ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.14
12:58
кров застрягає в жилах
треба її розганяти
додивитися старе порно
чи сміття винести з хати
у фейсбуку брудними словами
напишу старому політику
як дожити із цими козлами
треба її розганяти
додивитися старе порно
чи сміття винести з хати
у фейсбуку брудними словами
напишу старому політику
як дожити із цими козлами
2025.11.14
12:55
Коли на біле кажуть чорне,
а світлу застує пітьма,
линяють коміки – придворні
і зеленаві, зокрема,
яким аплодували хором,
а нині кожного підряд
охоплює іспанський сором
за збочений електорат,
а світлу застує пітьма,
линяють коміки – придворні
і зеленаві, зокрема,
яким аплодували хором,
а нині кожного підряд
охоплює іспанський сором
за збочений електорат,
2025.11.14
12:46
От-от почнеться літо.
Буде спека, інколи аномальна.
Ми готові до цього. Як завжди.
Важке дихання міського асфальту.
Сонце від якого наїжачуються перехожі
Дивляться сердито і втомлено
Висихають та вигорають.
І цей шум, гудіння, грім.
Буде спека, інколи аномальна.
Ми готові до цього. Як завжди.
Важке дихання міського асфальту.
Сонце від якого наїжачуються перехожі
Дивляться сердито і втомлено
Висихають та вигорають.
І цей шум, гудіння, грім.
2025.11.14
12:19
Мій секс на відстані –
прекрасна річ.
Приходьте подивитися –
це варто,
хоча б тому,
що сперма б’є ключем
і йде «запліднення у ваших душах».
Ви не гидайтеся,
прекрасна річ.
Приходьте подивитися –
це варто,
хоча б тому,
що сперма б’є ключем
і йде «запліднення у ваших душах».
Ви не гидайтеся,
2025.11.14
12:09
У Росії немає своєї мови,
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.
2025.11.14
10:36
Дорога (цикл сонетів)
І.
Вела дорога в дощ і в спеку
Між різнотрав'ями узбіч.
Мітли чи списа біле древко -
ОпЕртя, і нічого більш.
І.
Вела дорога в дощ і в спеку
Між різнотрав'ями узбіч.
Мітли чи списа біле древко -
ОпЕртя, і нічого більш.
2025.11.14
08:28
За поповнення, за поновлення
Вип’ю чарочку знову з друзяками…
А знеболення і оновлення
Будем порівно гризти з собаками
Тую кісточку, що без тістечка
Я смоктатиму а не гризтиму
Ну а стрілочка… свіжа вісточка:
Друзів втриматись я проситиму…
Вип’ю чарочку знову з друзяками…
А знеболення і оновлення
Будем порівно гризти з собаками
Тую кісточку, що без тістечка
Я смоктатиму а не гризтиму
Ну а стрілочка… свіжа вісточка:
Друзів втриматись я проситиму…
2025.11.13
21:46
Уже не літо, а зима.
Фатальне листя облітає.
Так неминучості тюрма
В кайданах болісно тримає.
Зима гряде, немов тиран,
Змітаючи усе навколо.
Я прикладатиму до ран
Фатальне листя облітає.
Так неминучості тюрма
В кайданах болісно тримає.
Зима гряде, немов тиран,
Змітаючи усе навколо.
Я прикладатиму до ран
2025.11.13
19:42
Вже двісті літ минуло з тих часів,
Як москалів у поміч запросив
Богдан. Наївно, мабуть сподівавсь,
Що цар московський справді поміч дасть.
Та, де ступила лапа москаля,
Там, він вважа, що вже його земля.
Тож помочі від них було на гріш
Та вже г
Як москалів у поміч запросив
Богдан. Наївно, мабуть сподівавсь,
Що цар московський справді поміч дасть.
Та, де ступила лапа москаля,
Там, він вважа, що вже його земля.
