ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2026.03.08 04:40
був ти хоч колись
чи бував хоч раз гостем леді електричної
чар-килим біля ніг
не запізнись
тебе чекають
чуття й принуки
до тебе линуть
рухи і звуки

Іван Потьомкін
2026.03.07 18:07
Не гадав ще молодий Тарас, що слава набагато швидша, ніж тарантас, що віз його вперше на батьківщину: усім хотілось не просто бачить, а щонайкраще пригостить речника Вкраїни. От і в Лубнах не було кінця-краю запрошенням. «Відбийся якось,- попросив Тара

Ігор Шоха
2026.03.07 18:00
Не покоряю майбуття,
але у полі і на волі
природи вічної дитя
на колесі своєї долі
алюром їду у життя.

ІІ
Блукаю, наче, менестрель

Віктор Кучерук
2026.03.07 13:57
Коли, змінивши темний фон,
В яру синіє звабно ранок, -
Стрекоче сойка в унісон
Веселим наспівам веснянок.
Де тче павук сріблясту нить,
Сховавши працю від загалу, -
Шугають протяги щомить
Поміж цвітіннями конвалій.

Борис Костиря
2026.03.07 10:12
Вуж, який поселився в обійсті,
Як чаклунський неназваний дух,
Що гуляє в розтерзанім місті
У симфоніях злих завірюх.

Вуж крадеться, як пізнє прозріння,
Ніби правда забута, жорстка.
І постане, як ніжне творіння,

Ярослав Чорногуз
2026.03.07 00:36
Народний голос і народна пісня
У душу проникає до глибин,
Твоє предивним щемом серце тисне,
Мов коси розвіває у верби.

І млоїть так у грудях, тихо млоїть,
І скотиться сльоза несамохіть,
І навіть загрубілий в битвах воїн

Богдан Манюк
2026.03.06 21:15
Світлини в підгаєцькому підземеллі


Фірма

З комірки з переляку через лаз
гайнули так, що заблукали враз.

Юрко Бужанин
2026.03.06 18:18
Нарешті я збагнув,
хоч це так очевидно -
Нема мені без тебе
наснаги до життя.
За нетривалий час
ти стала мені рідною -
В минуле,
де відсутня ти,

Артур Сіренко
2026.03.06 17:20
На подвір’ї кляштору містики
Завесніло, наче то переддень,
Коли брили й цеглини
Стають жовтими квітами.
Вчитель, що пізнав виноград,
Що прийшов з глинища снів,
Сказав-напророчив, що вода на столі
Перетвориться в шкаралущу Істини,

С М
2026.03.06 16:15
Зле дівча, повне вроди
Порятунок людського роду
Личко горде

Вільне дівча, лихе дівча
Не батьків твоїх оце дитинча бо
Хай, дівча, гайда кричати

Юрій Лазірко
2026.03.06 16:03
у кожної дороги є поріг...
у квітки -
мати душу кольорову...
є чорна шаль
для кутання зорі...
солодкі сни -
на ніжну колискову

Артур Курдіновський
2026.03.06 15:55
Життя - безодня,
Безбарвна мить.
Усе сьогодні
Гниє, смердить.

Читати мушу
Я до кінця
Фальшиві душі,

Олена Побийголод
2026.03.06 11:48
Анатолій Д’Актиль (1890-1942)

А ми – червоні кінники,
і це про нас
поповнюють билинники
пісень запас –
про те, як днями млистими
й ночами багрянистими

Борис Костиря
2026.03.06 11:12
Як дні летять! Їх годі зупинити.
І аркуші злітають стрімголов
З календаря, мов невідчутні миті,
Та крізь папери проступає кров.

Зима, весна і літо пронесуться,
Як марення, як навіжений сон.
Крізь них прогляне невмолима сутність,

Юрій Гундарів
2026.03.06 09:54
березня 1980 року завершив свій земний шлях неповторний майстер новели, письменник трагічної долі, який завжди був «Собою, Особою, себто особливим»…
У нього є пронизлива новела «Дивак». Головний її герой хлопчик Олесь - НЕ такий, як інші. Він полюбляє ма

Богдан Манюк
2026.03.06 07:58
продовження)

Ярослав Саландяк

Наїв! Наїв! Продовжу про наїв —
мистецький напрям, ворог формалізму.
Мене він часто ранив і гоїв
мою з дитинства логіку залізну,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Шляхтич (1946) / Вірші

 Чи якось то буде?

Шукаю доріжок.
Шукаю стежини,
Яка нас приблизить
До Неньки Вураїни...
Стежини задуті.
В бурянах дороги.
Повно баламутті
І так мало БОГА...

Тікає нам святість
За межі держави,
А думки крилаті
В обіймах неслави.
Десь Ісус воскресне...
А в нас, в Україні
Гріхи гріхів пестять,
Як вчора, так нині...

Здається, вільні ми
Та лиш на папері.
Створили килими -
Виреклись матері.
Бог,лишень в неділю,
Будь велике свято.
Пропали надії...
Було нас багато...

