Автори /
Маріанна Медзінська (1991)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Кохання як трофей
•
**Спалахнувші почуття **
•
**Лиш міраж...**
•
**От счастья лечу...**
•
Досі чекаю...
•
Кохання існує!!!
•
Казкові сни про кохання
•
Загублене кохання
•
Стань моїм раєм
•
Зустріч із коханням
•
Втеча від почуттів
•
Дві чашки кохання
•
Усі вимоги для кохання
•
Безмежні мрії
•
Крила надії
•
Щастя- це так просто
•
Відкрите вікно
•
Благаю...
•
Как много нам дано...
•
Ще хочу...
•
Спетая песня...
•
Не хочу більше...
•
Бабине літо
•
Осенняя женщина
•
Испитая боль...
•
Щастя в осені
•
Запізніле признання
•
Озеро романтики
•
Застуджене життя
•
Навіки забута
•
Намалюй нам щастя
•
Осіннє життя
•
***
•
Сумуюче кохання
•
Ми полетимо
•
Время уплыло
•
Життя крізь сон
•
Пожар чувств
•
В океані почуттів
•
Больше нет
•
Я пишу
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Душа віршами співає щодень,
Під тиху музику крапель дощу,
Під тиху музику крапель дощу,
Співає моє серце в чеканні,
Горять очі і палають вуста,
Горять очі і палають вуста,
Я запалю свічку в вечір холодний,
Та образ твій розмитий в димі побачу
Та образ твій розмитий в димі побачу
Я подарю тебе снег, который в танце кружит,
Запах Нового года вошедший во все дома
Запах Нового года вошедший во все дома
Я так довго на тебе одного чекала,
Ховаючи у глибоку скриньку думки,
Ховаючи у глибоку скриньку думки,
Я би написала тобі примару-листа,
Якщо ти на нього звісно будеш чекати,
Якщо ти на нього звісно будеш чекати,
На вулиці так казково танцює дощ,
А я мокну, закохана на всю голову,
А я мокну, закохана на всю голову,
Твій силует написаний сірими снігами,
Пронизливий погляд заморожує кров,
Пронизливий погляд заморожує кров,
Твій голос розсипався вмить, як намисто
І зник, як в тумані пливуть кораблі,
І зник, як в тумані пливуть кораблі,
Ну ось і все... закінчилась самотність,
Лягла попелом на білі груди,
Лягла попелом на білі груди,
Бо почуття не згасають як свічка
І не сховаєшся від них як від вогню,
І не сховаєшся від них як від вогню,
Самотньо чашка стоїть на підвіконні
І годинник стукотить неначе у коня підкова,
І годинник стукотить неначе у коня підкова,
Приречи мене мій ангеле на щастя,
Та завжди поруч зі мною йди,
Та завжди поруч зі мною йди,
Нехай про тебе мені розкаже сонце,
Воно ж бо бачить кожний день тебе,
Воно ж бо бачить кожний день тебе,
Люблю я відчувати вітер на обличчі,
Коли опале листя лоскоче босі ноги,
Коли опале листя лоскоче босі ноги,
Ти як зірочка з небес,
Освічуєш нам дорогу,
Освічуєш нам дорогу,
Хочеться пташкою вмить полетіти,
У відкрите вітрами мокре вікно,
У відкрите вітрами мокре вікно,
Так чомусь серце у грудях палає
І закохані очі скувала клята журба,
І закохані очі скувала клята журба,
Чтоб улететь от счастья на небеса,
Загранпаспорт совсем не нужен,
Загранпаспорт совсем не нужен,
Глибока втома роздирає душу,
Думки поплутались як павутиння в лісі,
Думки поплутались як павутиння в лісі,
Семья. Заботы.Туман в глазах,
Стала нервной, на сердце страх,
Стала нервной, на сердце страх,
Я замучила себе коханням до сліз,
Бо розсипане життя не склалось у пазл,
Бо розсипане життя не склалось у пазл,
Сріблом дощу осінь малює вже долю,
Шумними вітрами розчісуючи волосся,
Шумними вітрами розчісуючи волосся,
Шумит золотой листвой осень,
Обнимая туманами грустные берега
Обнимая туманами грустные берега
Спасибо тебе за подаренный вечер,
За боль в бокале испитую до дна,
За боль в бокале испитую до дна,
Догорає листя, хоче щось сказати,
Та поламались слова назавжди,
Та поламались слова назавжди,
Той біль, як осіння прохолода,
Пронизує аж до глибини кісток,
Пронизує аж до глибини кісток,
Там, де ніжні лебеді пливуть,
Забувається в обіймах тиша,
Забувається в обіймах тиша,
Ніжний шепіт дощу лоскоче шибки,
А я застуджена плачу з ним разом,
А я застуджена плачу з ним разом,
Із слів твоїх капає лагідна отрута,
Як гіркий полин в'їдається в шкіру,
Як гіркий полин в'їдається в шкіру,
Закрию долонями небо гнітюче,
А ти насій мені в очі туману,
А ти насій мені в очі туману,
Літній тур вже закінчився сльозою,
Давно поїзд загудів у ранковому тумані
Давно поїзд загудів у ранковому тумані
Вдаль ушли золотые века
И любовь сменилась на власть,
И любовь сменилась на власть,
Впало яблуко на білий килим
І в цю мить кохання закінчилось,
І в цю мить кохання закінчилось,
Серед тисячі зірок я твою віднайду
І вкрию небо попелом кохання,
І вкрию небо попелом кохання,
Не верь глазам, они порою лгут
И чувства те не в твоей власти,
И чувства те не в твоей власти,
Я подивлюсь у небо і побачу себе,
Як на хмаринах ніжно гойдаюсь
Як на хмаринах ніжно гойдаюсь
Стихли робкие звуки под светом луны,
Лишь вино в бокале искрится,
Лишь вино в бокале искрится,
Стань героєм мого роману,
Безпощадно рви моє серце,
Безпощадно рви моє серце,
Слишком много в жизни соли,
Избыток криков и мелких ссор,
Избыток криков и мелких ссор,
Коли я пишу щось мимоволі
І складаю в куточок у душу,
І складаю в куточок у душу,