Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.07
22:03
К-оли туман в ярах, як дим застиг,
В-она приходить босоніж по росах,
І-промені її вплелися в коси.
Т-римає Муза в пальцях вітру сміх.
Н-е кличе, а веде за небосхил.
Е-дем і тиша там такі незвичні,
В-она диктує рими фантастичні,
А кожен біль стає зе
В-она приходить босоніж по росах,
І-промені її вплелися в коси.
Т-римає Муза в пальцях вітру сміх.
Н-е кличе, а веде за небосхил.
Е-дем і тиша там такі незвичні,
В-она диктує рими фантастичні,
А кожен біль стає зе
2026.04.07
20:39
валандався усяко шлявся
та роззирався якомога
хто у вишиванці а хто у шапці
де благодать а де знемога
хто при колясці хто на лавці
а хто повзе через дорогу
щоб голубів іще зібрати
на крихти пиріжка з горохом
та роззирався якомога
хто у вишиванці а хто у шапці
де благодать а де знемога
хто при колясці хто на лавці
а хто повзе через дорогу
щоб голубів іще зібрати
на крихти пиріжка з горохом
2026.04.07
20:06
як апокаліпсис минеться
залізо стане золотим
однак ніде не цінуватись
на цій землі уже ніким
залізо стане золотим
однак ніде не цінуватись
на цій землі уже ніким
2026.04.07
19:48
Із дзеркала витікає смисл,
поступово, повільно, невблаганно.
Із дзеркала тече кров
воєн світу.
Свічадо показує язик
новітнім тенденціям і теоріям,
які порвав на шматки час.
Дзеркало стало відображувати
поступово, повільно, невблаганно.
Із дзеркала тече кров
воєн світу.
Свічадо показує язик
новітнім тенденціям і теоріям,
які порвав на шматки час.
Дзеркало стало відображувати
2026.04.07
18:59
І
Менестрелі є. Вони існують
в цьому світі як мандрівники,
може бути, що не одесную,
та ошую де-не-де кочують
обіруч Господньої руки.
Отже, поки є чим дорожити,
ідемо попутно до кінця
Менестрелі є. Вони існують
в цьому світі як мандрівники,
може бути, що не одесную,
та ошую де-не-де кочують
обіруч Господньої руки.
Отже, поки є чим дорожити,
ідемо попутно до кінця
2026.04.07
18:43
І тільки уява є швидша за світло,
і тільки уяві підкорений простір,
як кориться глина- в теплі розімліла-
рукам гончаря - на майстерскім помості.
Як діва паліє під поглядом любка,
під помахом пензля злітають заграви -
так никнуть парсеки - до нест
і тільки уяві підкорений простір,
як кориться глина- в теплі розімліла-
рукам гончаря - на майстерскім помості.
Як діва паліє під поглядом любка,
під помахом пензля злітають заграви -
так никнуть парсеки - до нест
2026.04.07
18:36
Я хочу знов відчути море за вікном,
Не десь…на вістрі узбережжя Криму,
І просто до води, де сонечко зійшло
Крізь сад черешні преспокійно линуть.
Всміхаючись, сховавши в окулярах блиск
Очей, та йти по теплій плитці вулиць.
За стільки років, що майн
Не десь…на вістрі узбережжя Криму,
І просто до води, де сонечко зійшло
Крізь сад черешні преспокійно линуть.
Всміхаючись, сховавши в окулярах блиск
Очей, та йти по теплій плитці вулиць.
За стільки років, що майн
2026.04.07
11:50
Маленька, немічная ліра,
Неначе блюдце, скалка, що з тобою,
І на ній зіграть печалі світу,
Голосом її кричать од болю.
Непримітний голос, неврочистий,
Ледве чутний, і чужий на попит,
Ну і що! Та був би тільки чистий.
Ну а решта – це не мій вже кло
Неначе блюдце, скалка, що з тобою,
І на ній зіграть печалі світу,
Голосом її кричать од болю.
