Так тепло пишете.
Вірші Ваші вслід за посиланнями)) прочитала. Раджу дослухатися. У Вас дійсно чимало неправильних наголосів та й розмір кульгає. Відносно викоритання образів та суті будьте уважні. Слухайте людей, але себе не втрачайте. Добре, що з усмішкою сприймаєте критику. Сподіваюсь, звернете увагу насамперед на те, що Вам сказали, а не як сказали. Ліки гіркими бувають)
Вітаю на сайті.

о. а це хороший текст. не в тому, що дуже, а в тому що поміж всіх цих абсолютно не потрібних красивостей є ідея, дещо очевидна, але все ж ідея. для горору бракнуло тільки трохи - ну, якоїсь довшої розмови чи що, хай би в сніжки зіграли абощо, ну і той дядько мав бути б ближчим малому - з чого то він до племінника побіг, причім одного тоді як інший спить собі - неувязка. хай би його хрещеним був чи що, чи навпаки - хай би його не любив, а прийшов перепросити (хоча таке трошки спекулятивно мелодраматичне). До речі, про неувязки - "Біля під'їзду стояло авто, ходили якісь люди. Курили і про щось стривожено говорили." - тут 1. дядько жив у сусідньому, то чого ті до того під'їхали? 2. стривожено - це малому як видно з вікна, що вони стривожені і чого їм тривожитись, власне, це ж або з роботи, або мчсники - ніяковілі вони, збентежені, незручно їм, не до розмов, одним словом 3. а чого вони на вулиці, ще й в завірюху, що там роблять, чого чекають?