Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.28
00:31
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.
Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.
Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну
2026.04.27
22:02
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні
2026.04.27
21:12
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.
За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.
За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.
2026.04.27
19:44
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»
Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»
Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно
2026.04.27
16:08
Кораблі нашого жеребу
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги
колись молодої води.
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги
колись молодої води.
2026.04.27
11:45
Час іде скрадливо і неспішно
Хижим звіром, птахом, павуком,
Протікаючи у вічні вірші
І б'ючись об скелі літаком.
Його плин прискорюється звучно,
Не спитавши дозволу у нас.
Тигром невситимим стрімко, рвучко
Хижим звіром, птахом, павуком,
Протікаючи у вічні вірші
І б'ючись об скелі літаком.
Його плин прискорюється звучно,
Не спитавши дозволу у нас.
Тигром невситимим стрімко, рвучко
2026.04.27
10:59
Хто постіль розстеляє?
Хміль чи боги?
Вівчар блаженний ?
Мармуру жарина?
Бажання, сенс,
Питоме животіння,
Маяк в молитві
Хміль чи боги?
Вівчар блаженний ?
Мармуру жарина?
Бажання, сенс,
Питоме животіння,
Маяк в молитві
2026.04.27
10:34
Знайди розраду, де її нема в помині.
В минуле стежка лопухами заросла.
На роздоріжжі рип'яхи і конюшина,
А на бруківці - кропива і ковила.
Ковтають сиві небеса хмарини спілі,
Немов колись зефір місцеві дітлахи.
Покинутих приміщень сходи задубілі
В минуле стежка лопухами заросла.
На роздоріжжі рип'яхи і конюшина,
А на бруківці - кропива і ковила.
Ковтають сиві небеса хмарини спілі,
Немов колись зефір місцеві дітлахи.
Покинутих приміщень сходи задубілі
2026.04.27
06:34
гуляти із батьками в парк роззиратися на каруселі на інших людей із дітьми скриньки із морозивом а ще там сухий лід · оркестр із репродукторів виконує щось життєстверджувальне чим не едем але морозива ніколи не досить · роззиратися на газетний автомат 60х
2026.04.27
05:51
Там немає ні вікон, ні стін,
Ні упертої в небо покрівлі, -
Тільки плач господині, як дзвін,
Б'ється навкруг руїни будівлі.
Там немає нічого уже,
Крім побитої цегли і тиньки,
Які сумно щодня стереже
Від біди збожеволіла жінка...
Ні упертої в небо покрівлі, -
Тільки плач господині, як дзвін,
Б'ється навкруг руїни будівлі.
Там немає нічого уже,
Крім побитої цегли і тиньки,
Які сумно щодня стереже
Від біди збожеволіла жінка...
2026.04.26
23:37
На свято життя абонемент не купиш.
Старечий маразм правителів успішно пережив часи СРСР і досі в світовому тренді.
Кремлівський медвежатник міняє пуйло на бухло.
Заполоханий диктатор міняє клаустрофобію на бункерофілію.
Хто панічно боїться ни
2026.04.26
20:41
І
Повільно не вмирає Україна
і поки ще воює, то жива,
та марно не міняємо слова
позиченого у поляків гімну,
аби не в’яла слава бойова.
Коли усе покладено на карту,
цей засіб оправдовує мету.
Повільно не вмирає Україна
і поки ще воює, то жива,
та марно не міняємо слова
позиченого у поляків гімну,
аби не в’яла слава бойова.
Коли усе покладено на карту,
цей засіб оправдовує мету.
2026.04.26
17:26
хотів би обійняти друзів
яких все менше рік у рік
щось відкладав усе не встиг
сказати
наче би не мусив
повіщо врочити
загин загуба згин
усякий в космосі своїм
яких все менше рік у рік
щось відкладав усе не встиг
сказати
наче би не мусив
повіщо врочити
загин загуба згин
усякий в космосі своїм
2026.04.26
17:11
Коли на нас напали москалі,
То багатьом то дивним видавалось.
Вони ж своїми, начебто здавались,
Мов рідні діти одної землі.
Звідкіль у них жорстокість та взялась?
Тож на монголів, іго їх звертали,
Мовляв, від них їх предки нахапали.
Вони ж слов‘яни
То багатьом то дивним видавалось.
Вони ж своїми, начебто здавались,
Мов рідні діти одної землі.
Звідкіль у них жорстокість та взялась?
Тож на монголів, іго їх звертали,
Мовляв, від них їх предки нахапали.
