Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.18
12:57
Ми зійшлися, щоб множився рід,
Щоб зростав український нарід,
Та життя скерувало не так -
Ми злучали котів і собак.
Бо найперше цінує наш рід
Непоганий стабільний дохід,
А як треба продовжити рід -
Щоб зростав український нарід,
Та життя скерувало не так -
Ми злучали котів і собак.
Бо найперше цінує наш рід
Непоганий стабільний дохід,
А як треба продовжити рід -
2026.06.18
11:59
А кого я знайду на забутій стежині?
Може, Будду, а може, в лахмітті Христа.
Чи Конфуція в давній, старій одежині.
Ця стежина - пролог до нового хреста.
На зарослій і вкритій снігами стежині
Відшукаю забуті, затихлі слова,
Що сховались колись у зел
Може, Будду, а може, в лахмітті Христа.
Чи Конфуція в давній, старій одежині.
Ця стежина - пролог до нового хреста.
На зарослій і вкритій снігами стежині
Відшукаю забуті, затихлі слова,
Що сховались колись у зел
2026.06.18
10:15
Кінець! Я все колишнє перезрів.
Кольт у руці не виправить мій нрав,
та крапку покладе тому, як жив,
нехай і з тим, за що усе б віддав.
Моя душа неначе за дверми,
в яких немає клямки вороття
аби не повернути до юрми,
Кольт у руці не виправить мій нрав,
та крапку покладе тому, як жив,
нехай і з тим, за що усе б віддав.
Моя душа неначе за дверми,
в яких немає клямки вороття
аби не повернути до юрми,
2026.06.18
08:09
Вовк почув від Лиса вість,
Що разів, напевно, шість
У саду з'являвся гість,
Що кору і зелень їсть,
І від саду аж до гаю
Непокареним петляє,
Бо, не маючи утоми,
Відточив отак прийоми
Що разів, напевно, шість
У саду з'являвся гість,
Що кору і зелень їсть,
І від саду аж до гаю
Непокареним петляє,
Бо, не маючи утоми,
Відточив отак прийоми
2026.06.18
03:59
Поганий правнуче!
Ми, славний прадід твій,
не задля того це понаскладали,
щоб всяке падло,
опинившися в віддаленні,
про се ліпило, як йому намарено, й
грошву легку звивало у сувій
на сплату світла,
Ми, славний прадід твій,
не задля того це понаскладали,
щоб всяке падло,
опинившися в віддаленні,
про се ліпило, як йому намарено, й
грошву легку звивало у сувій
на сплату світла,
2026.06.17
22:45
Борис Скорбін (1904-1972; народився й провів молодість в Україні)
Ми діти тих, хто бій давав
самій Центральній Раді,
хто паровоз свій полишав,
йдучи на барикади.
Наш паровозе, мчи притьма,
Ми діти тих, хто бій давав
самій Центральній Раді,
хто паровоз свій полишав,
йдучи на барикади.
Наш паровозе, мчи притьма,
2026.06.17
21:35
неминучість намагається
влізти в душу ніби
їй мало того що вона і так
неминуча
мовби поганські боги
якім обов’язкова
маніфестація
неминучість ревно
влізти в душу ніби
їй мало того що вона і так
неминуча
мовби поганські боги
якім обов’язкова
маніфестація
неминучість ревно
2026.06.17
20:26
Я брав круті пороги без вагань,
Палив мости, не дбаючи про попіл.
Із безлічі безумних сподівань
Лишав собі лише гарячий клопіт.
Здавався світ підручним і малим,
Кохання — штормом, а невдачі — димом,
І кожен день у пошуках мети
Палив мости, не дбаючи про попіл.
Із безлічі безумних сподівань
Лишав собі лише гарячий клопіт.
