ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2025.11.17 13:08
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.

Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я піднявся вже у войовничу позу,

Сергій СергійКо
2025.11.17 11:56
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?

Тетяна Левицька
2025.11.17 09:38
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.

В Горова Леся
2025.11.17 08:31
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.

Олександр Сушко
2025.11.17 07:51
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.

Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк

С М
2025.11.17 05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм

О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів

Борис Костиря
2025.11.16 21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.

Володимир Бойко
2025.11.16 20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.

Богдан Фекете
2025.11.16 15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії

Віктор Кучерук
2025.11.16 15:27
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.

Сергій СергійКо
2025.11.16 14:56
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.

Стіни, стіни зпадають, я

Артур Сіренко
2025.11.16 14:50
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з

Олена Побийголод
2025.11.16 13:04
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...

(Серпень 2025)

Євген Федчук
2025.11.16 12:42
Розкажи-но нам, Миколо, як там було діло?
Як ви з князем Довгоруким до Криму ходили?
А то москалі собі все приписати хочуть
Та про свої перемоги тільки і торочать.
А ми чули, що й козаки там руку доклали.
І не згірше москалів тих в Криму воювали.
Ді

Микола Дудар
2025.11.16 11:46
В сфері внутрішніх відносин —
Вівці, гуси і кролі…
Кожне з них поїсти просить
І стареча, і малі…
В сфері зовнішніх відносин —
Поле, ліс, кущі, ріка…
Що не день, свої покоси
Кожним з них своя рука…

Олександр Сушко
2025.11.16 10:21
Лечу крізь час за обрій золотий
Туди, де колисає сонце тишу.
Немає там злостивої шопти,
Мелодії лишень, пісні та вірші.

Мажорний лад обарвлює печаль,
Пастельні фарби тонуть у веселці.
Мого життя не згасла ще свіча,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Пекун Олексій
2025.04.24

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Артур Курдіновський
2023.12.07

Зоя Бідило
2023.02.18

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19

Емі Троян
2022.05.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Серго Сокольник / Поеми

 Шевченко і я. Маленька сюрреалістична поема
Поема перемогла на конкурсі “І мене в сім”ї великій...” Спілки літераторів Славутич, перше місце, березень 2016 р.

Тюльпани Афгану... Мов кров... Дивина...
Весна в чужім краї... Я хворий... Весна...
Торкаючи ранню свою сивину
Я марю в пітьмі хворобливого сну...
.........................................................
Не наша країна... Не наша війна...
Ось книжка, що мов дорогий експонат...
Її в госпітальній книгарні узяв -
Шевченків "Кобзар"... Цілий день я читав...
Склонився над постіллю хтось уночі...
Невже санітар... Ні... хтось інший... Мовчить...
...Посвячених маса, як гинув Амін...
І... голос Тараса я чую в пітьмі-
- Що брате солдате? Нелегко тобі?
Народ, що затятий в своїй боротьбі
За землю, за волю, за віру свою,
Довіку ніхто не здолає в бою.
Невільні Імперії Воїни Ночі...
Ми в інші часи помандруємо, хочеш?
Дай, руку, солдате! Ми підемо нині
Туди, де димиться земля України,
Де буде Імперії "Чорний квадрат"
Також зазіхати на ласий цей шмат,
Як- ось зазіхає... Як- он зазіхав...
Як ти, у казахських степах я страждав,
І думка єдина... І мара єдина...
Чи знову побачу тебе, Україно?
Нещасна Вкраїна... Загони рабів
Вже скільки раз нищили волю тобі...
І зовнішні чари... І внутрішні чвари...
-То сядемо й чаю міцного заварим,
І будем зі смутком співати сумні
Ми ще Коліївщини давні пісні,
І в серці твоїм обірветься струна...
Сльозою проллється вже котра весна,
Бо десь покриває туман а чи дим
Священного краю покинутий Дім...
Бо десь-таки знову приховану Волю
Лукавий Микола пускає по колу...
-Бо досі немає вас там, Гайдамаки,
Де любу Вітчизну терзають собаки...
Отямся з відчАю! Бо- БУДЕМО ЖИТЬ!
Дай чаю! Та руки мені розв"яжи,
Що зв"язані в мене з одвічних часів,
Бо дуже ненависть шалена до псів,
Що тільки жирують, і крАдуть, і п"ють,
І землю, що РАЄМ я звав, продають...
Шо? Зв"язані руки у тебе й у мене?
Цей шал... Шаленіти... Шаленство... Шалене...
Шиплю... Чи то дихання в мене звело?..
Тарасе! Можливо тебе й не було
Отут, біля мене, в останній мій час...
Та жити шалено жадаю, Тарас!..
Бо я повернусь із печального краю
Додому. До неньки- Вкраїни. До Раю!
Щоб Дім цей потрохи хоч Раєм ставав...
........................................................
...Я вижив. Бо я тобі клятву давав.

29. 02. 2016. Ніч...