Вони ж слов‘яни
2026.04.26
17:08
ти знову бігаєш по колу
і бачиш спалах у вікні
який збігає по стіні
в кімнату тиху , захололу
де вже шукає валідолу
рука для серця у борні,
щоб стати враз котигорошком -
і бачиш спалах у вікні
який збігає по стіні
в кімнату тиху , захололу
де вже шукає валідолу
рука для серця у борні,
щоб стати враз котигорошком -
2026.04.26
13:52
Коли впаду осіннім листям
У суєту, у сонми снів,
Коли нудьга моторним лисом
Увірветься у магму днів,
Коли проб'є жорстоким списом
Прозріння серце у вогні,
Тоді прийди у ці простори
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...У суєту, у сонми снів,
Коли нудьга моторним лисом
Увірветься у магму днів,
Коли проб'є жорстоким списом
Прозріння серце у вогні,
Тоді прийди у ці простори
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.23
2026.03.31
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Как важна поддержка…
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Как важна поддержка…
Как важна поддержка…
В феврале 2018 года я написала. размышляя такие строки:
Так много вокруг нас людей с открытым добрым серцем и душой, заметить главное,поверь. Ведь в любом возрасте, мы чьи то дети. Это поднимет настроение, даст положительный заряд на целый день. Все. Что наметишь, ты достигнешь. Всегда помогут те, что с тобой рядом. Ты только тоже в них поверь. Улыбка на лице, задор, уверенность и вдохновенье. Труд будет в радость. Достойный след оставишь грядущим поколениям!!!
Это стало для меня установкой для поведения и общения с людьми.
Ежедневно вспоминаю и благодарю людей с которыми общалась, обращалась за помощью и поддержкой .
В книге « Мелодия моей души», которая была издана в 2018году благодаря поддержке Ивана Ивановича и Ирины Владиславовны было строки благодарности близким, родным ,друзьям и знакомым.
В 2017-2018 годах, когда пришлось лежать в больнице на лечении в больницах, в знак признательности и благодарности за тепло, внимание и поддержку врачей и медсестер написала строки: « Что может доктор, и выслушать нас и помочь…( опубликован на сайтах клубов поэзии)
В октябре 2019 года написала воспоминания о поддержке и помощи врача-травматолога Марго Ивана Архиповича ( опубликован на сайтах клубов поэзии).
В прошлом году, в продолжение этой темы, написала воспоминания о школьных подругах и рассказы «Встречи не случайны…( опубликоны на сайтах клубов поэзии).
Размышления и мой, личный взгляд на жизненные вопросы:
Суметь и сделать невозможное - предел мечтаний каждого. Организовать все в жизни так как хочется. зависит, в основном от нас. Изжить пороки – лень и слабость. Если любить людей и мир вокруг - заботы бытовые станут мелочны. Как мы богаты все земляне! Нам Солнце светит, голубое небо, леса, поля, моря и реки. Всевышний столько людям благ вручил. Любуйся всем этим,наслаждайся жизнью, дружи, воспитывай детей, и главное трудись. 30.11.20 10.56
Если постигнуть настоящее чувство любви, не будет особо волновать то, что твоя любовь не замечена, проигнорирована или даже отвергнута. Каждая мать, бабушка любит своих детей, внуков, независимо от того, как они к ним относятся. Любить – не требуя ничего взамен, этому нужно учиться, для своего же благополучия! 3.12.20 11.48
Иногда возникают неприятные ощущения во взаимоотношениях, но если попытаться дать этому правильную оценку, не винить собеседника, а разобраться прежде-всего в себе, то появиться возможность увидеть истинное лицо человека с которым общаешься (его реакция будет этому свидетельство). Наблюдая, многому можно научиться, вместо того, чтобы впадать в обиды, отчаянье или споры. 2.12.20 20.32
Претензии к окружающим усложняют жизнь. Мы расточаем своё драгоценное время на то, чего мы изменить не можем. Лучше заняться собой, уделить внимание своей семье, близким людьми, друзьям. Дарить любовь, внимание, улыбки, комплементы, тепло души и сердца своего – это великое благо! Гармония с собой и окружением рождает позитив! Ведь это так прекрасно, жить в любви!!! 1.12.20 12.51
Дружить с собой совсем не просто. Довольным быть, не унывать. Полезным делом заниматься. Лень в жизнь свою не допускать. Усилий требует немало – планировать свой день, минуты и часы беречь. Каждый в нашей жизни миг уникален, невосполним, неповторяем. В любом возрасте не зазорно учиться, развивать способности, укоренять хорошие привычки. В каждом человеке есть талант, ждёт часа – фортуной стать, Творцом по жизни и примером быть.„Если не можешь иметь верного друга, будь сам себе другом» – очень мудро сказал Пифагор. 26.11.20 17.37
Благодарна всем людям, которые встречались и встречаются на моем пути, за их поддержку, душевное тепло, внимание, заботу, которой они делятся, несмотря на свою зайнятость!!! 11.01.21 16.35
На фото-мой рисунок.
