
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.09.18
22:26
Краще говорити мовою жестів,
на дні якої - крик, відчай.
Ліпше говорити мовою очей,
на дні якої - пристрасть.
Худий, виснажений ізгой
гримить кайданами
порожніми вулицями.
І його ніхто не чує.
на дні якої - крик, відчай.
Ліпше говорити мовою очей,
на дні якої - пристрасть.
Худий, виснажений ізгой
гримить кайданами
порожніми вулицями.
І його ніхто не чує.
2025.09.18
21:16
Тендітні вії додолу опускаю,
У подумках з тобою я лечу.
Мені до болю тебе не вистачає,
Я, ніби полум'я свічі, тремчу.
Чекаю, що покличеш знову ти мене.
І без вагань я швидко прибіжу
Кохання , мов іскринка, до душі торкне.
У подумках з тобою я лечу.
Мені до болю тебе не вистачає,
Я, ніби полум'я свічі, тремчу.
Чекаю, що покличеш знову ти мене.
І без вагань я швидко прибіжу
Кохання , мов іскринка, до душі торкне.
2025.09.18
19:05
Жив в одного пана старець, ходив, побирався
Доки й помер і до Бога чи в пекло подався.
Залишилась після нього тільки одна свита.
Та погана, що і бідний погидує вдіти.
Двірник свиту, навіть, в руки не схотів узяти,
Тож підняв її на вила й закинув на х
Доки й помер і до Бога чи в пекло подався.
Залишилась після нього тільки одна свита.
Та погана, що і бідний погидує вдіти.
Двірник свиту, навіть, в руки не схотів узяти,
Тож підняв її на вила й закинув на х
2025.09.18
18:13
Байдуже – до пекла чи до раю.
Рішення приймати не мені.
Нині лиш на тебе я чекаю –
Наяву чекаю і у сні.
За плечами сорок вісім років –
І вони злетіли, наче мить.
Я збагнув, наскільки світ широкий,
Рішення приймати не мені.
Нині лиш на тебе я чекаю –
Наяву чекаю і у сні.
За плечами сорок вісім років –
І вони злетіли, наче мить.
Я збагнув, наскільки світ широкий,
2025.09.18
12:14
Чоловіче шо ти як ти
Проспектом оцим-во хиляючи стильно
Дам – ді – дам – ді – да – ділі – ді
Мама зве тебе додому йди
Ситчику-читчику йди розкажи
Cпустошення все ще чатує мовби
Тон рожевий електрична блакить
Проспектом оцим-во хиляючи стильно
Дам – ді – дам – ді – да – ділі – ді
Мама зве тебе додому йди
Ситчику-читчику йди розкажи
Cпустошення все ще чатує мовби
Тон рожевий електрична блакить
2025.09.18
11:46
Осінь починається з цілунків
все ще розпашілих літніх вуст.
Вереснем прокочується лунко
сонячних обіймів перший хруст.
Це прощання буде неквапливим.
Вгорнутим у ніжну теплоту.
Вітер, то бурхливо, то пестливо
все ще розпашілих літніх вуст.
Вереснем прокочується лунко
сонячних обіймів перший хруст.
Це прощання буде неквапливим.
Вгорнутим у ніжну теплоту.
Вітер, то бурхливо, то пестливо
2025.09.18
09:21
СІМ ЧУДЕС ЮВІЛЯРА
Отже, мені виповнилося 70 років!
З огляду на цю поважну цифру хотів би поділитися деяким нагромадженим досвідом. Можливо, він зацікавить когось із тих моїх читачів, хто лише наближається до такого далекого рубежу, який у дитинстві ч
2025.09.18
07:12
В'язень мрій і невільник турбот,
Часто змінюю плани позицій,
Бо упертий у чімсь, як осот,
Піддаюся всьому, мов мокриця.
Одягнувши сталеву броню,
Захистившись од куль і осколків, -
Я надалі боюся вогню
Допомоги чиєїсь без толку.
Часто змінюю плани позицій,
Бо упертий у чімсь, як осот,
Піддаюся всьому, мов мокриця.
Одягнувши сталеву броню,
Захистившись од куль і осколків, -
Я надалі боюся вогню
Допомоги чиєїсь без толку.
2025.09.18
01:11
Щастя любить тишу,
тож плекаєш в домі;
у душі колишеш
почуття знайомі.
Затуляєш вікна,
запіркою двері —
квіточка тендітна
в пишнім інтер'єрі.
тож плекаєш в домі;
у душі колишеш
почуття знайомі.
Затуляєш вікна,
запіркою двері —
квіточка тендітна
в пишнім інтер'єрі.
2025.09.17
22:28
Руїни зруйнованого міста.
Від міста нічого не лишилося.
Надгризені скелети будинків.
Бита цегла, щелепи дверей,
вищир безуства.