Непримітний голос, неврочистий,
Ледве чутний, і чужий на попит,
Ну і що! Та був би тільки чистий.
Ну а решта – це не мій вже кло
2026.04.07
08:51
Коротка ніч і довгий день,
І угорі - блакить небесна, -
І море радісних пісень
Переповняє світ чудесний.
І я святкую навесні
Всього народження й зростання, -
І рвуться пута на мені,
Щоб розпочав пересування
І угорі - блакить небесна, -
І море радісних пісень
Переповняє світ чудесний.
І я святкую навесні
Всього народження й зростання, -
І рвуться пута на мені,
Щоб розпочав пересування
2026.04.06
19:03
не перевершити себе
до чого навіть намагатись
це усміхання де-не-де
не зовсім позначає радість
ту радість що усе підносить
і салютує бозна-чим
котрій ніколи не є досить
такий її бентежний чин
до чого навіть намагатись
це усміхання де-не-де
не зовсім позначає радість
ту радість що усе підносить
і салютує бозна-чим
котрій ніколи не є досить
такий її бентежний чин
2026.04.06
18:31
На улиці леви неспішні
Пси у жару, у сказі із піною
Звір, у серці міської кліті
Труп його матері
Гниє в літнім ґрунті
Із міста гайнув
На Південь курс, через кордон
Пси у жару, у сказі із піною
Звір, у серці міської кліті
Труп його матері
Гниє в літнім ґрунті
Із міста гайнув
На Південь курс, через кордон
2026.04.06
18:31
не торкаться долу
сонця не узріть
анічого тільки
біг біг біг
біжім
біжім
дім на пагорбі
сонця не узріть
анічого тільки
біг біг біг
біжім
біжім
дім на пагорбі
2026.04.06
17:06
Коли я повернусь, перший сніг долетить до землі,
А старенький таксист довезе із вокзалу додому.
Я згадаю, як мама казала слова непрості,
Як стрічала мене на порозі в халаті м’якому.
Коли я повернусь, місто буде холодним, чужим.
Наплюю, що ось так п
А старенький таксист довезе із вокзалу додому.
Я згадаю, як мама казала слова непрості,
Як стрічала мене на порозі в халаті м’якому.
Коли я повернусь, місто буде холодним, чужим.
Наплюю, що ось так п
2026.04.06
16:34
Столітній парк розорений, розбитий,
Осквернений вандалами, стоїть
У сотнях невловимих смолоскипах,
Де гасне час, перемагає мить.
Завзяті лиходії й тимчасовці
Спроможні потолочити красу.
Вони взялися погасити сонце
Осквернений вандалами, стоїть
У сотнях невловимих смолоскипах,
Де гасне час, перемагає мить.
Завзяті лиходії й тимчасовці
Спроможні потолочити красу.
Вони взялися погасити сонце
2026.04.06
15:53
Сергій Островой (1911-2005)
У лісі наодинці
жила Зима в хатинці;
вона солила сніжки,
поклавши їх до діжки;
замети нагортала,
У лісі наодинці
жила Зима в хатинці;
вона солила сніжки,
поклавши їх до діжки;
замети нагортала,
2026.04.06
11:35
лютого 2026 року в Україну повернули тисячу тіл (останків) загиблих захисників…
В безсонячний лютневий день
одна за одною машини:
колона траурна іде —
німі холодні домовини…
Нам повернули лиш тіла,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...В безсонячний лютневий день
одна за одною машини:
колона траурна іде —
німі холодні домовини…
Нам повернули лиш тіла,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.03.31
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Как важна поддержка…
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Как важна поддержка…
Как важна поддержка…
В феврале 2018 года я написала. размышляя такие строки:
Так много вокруг нас людей с открытым добрым серцем и душой, заметить главное,поверь. Ведь в любом возрасте, мы чьи то дети. Это поднимет настроение, даст положительный заряд на целый день. Все. Что наметишь, ты достигнешь. Всегда помогут те, что с тобой рядом. Ты только тоже в них поверь. Улыбка на лице, задор, уверенность и вдохновенье. Труд будет в радость. Достойный след оставишь грядущим поколениям!!!
