Автори /
Олександр Обрій
|
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Він обирає волю
•
Вітер свободи
•
Вовку боятися - в Крим не ходить
•
Дівчинка на розпутті
•
Хочеться бігти далеко...
•
Відвертаючи безповоротність
•
Я стільки всього ще не написав!
•
Вплітаючи вітри в густе волосся
•
Йому би у небі зоріти
•
Два самотніх катети
•
Поза межею
•
Як хочеться кохати й...
•
Генофонди людства
•
У пошуках душі
•
Мій паперовий човник
•
Дощ-розторопша
•
Інша сторона медалі
•
Двоколісний друг
•
Злий геній безсоння
•
Махіна
•
Високовольтний колібрі
•
Трішечки будинок
•
Et cetera
•
Манять запахом скошені трави
•
Чом же не спиться тобі?
•
Божественний кастинг
•
Останній сіяч антирозуму
•
Перший і останній Генріх Шліман
•
Казкар Ескулапові не друг
•
Інший почерк (Києву)
•
Обрій
•
Розмова з людиною
•
Моя турбініада
•
Цвіт істини
•
Від потопу й до потопу
•
Космічні мудрагелі
•
Дволикий Янус
•
Мій кисень волі
•
Поля ще не зораних вух
•
Пасма серпанку
•
Бульдозер Часу
•
Тарганяча мудрість
•
До Старшого Брата (про Крим)
•
Жорна банкнот
•
Зірки не вмирають!
•
Коханим Афродітам
•
Узурпатор
•
В кожному з нас
•
Від Карпат до Камчатки
•
U.країна мрій
•
Два блакитні вогники свободи
•
Ми - предки шимпанзе
•
Правда у кожного різна
•
Той самий поет
•
Чи слава Україні?
•
Сяйво життя (Євромайданові)
•
Пси у погонах
•
Затісно для Нього
•
Чарівний ключик до мрій
•
Війна за хліб
•
В надрах Аркаїму
•
Я - Україна
•
Моїй зірці
•
Коли життя втрачає справжній смак
•
Мудрість у мішку
•
Мій світ про мене дбає
•
Збирати себе по крихті
•
Сонний світанок
•
ЯК ПЕТРАРКА Й ШЕКСПІР
•
В МОЄМУ СЕРЦІ ВИБУХІВКА
•
МОГУТНІ ПАПІРЦІ
•
КРАСУНЯ ОСІНЬ
•
ТРАНСПАРАНТИ
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Вулиця темна. Ніч.
Тяжко поранений...
Тяжко поранений...
Вітер в лице –
Невловимий, як штурмовик.
Невловимий, як штурмовик.
Вовку боятися - в Крим не ходить, -
Ствердно при цьому кивне ваххабіт.
Ствердно при цьому кивне ваххабіт.
Приходить у сни мої дівчинка на розпутті,
Малює вона на піску, допоки не смеркне...
Малює вона на піску, допоки не смеркне...
Хочеться бігти далеко від рим
І ритмів, заїжджених реплік,
І ритмів, заїжджених реплік,
З розпуки б, щодуху кричав акапелло, -
Кому ж заболять мої внІкуди крики?
Кому ж заболять мої внІкуди крики?
Ізнов сідає вірш мене писати,
Якби ж то хоч на крок до новизни –
Якби ж то хоч на крок до новизни –
Вплітаючи вітри в густе волосся,
Картинок безмір прагну там сховать,
Картинок безмір прагну там сховать,
Йому би у небі зоріти
Ясним електронним таблом,
Ясним електронним таблом,
Ми - дві самотні лінії, два катети,
І нас докупи склеїш біса з три:
І нас докупи склеїш біса з три:
Цей захід сонця - політкоректний,
Терплячий воїн - у небі сокіл,
Терплячий воїн - у небі сокіл,
Коли навколо бродять уркагани
З обличчями, подібними до митниць, -
З обличчями, подібними до митниць, -
Блукає у Тибеті хлопчик босий,
Не в змозі віднайти свій шлях віками,
Не в змозі віднайти свій шлях віками,
Бездушним сьогодні мене називали,
Сказали, що мало душі в моїх віршах,
Сказали, що мало душі в моїх віршах,
Знов ніч. Я один у автобусі,
АЕС - три малих мухомори.
