Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.23
22:07
Крізь версти юності — до зрілості й сивин,
Я йду собі один, як нелюдим,
Долаючи часів питомий плин,
І не ділю нічого і ні з ким.
Коханням ділячись,
його я не дробив,
А щиро поділяв — і вистачало.
Я йду собі один, як нелюдим,
Долаючи часів питомий плин,
І не ділю нічого і ні з ким.
Коханням ділячись,
його я не дробив,
А щиро поділяв — і вистачало.
2026.04.23
21:42
Ти не прийшла...
А я чекав тебе.
Я стільки усього хотів сказати...
Стьмяніло швидко небо голубе
і дощ почав холодний накрапати.
Та я чекав.
Вслухався в голоси,
А я чекав тебе.
Я стільки усього хотів сказати...
Стьмяніло швидко небо голубе
і дощ почав холодний накрапати.
Та я чекав.
Вслухався в голоси,
2026.04.23
21:20
вивчав місцеву фауну і флору
захоплювався краєвидами
хотів
закохувався ще у неповторне
і просльозився декілька разів
о донно анна
потяг порух промах
що вірші незатійливі мої
захоплювався краєвидами
хотів
закохувався ще у неповторне
і просльозився декілька разів
о донно анна
потяг порух промах
що вірші незатійливі мої
2026.04.23
21:13
Волоколамський Йосиф вивів строго
Про царство колись бачення своє:
«Понєже влада царська є від Бога,
То й цар тому богоподібний є».
Тож, що хотів, той цар - те міг робити.
Йому не було суду на землі:
Міг мордувати або просто вбити.
То з легкістю с
Про царство колись бачення своє:
«Понєже влада царська є від Бога,
То й цар тому богоподібний є».
Тож, що хотів, той цар - те міг робити.
Йому не було суду на землі:
Міг мордувати або просто вбити.
То з легкістю с
2026.04.23
19:09
Я й замолоду не відзначавсь красою.
Тож і на старості не скаржусь на літа:
Не так вони погарцювали на моїм обличчі.
А от як бачу тих, з ким і стоять колись не личило,
Туга такою млостю серце огорта,
Немовби хтось знічев’я замахнувсь косою.
Крізь зем
Тож і на старості не скаржусь на літа:
Не так вони погарцювали на моїм обличчі.
А от як бачу тих, з ким і стоять колись не личило,
Туга такою млостю серце огорта,
Немовби хтось знічев’я замахнувсь косою.
Крізь зем
2026.04.23
18:48
Мовчазні твої губи до біса приємні та трохи вологі,
А сьогодні всю ніч виявляються кволі і як неживі.
Подивися, дукач, мов останні години нам очі мозолить.
Подивися, вже моститься вітер бешкетний до крони тополі.
І крізь темінь світанок пускає на не
А сьогодні всю ніч виявляються кволі і як неживі.
Подивися, дукач, мов останні години нам очі мозолить.
Подивися, вже моститься вітер бешкетний до крони тополі.
І крізь темінь світанок пускає на не
2026.04.23
17:39
І
Як за весною прийде літо,
так за війною буде мир.
Який не є орієнтир,
навіщо зайве ворожити,
чи то відкине кінь копита,
чи ноги простягне емір.
Гадай на гущу і на карти,
Як за весною прийде літо,
так за війною буде мир.
Який не є орієнтир,
навіщо зайве ворожити,
чи то відкине кінь копита,
чи ноги простягне емір.
Гадай на гущу і на карти,
2026.04.23
13:00
І поки любов уві всіх почиває
Моя гітаро, плач собі
І поки підлога метіння чекає
Поплач, гітаро, собі
Чом не підкажуть вам спосіб жоден
Свою відкрити любов
Чом інші вами керують знову
Моя гітаро, плач собі
І поки підлога метіння чекає
Поплач, гітаро, собі
Чом не підкажуть вам спосіб жоден
Свою відкрити любов
Чом інші вами керують знову
2026.04.23
12:49
Впадаєш в сон, як у нову затоку
І виринаєш неводом без риб,
Бажаючи поринути углиб
Й довіритись вселенському потоку.