Тож помочі від них було на гріш
Та вже г
2025.11.13
19:19
люди говорять а не зна ніхто
чому тебе я покохав ото
мовби старатель злотоносний пісок
ґо танцюймо добрий час зійшов
ей
багато хто живе в полоні мрій
ретельно бруд ховаючи у рукаві
чому тебе я покохав ото
мовби старатель злотоносний пісок
ґо танцюймо добрий час зійшов
ей
багато хто живе в полоні мрій
ретельно бруд ховаючи у рукаві
2025.11.13
19:13
Вогнем оманливих ідей
Там харчувалися потвори,
Страждання множачи і горе –
Вже, мабуть, каявсь Прометей!
«Хто був ”ніким“ – той став ”усім!“» –
Юрба вигукувала гасло.
І ті ”ніякі“ кров’ю рясно
Там харчувалися потвори,
Страждання множачи і горе –
Вже, мабуть, каявсь Прометей!
«Хто був ”ніким“ – той став ”усім!“» –
Юрба вигукувала гасло.
І ті ”ніякі“ кров’ю рясно
2025.11.13
18:52
Вирви досаду з того саду,
Що ти плекав і боронив.
У дальню путь візьми відраду,
Щоб золотавий помах нив,
Черешень квіт, гомін бджолиний
До тебе піснею прилинув.
Аби і в найщаслившім краї,
Коли, буває, розпач крає,
Що ти плекав і боронив.
У дальню путь візьми відраду,
Щоб золотавий помах нив,
Черешень квіт, гомін бджолиний
До тебе піснею прилинув.
Аби і в найщаслившім краї,
Коли, буває, розпач крає,
2025.11.13
13:07
Живи Україно
віка і віка,
Отця де і Сина
керує рука.
Бо воля як криця
танок де і спів –
слів Божих криниця
віка і віка,
Отця де і Сина
керує рука.
Бо воля як криця
танок де і спів –
слів Божих криниця
2025.11.13
08:59
Якби ж ми стрілися раніше,
коли ще весни молоді
в гаю нашіптували вірші,
а я ходила по воді.
Якби Ви зорі дарували,
метеликів у животі,
та кутали в шовкові шалі
коли ще весни молоді
в гаю нашіптували вірші,
а я ходила по воді.
Якби Ви зорі дарували,
метеликів у животі,
та кутали в шовкові шалі
2025.11.12
21:52
Перший сніг
розділяє життя
на "до" і "після".
Перший сніг бомбрдує
думки і слова.
Перший сніг розтанув,
як невидимий рукопис,
як зникомі письмена.
розділяє життя
на "до" і "після".
Перший сніг бомбрдує
думки і слова.
Перший сніг розтанув,
як невидимий рукопис,
як зникомі письмена.
2025.11.12
20:09
Ти без довгих прощань застрибнула в останній вагон,
Ти вже бачиш себе у світах на дорозі широкій.
А мені зостається хіба що порожній перон,
Де за спокоєм звичним чатує незвичний неспокій.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ти вже бачиш себе у світах на дорозі широкій.
А мені зостається хіба що порожній перон,
Де за спокоєм звичним чатує незвичний неспокій.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поеми):
2025.04.24
2024.08.04
2023.12.07
2023.02.18
2022.12.19
2022.11.19
2022.05.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Серго Сокольник /
Поеми
Чорний чоловік. Маленька поема
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Чорний чоловік. Маленька поема
Я в квартирі сьогодні своїй.
Не у домі. Він є. Та не мій.
Як же гарно, що можу відвідати
Цей уламок дитинства малий...
Тут сховались минулого сни,
Наче плач по дитинству рясний...
Сколихнулась портьєра, і поряд
Наче я...Тільки образ не мій...
Трісне пострілом дзеркала скло-
Це послання мені надійшло.
Протяглася рука із минулого...
Як же довго тебе не було!
Ось відмірює кроки паркет...
Ти підходиш... Звучить менует...