Здавався світ підручним і малим,
Кохання — штормом, а невдачі — димом,
І кожен день у пошуках мети
2026.06.17
13:46
У день сонцестояння,
Коли Сонце дивувалось і завмирало
Споглядаючи людей і коней,
Ясени та просо,
І синиці й вивільги
Славили буяння зела,
Вчитель Досконалий з Північних Мурів
Запитав музику Жовтої Істини:
Коли Сонце дивувалось і завмирало
Споглядаючи людей і коней,
Ясени та просо,
І синиці й вивільги
Славили буяння зела,
Вчитель Досконалий з Північних Мурів
Запитав музику Жовтої Істини:
2026.06.17
12:04
Мені часу, напевно, ніколи не стане.
Я постійно біжу і не знаю куди.
У далеких полях чи лісах Індостану
Я шукаю розгойдані смисли годин.
Ніби відповідь на нерозв'язні питання,
Я шукаю у джунглях безумного дня.
А впіймаю у руки часи катування,
Я постійно біжу і не знаю куди.
У далеких полях чи лісах Індостану
Я шукаю розгойдані смисли годин.
Ніби відповідь на нерозв'язні питання,
Я шукаю у джунглях безумного дня.
А впіймаю у руки часи катування,
2026.06.17
09:34
Чумацький шлях як ніч ,як сон
Чумак завжди хороший,
Був в дивну сіль поверх кальсон
Він схований між грошей.
Модерн вовни давно відсох,
Вогонь в очах світився,
Зелених щічок світлий мох,
У кузні де дрімав Сварог,
Чумак завжди хороший,
Був в дивну сіль поверх кальсон
Він схований між грошей.
Модерн вовни давно відсох,
Вогонь в очах світився,
Зелених щічок світлий мох,
У кузні де дрімав Сварог,
2026.06.17
09:11
Безпорадний погляд,
Усмішка Мадонни.
Чорна кішка поряд,
Як думки бездонні.
На полиці образ —
Божа Діва плаче,
Поховала вчора
Господа, неначе.
Усмішка Мадонни.
Чорна кішка поряд,
Як думки бездонні.
На полиці образ —
Божа Діва плаче,
Поховала вчора
Господа, неначе.
2026.06.17
07:36
На столі смачний сніданок
Жде на Рому кожен ранок:
Трошки ситної вівсянки
І компоту з ягід склянка,
Чи вареників із сиром
Дух іде по тій квартирі,
Де онукові радіти
Бабця буде ціле літо.
Жде на Рому кожен ранок:
Трошки ситної вівсянки
І компоту з ягід склянка,
Чи вареників із сиром
Дух іде по тій квартирі,
Де онукові радіти
Бабця буде ціле літо.
2026.06.17
04:21
Учора на потьмареному небі
я колесо побачив і звізду.
Іх бін такий закоханий у тебе,
що слів, їй-богу, зразу не знайду.
П.П
Співає птічка пісню голосну
і від любові серце заміраєт.
я колесо побачив і звізду.
Іх бін такий закоханий у тебе,
що слів, їй-богу, зразу не знайду.
П.П
Співає птічка пісню голосну
і від любові серце заміраєт.
2026.06.17
01:55
Ці вечори лишаються моїми,
Я їх відчув, прийняв і пережив.
Душа моя - за чорними дверима,
Але від них давно нема ключів.
Дороги мовчазні до мене звикли,
Хоча багато бачили облич.
Ці вечори, заплакані й прогірклі,
Я їх відчув, прийняв і пережив.
Душа моя - за чорними дверима,
Але від них давно нема ключів.
Дороги мовчазні до мене звикли,
Хоча багато бачили облич.
Ці вечори, заплакані й прогірклі,
2026.06.17
00:09
Вусаті норовисті кентаври
Дегустують стиглі яблука
В саду патріарха Ноя:
У дітей Нефели був свій пліт
І свій нечемний човен*
Зроблений з бамбукових стовбурів.
Вони полюбляли кислі істини,
А Ной цінував хмільне і солодке,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Дегустують стиглі яблука
В саду патріарха Ноя:
У дітей Нефели був свій пліт
І свій нечемний човен*
Зроблений з бамбукових стовбурів.