Нині нас немає,
Будь лиш одиниці.
Весь час нас повчає
З півночі сестриця,
Хоч вона молодша
На багато років.
Для влади солодша
І вона пророком.

Дороги в майбутність
В пирію, в буряні.
Влада в каламутній...
На дорогах п’яні,
Бо в їхніх келихах
Не цілюща вода,
А гріх, й повно лиха
І тому незгода...

Світ. Роки спішаться.
А ми, там де були.
Чого діти вчаться
Про наше минуле?
Історію нам пишуть
(Нехай Бог їх судить).
Сусідів це смішить.
І якось то буде.

Щоб стати собою
Треба сорок років.
І живих героїв.
І мудрих пророків...
Як того не буде,
Знов в ярмо підемо.
Внуки нас осудять,
Як бувшу систему...
23.04.2013р.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-04-24 21:21:28
Переглядів сторінки твору 2809
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.832 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.822 / 5.13)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.02.27 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-25 16:10:34 ]
Дуже серйозні й глибокі роздуми, пане Василю!
Я би навіть сказала, що вірш гнівний!

Я Вам дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-26 16:36:06 ]
Дуже дякую Вам, Пані Лесю за зичливий коментар. Дякую за те, що майже Ви єдина відвідуєте моє писане і даєте своє слово.
З повагою Василь Шляхтич

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-04-27 11:57:56 ]
За кількістю переглядів - Леся не єдина, хто заглядає на ваші сторінки... Відносно коментування - скажу за себе: так, я б могла написати вам свою думку. Та чи сподобається вона Вам? І чи варто бентежити Вас відвертістю?

Для прикладу....

Шукаю доріжок.
Шукаю стежини,
Яка нас приблизить
До Неньки Вураїни...

Слово "шукаю" стоїть в однині, в той же час у третьому рядку виникає "нас". Складається враження, що ліричний герой (ГЕРОЙ), який самотужки узяв собі на плечі місію наблизити усіх НАС, далеких від (Вураїни-!!!!!!!) до її лона.
Думаю, що у таких випадках краще писати особисто за себе.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-04-27 12:04:58 ]
Люди знов п’яні,
Недовчені люди.(с)
На цьому сайті заборонено писати ось такі речі, тобто "людина - це добро". А якщо якийсь Івась, Василь, Ксеня чи Ганя є відповідно п'яними чи недовченими - то це не означає, що і всі інші є такими ж.
Якщо не заблокуєте мене, і хочете удосконалюватися - пишіть. Але, зрештою, це лише моя особиста думка... Її можна і проігнорувати...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-29 22:03:10 ]
Дуже дякую Вам, Пані Ксеню за те, що захотіли читати моє написане і прокоментувати. Я дуже радо користати буду з кожної допомоги в редагованні моїх рядків.
А тепер що до Ваших зауважень.
Я неназвав з іменя, ні з парізвища людей п"яних, чи недовчених (хоч міг би їх назвати). Чи Ви можете заперечити, що в Україні їх немає? Чи тверезі і мудрі люди повинні ображатися? Не думаю.
Я буду дуже радий, коли Ви своєю відвертістю будете мене бентежити. Прийму кожну критику і кожну допомогу.
Так, Пані Ксеню, я шукаю доріжок і стежини не лишень для себе, але для нас усіх, які хочуть добра Нашої України. Чи знайду? того не знаю. Все таки шукати буду.
Буду дуже вдячний почути Ваше слово - відповідь на моє виправдання.
З великою повагою до Вас Василь Шляхтич з Польщі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 22:27:18 ]
Відносно пошуків шляхів - це добре,звісно, що ви думаєте не лише за себе - та я не про те.

По-перше, за Правилами публікацій, на сайті Поетичні майстерні заборонено використання слів "людина, люди" в таких контекстах, які властиві вашим творам. Ви наражаєтеся на негативні оцінки від головного редактора. Я пам'ятаю часи, коли за такі твори суворо карали. Ваше щастя, що В.Ляшкевич зараз мало уваги приділяє роботі сайту. Але він має звичку час від часу проглядати архів.

А от конкретизувати якраз і не заборонено. Тобто ви сміливо можете сказати, що такий то і такий то, н-д, Степан - п'яниця, але в жодному разі ви не маєте права УЗАГАЛЬНЮВАТИ, що усі є такими, або ще гірше - казати, що ЛЮДИ бувають п'яними, бо "ЛЮДИНА - ЦЕ ДОБРО", тобто образ і подоба Божа. Про все це детально описано у Правилах сайту, з якими варто ознайомитися.

По-друге, не думаю, що варто брати на себе сміливість вирішувати щось за інших.

З повагою, Оксана

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 22:30:21 ]
Щодо використання люди і людина - http://maysterni.com/publication.php?id=55753

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-30 00:03:45 ]
Щойно тепер я зрозумів Вас, Пані Ксеню. Викину зі своїх рядків слово "люди". Скажіть, прошу, чи тепер звучить краще?
З повагою Василь Шляхтич