Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.06
21:15
Світлини в підгаєцькому підземеллі
Фірма
З комірки з переляку через лаз
гайнули так, що заблукали враз.
Фірма
З комірки з переляку через лаз
гайнули так, що заблукали враз.
2026.03.06
18:18
Нарешті я збагнув,
хоч це так очевидно -
Нема мені без тебе
наснаги до життя.
За нетривалий час
ти стала мені рідною -
В минуле,
де відсутня ти,
хоч це так очевидно -
Нема мені без тебе
наснаги до життя.
За нетривалий час
ти стала мені рідною -
В минуле,
де відсутня ти,
2026.03.06
17:20
На подвір’ї кляштору містики
Завесніло, наче то переддень,
Коли брили й цеглини
Стають жовтими квітами.
Вчитель, що пізнав виноград,
Що прийшов з глинища снів,
Сказав-напророчив, що вода на столі
Перетвориться в шкаралущу Істини,
Завесніло, наче то переддень,
Коли брили й цеглини
Стають жовтими квітами.
Вчитель, що пізнав виноград,
Що прийшов з глинища снів,
Сказав-напророчив, що вода на столі
Перетвориться в шкаралущу Істини,
2026.03.06
16:15
Зле дівча, повне вроди
Порятунок людського роду
Личко горде
Вільне дівча, лихе дівча
Не батьків твоїх оце дитинча бо
Хай, дівча, гайда кричати
Порятунок людського роду
Личко горде
Вільне дівча, лихе дівча
Не батьків твоїх оце дитинча бо
Хай, дівча, гайда кричати
2026.03.06
16:03
у кожної дороги є поріг...
у квітки -
мати душу кольорову...
є чорна шаль
для кутання зорі...
солодкі сни -
на ніжну колискову
у квітки -
мати душу кольорову...
є чорна шаль
для кутання зорі...
солодкі сни -
на ніжну колискову
2026.03.06
15:55
Життя - безодня,
Безбарвна мить.
Усе сьогодні
Гниє, смердить.
Читати мушу
Я до кінця
Фальшиві душі,
Безбарвна мить.
Усе сьогодні
Гниє, смердить.
Читати мушу
Я до кінця
Фальшиві душі,
2026.03.06
11:48
Анатолій Д’Актиль (1890-1942)
А ми – червоні кінники,
і це про нас
поповнюють билинники
пісень запас –
про те, як днями млистими
й ночами багрянистими
А ми – червоні кінники,
і це про нас
поповнюють билинники
пісень запас –
про те, як днями млистими
й ночами багрянистими
2026.03.06
11:12
Як дні летять! Їх годі зупинити.
І аркуші злітають стрімголов
З календаря, мов невідчутні миті,
Та крізь папери проступає кров.
Зима, весна і літо пронесуться,
Як марення, як навіжений сон.
Крізь них прогляне невмолима сутність,
І аркуші злітають стрімголов
З календаря, мов невідчутні миті,
Та крізь папери проступає кров.
Зима, весна і літо пронесуться,
Як марення, як навіжений сон.
Крізь них прогляне невмолима сутність,
2026.03.06
09:54
березня 1980 року завершив свій земний шлях неповторний майстер новели, письменник трагічної долі, який завжди був «Собою, Особою, себто особливим»…
У нього є пронизлива новела «Дивак». Головний її герой хлопчик Олесь - НЕ такий, як інші. Він полюбляє ма
У нього є пронизлива новела «Дивак». Головний її герой хлопчик Олесь - НЕ такий, як інші. Він полюбляє ма
2026.03.06
07:58
продовження)
Ярослав Саландяк
Наїв! Наїв! Продовжу про наїв —
мистецький напрям, ворог формалізму.
Мене він часто ранив і гоїв
мою з дитинства логіку залізну,
Ярослав Саландяк
Наїв! Наїв! Продовжу про наїв —
мистецький напрям, ворог формалізму.
Мене він часто ранив і гоїв
мою з дитинства логіку залізну,
2026.03.06
06:05
Ранкове затишшя... Півсонні тумани
На луках вологих незрушно лежать, -
Порушує явно світання бажане
Затверджений часом короткий формат.
Подовжує лінощі сяйне проміння
І птиці не пробують ритми й лади, -
Сповиті ще з ночі важким безгомінням,
У моро
На луках вологих незрушно лежать, -
Порушує явно світання бажане
Затверджений часом короткий формат.
