Бути
•
Тиха молитва
•
Січень
•
+++
•
Zaraz święta
•
Нинішні думання
•
Іду в минуле
•
ставати і творити
•
Юлько верне (поема на лемківських говірках. ІІ частина )
•
*** *** ***
•
Smutek
•
*** *** ***
•
Наша весна
•
Братам полякам
•
***
•
Вірш на лемківській говірці
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Ми діти свого краю
Веселих Свят Різдва Христового і миру в Україні бажаю всім Вам і вашим родинам. Тут приєдную Вам свого вірша. Христос Народився! Славмо Його!
У Новий Рік прокинься Європо
Допоможи прогнати йолопів
Допоможи прогнати йолопів
В Новий Рік будь Вільна Україно
Досить крові хай діти не гинуть
Досить крові хай діти не гинуть
Говориш: Я є християнином.
А точно кажучи ти є
А точно кажучи ти є
Матусю, то я,
Донечка твоя.
Донечка твоя.
Знов соловій своє співає
Боже як він співати вміє
Боже як він співати вміє
Українці не вмирають. Якщо, то лиш тіло.
Їх героїзм живе далі. В героїзмі сила.
Їх героїзм живе далі. В героїзмі сила.
І так нам діяти тепер.
Душити в нас москоські гниди,
Душити в нас москоські гниди,
Смерть ординським москалям
в кожне завтра й нині!
в кожне завтра й нині!
Будьмо готові, бо не знати,
яким гріхом буде співати
яким гріхом буде співати
живим співати буду гімн
померлим панахиду
померлим панахиду
Втомлений, несений думками
В землю покійних вже батьків.
В землю покійних вже батьків.
Весна зайде також до нас
Вона для всіх людей чудова
Вона для всіх людей чудова
В тебе твоя рідна мова
В мене моя рідна
В мене моя рідна
Поле правди покрив порох.
Плаче пам’ять прадідів.
Плаче пам’ять прадідів.
ІСУСА ВІТАЙМО
Знаю хто я.
Хто ви – не знаю.
Хто ви – не знаю.
Тобі треба взяти нині
Геніїв своїх слова
Геніїв своїх слова
Ми на своїй землі - хто?
Питаю. Відповідь німа.
Питаю. Відповідь німа.
Молюсь журюся де є наше небо‚
На якому зорі розсілись весною
На якому зорі розсілись весною
Powiedz, proszę, kim ty jesteś,
Że chcesz wybrać nam przyjaciół?
Że chcesz wybrać nam przyjaciół?
Правда, якій не заперечиш...
Вона болить, а ще й кривавить.
Вона болить, а ще й кривавить.
Сідаю на скраю чужої весни
Читаю як грають дощеві струги
Читаю як грають дощеві струги
Дороги круті де байстрюки
Пишуть майбутнє для діток
Пишуть майбутнє для діток
Сім’я моя. Моя родина.
Сестри і брат. Сини і внуки.
Сестри і брат. Сини і внуки.
Не молився, як гожа дитина.
Не молився, коли підоспів…
Не молився, коли підоспів…
Нас немає
Тут де ми є
Тут де ми є
Якщо приймемо БОЖУ ВОЛЮ,
життя не буде нам страшне.
життя не буде нам страшне.
Срізь на світі є вічний і вечір, і ранок.
Та сад, в якому добре добро родить
Та сад, в якому добре добро родить
Сім’я моя. Моя родина.
Сестри і брат. Сини і внуки.
Сестри і брат. Сини і внуки.
Невинна в Батьківщині кров
З людських сердець стікає...
З людських сердець стікає...
Весна говорить вишень квітом.
В пелюстках вже груші і сливи.
В пелюстках вже груші і сливи.
Iść dalej i dalej
Z otwartą przyłbicą
Z otwartą przyłbicą
До народу
Україно, моя
душа
душа
Весна говорить надій квітом.
В пелюстках груші, вишні, сливи.
В пелюстках груші, вишні, сливи.
Дай Боже МУДРИХ на престолах
нашої рідної землі.
нашої рідної землі.
Спішу думками в рідний край.
Стаю на його гідній ниві.
Стаю на його гідній ниві.
Єдиний Бог є паном світа.
Цю правду вже й дитина знає
Цю правду вже й дитина знає
В кожній хаті у вікні
Хай заграє свіча.