© Copyright: Серго Сокольник, 2016
Св. №116030809783

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-03-08 18:35:56
Переглядів сторінки твору 4113
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2023.10.12 16:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-03-09 15:57:22 ]
Читаю Вас, Сокольнику, читаю...
Вітаю з хорошим твором.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-03-09 16:38:12 ]
Ну да, ну да... А знаєте, я трохи скучив за Вами і за нашими бесідами))) Хочете- вірте, хочете- ні. Ну, як вже така от "оказія" вийшла, розкажу про один маленький такий взірець літ. корупції в Україні (ви ж згодні з фактом її існування, надіюсь?))
Я потім ще повернусь до цієї теми неодмінно.
Без імен...
Ось на одному сайті такий мені лист в пошту

Доброго дня) я пробую створити поетичний сайт. якщо є бажання, можу зробити Вам сторінку, для цього надішліть біографію на 500-1 000 символів без пробілів, можна і менше... Фото - за бажанням. Тоді зможете бути в списку авторів і публікуватись)
Мені не надто й треба було, та як просять- ну, добре, не питання...
Трохи згодом (Дехто, не до ночі, зайшов туди) інший лист
Вибачте, Сергію, але я змушена видалити Вашу сторінку із "За межами", у зв"язку з численними скаргами на Вас. Без образ.
Ну як? Якщо це сайт для поезії (а саме поезію я і думав викладати, як тут викладаю, яук скрізь)- то до чого тут якісь особисті вподобання і інтриги?
Тут навіть не зрозумієш, хто бридкіше себе показав- той, хто дав вказівку, чи той, хто її виконав. Бо якщо редактор одразу "лягає" під чиїсь вказівки- що ж це за редактор? Ну, а особиста неприязнь, перелита в дешеві інтрижки- яке це все має відношення до літератури?
добре. Я до цього повернусь не зараз і не тут. Я захворів, Ларисо. Доречі, саме в містичну ніч 29. 02, коли написав поему. Наче куля догнала з тих часів. Проте я скоро одужаю.
І чому мені приємна зустріч з Вами?Мабуть тим, що містики в моєму житті ну аж надто багато)))
З минулим Святом 8 Березня Вас)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-03-10 09:33:48 ]
Відносно того, що Вас запросили-видалили. Радійте, що небайдужий до Вас поетичний світ))) Не всіх так читають, як Вас, не на всіх авторів так емоційно реагують.
Пилюкою не припадуть Ваші твори точно.
Ви все такі ж містично-поетичні, не зраджуєте собі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-03-11 17:51:18 ]
Поема (от щойно довідався) перемогла на конкурсі https://www.facebook.com/hashtag/%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F?source=feed_text&story_id=1556157208046803
Це показує, що не все так безнадійно- погано і так заангажовано. Тим більше бажання викорінити скверну, цю бридку язву)
Так, те, що Ви пишете- правильно. Згоден.
Тільки до чого тут теза, що мої твори не припадуть пилюкою (не припадуть. Запевняю))) до факту корупції, який існує сам по собі, абсолютно незалежно від мене? Ви ж розумієте- я маю далеко НЕ ЛИШЕ ЦЕЙ ЕПІЗОД у списку цих бридких фактів. Цей маленький приклад я навів лише тому, що він має відношення до мене, себто що хочу, те і роблю з цим (юридично бездоганно). Є й інші... Не зараз, не зараз... То ж- ПОЗДОРОВЛЕННЯ ПРИЙМАЮ, Ларисо)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-03-11 23:41:25 ]
Вітаю!
Приємно, коли оцінюють гарно. Радію за Вас і за Ваших читачів, Серго.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-03-13 12:33:57 ]
Ото ж. Я ж український акин, Ларисо))) Що хочу (бачу), те й оспівую))) Он, в іншій темі виклав днесь. Бо схема ЯК (насправді- ЩО) співать акинам, вже у скількох бажання до співу відбила назавжди. Не мені Вам розказувати. Самі знаєте


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2016-03-09 22:20:54 ]
Земля України стільки разів димилась… вірніше буде сказати, що не димилась вона лишень короткі проміжки часу… Жодне покоління не прожило, не сплачуючи своєї данини за втрачену волю… Ви дуже добре розкрили тему, Серго.
«Народ, що затятий в своїй боротьбі
За землю, за волю, за віру свою,
Довіку ніхто не здолає в бою.»
На жаль, у наш час ми маємо справу не з «Невільними Імперії Воїнами Ночі...», а з цілком свідомими її поборниками. І з засиллям «внутрішніх гнид». А «І зовнішні чари... І внутрішні чвари...» - то урок, котрий ми ніяк не вивчимо, хоча б уже час… як ви добре зібрали все це у єдину картину…
Спіткнулася на «І думка єдина... І мара єдина...» - здається, у «мара» наголос має бути на другому складі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-03-11 18:05:49 ]
Спасибі, Таню) Ви абсолютно праві) Можете мене поздоровити- вірш переміг на конкурсі від Спілки Літераторів Славутич. Ось щойно)))