Это стало для меня установкой для поведения и общения с людьми.
Ежедневно вспоминаю и благодарю людей с которыми общалась, обращалась за помощью и поддержкой .
В книге « Мелодия моей души», которая была издана в 2018году благодаря поддержке Ивана Ивановича и Ирины Владиславовны было строки благодарности близким, родным ,друзьям и знакомым.
В 2017-2018 годах, когда пришлось лежать в больнице на лечении в больницах, в знак признательности и благодарности за тепло, внимание и поддержку врачей и медсестер написала строки: « Что может доктор, и выслушать нас и помочь…( опубликован на сайтах клубов поэзии)
В октябре 2019 года написала воспоминания о поддержке и помощи врача-травматолога Марго Ивана Архиповича ( опубликован на сайтах клубов поэзии).
В прошлом году, в продолжение этой темы, написала воспоминания о школьных подругах и рассказы «Встречи не случайны…( опубликоны на сайтах клубов поэзии).
Размышления и мой, личный взгляд на жизненные вопросы:
Суметь и сделать невозможное - предел мечтаний каждого. Организовать все в жизни так как хочется. зависит, в основном от нас. Изжить пороки – лень и слабость. Если любить людей и мир вокруг - заботы бытовые станут мелочны. Как мы богаты все земляне! Нам Солнце светит, голубое небо, леса, поля, моря и реки. Всевышний столько людям благ вручил. Любуйся всем этим,наслаждайся жизнью, дружи, воспитывай детей, и главное трудись. 30.11.20 10.56
Если постигнуть настоящее чувство любви, не будет особо волновать то, что твоя любовь не замечена, проигнорирована или даже отвергнута. Каждая мать, бабушка любит своих детей, внуков, независимо от того, как они к ним относятся. Любить – не требуя ничего взамен, этому нужно учиться, для своего же благополучия! 3.12.20 11.48
Иногда возникают неприятные ощущения во взаимоотношениях, но если попытаться дать этому правильную оценку, не винить собеседника, а разобраться прежде-всего в себе, то появиться возможность увидеть истинное лицо человека с которым общаешься (его реакция будет этому свидетельство). Наблюдая, многому можно научиться, вместо того, чтобы впадать в обиды, отчаянье или споры. 2.12.20 20.32
Претензии к окружающим усложняют жизнь. Мы расточаем своё драгоценное время на то, чего мы изменить не можем. Лучше заняться собой, уделить внимание своей семье, близким людьми, друзьям. Дарить любовь, внимание, улыбки, комплементы, тепло души и сердца своего – это великое благо! Гармония с собой и окружением рождает позитив! Ведь это так прекрасно, жить в любви!!! 1.12.20 12.51
Дружить с собой совсем не просто. Довольным быть, не унывать. Полезным делом заниматься. Лень в жизнь свою не допускать. Усилий требует немало – планировать свой день, минуты и часы беречь. Каждый в нашей жизни миг уникален, невосполним, неповторяем. В любом возрасте не зазорно учиться, развивать способности, укоренять хорошие привычки. В каждом человеке есть талант, ждёт часа – фортуной стать, Творцом по жизни и примером быть.„Если не можешь иметь верного друга, будь сам себе другом» – очень мудро сказал Пифагор. 26.11.20 17.37
Благодарна всем людям, которые встречались и встречаются на моем пути, за их поддержку, душевное тепло, внимание, заботу, которой они делятся, несмотря на свою зайнятость!!! 11.01.21 16.35
На фото-мой рисунок.