В феврале 2018 года я написала. размышляя такие строки:
Так много вокруг нас людей с открытым добрым серцем и душой, заметить главное,поверь. Ведь в любом возрасте, мы чьи то дети. Это поднимет настроение, даст положительный заряд на целый день. Все. Что наметишь, ты достигнешь. Всегда помогут те, что с тобой рядом. Ты только тоже в них поверь. Улыбка на лице, задор, уверенность и вдохновенье. Труд будет в радость. Достойный след оставишь грядущим поколениям!!!
Это стало для меня установкой для поведения и общения с людьми.
Ежедневно вспоминаю и благодарю людей с которыми общалась, обращалась за помощью и поддержкой .
В книге « Мелодия моей души», которая была издана в 2018году благодаря поддержке Ивана Ивановича и Ирины Владиславовны было строки благодарности близким, родным ,друзьям и знакомым.
В 2017-2018 годах, когда пришлось лежать в больнице на лечении в больницах, в знак признательности и благодарности за тепло, внимание и поддержку врачей и медсестер написала строки: « Что может доктор, и выслушать нас и помочь…( опубликован на сайтах клубов поэзии)
В октябре 2019 года написала воспоминания о поддержке и помощи врача-травматолога Марго Ивана Архиповича ( опубликован на сайтах клубов поэзии).
В прошлом году, в продолжение этой темы, написала воспоминания о школьных подругах и рассказы «Встречи не случайны…( опубликоны на сайтах клубов поэзии).
Размышления и мой, личный взгляд на жизненные вопросы:
Суметь и сделать невозможное - предел мечтаний каждого. Организовать все в жизни так как хочется. зависит, в основном от нас. Изжить пороки – лень и слабость. Если любить людей и мир вокруг - заботы бытовые станут мелочны. Как мы богаты все земляне! Нам Солнце светит, голубое небо, леса, поля, моря и реки. Всевышний столько людям благ вручил. Любуйся всем этим,наслаждайся жизнью, дружи, воспитывай детей, и главное трудись. 30.11.20 10.56
Если постигнуть настоящее чувство любви, не будет особо волновать то, что твоя любовь не замечена, проигнорирована или даже отвергнута. Каждая мать, бабушка любит своих детей, внуков, независимо от того, как они к ним относятся. Любить – не требуя ничего взамен, этому нужно учиться, для своего же благополучия! 3.12.20 11.48
Иногда возникают неприятные ощущения во взаимоотношениях, но если попытаться дать этому правильную оценку, не винить собеседника, а разобраться прежде-всего в себе, то появиться возможность увидеть истинное лицо человека с которым общаешься (его реакция будет этому свидетельство). Наблюдая, многому можно научиться, вместо того, чтобы впадать в обиды, отчаянье или споры. 2.12.20 20.32
Претензии к окружающим усложняют жизнь. Мы расточаем своё драгоценное время на то, чего мы изменить не можем. Лучше заняться собой, уделить внимание своей семье, близким людьми, друзьям. Дарить любовь, внимание, улыбки, комплементы, тепло души и сердца своего – это великое благо! Гармония с собой и окружением рождает позитив! Ведь это так прекрасно, жить в любви!!! 1.12.20 12.51
Дружить с собой совсем не просто. Довольным быть, не унывать. Полезным делом заниматься. Лень в жизнь свою не допускать. Усилий требует немало – планировать свой день, минуты и часы беречь. Каждый в нашей жизни миг уникален, невосполним, неповторяем. В любом возрасте не зазорно учиться, развивать способности, укоренять хорошие привычки. В каждом человеке есть талант, ждёт часа – фортуной стать, Творцом по жизни и примером быть.„Если не можешь иметь верного друга, будь сам себе другом» – очень мудро сказал Пифагор. 26.11.20 17.37
Благодарна всем людям, которые встречались и встречаются на моем пути, за их поддержку, душевное тепло, внимание, заботу, которой они делятся, несмотря на свою зайнятость!!! 11.01.21 16.35
На фото-мой рисунок.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