Подовжує лінощі сяйне проміння
І птиці не пробують ритми й лади, -
Сповиті ще з ночі важким безгомінням,
У моро
2026.03.06
00:43
Дарую щедро крижані октави
І білосніжні радісні свята.
Вдягну, мов для красивої вистави,
У білі шуби села та міста.
Різдвяна зірка сяє вам ласкаво,
А хуртовина смуток заміта.
Неначе режисер, почую "браво",
І білосніжні радісні свята.
Вдягну, мов для красивої вистави,
У білі шуби села та міста.
Різдвяна зірка сяє вам ласкаво,
А хуртовина смуток заміта.
Неначе режисер, почую "браво",
2026.03.06
00:21
Мовою ворога шукають друзів серед ворогів.
Між політиками і повіями існують взаємоповага і взаємозамінність.
Вічний диктатор – «вічний двигун» московської влади.
Той, хто голосніше кричить, створює ефект чисельної переваги.
Злочинам сприяють б
2026.03.05
19:21
Підгаєцький міф у правдивих живих світлинах
Дійові особи
Голос поза світлинами
Ярослав Саландяк
Іван Банах
Степан Колодницький
Володимир Федорчук
Дійові особи
Голос поза світлинами
Ярослав Саландяк
Іван Банах
Степан Колодницький
Володимир Федорчук
2026.03.05
17:59
Бува, дорветься хтось до влади і вважа,
Що він величніший з правителів усіх.
Що усі люди – то комашки біля ніг,
Він оком кине й всі виконувать біжать.
Що знає він, як всі народи мають жить
І має право шлях указувати їм.
Що за життя ще має стати він
Що він величніший з правителів усіх.
Що усі люди – то комашки біля ніг,
Він оком кине й всі виконувать біжать.
Що знає він, як всі народи мають жить
І має право шлях указувати їм.
Що за життя ще має стати він
2026.03.05
15:16
І
І живу, й виживаю окремо
від юрби, що заковтує сир
мишоловки. Лякає дилема –
чи герой, чи фальшивий кумир,
чи дрімуче, чи дуже зелене
Україну веде у ясир?
І стає, навіть дуже, помітно,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І живу, й виживаю окремо
від юрби, що заковтує сир
мишоловки. Лякає дилема –
чи герой, чи фальшивий кумир,
чи дрімуче, чи дуже зелене
Україну веде у ясир?
І стає, навіть дуже, помітно,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Гора (1964) /
Публіцистика
Русофобія
Росію хочуть знищити лише тому, що вона явлена як Совість Світу. І всі заяви про те, що русичі не слов'яни, і навіть не європейці, поширюються тими ізгоями, які були видалені з свого племені за негідну і нетрудову поведінку. А їх нащадки з родів різних національностей збиралися в цілі армії і здійснювали пограбування та вбивали мирних людей, складаючи кістяк майбутніх держав, розташованих на землях вигнаних зі своїх місць та знищених народів. Вся Європа, за рідкісним винятком, складається з таких утворень.
Русофобія стала якоюсь коридою для всього світу. Але труїти російського ведмедя небезпечно, як і робити з нього причину всіх бід на планеті. І нехай пани з західноєвропейських країн, наступаючи на шкуру білого ведмедя в стінах розкішних віталень, не думають, що вони зневажають померлу Росію чи її решту оболонки. Росія жила тоді, коли цих племен не було і в помині, і буде жити, коли вони підуть з обрію історії, розчинившись у хвилі афро-азіатської міграції, яка є відповіддю на жорстоке вигнання маврів з Європи в середні століття.
Росію будуть боятися і ненавидіти не за станом політичного устрою, будь воно комуністичне або релігійне. Росія, як і Іран та інші країни, що належать до слов'яно-арійського світу, буде завжди викликати роздратування ділового світу своїми спробами затвердити дружній і добросусідський порядок відносин, всупереч імперської, загарбницької психології Заходу.
Звинувачуючи Росію в агресивності, Захід, сам того не відаючи, підкреслює своє власне до неї вороже ставлення. І хіба самі розбійники світового рівня повірять у миролюбність іншого, якщо в їх шкіру і кров в'їлася ідеологія власної винятковості?
Загроза миру йде саме з Заходу. Представляючи себе вищою нацією, англосакси хочуть психологію людей всього світу переробити таким чином, щоб вони почували себе рабами і не сміли думати по-іншому. Але російського Івана не перевиховало навіть кріпосне право як самий гіркий осад запізнілого рабства.