Хай заграє свіча.
Роздивися, мій народе,
Ходить осінь по Карпатах.
Ходить осінь по Карпатах.
Золотом по листу пише до нас осінь
По розлогих кронах кленів і беріз,
По розлогих кронах кленів і беріз,
А, як тобі, діду,
В чужій стороні?...
В чужій стороні?...
Шалених людей
Без ідей
Без ідей
Сумно тобі батьку, хоч квітки в долонях.
Напевно згадав ти минулі роки,
Напевно згадав ти минулі роки,
З надійних слів плету осінню косу,
В яку вплете листочки листопад.
В яку вплете листочки листопад.
Не було дане мені
Зустрітися з Вами
Зустрітися з Вами
Нова церква в Ряшеві
Минулий час правди не ніс.
А стільки людей її ждало...
А стільки людей її ждало...
Скажіть, чому тут на „Майстернях...”
Мої думки для вас, як терня?
Мої думки для вас, як терня?
Я знаю, що хочу.
Ти ні.
Ти ні.
Смотрю на вас з заграниці
Про якиси там дурниці
Про якиси там дурниці
мудрості міра
Думок кошик
В серці ношу
В серці ношу
Непомітний поет
Так тихо
А думки мої літають
А думки мої літають
Моя улюблена, єдина...
З молитвою у небо йду
З молитвою у небо йду
Як коментар
З української землі
В чужину, в якій живу
В чужину, в якій живу
Я плоди калини
Маю з України.
Маю з України.
Як птахи осінні хвилі відлітають
Вітер покладе їх на могилах днів
Вітер покладе їх на могилах днів
Задум хочу сказати
Над тим що є що буде
Над тим що є що буде
Десь у діда у Василя
І бабці Оксани
І бабці Оксани
Україно, що з тобою?
Понижають брат з сестрою,
Понижають брат з сестрою,
Невивчена рідна мова,
Хоч це мова наших батьків.
Хоч це мова наших батьків.
Так, я Івана Низового
Ціную з вилитих рядків.
Ціную з вилитих рядків.
Про рідне в горах
(на говірках)
(на говірках)
Минає літо в чужині.
Минає дуже скоро.
Минає дуже скоро.
Рядки ті, мов останній подих
Великого Пана Івана.
Великого Пана Івана.
Доброї ночі дай усім:
- ворогам, друзям, Україні...
- ворогам, друзям, Україні...
Привіз калину з України.
Привіз чотири колоски.
Привіз чотири колоски.
Повірте друзі, дуже прошу,
У те, що Бог дає життя,
У те, що Бог дає життя,
З України повернулись я в чужину,
В яку ВОРОГ в сорок сьомому нас кинув,
В яку ВОРОГ в сорок сьомому нас кинув,
В пам’ять записуймо синам
історію СВОГО краю.
історію СВОГО краю.
Так, я пливу трошечки іншим світом.
Який він є? Яким він завтра буде?
Який він є? Яким він завтра буде?
Любов, це велика сила.
У неї могутні крила,
У неї могутні крила,
Таке запитання весь час
Думками марширує.
Думками марширує.
В Лемківщину поїдь брате.
Це також наші Карпати.
Це також наші Карпати.
Так воно було
В тебе твоя батьківщина.В мене моя.
Ворогами нам бути не треба.
Ворогами нам бути не треба.
Любіть своє де б ви не були
Малий тризубчик вишивку
Малий тризубчик вишивку
Бачу. як козацьким кроком
по моїм городі
по моїм городі
Іду дитячими думками.
Поріг осінній в чужині.
Поріг осінній в чужині.
Питаєте мене - хто я,
Син рідної землі над Сяном.
Син рідної землі над Сяном.
Ходить любові стежками.
Не ворожить з ворогами.
Не ворожить з ворогами.
Крила віри несуть людину
В наше минуле і в майбутнє
В наше минуле і в майбутнє
Іти, щоб тільки йти. Не треба.
Іти, щоб бути. Моя ціль.
Іти, щоб бути. Моя ціль.
Україно моя,
Ти мені так чудова...
Ти мені так чудова...
Палили села,
В тому і наше село.
В тому і наше село.
Щоб нас не було в ріднім домі
Там, де й нині бути повинні,
Там, де й нині бути повинні,
Ви хочете, щоб я мовчав у своїй хаті.