АЕС - три малих мухомори.
Цей Червень прийшов непривітним, холо́дним,
Мов сльо́зи тропічної Африки,
Мов сльо́зи тропічної Африки,
Знову занурююсь рибою в темний автобус,
Знову в очах миготіння німих автотрас.
Знову в очах миготіння німих автотрас.
Неси мене туди, велосипеде,
Де мріють зморшки степу, безневинні,
Де мріють зморшки степу, безневинні,
Безсоння з'їдає мене, як велика собака,
На скроні, мов дід-одинак, проступила сивина.
На скроні, мов дід-одинак, проступила сивина.
Оце я махіна, оце я моща!
Планети дрижать і титани,
Планети дрижать і титани,
Місяць, мов птаха, застряг у дротах,
Птаха значного калібру...
Птаха значного калібру...
Дрімає ветхий дах. Лише димар
Все палить люльку, сіє клуби диму,
Все палить люльку, сіє клуби диму,
Стиглі очі мене, наче втомлену ногу, роззули,
Спрагла думка ковтає спітнілими пальцями волю,
Спрагла думка ковтає спітнілими пальцями волю,
Манять запахом скошені трави -
То земного волосся пахощі,
То земного волосся пахощі,
Чом же не спиться тобі
У таку буйну рань?
У таку буйну рань?
Де ти літаєш, Амуре, сердець терапевт?
Випиши пару пігулок мені
Випиши пару пігулок мені
Зсунулись розуму терези
В сторону антирозуму,
В сторону антирозуму,
Гуде м'яка перина вишнецвіту,
Ввійшли у квітень легіони бджіл, -
Ввійшли у квітень легіони бджіл, -
Очі заспані протру кінескопу,
В них картинку бачу знов дивних ігрищ:
В них картинку бачу знов дивних ігрищ:
Виринає мереживом зелені мис тополиний,
Ллє п'янку прохолоду із кухля на спраглі проспекти,
Ллє п'янку прохолоду із кухля на спраглі проспекти,
Обрій -
То воїн хоробрий,
То воїн хоробрий,
Втеча від себе - то вірна загибель,
Ба, не врятує і маска.
Ба, не врятує і маска.
Мені відкрились обрії нові,
І муза принесла в торбині радість,
І муза принесла в торбині радість,
Очі мої,
Абсолюту дійшло
Абсолюту дійшло
Їм сяють ліхтарі Альдебарану.
Дівча: то - фея, то - змія. А хлопець:
Дівча: то - фея, то - змія. А хлопець:
Космічний автобан Чумацький Шлях
На зоряні парсеки шаль накинув, -
На зоряні парсеки шаль накинув, -
Він сам собі пастор і гангстер:
Зашкалює праведність жестів,
Зашкалює праведність жестів,
Тебе не проміняв би ні на кого,
О, Воле, - кисень мій молодцюватий!
О, Воле, - кисень мій молодцюватий!
Дрімають "під паром" поля ще не зораних вух.
Чекайте: комбайнами вмить Пропаганда нагряне.
Чекайте: комбайнами вмить Пропаганда нагряне.
Літак розрізає, мов лезо ножа,
Заграви вечірньої масло,
Заграви вечірньої масло,
Навстіж свідомості резервуар
Відчинено на заповнення,
Відчинено на заповнення,
Знай: таргани - це агенти космічних спецслужб,
Заслані з дальніх планет, обережні прибульці.
Заслані з дальніх планет, обережні прибульці.
