ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2026.01.23 06:16
Дім без дверей (Van der Graaf Generator)
Є бездверний дім і
Я живу там
І зимно уночі
Анічим не легший днів тягар
Не існує даху
Вповзає дощ у дім
Ллє в мої думки
Поки я виважую час

Артур Курдіновський
2026.01.23 03:55
Поминальна молитва
Падаю? Вклоняюся снігам...
Ця зима за мене все напише.
Кожен з власним горем - сам на сам,
Найболючішим та найстрашнішим.

Ось і я не виняток. Іду
В білий січень і його тенета.
Зустрічаю тільки самоту,

Вероніка В
2026.01.23 00:27
Сорочка
не задивляйтеся за вікно
там вишита я
там ти і ти і ти
там одні хрестики
і хрести
а що тут а що тут
заховалося за картон
варіант а

Євген Федчук
2026.01.22 21:27
* * *
Говорять, що узнати московітів
Доволі легко по усьому світі.
Вони ведуть нахабно, вічно п’яні
На вулиці чи десь у ресторані.
Без мату не спроможні говорити.
Такі ж самі нахабні їхні діти,
Яких вони із криками повчають.
Хоч ті перед очима приклад ма

Іван Потьомкін
2026.01.22 17:05
***
Є сміх, коли за животи беруться
І сплескують руками об коліна.
Навіть ті, хто не знає, в чім причина,
Спиняються і сміються без запитань.
Та є сміх, коли спіткнувся хтось
І впав. Од болі невзмозі вимовити щось.
«П’яниця! На свиню ти схожий!»-
Р

Артур Курдіновський
2026.01.22 16:29
Джерело натхнення
Коли понюхаю чужу білизну -
Натхнення так і пре з душі одразу!
Повір, мій читачу, я не навмисно!
Бо тільки так підкорюю Пегаса.

Я спалюю свої безсонні ночі,
Приймаю сильні ліки перорально.
І стежу пильно, хто кого там хоче,

Ігор Шоха
2026.01.22 14:05
Блукання в часі
Не забуваю малу дітвору,
вшиту снопами хатину
скраю узлісся в глухому яру
над ручаями за тином,
а поза нею – висока гора,
а під горою – дорога,
де поєдналися туга, жура,
радощі, щастя і горе.

Світлана Пирогова
2026.01.22 12:14
Відчайдухи
Зима у біло-чорних кольорах,
Слова барвистістю не сяють.
Сумує в тишині настінна бра,
Дрижить серденько, ніби сарна,
А люди-відчайдухи на нулі,
Щодня під обстрілом воюють.
Радіють щиро: побратим вцілів,
Хоч січень холодом лютує.

Борис Костиря
2026.01.22 11:17
Відхід
Коли втомлюсь і відійду від справ
У ліс дрімучий чи далекі гори,
Прикутий до стола, неначе раб,
Я відійду в мелодію прозору,
Мов у далекий потаємний рай,
Врятований від бруду наговору.

Я відійду у тінь далеких пальм,

Ігор Терен
2026.01.22 08:53
Режисура світової клоунади
А гарячка біла в білім домі
інфікує цілий білий світ...
у дурдомі цьому,
як відомо,
оселився демон із боліт.

***
А знання, наука та освіта

Кока Черкаський
2026.01.21 23:00
Я не пишу сонети
Писати сонета - це мука,
Вже краще сапать буряки,
Чи підгортати картоплю,
Чи збирати жуки.

Буває, напишеш сонета,
Глядь- а воно ж не сонет!
Й рука мимоволі підносить

Олександр Буй
2026.01.21 21:17
Фенікс
Бувало, пишався, куражився,
Бувало, на щось не наважився –
А підсумок буде простий:
Красива життя ораторія
Завершиться у крематорії.
Як кажуть, «хоч падай, хоч стій»...

Траплялося, жили розтягував,

Сергій Губерначук
2026.01.21 20:10
Ти
Я доторкнувся думкою до тебе.
Від тебе я іще не відчахнувся.
Ти ще моя. І скільки ж сили треба,
щоб я забув тебе, тебе позбувся.

Я що завгодно ладен сотворити,
щоб пам’ять стерла всі твої принади,
щоб і не бачити тебе, не говорити…

Олена Побийголод
2026.01.21 18:50
2001. Горілка у спекоту (в скороченні)
Із Леоніда Сергєєва

В якій ненависті горілку п’є на сонці
шахтар, комп’ютерник, розклеювач афіш!
І те, що, нібито, вона виводить стронцій,
її не робить прохолодніш чи смачніш.