Вони полюбляли кислі істини,
А Ной цінував хмільне і солодке,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Как важна поддержка…
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Как важна поддержка…
Как важна поддержка…
В феврале 2018 года я написала. размышляя такие строки:
Так много вокруг нас людей с открытым добрым серцем и душой, заметить главное,поверь. Ведь в любом возрасте, мы чьи то дети. Это поднимет настроение, даст положительный заряд на целый день. Все. Что наметишь, ты достигнешь. Всегда помогут те, что с тобой рядом. Ты только тоже в них поверь. Улыбка на лице, задор, уверенность и вдохновенье. Труд будет в радость. Достойный след оставишь грядущим поколениям!!!
Это стало для меня установкой для поведения и общения с людьми.
Ежедневно вспоминаю и благодарю людей с которыми общалась, обращалась за помощью и поддержкой .
В книге « Мелодия моей души», которая была издана в 2018году благодаря поддержке Ивана Ивановича и Ирины Владиславовны было строки благодарности близким, родным ,друзьям и знакомым.
В 2017-2018 годах, когда пришлось лежать в больнице на лечении в больницах, в знак признательности и благодарности за тепло, внимание и поддержку врачей и медсестер написала строки: « Что может доктор, и выслушать нас и помочь…( опубликован на сайтах клубов поэзии)
В октябре 2019 года написала воспоминания о поддержке и помощи врача-травматолога Марго Ивана Архиповича ( опубликован на сайтах клубов поэзии).
В прошлом году, в продолжение этой темы, написала воспоминания о школьных подругах и рассказы «Встречи не случайны…( опубликоны на сайтах клубов поэзии).
Размышления и мой, личный взгляд на жизненные вопросы:
Суметь и сделать невозможное - предел мечтаний каждого. Организовать все в жизни так как хочется. зависит, в основном от нас. Изжить пороки – лень и слабость. Если любить людей и мир вокруг - заботы бытовые станут мелочны. Как мы богаты все земляне! Нам Солнце светит, голубое небо, леса, поля, моря и реки. Всевышний столько людям благ вручил. Любуйся всем этим,наслаждайся жизнью, дружи, воспитывай детей, и главное трудись. 30.11.20 10.56
Если постигнуть настоящее чувство любви, не будет особо волновать то, что твоя любовь не замечена, проигнорирована или даже отвергнута. Каждая мать, бабушка любит своих детей, внуков, независимо от того, как они к ним относятся. Любить – не требуя ничего взамен, этому нужно учиться, для своего же благополучия! 3.12.20 11.48
Иногда возникают неприятные ощущения во взаимоотношениях, но если попытаться дать этому правильную оценку, не винить собеседника, а разобраться прежде-всего в себе, то появиться возможность увидеть истинное лицо человека с которым общаешься (его реакция будет этому свидетельство). Наблюдая, многому можно научиться, вместо того, чтобы впадать в обиды, отчаянье или споры. 2.12.20 20.32
Претензии к окружающим усложняют жизнь. Мы расточаем своё драгоценное время на то, чего мы изменить не можем. Лучше заняться собой, уделить внимание своей семье, близким людьми, друзьям. Дарить любовь, внимание, улыбки, комплементы, тепло души и сердца своего – это великое благо! Гармония с собой и окружением рождает позитив! Ведь это так прекрасно, жить в любви!!! 1.12.20 12.51
Дружить с собой совсем не просто. Довольным быть, не унывать. Полезным делом заниматься. Лень в жизнь свою не допускать. Усилий требует немало – планировать свой день, минуты и часы беречь. Каждый в нашей жизни миг уникален, невосполним, неповторяем. В любом возрасте не зазорно учиться, развивать способности, укоренять хорошие привычки. В каждом человеке есть талант, ждёт часа – фортуной стать, Творцом по жизни и примером быть.„Если не можешь иметь верного друга, будь сам себе другом» – очень мудро сказал Пифагор. 26.11.20 17.37
Благодарна всем людям, которые встречались и встречаются на моем пути, за их поддержку, душевное тепло, внимание, заботу, которой они делятся, несмотря на свою зайнятость!!! 11.01.21 16.35
На фото-мой рисунок.
