ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.02.06 10:58
Розвал душі і тіла неодмінно
Настане, ніби вибух нищівний.
Зненацька прийде, як неждана міна
Чи як лайдак скорботний і сумний.

Розвал - це наслідок усіх ударів,
Всіх потрясінь, депресій і гризот,
Немов стискання судей і удавів,

Артур Курдіновський
2026.02.05 22:14
Зрікаюся тебе, моя наївна мріє!
Я припиняю це чекання назавжди.
Уявним променем зігрівся в холоди -
І досить. Лютий снігом падає на вії.

Хтось оголошує протести веремії,
Зникає марево у плескоті води.
Немає жодного шляху мені туди -

Микола Дудар
2026.02.05 21:57
Сімнадцять замало?… Чекайте за тридцять.
Це вам не жарти коли звучить мінус…
Добавочка хитра… вам арктика сниться?
Значить вдихнули і ви кокаїну…

Морози із січня всі виповзли в лютий.
Мінус розмножить їх, не сумнівайтесь.
Щоб не робили ви — тепло

Євген Федчук
2026.02.05 21:10
Прибіг Петрик до бабусі, видно, повний вражень:
- А ми з хлопцями сьогодні до річки ходили.
Хлопці з дому вудки взяли та рибу ловили.
А я…А я черепаху, навіть бачив справжню.
Повзла собі по березі до річки неспішно.
Вся така якась химерна в панцирі с

Віктор Кучерук
2026.02.05 17:23
Буде радо вітати
Й сумувати рідня,
Що замало для свята
Їй зимового дня.
Що немає утоми
Від застільних промов
У гостинному домі,
Де панують любов

Борис Костиря
2026.02.05 11:19
Ця миттєва краса тюльпанів
Поминальна, як метеор,
Як примхлива і ніжна панна
Від землі, а не від Діор.

Як же часто краса миттєва,
Швидкоплинна і нетривка,
Ніби первісна епістема,

Іван Потьомкін
2026.02.05 11:09
Погано вчили ви історію, панове,
Заплутавшись в ботфортах у Петра,
Назвавши його «подвиги» великими,
Учадівши од них .Близорукі й безликі,
Так і не спромоглись гортати сторінки,
Де був, він, мов, мишенятко, тихий
І до нестями понужений і ниций.

Олександр Буй
2026.02.04 23:53
Яскраве сонце посеред зими –
Твоя краса, жадана і холодна.
Не тане під гарячими слізьми
Душі твоєї крижана безодня.

Застигли в ній обидва полюси,
І хто б не намагався їх зігріти –
Усе дарма. Зі свіжої роси

Олена Побийголод
2026.02.04 19:03
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:

• Коментатор Микола Миколайович Озеров
• Тренер збірної СРСР Віктор Васильович Тихонов
• Нападник збірної СРСР Борис Михайлов
• Захисник збірної СРСР Валерій Васильєв

Ігор Шоха
2026.02.04 18:27
Погрязло у болоті нице лоббі:
епштейни, білли, трампи... отже, всі
помішані на сексі, як на хобі,
помазаники, вдарені по лобі,
без аятол і маоїста сі,
що поки-що зациклені на бомбі.

ІІ

Артур Сіренко
2026.02.04 18:09
Бородатий мен (у міру сентиментальний)
З думками про острів, схожий на вікінга
Їде в темно-жовтому зледенілому автобусі,
Що має чотири чорні гумові колеса,
Їде по крижаній дорозі міста пафосу
Назустріч блідому Сонцю
(Бо зима – біла краля).
Борода

Борис Костиря
2026.02.04 11:28
Ах, це літо таке передчасне,
Що звалилось на голову нам,
Невтоленне, гаряче, прекрасне,
Нагорода за вічний бедлам.

Передчасні ця спека неждана
І це сонце пекуче, жорстке.
Передчасні, як перше кохання,

Микола Дудар
2026.02.03 19:19
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.

Іван Потьомкін
2026.02.03 19:03
Немає поки що незамінимих на той світ,
Та все ж Всевишнього благаю:
Щоб зберігати справедливість на Землі,
Тільки злочинців слід по-справжньому карати:
Брать поза чергою на той світ, а не саджать за грати.
Зрештою як і тих, хто не знає, що робить,

Артур Курдіновський
2026.02.03 16:59
Наснилася осінь посеред зими
І наш стадіон, той, що родом з дитинства.
Кружляє пожовкле і втомлене листя...
Далеко від мене скорботні шторми.

