ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.04.05 11:42
Розлука
Розпізнаю війни запеклість
І лють, і злість її щодня, –
Іще засмучує далекість
І душу точить незнання.
Я так давно тебе не бачив,
Через появу в нас біди,
Що знемагаю без побачень,
Як степ улітку без води.

Віктор Насипаний
2025.04.05 07:02
Не те прив'язав
В село якось примчав дорослий внук
До свого діда врешті в гості:
- Авто я маю, хату, ноутбук.
Мене шанують на роботі.

І непогана, звісно, зарплатня.
Я, діду, програміст хороший.
До долара прив’язана вона.

Микола Соболь
2025.04.05 06:55
Криворізька трагедія
Осяде пил на убиті тіла,
понівечені жили доріг,
моя любове, аби ж ти могла,
врятувати в ту мить Кривий Ріг,
ще кров гаряча стікає з чола,
лежать дітки убиті, поглянь,
моя любове, аби ж ти могла…
я б віддав тебе всю без вагань.

Хельґі Йогансен
2025.04.05 00:14
Недільний ранок
— Добрий ранок, кохана! Як спалось?
— Жартівник! Це вже майже обід.
Таки справді без чогось дванадцять,
Лиш спросоння не видно мені.
На столі пахне тепла ще кава,
Сонце сяє грайливо в вікні.
Ти усміхнена, ніжна і гарна,
Наче Еос, мов цвіт навесні.

Борис Костиря
2025.04.04 21:50
Синиця
Ця синиця вміщає в собі
цілий Всесвіт.
Синиця вміщає в собі
голку Кощія.
Так велике ховається
у малому.
Зруйнуєш малий Всесвіт,
розвалиться великий.

Борис Костиря
2025.04.04 21:45
Руйнування
Руйнується немічне тіло, мов замок.
Руйнується плоть, як уламки сторіч.
Руйнується те, що виходить із рамок,
Немовби відлуння лихих протиріч.

І те, що цвіло, переходить в занепад.
А те, що буяло, упало в труху.
І нас поглинає ненависті невід

Тетяна Левицька
2025.04.04 21:17
Горностаєвий
Нестерпілось, незлюбилось,
навіть уві сні...
Ніч заквецяла чорнилом
зорі чарівні.
Вітер хмари поганяє
пружним батогом...
Сніг пухнастим горностаєм
стелиться кругом.

Ігор Терен
2025.04.04 21:16
На милицях сучасності
І
Ніколи кажуть не кажи, – ніколи.
Не має сенсу парадигма ця,
немає ні початку, ні кінця
абсурду, що вертається по колу
сансарою во ім’я гаманця.
Америка «кришує» Україну
як рекетир і поки тліє край,

Іван Потьомкін
2025.04.04 19:13
З англійського гумору
«Чому розладналися твої заручини з Томом?» «Бачиш, він обдурив мене: казав, що є фахівцем з печінки й нирок,а насправді працює в м’ясній лавці». 2 «Чому ти не відповіла на мій лист?» «Я не отримала його. З іншого боку, мені не подобається, що в ньому

Ольга Олеандра
2025.04.04 12:06
Дніпрові води
В міцних обіймах прохолоди
Після тягучого дощу
Хвилюються Дніпрові води
Розходяться Дніпрові води
По змоченому згарищу.
Віки прокочуються ними
І чайки звично ґелґотять
Середньовічні довгі зими

Микола Соболь
2025.04.04 10:50
* * *
Хай квітень нас розсудить і мине.
Впаде на землю квітом абрикоси.
За все, що не збулось, пробач мене
і за холодні, світанкові роси.
Переродись у дрібочку тепла,
почуй, як вітер небозвід колише,
коли сльоза по шибі потекла,
хай не карає спогадами бі

Козак Дума
2025.04.04 09:25
Одвічні прочанки
Гаптується часом верета вінчальна,
вкриває гілля білий квіт,
та вітер навіює присмак печалі
і линуть думки у політ,
а цвіт опадає із віт…

Доносить віола безмірності звуки,
лунає прийдешнього суть –

Юрій Гундарєв
2025.04.04 09:16
Квітка Цісик
квітня - День народження видатної американської співачки українського походження.
До речі, зверніть увагу, як римуються: Квітень і Квітка…


Українка Квітослава Цісик народилася і все життя прожила у США. Батько, скрипаль родом зі Львова, називав її К

Віктор Кучерук
2025.04.04 05:51
* * *
А душа моя безкрила
Рветься пташкою в політ,
Бо в уяві сотворила
Без наруг і воєн світ.
Чи утримати зумію
Горем змучену украй,
Раз не втратила надію
Десь потрапити у рай.