В зеніті буйствує загрозливе світило.

Ярослав Чорногуз
2026.01.21 18:43
Дока
Я закоканий в Тетяну,
От мені морока -
Заражать її не стану --
Власним гоноркоком.

Вірш писати поможу я --
Бліх половлю поки.
Хіть свою я замаскую --

Кока Черкаський
2026.01.21 14:36
Ахеронт
Пливу Ахеронтом у тихім човні,
І страшно, і боязко дуже мені:
А раптом оте? А раптом осе?
Ніхто не врятує мене й не спасе.

Сусід мій праворуч сидить в темноті.
Від страху у нього бурчить в животі.
Він теж в невідомість пливе, як і я,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поеми):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Пекун Олексій
2025.04.24

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Артур Курдіновський
2023.12.07

Зоя Бідило
2023.02.18

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Серго Сокольник / Поеми

 Шевченко і я. Маленька сюрреалістична поема
Поема перемогла на конкурсі “І мене в сім”ї великій...” Спілки літераторів Славутич, перше місце, березень 2016 р.

Тюльпани Афгану... Мов кров... Дивина...
Весна в чужім краї... Я хворий... Весна...
Торкаючи ранню свою сивину
Я марю в пітьмі хворобливого сну...
.........................................................
Не наша країна... Не наша війна...
Ось книжка, що мов дорогий експонат...
Її в госпітальній книгарні узяв -
Шевченків "Кобзар"... Цілий день я читав...
Склонився над постіллю хтось уночі...
Невже санітар... Ні... хтось інший... Мовчить...
...Посвячених маса, як гинув Амін...
І... голос Тараса я чую в пітьмі-
- Що брате солдате? Нелегко тобі?
Народ, що затятий в своїй боротьбі
За землю, за волю, за віру свою,
Довіку ніхто не здолає в бою.
Невільні Імперії Воїни Ночі...
Ми в інші часи помандруємо, хочеш?
Дай, руку, солдате! Ми підемо нині
Туди, де димиться земля України,
Де буде Імперії "Чорний квадрат"
Також зазіхати на ласий цей шмат,
Як- ось зазіхає... Як- он зазіхав...
Як ти, у казахських степах я страждав,
І думка єдина... І мара єдина...
Чи знову побачу тебе, Україно?
Нещасна Вкраїна... Загони рабів
Вже скільки раз нищили волю тобі...
І зовнішні чари... І внутрішні чвари...
-То сядемо й чаю міцного заварим,
І будем зі смутком співати сумні
Ми ще Коліївщини давні пісні,
І в серці твоїм обірветься струна...
Сльозою проллється вже котра весна,
Бо десь покриває туман а чи дим
Священного краю покинутий Дім...
Бо десь-таки знову приховану Волю
Лукавий Микола пускає по колу...
-Бо досі немає вас там, Гайдамаки,
Де любу Вітчизну терзають собаки...
Отямся з відчАю! Бо- БУДЕМО ЖИТЬ!
Дай чаю! Та руки мені розв"яжи,
Що зв"язані в мене з одвічних часів,
Бо дуже ненависть шалена до псів,
Що тільки жирують, і крАдуть, і п"ють,
І землю, що РАЄМ я звав, продають...
Шо? Зв"язані руки у тебе й у мене?
Цей шал... Шаленіти... Шаленство... Шалене...
Шиплю... Чи то дихання в мене звело?..
Тарасе! Можливо тебе й не було
Отут, біля мене, в останній мій час...
Та жити шалено жадаю, Тарас!..
Бо я повернусь із печального краю
Додому. До неньки- Вкраїни. До Раю!
Щоб Дім цей потрохи хоч Раєм ставав...
........................................................
...Я вижив. Бо я тобі клятву давав.

29. 02. 2016. Ніч...


