Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.05
21:37
Ешелон довжелезний. «Телячі» вагони.
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!
Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!
Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв
2026.08.05
16:32
Притулюся тобі до плеча, у смиренні притихну,
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.
Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.
Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об
2026.08.05
13:59
Так цілий світ для тебе замалий.
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в
2026.08.05
12:51
Ця оповідь – спроба зазирнути за завісу сухої історичної хроніки. Мені хотілося показати стародавню Александрію 48 року до н.е. періоду цариці Клеопатри та римського імператора Юлія Цезаря як живий організм: з її шумом порту, запахами нільського мулу, роз
2026.08.05
11:36
Тобі написала б я, милий, листа,
та знаю, що він до Едему не дійде.
Від кірки до кірки мене прочитав,
а я нашвидку пролистала деінде.
Залишив на спомин багато чого,
ще більше забрав у мутне потойбіччя —
пів світу і ластівку серця мого,
та знаю, що він до Едему не дійде.
Від кірки до кірки мене прочитав,
а я нашвидку пролистала деінде.
Залишив на спомин багато чого,
ще більше забрав у мутне потойбіччя —
пів світу і ластівку серця мого,
2026.08.05
09:49
мене тримали і тримають
наївні ревнощі твої
мов декадентські ледь
міщанські втім
тендітні фрукти
ледь зіпсовані із краю
не зовсім навіть
мазохізм чи фемінізм
наївні ревнощі твої
мов декадентські ледь
міщанські втім
тендітні фрукти
ледь зіпсовані із краю
не зовсім навіть
мазохізм чи фемінізм
2026.08.05
05:58
З часів обтесаних чепіг
Цей край благословен, -
Стоїть на пагорбах своїх
Мій Вишгород здавен.
З глибин століть і дотепер
Нічому не скоривсь, -
Не обвалився він униз,
А в товщу хмар встромивсь.
Цей край благословен, -
Стоїть на пагорбах своїх
Мій Вишгород здавен.
З глибин століть і дотепер
Нічому не скоривсь, -
Не обвалився він униз,
А в товщу хмар встромивсь.
2026.08.05
00:56
Змикає туго в коло Уробороса -
безвісний Архітектор снів і проявів -
і того, хто пророчить певно й голосно,
і того, хто частується напоями,
і того, хто для шляху ще не збуджений -
а збудиться колись - це точно станеться -
і, хай він мислить нині
безвісний Архітектор снів і проявів -
і того, хто пророчить певно й голосно,
і того, хто частується напоями,
і того, хто для шляху ще не збуджений -
а збудиться колись - це точно станеться -
і, хай він мислить нині
2026.08.04
21:35
Ні доказів, ні печатки —
струна впізнає струну.
Почнімо усе спочатку —
від магії чи від сну.
Від кроку, що був назустріч,
від подиху, що, як шовк.
Хай часоплину всупереч
струна впізнає струну.
Почнімо усе спочатку —
від магії чи від сну.
Від кроку, що був назустріч,
від подиху, що, як шовк.
Хай часоплину всупереч
2026.08.04
20:06
У саду медово пахне втома,
Яблука налиті до країв.
Лампами червоними удома
Запалають у полоні снів.
Йде по стиглій ниві з блиском серпик,
Хилить вправно до землі стебло.
Як остання нота літа, серпень
Яблука налиті до країв.
Лампами червоними удома
Запалають у полоні снів.
Йде по стиглій ниві з блиском серпик,
Хилить вправно до землі стебло.
Як остання нота літа, серпень
2026.08.04
17:38
Заблукали хасиди в Путивлі.
Там однакові навіть будівлі.
То й ходили між них,
І нових, і старих,
І проґавили осінь в Путивлі.
Засудили хасида у Мінську
За символіку проукраїнську.
Там однакові навіть будівлі.
То й ходили між них,
І нових, і старих,
І проґавили осінь в Путивлі.
Засудили хасида у Мінську
За символіку проукраїнську.
2026.08.04
16:35
коли нема про що писати-
пиши хоч ні про шо,
бо головне то сам процес,
як той казав - війна фігня,
ну а маневри - головне!
та все ж,
не прагни світ змінити,
бо вже відомо всім,
пиши хоч ні про шо,
бо головне то сам процес,
як той казав - війна фігня,
ну а маневри - головне!
та все ж,
не прагни світ змінити,
бо вже відомо всім,
2026.08.04
13:01
вона сидітиме сумна
тарас чубай собі співа
і ти співаєш із чубаєм
у заворушливих тонах
серпневий ранок між атак
і серпокрили ще ганяють
у небі чистім аж до краю
літає тополиний пух
тарас чубай собі співа
і ти співаєш із чубаєм
у заворушливих тонах
серпневий ранок між атак
і серпокрили ще ганяють
у небі чистім аж до краю
літає тополиний пух
2026.08.04
13:00
Здіймусь я на пагорб величний
І хліба з росою вкушу.
Нехай мене тиша покличе
В безодню озер і дощу.
Нехай мене кличе безмовність,
Нехай мене кличе печаль,
Немов недописана повість,
І хліба з росою вкушу.
Нехай мене тиша покличе
В безодню озер і дощу.