В феврале 2018 года я написала. размышляя такие строки:
Так много вокруг нас людей с открытым добрым серцем и душой, заметить главное,поверь. Ведь в любом возрасте, мы чьи то дети. Это поднимет настроение, даст положительный заряд на целый день. Все. Что наметишь, ты достигнешь. Всегда помогут те, что с тобой рядом. Ты только тоже в них поверь. Улыбка на лице, задор, уверенность и вдохновенье. Труд будет в радость. Достойный след оставишь грядущим поколениям!!!
Это стало для меня установкой для поведения и общения с людьми.
Ежедневно вспоминаю и благодарю людей с которыми общалась, обращалась за помощью и поддержкой .
В книге « Мелодия моей души», которая была издана в 2018году благодаря поддержке Ивана Ивановича и Ирины Владиславовны было строки благодарности близким, родным ,друзьям и знакомым.
В 2017-2018 годах, когда пришлось лежать в больнице на лечении в больницах, в знак признательности и благодарности за тепло, внимание и поддержку врачей и медсестер написала строки: « Что может доктор, и выслушать нас и помочь…( опубликован на сайтах клубов поэзии)
В октябре 2019 года написала воспоминания о поддержке и помощи врача-травматолога Марго Ивана Архиповича ( опубликован на сайтах клубов поэзии).
В прошлом году, в продолжение этой темы, написала воспоминания о школьных подругах и рассказы «Встречи не случайны…( опубликоны на сайтах клубов поэзии).
Размышления и мой, личный взгляд на жизненные вопросы:
Суметь и сделать невозможное - предел мечтаний каждого. Организовать все в жизни так как хочется. зависит, в основном от нас. Изжить пороки – лень и слабость. Если любить людей и мир вокруг - заботы бытовые станут мелочны. Как мы богаты все земляне! Нам Солнце светит, голубое небо, леса, поля, моря и реки. Всевышний столько людям благ вручил. Любуйся всем этим,наслаждайся жизнью, дружи, воспитывай детей, и главное трудись. 30.11.20 10.56
Если постигнуть настоящее чувство любви, не будет особо волновать то, что твоя любовь не замечена, проигнорирована или даже отвергнута. Каждая мать, бабушка любит своих детей, внуков, независимо от того, как они к ним относятся. Любить – не требуя ничего взамен, этому нужно учиться, для своего же благополучия! 3.12.20 11.48
Иногда возникают неприятные ощущения во взаимоотношениях, но если попытаться дать этому правильную оценку, не винить собеседника, а разобраться прежде-всего в себе, то появиться возможность увидеть истинное лицо человека с которым общаешься (его реакция будет этому свидетельство). Наблюдая, многому можно научиться, вместо того, чтобы впадать в обиды, отчаянье или споры. 2.12.20 20.32
Претензии к окружающим усложняют жизнь. Мы расточаем своё драгоценное время на то, чего мы изменить не можем. Лучше заняться собой, уделить внимание своей семье, близким людьми, друзьям. Дарить любовь, внимание, улыбки, комплементы, тепло души и сердца своего – это великое благо! Гармония с собой и окружением рождает позитив! Ведь это так прекрасно, жить в любви!!! 1.12.20 12.51
Дружить с собой совсем не просто. Довольным быть, не унывать. Полезным делом заниматься. Лень в жизнь свою не допускать. Усилий требует немало – планировать свой день, минуты и часы беречь. Каждый в нашей жизни миг уникален, невосполним, неповторяем. В любом возрасте не зазорно учиться, развивать способности, укоренять хорошие привычки. В каждом человеке есть талант, ждёт часа – фортуной стать, Творцом по жизни и примером быть.„Если не можешь иметь верного друга, будь сам себе другом» – очень мудро сказал Пифагор. 26.11.20 17.37
Благодарна всем людям, которые встречались и встречаются на моем пути, за их поддержку, душевное тепло, внимание, заботу, которой они делятся, несмотря на свою зайнятость!!! 11.01.21 16.35
На фото-мой рисунок.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
