ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Мессір Лукас
2020.01.18 23:51
Ми сиділи на травичці.
Грали скрипочки й челести.
Я розписував про звички.
Про кохання п’яно-престо.

Ти всміхалася, чи навіть
Реготалася потрхи,
Я вірші читав напам’ять,

Сергій Губерначук
2020.01.18 18:56
Хвилями котиться,
множиться й божиться
щастя народу мого!
і невідомо, якого свого
я відчуваю щастя!
Лину вітрами-просторами
за долинами, горами!
У ліс залітаю,

Оксана Логоша
2020.01.18 18:16
Штормило море.
Навісні вітри
вітрила рвали,рвали чайкам крила,
Кололи скелі на самотні брили.
І був у захваті від отакої гри
Нащадок Тора.
Штормило море.
Мітини рубці-

Тетяна Роса
2020.01.18 16:11
Вітаю вас, Лікарю… О, який ви сьогодні зосереджений… Наче я гордіїв вузол і вам треба вирішити, розплутувати чи розрубати… Лікарю, а ви знаєте, що ви – павук? Па-а-ву-у-у-к… Павучок…. Павучище! Ні-ні, не ображайтесь, бо я теж павук… а-а-а… ні-і-і, я павуч

Козак Дума
2020.01.18 15:46
Мана зелена завела в оману
усіх, сама відправившись в Оман...
Прем’єр же повідомив щодо стану, –
У преЗЕдента в голові туман!

Ігор Деркач
2020.01.18 14:01
Що є, то є... і любі вороги,
і фурії із манією зграї –
винищувати зайве до ноги
у лицедійній халабуді скраю.

І їм найбільше додає снаги,
коли спочатку ніби помічають
та іноді до серця притуляють,

Микола Соболь
2020.01.18 06:10
Війною засмальцьована душа,
Чи відчуваєш насолоду миру?
Написано: "не сотвори кумира",
А ти у пекло бою вируша.

Тобі болить зруйнований Донбас,
Тортури побратимів у полоні
І сльози матерів гірко-солоні

Уляна Світанко
2020.01.17 21:44
Пробачити здатен лиш той, хто страждав,
Нікому про це не зізнавшись,
Миритися вкотре не бачу підстав,
Я думаю так, хтось інакше.

Уміння прощати - справжнісінький труд:
Забути слова та образи,
А нерви киплять, накопичую бруд

Мессір Лукас
2020.01.17 20:51
Зелена муха – муха гнойова
Між вікон сонно крильцями тріпоче.
Вона жива, о так, іще жива!
На неї хижий кіт націлив очі.

На ложці цукор повагом горить,
Стікає карамеллю до полину,
Я випив три, а може, тридцять три,

Сергій Губерначук
2020.01.17 18:55
Людино, Пасхо Золота!
Яйце, невиїдене Змієм!
Твій Бог забрів у болота,
що живляться з Твоїх помиїв!

Твій Бог з драглистого багна
простягує останні руки,
а Ти на крилах з полотна

Володимир Бойко
2020.01.17 16:42
Але ж – було!
Окрилено і дзвінко
Мелодія виповнювала день.
Була на світі щонайкраща жінка
І світ здавався сповненим пісень.

Але ж – нема
І сліду тих мелодій,

Тетяна Левицька
2020.01.17 14:19
Збирають думи кучугури
свинцевих хмар холодну тугу.
Судомить серце, струм зажури
у венах збільшує напругу.

І черв'ячок свердлить віднині,
горіх волоський мозку - думка.
А після мрії голубині

Вікторія Лимарівна
2020.01.17 14:09
Сяюча зірка у Небі єдина.
Диво з далеких космічних світів.
Саме сьогодні зійшла в надвечір’ї.
Відгук, сполука колишніх життів.

Тих, хто не встиг на землі догоріти!
Хто передчасно в миттєвості зник.
Як відчайдушно хотілося жити!

Козак Дума
2020.01.17 14:00
Я – Україна. Я уже вмираю!
Хто допоможе, людоньки, мені?!
Де ті, у кого хата скраю,
хто першим ворога стрічає?
Тону і захлинаюсь у багні…

Я Україна-мати. Мої діти,
куди ви із домівки подались?

Ярослав Чорногуз
2020.01.17 11:45
Не забирай у мене любу –
Все, доле, у руках твоїх.
Не напились мої ще губи
Її цілунків чарівних.