Стигне сльоза з гіркотою в очах аксакалів,
Випало їм на віку бачить вдруге цей жах:
Випало їм на віку бачить вдруге цей жах:
Жорна банкнот, хто сказав, що зітрете ви скоро нас?
Ребра граніту стають для води дичиною.
Ребра граніту стають для води дичиною.
У розпуці,
Підбитою птахою
Підбитою птахою
Весна у колисці плекала знов березня восьме,
Воно увірвалося птахою в серце стокрило,
Воно увірвалося птахою в серце стокрило,
Бачать натомлено сни терикони Донбасу,
Очі стулили і міцно поснули Карпати,
Очі стулили і міцно поснули Карпати,
Знов ейфорія все ділить на два,
Зло у відставку іде достроково.
Зло у відставку іде достроково.
Пролягла через весь континет нерозривна стежина,
То буяє козацька Євразія цвітом весни,
То буяє козацька Євразія цвітом весни,
Я мрію спалити весь рок,
Хай живе славна фабрика зірок,
Хай живе славна фабрика зірок,
В час, коли зірки по небу ходять,
Бавлячись у темряві нічній,
Бавлячись у темряві нічній,
Порода наша мудра від природи,
Ми знаєм все, бо осягнули все.
Ми знаєм все, бо осягнули все.
Вчорашні думки - вже безправні,
Їх мудрість поїдена тліном,
Їх мудрість поїдена тліном,
Розірвись на мільйони частин,
Щоб рядками торкнутися висі -
Щоб рядками торкнутися висі -
Воскресло з праху "Слава Україні!",
Немов багрянокрила птаха Фенікс,
Немов багрянокрила птаха Фенікс,
Багрянець крові запалав, наче ватра,
Дивись, Україно, як плачуть Стожари, -
Дивись, Україно, як плачуть Стожари, -
Чуєш, чи ні, чоловіче? -
Ребра людські хрустять,
Ребра людські хрустять,
Затісно в стінах пишного чертога,
Мов заклик, ллється в небо мідний марш.
Мов заклик, ллється в небо мідний марш.
Я посміхаюся людям,
Дарую краплю тепла,
Дарую краплю тепла,
Горілки з перцем немов чарчина,
Набравсь по вінця цей ниций світ
Набравсь по вінця цей ниций світ
Таїни всі перед нами, хоча і незримі,
Грають в мовчанку, чекаючи власного часу,
Грають в мовчанку, чекаючи власного часу,
Бід не боюсь, землетрусів і повені,
Кризи, я вас не боюсь.
Кризи, я вас не боюсь.
Місто огорнув зненацька вечір,
В серце крихту спокою приніс,
В серце крихту спокою приніс,
Коли думки гнітять, немов тюрма,
І вже не вдовільняють глибиною,
І вже не вдовільняють глибиною,
Можна безліч віршів написати пустих,
І втішатися купою сміття,
І втішатися купою сміття,
Думок у голові щуряча зграя
Нахабно прагне з'їсти мою суть,
Нахабно прагне з'їсти мою суть,
Збирати себе по крихті
В багрянці світанків, що згасли,
В багрянці світанків, що згасли,
Він з'явився зненацька, - світанок, -
Усміхнувся, мов сонне маля,
Усміхнувся, мов сонне маля,
Як Петрарка й Шекспір, шо писали нетлінні сонети,
Як Сікорський, знайшовши в повітрі усю свою суть,
Як Сікорський, знайшовши в повітрі усю свою суть,
В моєму серці вибухівка,
З годинниковим механізмом.
З годинниковим механізмом.
Замазане, запльоване,
В журнал не занотоване,
В журнал не занотоване,
Тремтить червоно-жовтим падолистом,
Пробуджена зі сну, красуня осінь,
Пробуджена зі сну, красуня осінь,
З’їдають тихо очі транспаранти,
Примарами обклеєно білборди.
Примарами обклеєно білборди.