В феврале 2018 года я написала. размышляя такие строки:
Так много вокруг нас людей с открытым добрым серцем и душой, заметить главное,поверь. Ведь в любом возрасте, мы чьи то дети. Это поднимет настроение, даст положительный заряд на целый день. Все. Что наметишь, ты достигнешь. Всегда помогут те, что с тобой рядом. Ты только тоже в них поверь. Улыбка на лице, задор, уверенность и вдохновенье. Труд будет в радость. Достойный след оставишь грядущим поколениям!!!
Это стало для меня установкой для поведения и общения с людьми.
Ежедневно вспоминаю и благодарю людей с которыми общалась, обращалась за помощью и поддержкой .
В книге « Мелодия моей души», которая была издана в 2018году благодаря поддержке Ивана Ивановича и Ирины Владиславовны было строки благодарности близким, родным ,друзьям и знакомым.
В 2017-2018 годах, когда пришлось лежать в больнице на лечении в больницах, в знак признательности и благодарности за тепло, внимание и поддержку врачей и медсестер написала строки: « Что может доктор, и выслушать нас и помочь…( опубликован на сайтах клубов поэзии)
В октябре 2019 года написала воспоминания о поддержке и помощи врача-травматолога Марго Ивана Архиповича ( опубликован на сайтах клубов поэзии).
В прошлом году, в продолжение этой темы, написала воспоминания о школьных подругах и рассказы «Встречи не случайны…( опубликоны на сайтах клубов поэзии).
Размышления и мой, личный взгляд на жизненные вопросы:
Суметь и сделать невозможное - предел мечтаний каждого. Организовать все в жизни так как хочется. зависит, в основном от нас. Изжить пороки – лень и слабость. Если любить людей и мир вокруг - заботы бытовые станут мелочны. Как мы богаты все земляне! Нам Солнце светит, голубое небо, леса, поля, моря и реки. Всевышний столько людям благ вручил. Любуйся всем этим,наслаждайся жизнью, дружи, воспитывай детей, и главное трудись. 30.11.20 10.56
Если постигнуть настоящее чувство любви, не будет особо волновать то, что твоя любовь не замечена, проигнорирована или даже отвергнута. Каждая мать, бабушка любит своих детей, внуков, независимо от того, как они к ним относятся. Любить – не требуя ничего взамен, этому нужно учиться, для своего же благополучия! 3.12.20 11.48
Иногда возникают неприятные ощущения во взаимоотношениях, но если попытаться дать этому правильную оценку, не винить собеседника, а разобраться прежде-всего в себе, то появиться возможность увидеть истинное лицо человека с которым общаешься (его реакция будет этому свидетельство). Наблюдая, многому можно научиться, вместо того, чтобы впадать в обиды, отчаянье или споры. 2.12.20 20.32
Претензии к окружающим усложняют жизнь. Мы расточаем своё драгоценное время на то, чего мы изменить не можем. Лучше заняться собой, уделить внимание своей семье, близким людьми, друзьям. Дарить любовь, внимание, улыбки, комплементы, тепло души и сердца своего – это великое благо! Гармония с собой и окружением рождает позитив! Ведь это так прекрасно, жить в любви!!! 1.12.20 12.51
Дружить с собой совсем не просто. Довольным быть, не унывать. Полезным делом заниматься. Лень в жизнь свою не допускать. Усилий требует немало – планировать свой день, минуты и часы беречь. Каждый в нашей жизни миг уникален, невосполним, неповторяем. В любом возрасте не зазорно учиться, развивать способности, укоренять хорошие привычки. В каждом человеке есть талант, ждёт часа – фортуной стать, Творцом по жизни и примером быть.„Если не можешь иметь верного друга, будь сам себе другом» – очень мудро сказал Пифагор. 26.11.20 17.37
Благодарна всем людям, которые встречались и встречаются на моем пути, за их поддержку, душевное тепло, внимание, заботу, которой они делятся, несмотря на свою зайнятость!!! 11.01.21 16.35
На фото-мой рисунок.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