Не забирай кохану, доле,
Благаю, ні, не забирай.
Життя моє не сповнюй болем…

Серго Сокольник
2020.01.17 11:32
сюр***

Ніч поринула в сон
Інтернетоновин монітору.
Сон накинув ласо
На думки, і затиснув у шори
На перебіг подій
Погляд зморений сплячого ока...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Євген Чорний
2019.04.01

Величко Анастасія
2019.01.16

Садовнікова Катя
2017.06.30

Ірина Вовк
2017.06.10

Олександр Сушко
2017.03.14

Єва Вінтер
2016.07.15

Наталя Сидорова
2016.03.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анонім Я Саландяк (1955) / Критика | Аналітика

 Космос 12.5
    (роздуми невігласа)
5. Теорія (ідея) реальності - Свобода*...
    ... свобода... в квантовій механіці це - коли Ейнштейн із Бором сваряться:
- Альберт Ейнштейн: я не вірю, що Господь Бог грає в кості!
- Нільс Бор: та це уже не наш клопіт...
    ... відносність – вона і є свобода відносності (руху) в субстанції (в матерії) – свобода аж такого рівня, що... Господу Богу залишається – хіба - грати в кості!
* Свобода, можливість діяти без перешкод і заборон.
    18.12.2017 р.
6. Теорія (ідея) реальності...
    ... розсуд за Кантом... згідно квантової механіки, - з котрого виходить, що людський розум, усякий-власний розсуд будь якої відносності, завжди, робив-проводив (виконує) безпосередньо - в квантовому середовищі субстанції (матерії) власної голови... навіть тоді – коли людина, ще-тільки-но робила першу, свою, кам’яну сокиру... в квантовому середовищі субстанції (матерії)...
    Це зараз так усе просто – береш, як приклад, комп’ютер... сідаєш і судиш-думаєш-співставляєш... а Кант? – Звідки знав що*: “... весь-будь який предмет, завжди, лежить за межею природознавства - в полі чистої ідеї. ”Зрештою – всі ми-звідкись, від народження - це зна-є-мо! Де-ще-е-е? Де-що-о-о... той Кант... та ті кванти? **“А уже, тут, усе моє невігластво (Unwissenheit-незнання) стосується - або самої справи (знання про конкретне), або - знання про призначення та границі можливостей моєї свідомості”.
* “Aber diese Gunst muß dem nicht minder gut gesinnten und seinem sittlichen Charakter nach untadelhaften Hume ebensowohl zustatten kommen, der seine abgezogene Spekulation darum nicht verlassen kann, weil er mit Recht dafür hält, daß ihr Gegenstand ganz außerhalb den Grenzen der Naturwissenschaft im Felde reiner Ideen liege.- Але це прихильність-доброзичливість мусить не менший-менш добре прихильний і його моральний характер на бездоганний Г’юма так само бути доречі-приєднатися, його виснажене спекуляція навколо цього не покидати-залишати можна тому що-бо він з право за те тримай-стій, це їх предмет цілий-весь зовні кордон природознавство в поле-лан чистої ідеї лежить”. (згідно словника) .
** Immanuel Kant: “Alle Unwissenheit ist entweder die der Sachen, oder der Bestimmung und Grenzen meiner Erkenntnis - Все незнання є одним з двох - пожитки, або призначення і границя моєї свідомості”. (згідно словника) ( І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Першого розділу Секція друга Дисципліна чистого розуму з погляду його полемічного вжитку, одинадцятий абзац, Про неможливість досягнення скептичного умиротворення суперечного у собі чистого розуму, перший абзац.)
    25.12.2017 р.
7. Теорія (ідея) реальності – Рух...
    ... рух в просторі субстанції через відносність... А всякий рух і є відносність... А все, що далі мовиш – вже, всплош, логічні версії: визначається швидкістю (рухом) переміщення субстанції в просторі субстанції чи просто просторі - а там суб’єкт* субстанції має власну потребу... от, тут, тобі і метри-секунди-кілограми-кіловати... і панові Ейнштейнові, щоб позбутися свого суб’єкта – виникає потреба в власній теорії відносності – а слабо: субстанція в просторі через відносність і усе... Далі – всілякі формули та математика!
    Фундаментальна фізична стала**... і – тобі на! - Метрів за одну секунду? - А не: одиниця руху – фотон, а швидкість світла складає – одна тисяча фотонів... - а один фотон – тисяча фотів - а один фот – тисяча фо!
