ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.01.20 16:41
Хоча б краплинку справжнього знайти
У білосніжній лютій хуртовині!
Душа занурюється в холоди,
А тіло, ніби в темній домовині.

Рубає навпіл ніч зимовий сон,
Кричить реальність бенефісом фальші.
Нав'язує світанок свій канон,

Артур Сіренко
2026.01.20 15:48
Накликали літній прозорий дощ:
В час посухи:
Стукали в шкіряний козячий бубон,
Співали заклично, по вовчому,
А Небо порожнє, чи то посліпло,
Поглухло, почерствіло.
Думали, що то наше селище,
А то Вавилон – цегляний, стобрамний

Ярослав Чорногуз
2026.01.20 12:40
Поїхати б в Арабські Емірати,
Там є тепло, і світло, і вода.
А нам без цього лиш поумирати
Залишилось... Оце така біда.

Та скиглити не будем анітрохи,
А затанцюєм краще на золі.
Для нас це так, мов покусали блохи.

Микола Дудар
2026.01.20 11:42
В ніч на двадцяте січня не спалося. Серіали по ютубу не заходили. Задрімав. Очнувся. О другій ночі почалось. Сирена, гул, свист… ба-бах. Я в дерев’яній хатині 1937 року. Погріб поруч, але в хаті тепло і більш спокійно… Кілька разів йокнуло, стіни затремті

Вероніка В
2026.01.20 10:44
сніг білозубо всміхається
перезирається з небом
задивляється в його око
сміх його сиплеться крихтами як у дитини
небо дивиться
дивиться на його посмішку
дивиться сіро-блакитним уламком

Борис Костиря
2026.01.20 10:41
Розчарування роздирають вкотре
У людях ненадійних і гнилих.
Розчарувань, немов піщинок, сотні,
І хочеться не думати про них.

Розчарування душать, і турбують,
І спати рівномірно не дають,
І б'ють розпачливо у грізний бубон,

Тетяна Левицька
2026.01.20 00:53
Тебе вибираю, коханий, щодня,
тому, що радієш зі мною і плачеш.
Коли мої мізки гризе маячня,
усі ревні сумніви зносиш терпляче.

І знов обираю, якщо у багні
загруз по коліна, та вибратись тяжко.
Так відчай вишукує у вихідні

М Менянин
2026.01.19 23:12
Менян вподобання

Поклон чеснотам вашим
від наших від чеснот,
хто звик вважатись старшим –
той дбає за народ.

Є благочестя сина,

Кока Черкаський
2026.01.19 23:03
Я такий талановитий,
Що самому дивно,
Це ще змалку відчував я
Інтуїтивно.

В мене сумнівів нема,
Впевнений щомиті,
Що усі мої вірші

Іван Потьомкін
2026.01.19 21:20
Прости мені, Боже, що Тебе забуваю,
Як музику чую чи полотно оглядаю,
Як клопоти дня, немов листя, спадають.
Тільки потому про Тебе згадаю,
Бо ж колір і звуки від Тебе зринають.
І чую у відповідь: «Благословляю й прощаю!»
І легше на серці одра

Олена Побийголод
2026.01.19 16:35
Із Леоніда Сергєєва

Мадам з товстим... пакунком! Та не ви,
а бабка, що вмостилася он скраю.
Глуха, матусю? Й ніс, як у сови...
Чвалай сюди, я місце уступаю.

А всім, дивлюсь, байдуже зазвичай,

Володимир Мацуцький
2026.01.19 14:43
Немає світла і холодні батареї

Немає світла і холодні батареї,
у небі зграя дронів. Вибух. Вибух.
Ми у війні, як у війні євреї:
вже п’ятий рік зі строю вибув.
Насправді ж вибув п’ятисотий
в війні з смердючою рашнею.

Микола Дудар
2026.01.19 13:38
Ти знаєш, млосно на душі…
Зникає придбане роками.
Спіткнешся, глянеш — торгаші
З своїми мо… монастирями…
Своїх молитв «колокола»,
Своє насіння «колокольне».
І час — заплакана вдова,
Що заблукала у недолі…

Борис Костиря
2026.01.19 11:24
Цей сон такий неповний, поверховий.
Він сил не додає, немов кошмар.
Він лиш виснажує, як цар верховний,
Оточений прислугою примар.

Вогненні води болі не зупинять,
А тільки рани роз'ятрять нові.
Беруть тебе на злі, ворожі кпини,

Артур Курдіновський
2026.01.19 02:19
Скажу, де добре, де погано,
Хто тут поет, а хто піїт.
Ким Ви працюєте, Тетяно?
Ану на стіл негайно звіт!