Що нам хочуть сказати
ці руїни? Вони не стануть
руїнами Херсонеса,
Від міста нічого не лишилося.
Надгризені скелети будинків.
Бита цегла, щелепи дверей,
вищир безуства.
Що нам хочуть сказати
ці руїни? Вони не стануть
руїнами Херсонеса,
2025.09.17
18:46
Я обійму тебе…
У дотиках моїх
Забудь свої печалі і тривоги,
Забудь напругу буднів гомінких,
Знайди спочинок на складних дорогах.
…..
…..
Нехай в моїх обіймах плине час
У дотиках моїх
Забудь свої печалі і тривоги,
Забудь напругу буднів гомінких,
Знайди спочинок на складних дорогах.
…..
…..
Нехай в моїх обіймах плине час
2025.09.17
18:18
Знаючи, надходить ніч і сонце палить кораблі
Я чекатиму оркестру, пограти на трубі
Став на берег би праворуч, а ліворуч на пісок
І вінка плів би з волошок, і рояль би грав ото
Капричіо ріжком виймає павутини з вух моїх
Я цей раз одверто голий. Не с
Я чекатиму оркестру, пограти на трубі
Став на берег би праворуч, а ліворуч на пісок
І вінка плів би з волошок, і рояль би грав ото
Капричіо ріжком виймає павутини з вух моїх
Я цей раз одверто голий. Не с
2025.09.17
17:57
Ходу вповільнив і спинивсь
Раптово чоловік,
Схопивсь за груди та униз
Зваливсь на лівий бік.
Ногами сіпавсь і хрипів
До піни на устах,
Немов пояснював без слів,
Чому ця хрипота
Раптово чоловік,
Схопивсь за груди та униз
Зваливсь на лівий бік.
Ногами сіпавсь і хрипів
До піни на устах,
Немов пояснював без слів,
Чому ця хрипота
2025.09.17
16:58
Заливався світанок пташино,
Зачекався бджоли липи цвіт.
Я сьогодні вдихав Батьківщину,
Видихаючи прожитість літ.
Приспів:
Від обійм Чужина – мати-мачуха,
Світла крайці і крихти тепла.
Зачекався бджоли липи цвіт.
Я сьогодні вдихав Батьківщину,
Видихаючи прожитість літ.
Приспів:
Від обійм Чужина – мати-мачуха,
Світла крайці і крихти тепла.
2025.09.17
11:14
Нетрадиційність нині в моді,
Ярмо традицій – на смітник!
Здоровий глузд шукати годі,
Бо навіть слід по ньому зник.
Коли розкручують амбіції,
Передусім цькують традиції.
Ярмо традицій – на смітник!
Здоровий глузд шукати годі,
Бо навіть слід по ньому зник.
Коли розкручують амбіції,
Передусім цькують традиції.
2025.09.17
08:56
вересня - День народження видатного українського письменника
Його називали соняшником, адже найбільше він любив сонце…
Шляхетний, стрункий, красивий,
по сходах життя пілігрим,
він ніколи не буде сивим,
він ніколи не буде старим.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Його називали соняшником, адже найбільше він любив сонце…
Шляхетний, стрункий, красивий,
по сходах життя пілігрим,
він ніколи не буде сивим,
він ніколи не буде старим.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Олександр Гора (1964) /
Публіцистика
Русофобія
Росію хочуть знищити лише тому, що вона явлена як Совість Світу. І всі заяви про те, що русичі не слов'яни, і навіть не європейці, поширюються тими ізгоями, які були видалені з свого племені за негідну і нетрудову поведінку. А їх нащадки з родів різних національностей збиралися в цілі армії і здійснювали пограбування та вбивали мирних людей, складаючи кістяк майбутніх держав, розташованих на землях вигнаних зі своїх місць та знищених народів. Вся Європа, за рідкісним винятком, складається з таких утворень.
Русофобія стала якоюсь коридою для всього світу. Але труїти російського ведмедя небезпечно, як і робити з нього причину всіх бід на планеті. І нехай пани з західноєвропейських країн, наступаючи на шкуру білого ведмедя в стінах розкішних віталень, не думають, що вони зневажають померлу Росію чи її решту оболонки. Росія жила тоді, коли цих племен не було і в помині, і буде жити, коли вони підуть з обрію історії, розчинившись у хвилі афро-азіатської міграції, яка є відповіддю на жорстоке вигнання маврів з Європи в середні століття.
Росію будуть боятися і ненавидіти не за станом політичного устрою, будь воно комуністичне або релігійне. Росія, як і Іран та інші країни, що належать до слов'яно-арійського світу, буде завжди викликати роздратування ділового світу своїми спробами затвердити дружній і добросусідський порядок відносин, всупереч імперської, загарбницької психології Заходу.