© Copyright: Серго Сокольник, 2016
Св. №116030809783

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2016-03-08 18:35:56
Переглядів сторінки твору 4150
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2023.10.12 16:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-03-09 15:57:22 ]
Читаю Вас, Сокольнику, читаю...
Вітаю з хорошим твором.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-03-09 16:38:12 ]
Ну да, ну да... А знаєте, я трохи скучив за Вами і за нашими бесідами))) Хочете- вірте, хочете- ні. Ну, як вже така от "оказія" вийшла, розкажу про один маленький такий взірець літ. корупції в Україні (ви ж згодні з фактом її існування, надіюсь?))
Я потім ще повернусь до цієї теми неодмінно.
Без імен...
Ось на одному сайті такий мені лист в пошту

Доброго дня) я пробую створити поетичний сайт. якщо є бажання, можу зробити Вам сторінку, для цього надішліть біографію на 500-1 000 символів без пробілів, можна і менше... Фото - за бажанням. Тоді зможете бути в списку авторів і публікуватись)
Мені не надто й треба було, та як просять- ну, добре, не питання...
Трохи згодом (Дехто, не до ночі, зайшов туди) інший лист
Вибачте, Сергію, але я змушена видалити Вашу сторінку із "За межами", у зв"язку з численними скаргами на Вас. Без образ.
Ну як? Якщо це сайт для поезії (а саме поезію я і думав викладати, як тут викладаю, яук скрізь)- то до чого тут якісь особисті вподобання і інтриги?
Тут навіть не зрозумієш, хто бридкіше себе показав- той, хто дав вказівку, чи той, хто її виконав. Бо якщо редактор одразу "лягає" під чиїсь вказівки- що ж це за редактор? Ну, а особиста неприязнь, перелита в дешеві інтрижки- яке це все має відношення до літератури?
добре. Я до цього повернусь не зараз і не тут. Я захворів, Ларисо. Доречі, саме в містичну ніч 29. 02, коли написав поему. Наче куля догнала з тих часів. Проте я скоро одужаю.
І чому мені приємна зустріч з Вами?Мабуть тим, що містики в моєму житті ну аж надто багато)))
З минулим Святом 8 Березня Вас)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-03-10 09:33:48 ]
Відносно того, що Вас запросили-видалили. Радійте, що небайдужий до Вас поетичний світ))) Не всіх так читають, як Вас, не на всіх авторів так емоційно реагують.
Пилюкою не припадуть Ваші твори точно.
Ви все такі ж містично-поетичні, не зраджуєте собі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-03-11 17:51:18 ]
Поема (от щойно довідався) перемогла на конкурсі https://www.facebook.com/hashtag/%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F?source=feed_text&story_id=1556157208046803
Це показує, що не все так безнадійно- погано і так заангажовано. Тим більше бажання викорінити скверну, цю бридку язву)
Так, те, що Ви пишете- правильно. Згоден.
Тільки до чого тут теза, що мої твори не припадуть пилюкою (не припадуть. Запевняю))) до факту корупції, який існує сам по собі, абсолютно незалежно від мене? Ви ж розумієте- я маю далеко НЕ ЛИШЕ ЦЕЙ ЕПІЗОД у списку цих бридких фактів. Цей маленький приклад я навів лише тому, що він має відношення до мене, себто що хочу, те і роблю з цим (юридично бездоганно). Є й інші... Не зараз, не зараз... То ж- ПОЗДОРОВЛЕННЯ ПРИЙМАЮ, Ларисо)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-03-11 23:41:25 ]
Вітаю!
Приємно, коли оцінюють гарно. Радію за Вас і за Ваших читачів, Серго.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-03-13 12:33:57 ]
Ото ж. Я ж український акин, Ларисо))) Що хочу (бачу), те й оспівую))) Он, в іншій темі виклав днесь. Бо схема ЯК (насправді- ЩО) співать акинам, вже у скількох бажання до співу відбила назавжди. Не мені Вам розказувати. Самі знаєте


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2016-03-09 22:20:54 ]
Земля України стільки разів димилась… вірніше буде сказати, що не димилась вона лишень короткі проміжки часу… Жодне покоління не прожило, не сплачуючи своєї данини за втрачену волю… Ви дуже добре розкрили тему, Серго.
«Народ, що затятий в своїй боротьбі
За землю, за волю, за віру свою,
Довіку ніхто не здолає в бою.»
На жаль, у наш час ми маємо справу не з «Невільними Імперії Воїнами Ночі...», а з цілком свідомими її поборниками. І з засиллям «внутрішніх гнид». А «І зовнішні чари... І внутрішні чвари...» - то урок, котрий ми ніяк не вивчимо, хоча б уже час… як ви добре зібрали все це у єдину картину…
Спіткнулася на «І думка єдина... І мара єдина...» - здається, у «мара» наголос має бути на другому складі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-03-11 18:05:49 ]
Спасибі, Таню) Ви абсолютно праві) Можете мене поздоровити- вірш переміг на конкурсі від Спілки Літераторів Славутич. Ось щойно)))