Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.27
19:09
В білих смужках, в смужках чорних,
Скаче, скаче, ще й проворна.
Схожа трохи на коня,
Бо вона йому рідня.
Полюбляє зебра трави,
І швидка - це вам не равлик.
Хижаки не доженуть,
Сонце вказує їй путь.
Скаче, скаче, ще й проворна.
Схожа трохи на коня,
Бо вона йому рідня.
Полюбляє зебра трави,
І швидка - це вам не равлик.
Хижаки не доженуть,
Сонце вказує їй путь.
2025.11.27
18:12
Поляки – нація страшенно гонорова.
То в них сидить іще, напевно, од віків.
Хоч мати гонор – то є, начебто чудово.
Та, як його занадто дуже?! А такі
Уже поляки… Щоб не надто гонорились
Та спільну мову з українцями знайшли,
Таку б державу сильну сотво
То в них сидить іще, напевно, од віків.
Хоч мати гонор – то є, начебто чудово.
Та, як його занадто дуже?! А такі
Уже поляки… Щоб не надто гонорились
Та спільну мову з українцями знайшли,
Таку б державу сильну сотво
2025.11.27
12:41
Він вискакує з двору
і бігає вулицею
невідомо чого.
Чумазий, у лахмітті,
ледве одягнутий.
Викрикує незрозумілі слова.
Радше, їх і словами
не можна назвати.
і бігає вулицею
невідомо чого.
Чумазий, у лахмітті,
ледве одягнутий.
Викрикує незрозумілі слова.
Радше, їх і словами
не можна назвати.
2025.11.27
10:13
Я у душі, мов Іов серед гною,
сиджу паршивий, у коростах весь.
На себе сам збираюся війною,
і правда це, хоча й брехав я десь.
Колись брехав я, мов отой собака,
що брязка на подвір’ї ланцюгом.
Ця книга скарг складе грубезний том,
вмережаний дрібнен
сиджу паршивий, у коростах весь.
На себе сам збираюся війною,
і правда це, хоча й брехав я десь.
Колись брехав я, мов отой собака,
що брязка на подвір’ї ланцюгом.
Ця книга скарг складе грубезний том,
вмережаний дрібнен
2025.11.27
09:21
Профан профан і ще профан
На полі радісних взаємин
На день народження - диван
Аж пам’ять скорчилась… дилеми
Дзвінок дзвінок і ще дзвінок
Приліг проспав ну вибачайте
Бо притомило від пліток
А про народження подбайте…
На полі радісних взаємин
На день народження - диван
Аж пам’ять скорчилась… дилеми
Дзвінок дзвінок і ще дзвінок
Приліг проспав ну вибачайте
Бо притомило від пліток
А про народження подбайте…
2025.11.27
09:21
Не спи, мій друже, світ проспиш,
бери перо, твори шедеври!
Та не шукай тієї стерви,
що вимагає з тебе лиш
смарагди, перла чарівні,
речей коштовних подарунки.
Хай жадібно скуштує трунку,
що наслідований мені!
бери перо, твори шедеври!
Та не шукай тієї стерви,
що вимагає з тебе лиш
смарагди, перла чарівні,
речей коштовних подарунки.
Хай жадібно скуштує трунку,
що наслідований мені!
2025.11.27
07:03
Студеніє листопад
Ув обіймах грудня, -
Засніжило невпопад
Знову пополудні.
Доокола вихорці
Білі зав'юнились, -
В льодом заскленій ріці
Зникнув сонця вилиск.
Ув обіймах грудня, -
Засніжило невпопад
Знову пополудні.
Доокола вихорці
Білі зав'юнились, -
В льодом заскленій ріці
Зникнув сонця вилиск.
2025.11.27
06:05
Не зможу я для тебе стати принцом -
За віком я давно вже не юнак.
Але, можливо, ще на цій сторінці
Ти прочитаєш мій таємний знак.
Кому потрібна сповідь альтруїста,
Коли тепер цінується брехня?
Ніколи я не мав пів королівства,
За віком я давно вже не юнак.
Але, можливо, ще на цій сторінці
Ти прочитаєш мій таємний знак.
Кому потрібна сповідь альтруїста,
Коли тепер цінується брехня?
Ніколи я не мав пів королівства,
2025.11.26
16:55
Туман уранішній осів
На листя пріле,
І відбивається в росі
Недощеміле.
І розчиняється в імлі
Передзимове,
Де пруг, який не доболів
На листя пріле,
І відбивається в росі
Недощеміле.
І розчиняється в імлі
Передзимове,
Де пруг, який не доболів
2025.11.26
15:35
Запровадиш тільки кілька правил…
А вони гризуться між собою.
Робиш зауваження слинявим,
Що не все вимірюється тьмою…
В пам’яті одне, що призабуте
Силоміць витягуєш з кишені
А воно запрошує у бутель
А вони гризуться між собою.
Робиш зауваження слинявим,
Що не все вимірюється тьмою…
В пам’яті одне, що призабуте
Силоміць витягуєш з кишені
А воно запрошує у бутель
2025.11.26
13:00
Сивий дядечко туман
Оселився на полях.
Сива-сива вся земля.
Сивини вже океан.
Потонули ліс і сад.
І будинки в пелені.
Сумно стало і мені.
Зажурився листопад.
Оселився на полях.
Сива-сива вся земля.