С М
2025.04.03 22:44
Фіолетовий Серпанок (The Jimi Hendrix Experience)
фіолет розсуд мій скрив
вихідні зовсім не ті
наче блазень & не знаю сам
із небесами цілуюся

фіолет наокіл
занепасти чи то зійти
чи у халепі чи радості

Борис Костиря
2025.04.03 21:38
* * *
Мій голос пересох від посухи,
мій голос нагадує
жерло вулкану.
Моє серце стало
попелищем битви.
Її кордони пролягають
нашими душами.
Мої думки схожі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вячеслав Руденко
2025.04.03

Дарина Меліса
2025.03.20

Софія Пасічник
2025.03.18

Діон Трефович
2025.03.03

Арсеній Войткевич
2025.02.28

Григорій Скорко
2025.02.20

Павло Сікорський
2025.02.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Обрій / Вірші

 Коли життя втрачає справжній смак
Образ твору Коли думки гнітять, немов тюрма,
І вже не вдовільняють глибиною,
Коли життя втрачає справжній смак,
Питаєшся: "Як жив? І що накоїв?".

Тваринний голод штучного життя
Нещадно нищить всю душі природу,
Зламавсь? - Тоді від стресу захистять
Лукаві наркотичні хороводи.

Ще добре як у грудях боротьба,
Що з вірою у світло поєдналась,
Назовні вихід прагне продовбать,
Радій - то не мовчить самоаналіз.

Хоча, не всім дано голодувать:
Хтось їсть та спить, цілком від цього ситий,
Бо просто ще не знає про дива,
Бо просто ще не знає, як це - жити.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-02-15 10:14:40
Переглядів сторінки твору 3162
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.617 / 5.5  (4.571 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 4.543 / 5.5  (4.519 / 5.36)
Оцінка твору автором 5
* Коефіцієнт прозорості: 0.709
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2016.04.09 22:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-02-16 12:25:41 ]
Мені подобається хід Ваших думок, але не все гаразд у часовому просторі, нмд. Тут усе змішалось - і теперішній, і майбутній, і минулий час. Звісно, так ми говоримо у побуті, але в поезії це усе варто упорядковувати. Н-д, коли Вас щось гнітить зараз, в даний час, чому "спитаєшся"? Це майбутній час, спитаєшся коли? Через роки, перед смертю, чи через хвилину?
Варто доопрацювати, бо вірш вартий того.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-02-16 12:45:11 ]
"Чи жив" - до кого запитання? До себе чи до того, кого гнітять? Може,
"Питаєшся(запитуєш, роздумуєш...): "Як жив? І що накоїв?". І якщо вже ставити лапки, то перед ними потрібна двокрапка. Це ж не в переносному значенні.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-02-16 13:07:54 ]
Ще одне, в Правилах сайту зазначено, що авторам треба бути обережними з використанням слів "Людина, люди".
"Людина, людська природа - це беззаперечне добро". Чи може людську природу щось душити? Сумніваюсь. Душити, це вже від лукавого. Тобто, у ті хвилини, коли хтось піймався на вудочку зла - він вже не людина. Людська подоба, за образом і подобою Божою не дасть себе упіймати.

От і з особами у Вас різнобій - то "спитаєшся" - ти, то уся людська природа, то "він"?
Взагалі, узагальнювати щось, на кшталт "вся людська природа" річ ненадійна. А Ви можете, маєте право за усіх говорити?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Обрій (М.К./Л.П.) [ 2014-02-17 17:24:15 ]
Дякую за рецензію, перший стовпчик виправив) що стосується "людини" - важке неоднозначне питання...Ви мене прямо розбомбили "в пух і прах"))) якщо чесно, то я трішки слабо орієнтуюся у таких слизьких питаннях, можете запропонувати свій варіант, якщо буде на те Ваша ласка?...Що міг, я відредагував, далі - повний ступор...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-02-17 19:40:15 ]
Та ну - в пух і прах:)
Лише - чуть строгіше)
Прочитайте допис Редакції Майстерень, тут усе однозначно.
Про «людину» і «добро», «світло» і «пітьму», «холод» і «зло»
Критика | Аналітика
Далі, дивіться:
"Тваринний голод штучного життя
Нещадно душить всю людську природу,
З турботою від стресу захистять
Лукаві наркотичні хороводи".

1)Невідповідність змісту - якщо "нещадно душить", то ж явна смерть, а у вас душить лише до стресу, не так вже й нещадно)))
2)Давайте, не будемо стверджувати, що "захистять".
3)Щоб не бути розгромленими в пух і прах РМ, краще оминути слово "людську".
4)Варто розібратися з особами. Якщо у першій строфі "Ти питаєшся", то нехай уже це "ти" проходить крізь увесь вірш.
Н-д:

Тваринний голод штучного життя
Нещадний до дитинної природи.
Тебе від стресу хочуть захистить
Лукаві наркотичні хороводи.

Ще добре як у грудях боротьба,
Що з вірою у світло поєдналась,
Назовні вихід прагне продовбать.
Радій - то не мовчить самоаналіз.

Хоча, не всім дано себе пізнать:
Хтось їсть та спить, цілком від цього ситий,
Бо просто ще не знає про дива,
Бо просто ще не знає, як це - жити.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-02-17 19:44:47 ]
А.., ще щоб оте "ти" перейшло і в четверту строфу, можна:
Повір, не всім дано себе пізнать:
і т.д.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Обрій (М.К./Л.П.) [ 2014-02-18 17:20:18 ]
спробував відредагувати, але трішки по-своєму, передивіться, будь ласка))