ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2025.11.27 19:09
В білих смужках, в смужках чорних,
Скаче, скаче, ще й проворна.
Схожа трохи на коня,
Бо вона йому рідня.
Полюбляє зебра трави,
І швидка - це вам не равлик.
Хижаки не доженуть,
Сонце вказує їй путь.

Євген Федчук
2025.11.27 18:12
Поляки – нація страшенно гонорова.
То в них сидить іще, напевно, од віків.
Хоч мати гонор – то є, начебто чудово.
Та, як його занадто дуже?! А такі
Уже поляки… Щоб не надто гонорились
Та спільну мову з українцями знайшли,
Таку б державу сильну сотво

Борис Костиря
2025.11.27 12:41
Він вискакує з двору
і бігає вулицею
невідомо чого.
Чумазий, у лахмітті,
ледве одягнутий.
Викрикує незрозумілі слова.
Радше, їх і словами
не можна назвати.

Кіхно Мар'ян Кіхно Мар'ян
2025.11.27 10:13
Я у душі, мов Іов серед гною,
сиджу паршивий, у коростах весь.
На себе сам збираюся війною,
і правда це, хоча й брехав я десь.
Колись брехав я, мов отой собака,
що брязка на подвір’ї ланцюгом.
Ця книга скарг складе грубезний том,
вмережаний дрібнен

Микола Дудар
2025.11.27 09:21
Профан профан і ще профан
На полі радісних взаємин
На день народження - диван
Аж пам’ять скорчилась… дилеми
Дзвінок дзвінок і ще дзвінок
Приліг проспав ну вибачайте
Бо притомило від пліток
А про народження подбайте…

Тетяна Левицька
2025.11.27 09:21
Не спи, мій друже, світ проспиш,
бери перо, твори шедеври!
Та не шукай тієї стерви,
що вимагає з тебе лиш
смарагди, перла чарівні,
речей коштовних подарунки.
Хай жадібно скуштує трунку,
що наслідований мені!

Віктор Кучерук
2025.11.27 07:03
Студеніє листопад
Ув обіймах грудня, -
Засніжило невпопад
Знову пополудні.
Доокола вихорці
Білі зав'юнились, -
В льодом заскленій ріці
Зникнув сонця вилиск.

Артур Курдіновський
2025.11.27 06:05
Не зможу я для тебе стати принцом -
За віком я давно вже не юнак.
Але, можливо, ще на цій сторінці
Ти прочитаєш мій таємний знак.

Кому потрібна сповідь альтруїста,
Коли тепер цінується брехня?
Ніколи я не мав пів королівства,

В Горова Леся
2025.11.26 16:55
Туман уранішній осів
На листя пріле,
І відбивається в росі
Недощеміле.

І розчиняється в імлі
Передзимове,
Де пруг, який не доболів

Микола Дудар
2025.11.26 15:35
Запровадиш тільки кілька правил…
А вони гризуться між собою.
Робиш зауваження слинявим,
Що не все вимірюється тьмою…

В пам’яті одне, що призабуте
Силоміць витягуєш з кишені
А воно запрошує у бутель

Світлана Пирогова
2025.11.26 13:00
Сивий дядечко туман
Оселився на полях.
Сива-сива вся земля.
Сивини вже океан.
Потонули ліс і сад.
І будинки в пелені.
Сумно стало і мені.
Зажурився листопад.

Тетяна Левицька
2025.11.26 12:09
Свою відраду залюбки
у оберемках так затисне,
що задихнутись ненавмисне
вона спроможна. Він такий...
Пригорне міцно до грудей,
погладить кучер неслухняний,
запалить світло полум'яне
в туманний день, як Прометей!

Іван Потьомкін
2025.11.26 11:12
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

С М
2025.11.26 09:40
нам було би добре разом
о так добре разом
нам було би добре разом
та було би і ми могли би

ще дурня
збочена дурня
ще дурня

Ярослав Чорногуз
2025.11.26 05:49
Наближається знову зима,
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.

І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,

Тетяна Левицька
2025.11.26 00:16
Ой, Сергію, Сергію,
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Філософ (1975) / Проза

 каторжанин

Збірка "Сни Українського Даоса ". 2008 рік. Ярослав.

Вода шепотіла до нього оповідаючи пам’ять Домівки-планети. Звірина, птаство й дерева, камені скель навперебій прагли догукатись, погомоніти розмовою з ним. Він не чув їх. Навушники - кляті не пропускали ані-жодного словечка. Лишень голоси таких як він – людей. Й тому зі зверхньою байдужістю погордо з неважливо відвертався, сірою одноманітністю сірих окулярів світогляду, яку йому втокмачили на очі заразом із гамівним шоломом „ Освіта ” заткнувши мозок у його вигаданому шоломом консервованому сірому світі. Розум бачив, чув, відчував тільки те, що дозволяли йому “блага людини” - шолом Мудрості і окуляри Зору. Не пам’ятав як кілька годин тому, у дитинстві нестямно бажав злетіти відірватися від того ланцюга з кулею-грузилом на нозі, що мав її з народження. А бач, не спромігся. Шолом не дав. Придавив своєю вагою заглушив мрію , зітер її з пам’яті неукоріною освітою. Навкруг буяло життя, навіть повітря просякнуте геть чисто живлючою енергією. Як та риба у воді, що не бачить води, так і він був сліпий і глухий, все ж маючи ті вуха і очі. Він ж бо вседержитель цієї сірої нікчемної Природи. Не бачив ні того, що є у своєму домі чаруючий мудрий невимовний всесвіт Життя, ані у інших Зірках-Планетах. Мудрий шолом, якого звали „ Освітою ” пропалив тими „ Закладками” прагнення, знання, Зневірою законсервувати розум у рамках шолома. Засліпивши окулярами, що упали, гепнули пропавши, відірвавшись він від поверхні із-за цілунку спраглого пожадливого, її спопеляючих безсіроокулярних каро-зелених очей, у яких віддзеркалився він – безшоломний , живий , безланцюговний. Вічність годин-ночей, ранків, що провів у всепожиральне - поглинаючих дві плоті – в одне ціле – єдине. Звільнивсь на миті щастя з окованих лабет , розчинився в усьому, що є навкруг, із нею у одне пломіння . Тривкіші відразу з часом с миті пропадали. І він ізнов одів на себе сірі окуляри, заліз у консерву старості і за певний час пропав – консервуюча бляшанка зітерла його з Буття.

Збірка "Сни Українського Даоса ". 2008 рік. Ярослав.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-07-06 07:59:56
Переглядів сторінки твору 1816
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.556 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.556 / 5.25)
Оцінка твору автором 5
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ФЕНТЕЗІ
ІРОНІЧНИЙ РЕАЛІЗМ, НЕОРЕАЛІЗМ
ЕССЕ
Людина і тоталітаризм, проза
Автор востаннє на сайті 2022.11.26 16:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-06 21:49:53 ]
Погомоніти розмовою? Це як намазувати хліб масляним маслом чи сидіти на дерев'яному дереві... Розділових знаків у вашій прозі явно не вистачає, і то багацько)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-06 21:51:00 ]
Думаю, навіть філософам потрібно писати грамотно)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Філософ (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-07 07:02:30 ]
філософи не бухгалтери , сорі .

Ідеальних людей не існує в природі.

у вас також мо найти помилок вагон .

набирати на компі не дуже люблю. от і виходить таке.


" Погомоніти розмовою?" Образне мислення .

жовчі ввас багато .

мені писали що цей ресурс ядовмтий ...


прочитайте

"Поети , Сіячі і Слово"