Бездарних ледарів багато,
Та попри це у темі я!
Ось я працюю лавреатом

Тетяна Левицька
2026.01.18 23:14
Є ті, які підтримують,
і ті що звинувачують,
і ті, які ховають лють
за вашою удачею.

Емпати хмарний небосхил
схиляють, Богу молячись,
і біля спечених могил
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Шляхтич (1946) / Вірші

 Іду в минуле
Так. Я влітаю в світ дитячий
Де все було таке просте
І все що своїм зором бачив
Тулив душею мов святе

Правди батьків моїми стали
Їхнє слово хлібом життя
Воно минуле розсівало
Щоб зберегти від забуття

Вертаю в пам’ять. Там їй святість
Виловлюю кожного дня...
Ох, як батьки були багаті
Любов’ю лиш до СВОГО Я

Історія роками писана
Вона є книжкою життя
Молитва в кожний вечір, рано
Правд стерегла від забуття

Тому так любо там влітаю
В землю батьків в рідне село
З того що бачу я читаю
Все те що є і що було.

Що прочитав я вам співаю
Може де хто почує спів
Сина з Закерзонського Краю
Який своє так полюбив.
04.12.2007р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-12-05 18:40:32
Переглядів сторінки твору 5651
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.827 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.818 / 5.13)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2026.01.20 14:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-05 18:52:22 ]
Чую, пане Василю, ваш тужливий спів і плач за втраченою Батьківщиною. Слова ваші крають серце і не дають забути ту розправу над вашими (і нашими) земляками, які всього лиш хотіли жити на своїй, Богом даній, землі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-05 19:10:45 ]
Дякую Вам за слово, Пане Валентине.Втрата РІДНОГО і любов до всього, що РІДНЕ допомагають мені іти в майбуття з вірою, що Всемогучій все бачить і чує. Колись Він подарує кожному те, чого йому треба. Я вірю в це. Хай Вам щастить, Пане Валентине!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-05 21:11:27 ]
Нам, пане Василю, тут в Україні кричати треба: "Люби все своє рідне"! Так тяжко багатьх покалічила система, що люди цуралися свого імені, роду, мови... Так було легше фізично вижити. Хто не корився, того ламали, вбивали, душили як тільки могли. А нині, захопивши засоби масової інформації та основні засоби (промисловість, банківську систему тощо), навязують різноманітними політичними та інформаційними технологіями космополітизм під прикриттям євроінтеграції та глобалізації.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-12-06 10:58:29 ]
Доброго дня, пане Василю!
Мені все ж таки здається, що політика політикою, а поезія поезією. Вона має свої закони. Ви ж не плакати перевиборчі пишете про те, як треба любити Батьківщину? А якщо це не плакати, а поезія, то, прошу пана, чому Ви не поцікавитесь десь у літературі, що таке, наприклад, хорей і чим він відрізняється від ямба. Свою основну професію люди опановують в навчанні, а до поезії чи мистецтва хіба можна ставитись так зневажливо?
Перепрошую, пишу для діалогу, а не для того, щоб чимось образити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-06 20:16:46 ]
Доброго вечора Вам, Пані Ларисо.Я перечитав тричі Ваш коментар і повірте, прошу, що не дуже зрозумів.Ви вважаєте, що я не повинен писати про свою любов до Батьківщини? Чому, власне ВИ, так вважаєте? На якій підставі Ви пишете, що я не ціуавлюся, чи теж не знаю, що це таке ХОРЕЙ чи ЯМБ і чим вони від себе відрізняються. Це правда, що я не зачислив ні одного уроку з української мови а мову вивчив власне через читання власне української літератури. А наголос класти на першій чи другий склад, поясніть, прошу, яке це має відношення до моїх, вижче вилитих думок? Дорога Пані Ларисо. В мене є багато видань колишніх "нашіх" радянських поетів. Вони по факультетах, наголоси в їх творах "положені " там де треба, тільки кому вони писані? Хто їх читає"? Знаю, що в моїх рядках є ще багато помилок. Знаю, що наголос не завжди там, де треба.Тільки уявіть собі, що Надсяння, Лемківщина чи Підляшшя "мають" свої наголоси і вони не завжди сідають на ті склади того самого слова в Київщині, Полтащині чи Харківщині. Колись я зустрівся з одним свідомим українцем родом з Волині. він нагадав свої молоді роки, теплі літні вечори і ночі і літаючі над головами КАЖАНИ. Я йому говорю, що "в нас" на них говорили ЛИЛИК. Він мені на це, що це не по - українски, бо і Шевченко писав, що "костокрилий кажан перелітає". А я йому на це, що "попід деревами шниряли без шуму чорні лилики". Так писав Іван Франко. Чи він не українець, я тоді запитав його. Він замовк. все стало "ясне", або зрозуміле. Дякую за увагу. З повагою Василь Шляхтич