Окрики в бік Росії лише стусан вмираючого осла. Імперія темряви руйнується, і зміни вже видно в самій Америці. Ця країна повинна зібрати урожай ненависті, який колись виростила в світі.
Нападки на Росію оголюють диявольську суть США. І, звичайно ж, буде велика злість і бажання покарати нас санкціями. Але вони забувають, що Русь стояла і буде стояти, тому що її дух створив сучасні обриси держав, культуру відносин і всю структуру управління планетою. І те, до чого спрямовані думки сучасних фюрерів, які намагаються вести за собою планету, давно вже виконано. Тільки м'яч долі на іншій стороні поля.
Цькування російського ведмедя не пройде ні для однієї країни безболісно. І це найбільше розуміють бізнесмени Європи та Америки, які зазнають чималих збитків на тлі санкцій проти Росії.
Русі не страшні санкції і загрози з-за океану. Загрозливі з усіх боків самі трясуться від страху. Але їм, як вампірам, постійно потрібна свіжа кров. І вона ллється на вівтар їх жахливої богині у вигляді статуї Свободи.
Ресурс Росії такий великий, що вона взагалі може жити автономно. А спроба ізолювати нас здається настільки смішною, що навіть не гідна будь-якої уваги. Росія — це не країна, а цілий континент, в якому можуть потонути не тільки санкції, а й багатомільйонні ворожі армії. Гітлер не дійшов до Уралу. А якби це сталося, то в Сибіру його армія вимерла б сама собою, позбавлена будь-якої організації, тому що ніякий "новий порядок" не здатний панувати над Сіверією, де територія районів перевищує площу європейських держав.
Нагнітання русофобії — це підготовка до застосування ядерної зброї. Але якщо США захочуть це зробити, воно не спрацює. Найбільша трагедія була допущена лише один раз в сучасній історії, щоб показати, якою силою руйнування це зброя має.
Ураган ненависті до Росії звернеться проти самих організаторів цих дій, бо досі на їх землях діє прокляття Атлантиди. Якщо порахувати кількість смерчів, торнадо і ураганів, що зароджуються в Атлантиці, то там їх набагато більше утворюється, ніж в інших частинах Світового океану. І тут винен не тільки Гольфстрім, який колись був набагато потужніший, омиваючи береги Ат-Лу. Вся справа якраз в пам'яті простору і води. Місця, де зароджуються ці вихори, пов'язані з культом прокляття Сонця, який і з'явився породителем обурення стихій, став зворотним ударом на цей акт.
Зворотний удар набирає силу і щодо Європи. Варто було тільки їй допустити диктат США, як її захлеснули хвилі мігрантів. Але за своєю звичкою вважати себе людьми вищої категорії та за сформованним уявленням про те, що Європа завжди буде ситою і багатою, правляча еліта потрапила в пастку.
Розсудливість покинуло країни "Золотого мільярда". І всупереч здоровому глузду йде цькування Росії. Але скільки б бруду, наклепу і наклепів не виливали на нашу Батьківщину, вона буде зміцнюватися і повертати собі втрачені землі. Справедливість буде відновлена у всіх загальних і приватних проявах. І малі народи повернуться під крило Російського Орла. Час Великого Мороку закінчується. І психоз русофобії, що загострився останнім часом, - ознака цього кінця. Дух Росії, дух світла планети ніколи не згасне: інакше і світу не бути вільним.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Русофобія
Росію хочуть знищити лише тому, що вона явлена як Совість Світу. І всі заяви про те, що русичі не слов'яни, і навіть не європейці, поширюються тими ізгоями, які були видалені з свого племені за негідну і нетрудову поведінку. А їх нащадки з родів різних національностей збиралися в цілі армії і здійснювали пограбування та вбивали мирних людей, складаючи кістяк майбутніх держав, розташованих на землях вигнаних зі своїх місць та знищених народів. Вся Європа, за рідкісним винятком, складається з таких утворень.
Русофобія стала якоюсь коридою для всього світу. Але труїти російського ведмедя небезпечно, як і робити з нього причину всіх бід на планеті. І нехай пани з західноєвропейських країн, наступаючи на шкуру білого ведмедя в стінах розкішних віталень, не думають, що вони зневажають померлу Росію чи її решту оболонки. Росія жила тоді, коли цих племен не було і в помині, і буде жити, коли вони підуть з обрію історії, розчинившись у хвилі афро-азіатської міграції, яка є відповіддю на жорстоке вигнання маврів з Європи в середні століття.