Забув про те, чому живу у чужині.
Забув про те, чому живу у чужині.
По яке лихо в нашу Волинь
З орлами й вогнем ви ішли?
З орлами й вогнем ви ішли?
Добре, каже батько до сина
Хочеш щоб я тобі розповів
Хочеш щоб я тобі розповів
Коли не чуємо себе,
Коли не плачемо словами,
Коли не плачемо словами,
Незабаром знов поїду в Україну.
Там в церквах молитись буду за любов
Там в церквах молитись буду за любов
Там, де вже прозора вічність,
Знай, з прапорами любові
Знай, з прапорами любові
Над заходом сонце світить
Нас поки що ще не гріє
Нас поки що ще не гріє
Ви боїтеся в ріднім краю
Співати те, що я співаю
Співати те, що я співаю
Ні, не всі собою були,
Коли чужі вітри дули.
Коли чужі вітри дули.
У Польщі, десь на зупинці
Стоять хлопці - українці.
Стоять хлопці - українці.
Слова в шліфованій чаші.
Та що ж, суті в них нема.
Та що ж, суті в них нема.
Відходять дні.
Минають ночі.
Минають ночі.
Рідна земля, нам ще присниться небо.
Нам в молитвах шукати надій.
Нам в молитвах шукати надій.
Бувало, страшенно боліло.
Не тільки тіло, ще й душу...
Не тільки тіло, ще й душу...
Наскільки вмію, на скільки можу,
Свою копійку я Вам доложу.
Свою копійку я Вам доложу.
На камінь кинеш мрій зерно,
І хоч води би вилив море –
І хоч води би вилив море –
Волинь коле поляків
Сорок третім роком.
Сорок третім роком.
Любилися.
Молилися
Молилися
В Україні
На Волині
На Волині
Не налили,
То й не п’ю
То й не п’ю
Село спалили поляки.
Нащадки не забули.
Нащадки не забули.
Вельми шановний пане «П»
За те, що любиш ти моє
За те, що любиш ти моє
Родить плоди нам калина.
Тішить вродою дитина.
Тішить вродою дитина.
Сестри,
Що з нами межували,
Що з нами межували,
Улючани
Знов зійдуться над Сяном,
Знов зійдуться над Сяном,
Шлях мій почався над Сяном.
Лину і нині там думками.
Лину і нині там думками.
Скільки правд ще не дозріло?
Скільки болю гріх дає?
Скільки болю гріх дає?
Взяти в руку світ дитячій
Де все було так чудове
Де все було так чудове
Ви знаєте, приснився вранці
Чудовий сад наш в вишиванці,
Чудовий сад наш в вишиванці,
Вчитель, що у рідній школі,
Так звертається до Олі:
Так звертається до Олі:
За те, що не відкинув зброї
І з піснею ішов вперед
І з піснею ішов вперед
Ось само пишеться життя
На світу безкресних стежинах
На світу безкресних стежинах
Не море говорить про це
Як мрії надіями грають
Як мрії надіями грають
О, дякую Тобі, Єдиний Боже,
За те, що Ти в житті для мене дав!
За те, що Ти в житті для мене дав!
Осіння
серенада
серенада
Кадило
Посилить
Посилить
Все нормально. Зрозуміло.
Чорне - чорним. Білим - біле.
Чорне - чорним. Білим - біле.
Хижі «правди» хатини обсіли –
Неможливо одразу збагнути
Неможливо одразу збагнути
Травень спогадами грає.
Спить бандура і трембіта...
Спить бандура і трембіта...
і клав слова і пестив їх
своїм надійним зором
своїм надійним зором
Мене болить
Лиш я не плачу
Лиш я не плачу
Гнів залишили в хаті рідній
З собою взяли тільки гідність
З собою взяли тільки гідність
Я не привик до чужини.
У ній раю я не побачив,
У ній раю я не побачив,
Молитва приснула чомусь,
Хоч правда і віра в зеніті.
Хоч правда і віра в зеніті.
Ти сказала йому
Що ти любиш цю осінь
Що ти любиш цю осінь
Яке то щастя бути в себе,
Де рідна земля й своє небо.
Де рідна земля й своє небо.
Чув єм, чув єм .