    І от: ми їхали зі своїм суб’єктом - своїм автомобілем, по дорозі, наприклад, із швидкістю: двісті вісімдесят п’ять фо! - Не треба нам ні метрів – ні секунд... ні якоїсь, окремої, відносності.
* Суб’єкт, (від лат. subjectum — підкладене) призирлива назва особи, яку не хочуть називати.
** Фундаментальна фізична стала швидкість світла позначається літерою c (від лат. celeritas) і в міжнародній системі одиниць: c = 299 792 458 м/с.
    28.12.2017 р.
8. Теорія (ідея) реальності - Яма-1...
    ... щось-таке... у вигляді конкретного, тілесного, відчуття холодку в грудях - мало б виникнути в мене... коли я дійшов до спроб унаочнення, Альбертом Ейнштейном, його-власного розуміння гравітації (чому ми падаємо на землю? – бо там є яма... щонайменше – логічна!)... а в космосі - такі рівчики-ями... тому планети не вилітають в простір і, далі, от вам, - гравітаційна яма “чорної діри” – до чого ж воно і йшло?.. Але, - очевидно - для здорового глузду: Ніяка то не яма! Надто багато емоцій - як для фізики-механіки субстанції в просторі. Однак (коли, як кажуть, матеріалізм накривався...) довелося ж і Ейнштейну (якщо вже Бог кидає кості) опуститись до відносності...
    Як для мене - вже краще – тяжіння*! Чому? Хай – Бог так зробив! – Щось ми пояснити можемо – а щось – дзуськи! Ще Іммануїл Кант казав: “Всяке твоє незнання це або: буденні пожитки про котрі досить знати те - що вони просто є, або це – знання про твоє високе призначення та границі свідомості...” – Ну... це я так, собі, зрозумів, а він (Кант) казав, дослівно, читай нижче всіх текстів...
* Гравітація, (від лат. gravitas – тягар, вага) – Тяжіння.
    06.01.2018 р.
9. Теорія (ідея) реальності - Яма-2...
    ... відносність і субстанція - як яма... котра здається нездоланним... протиріччям... Перебуваючи між чимсь найбільшим та чимсь найменшим... котре є в просторі: всесвітом-комосом- субстанції та субстанції-атомів-квантів... Але, скільки ще всього, завжди, міститься поміж найбільшим і найменшим... і оте “та”, котре стоїть, завжди, між “ субстанції... субстанції”, хай якими є її (субстанції) розміри, найперше, Іммануїл Кант хотів би, щоб: Чистий розум-свідомість; котра (свідомість) завжди має бути при тобі (суб’єкті), як би ти далеко дозволяв собі (розуму) заходити в велике чи в маленьке...
    Тому розум, задля подолання того протиріччя, повинен бути завжди при здоровому глузді... між ідеєю найбільшого та ідеєю найменшого! – І... найпростіше... зарівнювати ту “яму” - копаючи картоплю... на городі... палячи картоплиння... позираючи на зоряне небо...
    16.01.2018 р.
10. Теорія (ідея) реальності – Казка про гравітацію...
    ... без гравітації картоплі не копати*... і не ростити... і, здавалося б й не мислити... аж... свідомість вирахувала якусь лишню гравітацію в просторі по між субстанції... Але за тої-такої відносності, що править світом – рахується (є логічним), що усього лишнього, зазвичай, бракує – і от вам – треба долучити темну матерію – а де вона?..
    Але що є гравітація? Чи всяка гравітація має центр а у центрі аж потенційність чорної діри – мовляв, як вигорить (вилетить) з субстанції щось, що спроможне з неї вилетіти у простір... то там залишиться чиста гравітація... і що... шукаючи темну матерію – шукай центру чистої гравітації?.. Що гравітація – центр... середина є...
* Казка про копання картоплі – поволі поволі по чистім полі дими гуляли на вільній волі... (здається сказав Антонич).
    26.01.2018 р.
худ. Я. Саландяк. – з Канта... (фотошоп)
 Я Саландяк – З Канта...




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-01-26 17:13:47
Переглядів сторінки твору 608
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.904 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.524 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.743
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2020.01.10 10:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2018-01-27 16:43:53 ]
Ярославе, в мене таке враження, що ти вреті-решт зробиш якесь важливе наукове відкриття!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2018-02-01 14:11:06 ]
... і... щонайменше - нобелівську премію... дякую Богдане... і тобі того ж!