Ти стоїш у мене за плечима,
І шепочеш у вухо сонет.
Ось і ти, Чорний мій Чоловік.
Ти за мною з дитинства? Я звик
Просто в очі стрічать небезпеку.
От і зараз... Звикаю... Вже звик...
Ти приходиш провісником бід?
...тіло з розумом мов в боротьбі....
-Стій за мною. Кажи, чого треба.
В очі я не загляну тобі.
-В руку руку! Ідемо у ніч,
Де совиний вчувається клич,
Де на вітах спочиє примарою
Величезний сивіючий сич.
Де не чутно людських голосів.
Де для всіх вже померли усі.
Краєм ями, що зветься калюжею,
До останніх, ОСТАННІХ ЧАСІВ...
..... ..... ..... .....
Підійдемо, мій Чорний, туди
Де мені (чи тобі) яма вирита.
Йде біда. Як провісник біди,
Ти мені це сказати вирішив.
Що хотів ти сказать візавіі?
Про табун азіатських коней?
Чи про бій, у якому в крові
Переможець так само потоне?
Чи про те, що прискорився час,
І роками життя вже не міряти?
Що Архангела трубного глас
Чують ті, хто не хоче в це вірити?
..... ..... ..... .....
Чорне небо... І яма... І дуже
В ній огидна багниста калюжа.
Я над нею. Один. Де ж ти зник?
Мій двійник- Чорний мій Чоловік?
Тихий вечір. Зоря догорає.
Їдуть містом останні трамваї...
Ціле дзеркало... Тиша... Я знаю-
Ти десь поряд... І яма чекає.
© Copyright: Серго Сокольник, 2015
Свидетельство о публикации №115072401173
Не у домі. Він є. Та не мій.
Як же гарно, що можу відвідати
Цей уламок дитинства малий...
Тут сховались минулого сни,
Наче плач по дитинству рясний...
Сколихнулась портьєра, і поряд
Наче я...Тільки образ не мій...
Трісне пострілом дзеркала скло-
Це послання мені надійшло.
Протяглася рука із минулого...
Як же довго тебе не було!
Ось відмірює кроки паркет...
Ти підходиш... Звучить менует...
Ти стоїш у мене за плечима,
І шепочеш у вухо сонет.
Ось і ти, Чорний мій Чоловік.
Ти за мною з дитинства? Я звик
Просто в очі стрічать небезпеку.
От і зараз... Звикаю... Вже звик...
Ти приходиш провісником бід?
...тіло з розумом мов в боротьбі....
-Стій за мною. Кажи, чого треба.
В очі я не загляну тобі.
-В руку руку! Ідемо у ніч,
Де совиний вчувається клич,
Де на вітах спочиє примарою
Величезний сивіючий сич.
Де не чутно людських голосів.
Де для всіх вже померли усі.
Краєм ями, що зветься калюжею,
До останніх, ОСТАННІХ ЧАСІВ...
..... ..... ..... .....
Підійдемо, мій Чорний, туди
Де мені (чи тобі) яма вирита.
Йде біда. Як провісник біди,
Ти мені це сказати вирішив.
Що хотів ти сказать візавіі?
Про табун азіатських коней?
Чи про бій, у якому в крові
Переможець так само потоне?
Чи про те, що прискорився час,
І роками життя вже не міряти?
Що Архангела трубного глас
Чують ті, хто не хоче в це вірити?
..... ..... ..... .....
Чорне небо... І яма... І дуже
В ній огидна багниста калюжа.
Я над нею. Один. Де ж ти зник?
Мій двійник- Чорний мій Чоловік?
Тихий вечір. Зоря догорає.
Їдуть містом останні трамваї...
Ціле дзеркало... Тиша... Я знаю-
Ти десь поряд... І яма чекає.
© Copyright: Серго Сокольник, 2015
Свидетельство о публикации №115072401173
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.265 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.265 seconds