На мілину тривожну і безплідну
Ти напливаєш у старім човні.
І тільки на жаданій глибині
І виринаєш неводом без риб,
Бажаючи поринути углиб
Й довіритись вселенському потоку.
На мілину тривожну і безплідну
Ти напливаєш у старім човні.
І тільки на жаданій глибині
2026.04.23
10:35
Дорогі коліжанки, не тіште мене,
не сушіть мої сльози жагучі.
І любов, і зажура колись промайне,
кане каменем в урвищі кручі.
Я не знаю, коли ті печалі пройдуть —
сильна жінка теж інколи плаче.
На порозі моїм розплескалася ртуть —
не сушіть мої сльози жагучі.
І любов, і зажура колись промайне,
кане каменем в урвищі кручі.
Я не знаю, коли ті печалі пройдуть —
сильна жінка теж інколи плаче.
На порозі моїм розплескалася ртуть —
2026.04.23
09:24
Позивний «Сімба". Надзвичайно вродлива, завжди зі стильною зачіскою… Родом із Челябінська. Загинула за свободу України. Їй було 34 роки.
Оля стала першим контрактником Збройних Сил – іноземкою, яка отримала паспорт громадянки України під час служби в ар
Оля стала першим контрактником Збройних Сил – іноземкою, яка отримала паспорт громадянки України під час служби в ар
2026.04.23
06:18
Через стишену дорогу
Неквапливо вечір брів
І стелив собі під ноги
Довгі тіні яворів.
Він топив у видноколі
Сонця схилене чоло, -
За собою вів із поля
Сірі сутінки в село.
Неквапливо вечір брів
І стелив собі під ноги
Довгі тіні яворів.
Він топив у видноколі
Сонця схилене чоло, -
За собою вів із поля
Сірі сутінки в село.
2026.04.22
21:23
направду побоку хто й що про це помислить
мислителю немає жодних меж
усім подобається відстань адже відстань
як є життя прадивіш не прозвеш
дзвінкий тверезий ранок славнозвісний
о не вантаж його
забутих предків тіні не бентеж
у кілька сотень літ не
мислителю немає жодних меж
усім подобається відстань адже відстань
як є життя прадивіш не прозвеш
дзвінкий тверезий ранок славнозвісний
о не вантаж його
забутих предків тіні не бентеж
у кілька сотень літ не
2026.04.22
17:00
Ей, Банґало Білле
Що там убив, о Банґало Білле
Ей, Банґало Білле
Що там убив, о Банґало Білле
Він полював на тигра, із рушницею й слоном
На всі випадки, поряд матінки заслон
За черепом – американський расовий саксон
Що там убив, о Банґало Білле
Ей, Банґало Білле
Що там убив, о Банґало Білле
Він полював на тигра, із рушницею й слоном
На всі випадки, поряд матінки заслон
За черепом – американський расовий саксон
2026.04.22
16:30
Вже за фіранками минуле —
як бути далі, я не знаю.
Здається, й досі не збагнула,
що більше пролісків немає.
Ділю думки на «до» і «після»,
і посипаю сіллю рану.
На струнах серця, наче пісня,
як бути далі, я не знаю.
Здається, й досі не збагнула,
що більше пролісків немає.
Ділю думки на «до» і «після»,
і посипаю сіллю рану.
На струнах серця, наче пісня,
2026.04.22
15:20
Такі дощі тотальні і вселенські
Охоплюють із флангів, як орда.
Вони відкриють манускрипти древні,
В яких перегорить свята біда.
А на гілках повиснуть одкровення,
Як вищі і непізнані знамення.
Дощі відкриють невідомі суті,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Охоплюють із флангів, як орда.
Вони відкриють манускрипти древні,
В яких перегорить свята біда.
А на гілках повиснуть одкровення,
Як вищі і непізнані знамення.