Нехай мене кличе безмовність,
Нехай мене кличе печаль,
Немов недописана повість,
2026.08.04
10:32
Ольга Фадєєва (1906-1986)
Давно вам, друзі, всім відомо,
що днів у тижні рівно сім,
але найкращий, звісно, – сьомий,
він посміхається усім!
Бо неділя – це вітанки
Давно вам, друзі, всім відомо,
що днів у тижні рівно сім,
але найкращий, звісно, – сьомий,
він посміхається усім!
Бо неділя – це вітанки
2026.08.04
09:20
А за вітром, ще до снігу,
Перед тінню на світанку,
Яскравіше світла ночі,
Більше снігу довгим ранком,
Вище лісу, там де вечір
У сльоті! Гучніше смерті!-
Як згадаєш розпізнаєш,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Перед тінню на світанку,
Яскравіше світла ночі,
Більше снігу довгим ранком,
Вище лісу, там де вечір
У сльоті! Гучніше смерті!-
Як згадаєш розпізнаєш,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.06.11
2026.04.09
2026.02.11
2025.04.24
2025.01.25
2024.08.04
2023.12.07
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Серго Сокольник /
Поеми
ЦЕ- ТЕМА. Маленька філософська поема
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ЦЕ- ТЕМА. Маленька філософська поема
Видатного покрою
Театру куліси.
Їх на сцені лиш двоє.
Упала завіса...
-Ти пощо, Катіліно?..
Терпець увірвався...
Цезар мертвий. Та стимул
Величний зостався...
Нерозвинутий логос
Сховай-но подалі-
Гордо напнута тога,
Античні сандалі...
Тібр міліє на літо...
І рідні пенати
Вже з провінції їде
Нерон рятувати.
.............................
І- жіночі інтриги
Із присмаком тліну...
Театральність віршів,
Що читав на колінах...
...ти не думав ніколи,
Як кане у Лєту
Тих віршів однакових
Папір з туалету,
"Мурмоталок" незграбних
Кричуща банальність,
Що на блюді підноситься,
Мов геніальність,
Наче в піку тому,
Хто проходив крізь ночі,
Хто в холуйську тюрму
Заповзати не схоче,
В кого вірші пориву
І спокою різні,
Вітрогонно-стрімкі,
Гостролезо-залізні,
Мов отримана в битві
Зі стогоном рана?..
Що ти бачив в житті,
Туголобий баране,
Що "під Цезаря" шився
Жіноцтво любити?
Ти у нього повчився б,
Що з ними робити.
Їх порив шаленіти...
Ті оргії ночі...
Після битв... Ти кульбіти
Робити не хочеш,
Бо тобі до душі
Театральні інтрижки,
Безталанність віршів-
"Свіжоспечена" книжка,
Безкінечно-нудна
Писанини дурнЯ...
Цезар глянув би...
Плюнув... Сказав-
РОЗМАЗНЯ.
Та й усе. -До клоаки
Закиньте сувій
"Писознаків"!.. Та він,
Як нараз, неживий.
"Братство" Брутів-
З скляними очами ворони
З каламуті каламус
Дарують Нерону.
Їм до смерті
Осанну лабать і лабать.
............................
Щоб померти,
Просить доведеться раба.
© Copyright: Серго Сокольник, 2015
Свидетельство о публикации №115121211894
Театру куліси.
Їх на сцені лиш двоє.
Упала завіса...
-Ти пощо, Катіліно?..
Терпець увірвався...
Цезар мертвий. Та стимул
Величний зостався...
Нерозвинутий логос
Сховай-но подалі-
Гордо напнута тога,
Античні сандалі...
Тібр міліє на літо...
І рідні пенати
Вже з провінції їде
Нерон рятувати.
.............................
І- жіночі інтриги
Із присмаком тліну...
Театральність віршів,
Що читав на колінах...
...ти не думав ніколи,
Як кане у Лєту
Тих віршів однакових
Папір з туалету,
"Мурмоталок" незграбних
Кричуща банальність,
Що на блюді підноситься,
Мов геніальність,
Наче в піку тому,
Хто проходив крізь ночі,
Хто в холуйську тюрму
Заповзати не схоче,
В кого вірші пориву
І спокою різні,
Вітрогонно-стрімкі,
Гостролезо-залізні,
Мов отримана в битві
Зі стогоном рана?..
Що ти бачив в житті,
Туголобий баране,
Що "під Цезаря" шився
Жіноцтво любити?
Ти у нього повчився б,
Що з ними робити.
Їх порив шаленіти...
Ті оргії ночі...
Після битв... Ти кульбіти
Робити не хочеш,
Бо тобі до душі
Театральні інтрижки,
Безталанність віршів-
"Свіжоспечена" книжка,
Безкінечно-нудна
Писанини дурнЯ...
Цезар глянув би...
Плюнув... Сказав-
РОЗМАЗНЯ.
Та й усе. -До клоаки
Закиньте сувій
"Писознаків"!.. Та він,
Як нараз, неживий.
"Братство" Брутів-
З скляними очами ворони
З каламуті каламус
Дарують Нерону.
Їм до смерті
Осанну лабать і лабать.
............................
Щоб померти,
Просить доведеться раба.
© Copyright: Серго Сокольник, 2015
Свидетельство о публикации №115121211894
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