Звинувачуючи Росію в агресивності, Захід, сам того не відаючи, підкреслює своє власне до неї вороже ставлення. І хіба самі розбійники світового рівня повірять у миролюбність іншого, якщо в їх шкіру і кров в'їлася ідеологія власної винятковості?
Загроза миру йде саме з Заходу. Представляючи себе вищою нацією, англосакси хочуть психологію людей всього світу переробити таким чином, щоб вони почували себе рабами і не сміли думати по-іншому. Але російського Івана не перевиховало навіть кріпосне право як самий гіркий осад запізнілого рабства.
Окрики в бік Росії лише стусан вмираючого осла. Імперія темряви руйнується, і зміни вже видно в самій Америці. Ця країна повинна зібрати урожай ненависті, який колись виростила в світі.
Нападки на Росію оголюють диявольську суть США. І, звичайно ж, буде велика злість і бажання покарати нас санкціями. Але вони забувають, що Русь стояла і буде стояти, тому що її дух створив сучасні обриси держав, культуру відносин і всю структуру управління планетою. І те, до чого спрямовані думки сучасних фюрерів, які намагаються вести за собою планету, давно вже виконано. Тільки м'яч долі на іншій стороні поля.
Цькування російського ведмедя не пройде ні для однієї країни безболісно. І це найбільше розуміють бізнесмени Європи та Америки, які зазнають чималих збитків на тлі санкцій проти Росії.
Русі не страшні санкції і загрози з-за океану. Загрозливі з усіх боків самі трясуться від страху. Але їм, як вампірам, постійно потрібна свіжа кров. І вона ллється на вівтар їх жахливої богині у вигляді статуї Свободи.
Ресурс Росії такий великий, що вона взагалі може жити автономно. А спроба ізолювати нас здається настільки смішною, що навіть не гідна будь-якої уваги. Росія — це не країна, а цілий континент, в якому можуть потонути не тільки санкції, а й багатомільйонні ворожі армії. Гітлер не дійшов до Уралу. А якби це сталося, то в Сибіру його армія вимерла б сама собою, позбавлена будь-якої організації, тому що ніякий "новий порядок" не здатний панувати над Сіверією, де територія районів перевищує площу європейських держав.
Нагнітання русофобії — це підготовка до застосування ядерної зброї. Але якщо США захочуть це зробити, воно не спрацює. Найбільша трагедія була допущена лише один раз в сучасній історії, щоб показати, якою силою руйнування це зброя має.
Ураган ненависті до Росії звернеться проти самих організаторів цих дій, бо досі на їх землях діє прокляття Атлантиди. Якщо порахувати кількість смерчів, торнадо і ураганів, що зароджуються в Атлантиці, то там їх набагато більше утворюється, ніж в інших частинах Світового океану. І тут винен не тільки Гольфстрім, який колись був набагато потужніший, омиваючи береги Ат-Лу. Вся справа якраз в пам'яті простору і води. Місця, де зароджуються ці вихори, пов'язані з культом прокляття Сонця, який і з'явився породителем обурення стихій, став зворотним ударом на цей акт.
Зворотний удар набирає силу і щодо Європи. Варто було тільки їй допустити диктат США, як її захлеснули хвилі мігрантів. Але за своєю звичкою вважати себе людьми вищої категорії та за сформованним уявленням про те, що Європа завжди буде ситою і багатою, правляча еліта потрапила в пастку.
Розсудливість покинуло країни "Золотого мільярда". І всупереч здоровому глузду йде цькування Росії. Але скільки б бруду, наклепу і наклепів не виливали на нашу Батьківщину, вона буде зміцнюватися і повертати собі втрачені землі. Справедливість буде відновлена у всіх загальних і приватних проявах. І малі народи повернуться під крило Російського Орла. Час Великого Мороку закінчується. І психоз русофобії, що загострився останнім часом, - ознака цього кінця. Дух Росії, дух світла планети ніколи не згасне: інакше і світу не бути вільним.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Русофобія
Росію хочуть знищити лише тому, що вона явлена як Совість Світу. І всі заяви про те, що русичі не слов'яни, і навіть не європейці, поширюються тими ізгоями, які були видалені з свого племені за негідну і нетрудову поведінку. А їх нащадки з родів різних національностей збиралися в цілі армії і здійснювали пограбування та вбивали мирних людей, складаючи кістяк майбутніх держав, розташованих на землях вигнаних зі своїх місць та знищених народів. Вся Європа, за рідкісним винятком, складається з таких утворень.
Русофобія стала якоюсь коридою для всього світу. Але труїти російського ведмедя небезпечно, як і робити з нього причину всіх бід на планеті. І нехай пани з західноєвропейських країн, наступаючи на шкуру білого ведмедя в стінах розкішних віталень, не думають, що вони зневажають померлу Росію чи її решту оболонки. Росія жила тоді, коли цих племен не було і в помині, і буде жити, коли вони підуть з обрію історії, розчинившись у хвилі афро-азіатської міграції, яка є відповіддю на жорстоке вигнання маврів з Європи в середні століття.