Росію будуть боятися і ненавидіти не за станом політичного устрою, будь воно комуністичне або релігійне. Росія, як і Іран та інші країни, що належать до слов'яно-арійського світу, буде завжди викликати роздратування ділового світу своїми спробами затвердити дружній і добросусідський порядок відносин, всупереч імперської, загарбницької психології Заходу.
Звинувачуючи Росію в агресивності, Захід, сам того не відаючи, підкреслює своє власне до неї вороже ставлення. І хіба самі розбійники світового рівня повірять у миролюбність іншого, якщо в їх шкіру і кров в'їлася ідеологія власної винятковості?
Загроза миру йде саме з Заходу. Представляючи себе вищою нацією, англосакси хочуть психологію людей всього світу переробити таким чином, щоб вони почували себе рабами і не сміли думати по-іншому. Але російського Івана не перевиховало навіть кріпосне право як самий гіркий осад запізнілого рабства.
Окрики в бік Росії лише стусан вмираючого осла. Імперія темряви руйнується, і зміни вже видно в самій Америці. Ця країна повинна зібрати урожай ненависті, який колись виростила в світі.
Нападки на Росію оголюють диявольську суть США. І, звичайно ж, буде велика злість і бажання покарати нас санкціями. Але вони забувають, що Русь стояла і буде стояти, тому що її дух створив сучасні обриси держав, культуру відносин і всю структуру управління планетою. І те, до чого спрямовані думки сучасних фюрерів, які намагаються вести за собою планету, давно вже виконано. Тільки м'яч долі на іншій стороні поля.
Цькування російського ведмедя не пройде ні для однієї країни безболісно. І це найбільше розуміють бізнесмени Європи та Америки, які зазнають чималих збитків на тлі санкцій проти Росії.
Русі не страшні санкції і загрози з-за океану. Загрозливі з усіх боків самі трясуться від страху. Але їм, як вампірам, постійно потрібна свіжа кров. І вона ллється на вівтар їх жахливої богині у вигляді статуї Свободи.
Ресурс Росії такий великий, що вона взагалі може жити автономно. А спроба ізолювати нас здається настільки смішною, що навіть не гідна будь-якої уваги. Росія — це не країна, а цілий континент, в якому можуть потонути не тільки санкції, а й багатомільйонні ворожі армії. Гітлер не дійшов до Уралу. А якби це сталося, то в Сибіру його армія вимерла б сама собою, позбавлена будь-якої організації, тому що ніякий "новий порядок" не здатний панувати над Сіверією, де територія районів перевищує площу європейських держав.
Нагнітання русофобії — це підготовка до застосування ядерної зброї. Але якщо США захочуть це зробити, воно не спрацює. Найбільша трагедія була допущена лише один раз в сучасній історії, щоб показати, якою силою руйнування це зброя має.
Ураган ненависті до Росії звернеться проти самих організаторів цих дій, бо досі на їх землях діє прокляття Атлантиди. Якщо порахувати кількість смерчів, торнадо і ураганів, що зароджуються в Атлантиці, то там їх набагато більше утворюється, ніж в інших частинах Світового океану. І тут винен не тільки Гольфстрім, який колись був набагато потужніший, омиваючи береги Ат-Лу. Вся справа якраз в пам'яті простору і води. Місця, де зароджуються ці вихори, пов'язані з культом прокляття Сонця, який і з'явився породителем обурення стихій, став зворотним ударом на цей акт.
Зворотний удар набирає силу і щодо Європи. Варто було тільки їй допустити диктат США, як її захлеснули хвилі мігрантів. Але за своєю звичкою вважати себе людьми вищої категорії та за сформованним уявленням про те, що Європа завжди буде ситою і багатою, правляча еліта потрапила в пастку.
Розсудливість покинуло країни "Золотого мільярда". І всупереч здоровому глузду йде цькування Росії. Але скільки б бруду, наклепу і наклепів не виливали на нашу Батьківщину, вона буде зміцнюватися і повертати собі втрачені землі. Справедливість буде відновлена у всіх загальних і приватних проявах. І малі народи повернуться під крило Російського Орла. Час Великого Мороку закінчується. І психоз русофобії, що загострився останнім часом, - ознака цього кінця. Дух Росії, дух світла планети ніколи не згасне: інакше і світу не бути вільним.
Все минется, одна правда залишиться.
Правда, що шило в мішку - не сховаєш.
Хліб-сіль їж, а правду-матку ріж..!
Нема чого Бога гнівити, треба правду говорити.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