Сивини вже океан.
Потонули ліс і сад.
І будинки в пелені.
Сумно стало і мені.
Зажурився листопад.
2025.11.26
12:09
Свою відраду залюбки
у оберемках так затисне,
що задихнутись ненавмисне
вона спроможна. Він такий...
Пригорне міцно до грудей,
погладить кучер неслухняний,
запалить світло полум'яне
в туманний день, як Прометей!
у оберемках так затисне,
що задихнутись ненавмисне
вона спроможна. Він такий...
Пригорне міцно до грудей,
погладить кучер неслухняний,
запалить світло полум'яне
в туманний день, як Прометей!
2025.11.26
11:12
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя
2025.11.26
09:40
нам було би добре разом
о так добре разом
нам було би добре разом
та було би і ми могли би
ще дурня
збочена дурня
ще дурня
о так добре разом
нам було би добре разом
та було би і ми могли би
ще дурня
збочена дурня
ще дурня
2025.11.26
05:49
Наближається знову зима,
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.
І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.
І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,
2025.11.26
00:16
Ой, Сергію, Сергію,
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.08.04
2023.12.07
2023.02.18
2022.12.19
2022.11.19
2022.05.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Серго Сокольник /
Поеми
ЦЕ- ТЕМА. Маленька філософська поема
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ЦЕ- ТЕМА. Маленька філософська поема
Видатного покрою
Театру куліси.
Їх на сцені лиш двоє.
Упала завіса...
-Ти пощо, Катіліно?..
Терпець увірвався...
Цезар мертвий. Та стимул
Величний зостався...
Нерозвинутий логос
Сховай-но подалі-
Гордо напнута тога,
Античні сандалі...
Тібр міліє на літо...
І рідні пенати
Вже з провінції їде
Нерон рятувати.
.............................
І- жіночі інтриги
Із присмаком тліну...
Театральність віршів,
Що читав на колінах...
...ти не думав ніколи,
Як кане у Лєту
Тих віршів однакових
Папір з туалету,
"Мурмоталок" незграбних
Кричуща банальність,
Що на блюді підноситься,
Мов геніальність,
Наче в піку тому,
Хто проходив крізь ночі,
Хто в холуйську тюрму
Заповзати не схоче,
В кого вірші пориву
І спокою різні,
Вітрогонно-стрімкі,
Гостролезо-залізні,
Мов отримана в битві
Зі стогоном рана?..
Що ти бачив в житті,
Туголобий баране,
Що "під Цезаря" шився
Жіноцтво любити?
Ти у нього повчився б,
Що з ними робити.
Їх порив шаленіти...
Ті оргії ночі...
Після битв... Ти кульбіти
Робити не хочеш,
Бо тобі до душі
Театральні інтрижки,
Безталанність віршів-
"Свіжоспечена" книжка,
Безкінечно-нудна
Писанини дурнЯ...
Цезар глянув би...
Плюнув... Сказав-
РОЗМАЗНЯ.
Та й усе. -До клоаки
Закиньте сувій
"Писознаків"!.. Та він,
Як нараз, неживий.
"Братство" Брутів-
З скляними очами ворони
З каламуті каламус
Дарують Нерону.
Їм до смерті
Осанну лабать і лабать.
............................
Щоб померти,
Просить доведеться раба.
© Copyright: Серго Сокольник, 2015
Свидетельство о публикации №115121211894
Театру куліси.
Їх на сцені лиш двоє.
Упала завіса...
-Ти пощо, Катіліно?..
Терпець увірвався...
Цезар мертвий. Та стимул
Величний зостався...
Нерозвинутий логос
Сховай-но подалі-
Гордо напнута тога,
Античні сандалі...
Тібр міліє на літо...
І рідні пенати
Вже з провінції їде
Нерон рятувати.
.............................
І- жіночі інтриги
Із присмаком тліну...
Театральність віршів,
Що читав на колінах...
...ти не думав ніколи,
Як кане у Лєту
Тих віршів однакових
Папір з туалету,
"Мурмоталок" незграбних
Кричуща банальність,
Що на блюді підноситься,
Мов геніальність,
Наче в піку тому,
Хто проходив крізь ночі,
Хто в холуйську тюрму
Заповзати не схоче,
В кого вірші пориву
І спокою різні,
Вітрогонно-стрімкі,
Гостролезо-залізні,
Мов отримана в битві
Зі стогоном рана?..
Що ти бачив в житті,
Туголобий баране,
Що "під Цезаря" шився
Жіноцтво любити?
Ти у нього повчився б,
Що з ними робити.
Їх порив шаленіти...
Ті оргії ночі...
Після битв... Ти кульбіти
Робити не хочеш,
Бо тобі до душі
Театральні інтрижки,
Безталанність віршів-
"Свіжоспечена" книжка,
Безкінечно-нудна
Писанини дурнЯ...
Цезар глянув би...
Плюнув... Сказав-
РОЗМАЗНЯ.
Та й усе. -До клоаки
Закиньте сувій
"Писознаків"!.. Та він,
Як нараз, неживий.
"Братство" Брутів-
З скляними очами ворони
З каламуті каламус
Дарують Нерону.
Їм до смерті
Осанну лабать і лабать.
............................
Щоб померти,
Просить доведеться раба.
© Copyright: Серго Сокольник, 2015
Свидетельство о публикации №115121211894
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