Кус єм читав
Кус єм читав
Богдан Ігор Антонич
(акровірш)
(акровірш)
Взяв в руки щось чого не бачив
Стиснув в долонях і моливсь
Стиснув в долонях і моливсь
Для плачу потрібні сльози,
Плачуть очі ще й душа,
Плачуть очі ще й душа,
Земель нащадки - наші, рідні,
Земель, з яких вигнано нас,
Земель, з яких вигнано нас,
Чи за Радянську Україну,
Чи за Союз Радянський у борні
Чи за Союз Радянський у борні
Його розп*яли на хресті,
Поет терпить.
Його болить,
Його болить,
Починаймо вже від нині
діяти, щоб в Україні
діяти, щоб в Україні
Христос Воскрес! Так Бог хотів
Щоб Божий Син смерть по бідив,
Щоб Божий Син смерть по бідив,
Мово наша, мово рідна
Коли в себе станеш гідна
Коли в себе станеш гідна
Так бувало колись
Знов соловій своє співає
Боже як він співати вміє
Боже як він співати вміє
Не мені
На правдах сідати
На правдах сідати
Wtedy, gdy ogień nienawiści zgaśnie,
Gdy chociaż jedna iskierka nadziei
Gdy chociaż jedna iskierka nadziei
А вже мало бути як треба
А є як є народ це бачить
А є як є народ це бачить
Україно моя
(сонет)
(сонет)
Якщо є люди
Що читають ненаписане
Що читають ненаписане
я серцем був з вами
душею літав
душею літав
Присів поет. Почав писати.
Папір приймав праві пісні.
Папір приймав праві пісні.
Бог дарив усім очі,
Щоб ми побачили добро,
Щоб ми побачили добро,
З нами Великодні свята
В квіт одягнені сади
В квіт одягнені сади
Ваші пісні
Не німі
Не німі
Нема ідей.
Пропав Мойсей.
Пропав Мойсей.
Шукаю доріжок.
Шукаю стежини,
Шукаю стежини,
Хтось мрії кинув у крамницю.
Подумав: - Продам. Будуть гроші,
Подумав: - Продам. Будуть гроші,
Скажіть, яке нам ЗАВТРА буде?
Яке є НИНІ, усі знають.
Яке є НИНІ, усі знають.
Можна перейти життя Вашим шляхом,
Шановна Пані ...
Шановна Пані ...
Ще хвилина.
Ще хвилина.
Ще хвилина.
Сум серце ріже
Раз до київського банку
Сотня гривень зайла з ранку
Сотня гривень зайла з ранку
У вечірню хвилю я в компютер входжу
(В день працюють м*язи щоб гроша здобути )
(В день працюють м*язи щоб гроша здобути )
Молитва приснула чомусь,
Хоч правда і віра в зеніті.
Хоч правда і віра в зеніті.
Давайте точку опору мені
На якій жердь віри я б підперти зміг
На якій жердь віри я б підперти зміг
Солов’ї співали стрільцям серенаду.
Сьогодні сумно стало. Сплять славні сини.
Сьогодні сумно стало. Сплять славні сини.
Може десь, за нашим краєм
сади цвітами втішають.
сади цвітами втішають.
Через день... Може два...
Завітає ВЕСНА
Завітає ВЕСНА
Шукай себе
Там, де ти є.
Там, де ти є.
Якщо з малку навчиш сина,
Що це таке - УКРАЇНА,
Що це таке - УКРАЇНА,
Скільки дій незрозумілих
Між нами кружляє
Між нами кружляє
Стань Тарасе, подивися -
Україна уже вільна.
Україна уже вільна.
Теплий ранок, мов той панок
В рідний Улюч завітав.
В рідний Улюч завітав.
Наше рідне слово
Пожовкле листя впало. Спить.
Колись захочеш
Поки що
Поки що
Мене болить
Лиш я не плачу
Лиш я не плачу
Бджоли
Вони ішли
Виром весни
Виром весни
Юда також був людиною
Розум він мав такий як мав
Розум він мав такий як мав
Я міркую те, що бачу,
Та й небачене шаную,
Та й небачене шаную,
Ночами
І днями
І днями
Славлю Тебе Боже,
За все що буває,
За все що буває,
Перед нами
Вже руку на згоду дає
Вже руку на згоду дає
Ми, ще не ми на своїй ниві.
Гордість у нас ще не своя.
Гордість у нас ще не своя.
ЗАХИЩАЙ
А я так хочу в Україну:
Почути, як реве Дніпро,
Почути, як реве Дніпро,
Золотими листочками, мов янголи крильцями,
Заспівали тихесенько клени й дуби.
Заспівали тихесенько клени й дуби.
Й зимою
Герої
Герої
Так тихо
А думки мої літають
А думки мої літають
Україна весни ждала.
Та прийшла. Була. Зів’яла,
Та прийшла. Була. Зів’яла,
Через життя іду словами.
Слова, як кроки я кладу.
Слова, як кроки я кладу.
В Мудрикові при дзвіници,
Што на горбі з церквом стоїт,
Што на горбі з церквом стоїт,
Хтось перлисту сльозу кине.
Коли ввійде в святість свят,
Коли ввійде в святість свят,
Ні, НАРОДЕ, ти не бідний -
Маєш землю й мову рідну,
Маєш землю й мову рідну,
Здається, грає хтось в сусіда -
Звучить бандура і трембіта
Звучить бандура і трембіта
З поколіня в поколіня
Дід внукови гвечер гварив,
Дід внукови гвечер гварив,
Побачити своє рідне небо
Почути шепіт життя і мовчати
Почути шепіт життя і мовчати
Солов’ї співали стрільцям серенаду.
Сьогодні сумно стало. Сплять славні сини.
Сьогодні сумно стало. Сплять славні сини.
Рідне слово тишею співає,
Серенада осені – під вікном зими,
Серенада осені – під вікном зими,
Радіють стежки і дороги.
Ісус Христос у гості йде.
Ісус Христос у гості йде.
Питаєте, чому мені
Невесело на чужині?
Невесело на чужині?
Повірте, дітки, Миколаю,
Святий - прихильник ріднокраю,
Святий - прихильник ріднокраю,
Хтось перлисту сльозу кине.
Коли ввійде в святість свят,
Коли ввійде в святість свят,
Те, що я бачу
Кожна хвилина правду пише.
Край переляканий. Терпить.
Край переляканий. Терпить.
Він відійшов, геть світ за очі.
І оженився. Діти є.
І оженився. Діти є.
Затих, мов кашель, кулемет,
Стрільців легені не зітхають,
Стрільців легені не зітхають,
Над горами зірки висять.
З Новоріччям, Україно,
Привітай Святу Дитину
Привітай Святу Дитину
Яке то щастя правду пити
Із чаші віри та надії,
Із чаші віри та надії,
Чую душі мовчазний спів
Чую як життя грає
Чую як життя грає
Лихо не спить а всі щасливі
Погасли зірки за межами
Погасли зірки за межами
Глянь! Мрії сідають.
Минуле їм грає
Минуле їм грає
До ваших правд доріг шукаю
Іду думками не почутий
Іду думками не почутий
БудувАти силу на словАх
А у снАх вимрІяти їй вЕлич
А у снАх вимрІяти їй вЕлич
А памяташ, як колиси
Билисме молоди?
Билисме молоди?
Влітати
В Карпати
В Карпати
Леоніди вимінялись
Ми біди боялись
Ми біди боялись
Розлився січень
По всіх площинах
По всіх площинах
Всі Роки
Потоком
Потоком
Dzieci stoją przy oknie
Вогню надії не зупинить
Буря брехні і вітрів злочин.
Буря брехні і вітрів злочин.
Так. Я влітаю в світ дитячий
Де все було таке просте
Де все було таке просте
чи нам боятися
ставати проти
ставати проти
Отец, якби зрозуміли,
Што си думат коник сивий.
Што си думат коник сивий.
ja nie czytałem brudnych ksiąg
nie trułem się głupotą
nie trułem się głupotą
Widać wakat był w niebie
Drogi mały Marcinie
Drogi mały Marcinie
Dziś świat wie
skąd się wziąłeś
skąd się wziąłeś
Весна говорить
Майбутнім днем,
Майбутнім днем,
Rozumiem. To nie wasza wina.
To zbrodnie dziadów i pradziadów.
To zbrodnie dziadów i pradziadów.
Боятися світла
Боятися ночі
Боятися ночі
Колись лемки мандрували
Не лем по Карпатах...
Не лем по Карпатах...