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-06 20:37:51 ]
Регочуть русалки, - їм лилики й п*явки лоскочуть побабчені перса і виї, а ризи подерті й розідрані шати волочить заюшений вітер.(В.Бендюг "Бердиш").
Пане Василю, мова не про слова і їх значення. Лилики є у "Словарі..." Грінченка, про них згадували інші класики, на Поділлі також кажанів називають лиликами. Багатьом людям незвичними є ваші наголоси. Поки я не зясував, що ви з Польщі, то теж не розумів їх. Тим, хто й надалі вважає їх не правильними, пропоную присвятити один вечір читання творів Івана Франка та ознайомитися з наголосами у польській мові.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 11:34:48 ]
Шановний пане Василю, я боялась, щоб Ви не образились, але боюсь, що таки це є. Справа ж не в наголосах. Вірніше не тільки в наголосах. Справа, у ритмі віршу, а так, певно і у Вашому світогляді. Бачите, я говорю про граматику, а Ви натомість пишете мені "Ви вважаєте, що я не повинен писати про свою любов до Батьківщини?". Мені лишається тільки розвести руками.
До речі, щоб Ви знали, я напівполька-напівчешка по батькові. Мій дід з Варшави родом. Я трошки знаю чеську мову і вона мені дуже подобається. А всі ті "лилики" мені загалі дуже подобаються, як і деякі особливості західних діалектів. Дуже любила з дитинства книжки Кобринської, Кобилянської, казки про песиголовців та опришків.
Я, певно, не повинна була робити Вам зауваження, раз Ви їх не потребуєте. Хочу додати, що зробила їх лише тому, що Ви ставитесь то своїх текстів як до поезій, тому, гадаю, і я маю право ТАК до них поставитись. Тобто маю право шукати в них ознаки поетичного твору. На жаль, можливості спілкування в рамках коментарів трошки обмежені, в тому числі обмежені моїм власним часом, тому, якщо б Ви цікавилися теорією, я могла би щось написати Вам з цього приводу у вільний час в листі. Перепрошую, аж ніяк не хочу завдавати Вам якихось негативних емоцій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 13:37:46 ]
Доброго дня Вам, Пані Ларисо!
Повірте, прошу, що був момент читаючи Ваші слова у першому коментарі до того мого "вірша", заболіло мене. Я так багато про Вас читав...Читав багато Вашіх віршів і думок. Мені здавалося, що наші напрями мають вспільний епіцентр. Лиш, коли прочитав той першій Ваш коментар до моїх "думок" якісь сумніви зродились, яких ніяк мені було прийняти. Все таки згадка про болі залишається, хоч самі вони проминають. Я стільки разів просив о допомогу...
А була вона, яка була. Перепрошую, якщо не зрозумів я Вашої світлої поради. Буду дуже вдячний, коли захочете поспілкуватись зі мною емейлем, якого напевно знайдете. Вдячний Вам за слово. З повагою Василь Шляхтич.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 16:25:49 ]
Пане Василю, я напишу Вам листа швидше за все в суботу чи неділю ввечері. Щасти Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 16:25:49 ]
Пане Василю, я напишу Вам листа швидше за все в суботу чи неділю ввечері. Щасти Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 17:38:50 ]
Ось і славно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 18:32:28 ]
:))
Пане Валентине, не розслаблюйтесь. Я Вам також якось напишу якесь запитаннячко про Хмельницький або про село Головчинці між Меджибожем та Летичівом... Чи живі ще там старі мури?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 18:51:25 ]
Добрий вечір, пані Ларисо! Мури живі та ще й відроджуються. Останній раз був там десь рік тому у жіночому монастирі(навіть обідав). А було це з приводу приїзду митрополита київського і всієї україни Володимира на свою батьківщину і у церкву де його (під час німецької окупації) охрестили. Пишна кавалькада, смачний обід (хоча й пісний, але з хорошим вином), різношерста свита... Поруч - колишній дитбудинок... Чи не він?... Там збираються (вже виділені кошти і грантівські є) зробити буд.відпочинку сімейного типу для дітей з вадами розвитку. Памятаєте джерело? Тепер воне святе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 19:07:32 ]
Дякую, Валентине. Батько мій там виріс. Я там була в свої 12 років, з ним їздила, родичів шукали. Він народився у Хмельницькому.