Дощі відкриють невідомі суті,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.23
2026.03.31
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Как важна поддержка…
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Как важна поддержка…
Как важна поддержка…
В феврале 2018 года я написала. размышляя такие строки:
Так много вокруг нас людей с открытым добрым серцем и душой, заметить главное,поверь. Ведь в любом возрасте, мы чьи то дети. Это поднимет настроение, даст положительный заряд на целый день. Все. Что наметишь, ты достигнешь. Всегда помогут те, что с тобой рядом. Ты только тоже в них поверь. Улыбка на лице, задор, уверенность и вдохновенье. Труд будет в радость. Достойный след оставишь грядущим поколениям!!!
Это стало для меня установкой для поведения и общения с людьми.
Ежедневно вспоминаю и благодарю людей с которыми общалась, обращалась за помощью и поддержкой .
В книге « Мелодия моей души», которая была издана в 2018году благодаря поддержке Ивана Ивановича и Ирины Владиславовны было строки благодарности близким, родным ,друзьям и знакомым.
В 2017-2018 годах, когда пришлось лежать в больнице на лечении в больницах, в знак признательности и благодарности за тепло, внимание и поддержку врачей и медсестер написала строки: « Что может доктор, и выслушать нас и помочь…( опубликован на сайтах клубов поэзии)
В октябре 2019 года написала воспоминания о поддержке и помощи врача-травматолога Марго Ивана Архиповича ( опубликован на сайтах клубов поэзии).
В прошлом году, в продолжение этой темы, написала воспоминания о школьных подругах и рассказы «Встречи не случайны…( опубликоны на сайтах клубов поэзии).
Размышления и мой, личный взгляд на жизненные вопросы:
Суметь и сделать невозможное - предел мечтаний каждого. Организовать все в жизни так как хочется. зависит, в основном от нас. Изжить пороки – лень и слабость. Если любить людей и мир вокруг - заботы бытовые станут мелочны. Как мы богаты все земляне! Нам Солнце светит, голубое небо, леса, поля, моря и реки. Всевышний столько людям благ вручил. Любуйся всем этим,наслаждайся жизнью, дружи, воспитывай детей, и главное трудись. 30.11.20 10.56
Если постигнуть настоящее чувство любви, не будет особо волновать то, что твоя любовь не замечена, проигнорирована или даже отвергнута. Каждая мать, бабушка любит своих детей, внуков, независимо от того, как они к ним относятся. Любить – не требуя ничего взамен, этому нужно учиться, для своего же благополучия! 3.12.20 11.48
Иногда возникают неприятные ощущения во взаимоотношениях, но если попытаться дать этому правильную оценку, не винить собеседника, а разобраться прежде-всего в себе, то появиться возможность увидеть истинное лицо человека с которым общаешься (его реакция будет этому свидетельство). Наблюдая, многому можно научиться, вместо того, чтобы впадать в обиды, отчаянье или споры. 2.12.20 20.32
Претензии к окружающим усложняют жизнь. Мы расточаем своё драгоценное время на то, чего мы изменить не можем. Лучше заняться собой, уделить внимание своей семье, близким людьми, друзьям. Дарить любовь, внимание, улыбки, комплементы, тепло души и сердца своего – это великое благо! Гармония с собой и окружением рождает позитив! Ведь это так прекрасно, жить в любви!!! 1.12.20 12.51
Дружить с собой совсем не просто. Довольным быть, не унывать. Полезным делом заниматься. Лень в жизнь свою не допускать. Усилий требует немало – планировать свой день, минуты и часы беречь. Каждый в нашей жизни миг уникален, невосполним, неповторяем. В любом возрасте не зазорно учиться, развивать способности, укоренять хорошие привычки. В каждом человеке есть талант, ждёт часа – фортуной стать, Творцом по жизни и примером быть.„Если не можешь иметь верного друга, будь сам себе другом» – очень мудро сказал Пифагор. 26.11.20 17.37
Благодарна всем людям, которые встречались и встречаются на моем пути, за их поддержку, душевное тепло, внимание, заботу, которой они делятся, несмотря на свою зайнятость!!! 11.01.21 16.35
На фото-мой рисунок.