Росію будуть боятися і ненавидіти не за станом політичного устрою, будь воно комуністичне або релігійне. Росія, як і Іран та інші країни, що належать до слов'яно-арійського світу, буде завжди викликати роздратування ділового світу своїми спробами затвердити дружній і добросусідський порядок відносин, всупереч імперської, загарбницької психології Заходу.
Звинувачуючи Росію в агресивності, Захід, сам того не відаючи, підкреслює своє власне до неї вороже ставлення. І хіба самі розбійники світового рівня повірять у миролюбність іншого, якщо в їх шкіру і кров в'їлася ідеологія власної винятковості?
Загроза миру йде саме з Заходу. Представляючи себе вищою нацією, англосакси хочуть психологію людей всього світу переробити таким чином, щоб вони почували себе рабами і не сміли думати по-іншому. Але російського Івана не перевиховало навіть кріпосне право як самий гіркий осад запізнілого рабства.
Окрики в бік Росії лише стусан вмираючого осла. Імперія темряви руйнується, і зміни вже видно в самій Америці. Ця країна повинна зібрати урожай ненависті, який колись виростила в світі.
Нападки на Росію оголюють диявольську суть США. І, звичайно ж, буде велика злість і бажання покарати нас санкціями. Але вони забувають, що Русь стояла і буде стояти, тому що її дух створив сучасні обриси держав, культуру відносин і всю структуру управління планетою. І те, до чого спрямовані думки сучасних фюрерів, які намагаються вести за собою планету, давно вже виконано. Тільки м'яч долі на іншій стороні поля.
Цькування російського ведмедя не пройде ні для однієї країни безболісно. І це найбільше розуміють бізнесмени Європи та Америки, які зазнають чималих збитків на тлі санкцій проти Росії.
Русі не страшні санкції і загрози з-за океану. Загрозливі з усіх боків самі трясуться від страху. Але їм, як вампірам, постійно потрібна свіжа кров. І вона ллється на вівтар їх жахливої богині у вигляді статуї Свободи.
Ресурс Росії такий великий, що вона взагалі може жити автономно. А спроба ізолювати нас здається настільки смішною, що навіть не гідна будь-якої уваги. Росія — це не країна, а цілий континент, в якому можуть потонути не тільки санкції, а й багатомільйонні ворожі армії. Гітлер не дійшов до Уралу. А якби це сталося, то в Сибіру його армія вимерла б сама собою, позбавлена будь-якої організації, тому що ніякий "новий порядок" не здатний панувати над Сіверією, де територія районів перевищує площу європейських держав.
Нагнітання русофобії — це підготовка до застосування ядерної зброї. Але якщо США захочуть це зробити, воно не спрацює. Найбільша трагедія була допущена лише один раз в сучасній історії, щоб показати, якою силою руйнування це зброя має.
Ураган ненависті до Росії звернеться проти самих організаторів цих дій, бо досі на їх землях діє прокляття Атлантиди. Якщо порахувати кількість смерчів, торнадо і ураганів, що зароджуються в Атлантиці, то там їх набагато більше утворюється, ніж в інших частинах Світового океану. І тут винен не тільки Гольфстрім, який колись був набагато потужніший, омиваючи береги Ат-Лу. Вся справа якраз в пам'яті простору і води. Місця, де зароджуються ці вихори, пов'язані з культом прокляття Сонця, який і з'явився породителем обурення стихій, став зворотним ударом на цей акт.
Зворотний удар набирає силу і щодо Європи. Варто було тільки їй допустити диктат США, як її захлеснули хвилі мігрантів. Але за своєю звичкою вважати себе людьми вищої категорії та за сформованним уявленням про те, що Європа завжди буде ситою і багатою, правляча еліта потрапила в пастку.
Розсудливість покинуло країни "Золотого мільярда". І всупереч здоровому глузду йде цькування Росії. Але скільки б бруду, наклепу і наклепів не виливали на нашу Батьківщину, вона буде зміцнюватися і повертати собі втрачені землі. Справедливість буде відновлена у всіх загальних і приватних проявах. І малі народи повернуться під крило Російського Орла. Час Великого Мороку закінчується. І психоз русофобії, що загострився останнім часом, - ознака цього кінця. Дух Росії, дух світла планети ніколи не згасне: інакше і світу не бути вільним.
Все минется, одна правда залишиться.
Правда, що шило в мішку - не сховаєш.
Хліб-сіль їж, а правду-матку ріж..!
Нема чого Бога гнівити, треба правду говорити.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію