Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.09
21:35
Зачиняються двері
У минуле моє.
А в прямому етері
Час, цинічний круп'є
Презентує новини,
Вщент усе розтрощив...
Кожна з них - домовина
У минуле моє.
А в прямому етері
Час, цинічний круп'є
Презентує новини,
Вщент усе розтрощив...
Кожна з них - домовина
2026.04.09
19:53
Кажуть, був їх Іван Третій скупердяй страшний.
Аж білів, коли копійку діставав з мошни.
Хоч багатства мав чимало: вже і сам надбав
Та й від предків своїх скупих теж чимало мав.
І країну мав безмежну, і багатства в ній.
Та сидів на тих багатствах, нач
Аж білів, коли копійку діставав з мошни.
Хоч багатства мав чимало: вже і сам надбав
Та й від предків своїх скупих теж чимало мав.
І країну мав безмежну, і багатства в ній.
Та сидів на тих багатствах, нач
2026.04.09
19:36
Ще кілька слів на розвиток теми, що викликала таке жваве обговорення.
Протягом останніх трьох років я не можу отримати чітку відповідь на цілком конкретне запитання: чому тексти пана Сушка щодня займають 5-8 місць у «Вибраному», позбавляючи цього права
2026.04.09
18:53
Узяв з собою Петра та Зеведеєвих синів.
Трохи відійшли од дому,
Став під оливою Ісус і каже:
«Млосно мені на серці якось.
Побудьте тут одні. Невдовзі повернуся».
Десяток кроків не пройшов – упав
І став молитися й благати Бога:
«Отче мій, якщо можли
Трохи відійшли од дому,
Став під оливою Ісус і каже:
«Млосно мені на серці якось.
Побудьте тут одні. Невдовзі повернуся».
Десяток кроків не пройшов – упав
І став молитися й благати Бога:
«Отче мій, якщо можли
2026.04.09
17:36
А для вас, хто
Ймення Мойого боїться,
зійде Сонце Правди… Мал. 4:2
Ілля прибув на Україну,
Блага є вість початку Дня –
єднає серце батька й сина
і зцілена в краях рідня.
Ймення Мойого боїться,
зійде Сонце Правди… Мал. 4:2
Ілля прибув на Україну,
Блага є вість початку Дня –
єднає серце батька й сина
і зцілена в краях рідня.
2026.04.09
17:27
Дивитись крізь оптику двох незамараних скелець,
І бачити світ у серпанку з вогнями пожеж,
І визнавати, що ти не хазяїн життя, а лише поселенець,
І не владарюєш, а в мареннях так і живеш.
Ти іноді куриш "траву", і затим забуваєшся в димі,
На довгі
І бачити світ у серпанку з вогнями пожеж,
І визнавати, що ти не хазяїн життя, а лише поселенець,
І не владарюєш, а в мареннях так і живеш.
Ти іноді куриш "траву", і затим забуваєшся в димі,
На довгі
2026.04.09
14:37
Дорогі друзі, хочу вам повідомити, що вчора на 62 році життя помер мій найкращий друг, наставник, людина з Великої Літери Ярослав Чорногуз.
Член НСПУ, журналіст, талановитий поет, співак, композитор, чуйний, добрий, емоційний, справедливий. Величезна вт
Член НСПУ, журналіст, талановитий поет, співак, композитор, чуйний, добрий, емоційний, справедливий. Величезна вт
2026.04.09
13:36
Осінні дощі невгамовні й протяжні
Ідуть невмолимо, як військо звитяжне.
Вони проспівають відомі псалми,
В яких загубитися зможемо ми.
Осінні дощі все бринчать на гітарі
В своєму столітньому репертуарі.
Ідуть невмолимо, як військо звитяжне.
Вони проспівають відомі псалми,
В яких загубитися зможемо ми.
Осінні дощі все бринчать на гітарі
В своєму столітньому репертуарі.
2026.04.09
12:50
В моменти втрат оголюються нерви -
Аж хочеться, від відчаю, завити.
Живе ж на світі довго різне стерво,
А кращі і на Небі в дефіциті.
9.04.2026
Аж хочеться, від відчаю, завити.
Живе ж на світі довго різне стерво,
А кращі і на Небі в дефіциті.
9.04.2026
2026.04.09
12:01
Розчахнута акація цвіте.
Щосили гонить живоносні соки
По знівеченім стовбуру високім -
Медовий дух летить в село пусте.
Там гулко-говірливі зазвичай
Зніміли вулики в траві, Сірком примятій.
Під ґанком спаленим буяє густо м'ята,
Щосили гонить живоносні соки
По знівеченім стовбуру високім -
Медовий дух летить в село пусте.
Там гулко-говірливі зазвичай
Зніміли вулики в траві, Сірком примятій.
Під ґанком спаленим буяє густо м'ята,
2026.04.09
11:48
Попивав сивуху зо червоним перцем
(Ох, мені погано - принесіть відерце),
Весело гуляли на весільнім герці:
Стрелив з арбелета тамаді у серце.
(Ох, мені погано - принесіть відерце),
Весело гуляли на весільнім герці:
Стрелив з арбелета тамаді у серце.
2026.04.09
09:01
фак оф алле
але нормально взагалі
пасхальний зайчик
білий кролик
що усього всього
ворожого на тлі
не треба рими
почервонілі очі голубі
але нормально взагалі
пасхальний зайчик
білий кролик
що усього всього
ворожого на тлі
не треба рими
почервонілі очі голубі
2026.04.09
06:00
Безликий день без місяця й числа, -
Без запахів, без звуків і без зблисків, -
Лише сіріє непроглядна мла
І всюди мокро та підступно слизько.
Мов сонний сум весь простір оповив
І тишу заколисує навмисно,
Щоб понад лугом не лунав мотив
Веснянками за
Без запахів, без звуків і без зблисків, -
Лише сіріє непроглядна мла
І всюди мокро та підступно слизько.
Мов сонний сум весь простір оповив
І тишу заколисує навмисно,
Щоб понад лугом не лунав мотив
Веснянками за
2026.04.09
03:50
Холодний квітень розриває душу.
І сіра злива - в серце арбалет.
Ну як же так, мій незамінний Друже?
Зарано обірвався Ваш сонет!
Поставити питання зараз мушу:
Якщо не Ви, то хто ж тоді - Поет?
Хай заздрість чорна сяде у калюжу
І сіра злива - в серце арбалет.
Ну як же так, мій незамінний Друже?
Зарано обірвався Ваш сонет!
Поставити питання зараз мушу:
Якщо не Ви, то хто ж тоді - Поет?
Хай заздрість чорна сяде у калюжу
2026.04.08
20:03
Хлопець біг крізь дощі невідомо куди,
Навмання, без призначення, цілі,
Крізь безмежне нашестя стрімкої води,
Крізь епох навісні заметілі.
Хлопець біг крізь калюжі, яруги, рови,
Крізь Освенцими й Хіросіми.
І над ним виростали фатальні гриби
Навмання, без призначення, цілі,
Крізь безмежне нашестя стрімкої води,
Крізь епох навісні заметілі.
Хлопець біг крізь калюжі, яруги, рови,
Крізь Освенцими й Хіросіми.
І над ним виростали фатальні гриби
2026.04.08
19:30
покинуті тексти
що їх
фоліанти
та я
записую далі
слово за словом
на кухні чи
сидячи на унітазі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...що їх
фоліанти
та я
записую далі
слово за словом
на кухні чи
сидячи на унітазі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.09
2026.02.11
2025.11.29
2025.04.24
2025.01.25
2024.08.04
2023.12.07
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Панін (1948) /
Поеми
Вибір
1.
«Він облетів усі закапелки
Всесвіту»,
Так можна було б сказати,
якби Всесвіт
не був нескінченним…
Зупинись, перепочинь,
дивний чоловік,
чому і куди жене тебе
доля?
Десь у космічних нетрях,
де примари чорних дір
переплітаються
з примарами спалахів
наднових зірок,
його обпалений
корабель – човник
завмер,
закляк
перед жахливими фігурами:
Світлою і Темною.
2.
«Стій, чоловіче, скінчено
путь,
Долю свою обери.
Життя принади,
чи смерті лють?
Крок вирішальний
зроби».
Він мовчки
слухав голос долі,
З обличчям непорушним,
скам’янілим,
Хто був страшнішим – він,
Чи ті,
які його спинити
спромоглись?
Він вирішальний крок
Зробив,
ані ліворуч, ані праворуч -
Лише поміж
примар:
Між Світлою і Темною
Зробив!
Фігура Світла зникла –
Життя пішло,
залишилась лише
Фігура Темна,
Смерть її ім’я!
3.
«Не схаменувся, нема каяття –
Сам собі визначив страту!
Більше не вийде –
ні смерть, ні життя:
Нещасних жінок забагато!
Не спокушав,
уникав,
не чіпав,
Міг – не бажав обирати,
Серце їм краяв, души зминав,
За лиходійство – розплата!
Пестила Доля тебе до пори,
Далі – несила терпіти…
той,
хто Кохання відкинув дари,
Права не має
жити!
Сіре, безсиле, зім’яте
фуфло*
Вмієш
лиш біль завдавати,
Ти – дарувати не здатен
Тепло,
Ти – не спроможен
кохати!»
Він посміхнувся майже
непомітно, сумно,
Він зазирнув в провалля чорні
і бездонні
Черепа
сліпучо-білого
І враз -
Смерть застогнала глухо,
затремтіла,
На
гострі
на
коліна
перед ним
зненацька впала, заридала
глухо,
У страшних корчах битись
почала,
Вона пізнала раптом,
що то значить –
Кохання Невзаємне
і Любов Нещасна.
(У ці хвилини самокатувань
зникало і з’являлось враз
видіння,
Красуні неземної,
може Смерть
Колись і десь
була
Богинею Кохання!?)
Р. S.
Знову летить
між проклятих світів,
Єдину кохану шукає,
Буде колись і він не один,
Сумнівів жодних не має…
P. P. S.
У світовій круговерті
Лунає
ізнов
та ізнов
Ревіння / Хрипіння
розпачливе
Смерті,
Яка пізнала
(а може згадала),
Нещасне
Кохання,
Нещасну
Любов…
……………….
*жаргонізм
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Вибір
1.
«Він облетів усі закапелки
Всесвіту»,
Так можна було б сказати,
якби Всесвіт
не був нескінченним…
Зупинись, перепочинь,
дивний чоловік,
чому і куди жене тебе
доля?
Десь у космічних нетрях,
де примари чорних дір
переплітаються
з примарами спалахів
наднових зірок,
його обпалений
корабель – човник
завмер,
закляк
перед жахливими фігурами:
Світлою і Темною.
2.
«Стій, чоловіче, скінчено
путь,
Долю свою обери.
Життя принади,
чи смерті лють?
Крок вирішальний
зроби».
Він мовчки
слухав голос долі,
З обличчям непорушним,
скам’янілим,
Хто був страшнішим – він,
Чи ті,
які його спинити
спромоглись?
Він вирішальний крок
Зробив,
ані ліворуч, ані праворуч -
Лише поміж
примар:
Між Світлою і Темною
Зробив!
Фігура Світла зникла –
Життя пішло,
залишилась лише
Фігура Темна,
Смерть її ім’я!
3.
«Не схаменувся, нема каяття –
Сам собі визначив страту!
Більше не вийде –
ні смерть, ні життя:
Нещасних жінок забагато!
Не спокушав,
уникав,
не чіпав,
Міг – не бажав обирати,
Серце їм краяв, души зминав,
За лиходійство – розплата!
Пестила Доля тебе до пори,
Далі – несила терпіти…
той,
хто Кохання відкинув дари,
Права не має
жити!
Сіре, безсиле, зім’яте
фуфло*
Вмієш
лиш біль завдавати,
Ти – дарувати не здатен
Тепло,
Ти – не спроможен
кохати!»
Він посміхнувся майже
непомітно, сумно,
Він зазирнув в провалля чорні
і бездонні
Черепа
сліпучо-білого
І враз -
Смерть застогнала глухо,
затремтіла,
На
гострі
на
коліна
перед ним
зненацька впала, заридала
глухо,
У страшних корчах битись
почала,
Вона пізнала раптом,
що то значить –
Кохання Невзаємне
і Любов Нещасна.
(У ці хвилини самокатувань
зникало і з’являлось враз
видіння,
Красуні неземної,
може Смерть
Колись і десь
була
Богинею Кохання!?)
Р. S.
Знову летить
між проклятих світів,
Єдину кохану шукає,
Буде колись і він не один,
Сумнівів жодних не має…
P. P. S.
У світовій круговерті
Лунає
ізнов
та ізнов
Ревіння / Хрипіння
розпачливе
Смерті,
Яка пізнала
(а може згадала),
Нещасне
Кохання,
Нещасну
Любов…
……………….
*жаргонізм
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