В феврале 2018 года я написала. размышляя такие строки:
Так много вокруг нас людей с открытым добрым серцем и душой, заметить главное,поверь. Ведь в любом возрасте, мы чьи то дети. Это поднимет настроение, даст положительный заряд на целый день. Все. Что наметишь, ты достигнешь. Всегда помогут те, что с тобой рядом. Ты только тоже в них поверь. Улыбка на лице, задор, уверенность и вдохновенье. Труд будет в радость. Достойный след оставишь грядущим поколениям!!!
Это стало для меня установкой для поведения и общения с людьми.
Ежедневно вспоминаю и благодарю людей с которыми общалась, обращалась за помощью и поддержкой .
В книге « Мелодия моей души», которая была издана в 2018году благодаря поддержке Ивана Ивановича и Ирины Владиславовны было строки благодарности близким, родным ,друзьям и знакомым.
В 2017-2018 годах, когда пришлось лежать в больнице на лечении в больницах, в знак признательности и благодарности за тепло, внимание и поддержку врачей и медсестер написала строки: « Что может доктор, и выслушать нас и помочь…( опубликован на сайтах клубов поэзии)
В октябре 2019 года написала воспоминания о поддержке и помощи врача-травматолога Марго Ивана Архиповича ( опубликован на сайтах клубов поэзии).
В прошлом году, в продолжение этой темы, написала воспоминания о школьных подругах и рассказы «Встречи не случайны…( опубликоны на сайтах клубов поэзии).
Размышления и мой, личный взгляд на жизненные вопросы:
Суметь и сделать невозможное - предел мечтаний каждого. Организовать все в жизни так как хочется. зависит, в основном от нас. Изжить пороки – лень и слабость. Если любить людей и мир вокруг - заботы бытовые станут мелочны. Как мы богаты все земляне! Нам Солнце светит, голубое небо, леса, поля, моря и реки. Всевышний столько людям благ вручил. Любуйся всем этим,наслаждайся жизнью, дружи, воспитывай детей, и главное трудись. 30.11.20 10.56
Если постигнуть настоящее чувство любви, не будет особо волновать то, что твоя любовь не замечена, проигнорирована или даже отвергнута. Каждая мать, бабушка любит своих детей, внуков, независимо от того, как они к ним относятся. Любить – не требуя ничего взамен, этому нужно учиться, для своего же благополучия! 3.12.20 11.48
Иногда возникают неприятные ощущения во взаимоотношениях, но если попытаться дать этому правильную оценку, не винить собеседника, а разобраться прежде-всего в себе, то появиться возможность увидеть истинное лицо человека с которым общаешься (его реакция будет этому свидетельство). Наблюдая, многому можно научиться, вместо того, чтобы впадать в обиды, отчаянье или споры. 2.12.20 20.32
Претензии к окружающим усложняют жизнь. Мы расточаем своё драгоценное время на то, чего мы изменить не можем. Лучше заняться собой, уделить внимание своей семье, близким людьми, друзьям. Дарить любовь, внимание, улыбки, комплементы, тепло души и сердца своего – это великое благо! Гармония с собой и окружением рождает позитив! Ведь это так прекрасно, жить в любви!!! 1.12.20 12.51
Дружить с собой совсем не просто. Довольным быть, не унывать. Полезным делом заниматься. Лень в жизнь свою не допускать. Усилий требует немало – планировать свой день, минуты и часы беречь. Каждый в нашей жизни миг уникален, невосполним, неповторяем. В любом возрасте не зазорно учиться, развивать способности, укоренять хорошие привычки. В каждом человеке есть талант, ждёт часа – фортуной стать, Творцом по жизни и примером быть.„Если не можешь иметь верного друга, будь сам себе другом» – очень мудро сказал Пифагор. 26.11.20 17.37
Благодарна всем людям, которые встречались и встречаются на моем пути, за их поддержку, душевное тепло, внимание, заботу, которой они делятся, несмотря на свою зайнятость!!! 11.01.21 16.35
На фото-мой рисунок.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