Ворота відчинені. Треба зайти,
Бо як же давно не було туди входу!
Повільно заходжу. Вдихаю свободу,

Ірина Білінська
2026.02.03 13:48
Сполохані ліси
вслухаються у тишу,
а безгомінь не та —
не ніжна,
як колись…
День під пахвою сну
журу свою колише,
а ніч поміж сирен
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Швець (1953) / Проза

 Горлиці на горІхові...
Горлицы на. орехе..
Уже много лет назад к нам во двор прилетели горлицы, поселились на орехе. Какие это умные птицы, как они реагируют на настроение хозяев, отношения в семье. Наша овчарка их даже не трогает, видимо понимает, что это наши друзья. Не раз они строили на орехе гнездо и выводили птенцов.
Мне очень нравится за ними наблюдать, фотографировать, они как барометр наших мыслей…Если появляется на душе тревога, раздражение и не в состоянии сам себя успокоить – сразу они вылетают со двора. Когда их нет, я понимаю, что у нас что-то не так и срочно следует менять настроение, отношение в семье.
Как радуюсь, когда они снова возвращаются, ходят по двору, воркуют – значит наступила гармония в наших душах и вокруг нас.
В один год к нам на орех возле дома прилетела белая горлица, которой я раньше в наших местах не встречала, мне удалось ее тоже сфотографировать, нужно только найти это фото.
Решили пополнить свои знания о горлицах. 28.06.19 6.40




Горлиці на горІхові...
Вже багато років назад до нас на подвір’я завітали горлиці, поселились на горіхові. Які це розумні птахи, як вони реагують на настрій господарів,відношення в сім’ї . Наша вівчарка їх навідь не чіпає, мабуть розуміє, що це наші друзі.Не один раз вони будували на горіхові гніздо і виводили пташенят.
Мені дуже подобається за ними спостерігати, фотографувати, вони як барометр наших думок...якщо з’явилась на душі тривога, роздратування і не в змозі сам себе заспокоїти – одразу вони вилітають з подвір’я. Коли їх немає, я розумію,що у нас щось негаразд і терміново слід змінювати настрій , відношення в сім’ї.
Як радію, коли вони знову повертаються, ходять по подвір’ю, воркують– значить наступила гармонія в наших душах і навколо нас ...
В один рік до нас на горіх біля будинку прилетіла білосніжна горлиця, якої я раніше в наших місцях не зустрічала, мені вдалося її теж сфотаграфувати, треба лише відшукати це фото.
Вирішили поповнити свої знання про горлиць.
28.06.19 6.40



Божа птиця
Домашніх голубів любили і масово розводили ще в Стародавньому Єгипті. Звідти вони потрапили в Грецію, далі - в Рим і пішли розселятися по всьому світу. Разом з ними подорожували і різні повір'я та легенди. З найдавніших часів цим птахам дозволяли гніздитися в храмах. Причому самих різних релігій. Голуби вільно себе почували в Єрусалимському храмі, християнські церкви, мусульманських мечетях. У ставленні до них закоренілі противники виявлялися разюче одностайними. Втім, почалося це ще у язичників. У дуже багатьох народів голуби були присвячені вищим божествам, що визначало і ставлення до них людей. Голуб був священною твариною богині Іштар.
У Сирії не можна було ловити голубів, особливо білих. За це очікувала сувора кара. Голуб служив символом царства в Ассирії і Вавилоні. Якщо римські легіони несли на знаках орлів, то в Вавилоні на прапорах були зображені голуби. Супроводжували ці птахи і всіляких віщунів і оракулів.
У Вавилоні слова «голуб» і «народжуватися» звучали схоже, цих птахів пов'язували з народженням. На Близькому Сході взагалі вважалося, що голуби - це душі людей. Звідси бере початок християнська символіка.
Голубів нерідко зображають на кладовищах, з античних часів вважалося, що душа виходить з людини у вигляді голуба. У католицькій церкві голуб - символ душі. У багатьох легендах у вигляді голубів відлітали душі праведників.
Голуб, також як ластівка, жайворонок, соловей, клест і дрізд, у слов'ян відносяться до чистих птахам. Голуб зветься також святий і божим птахом. Християнство визнає Бога-Духа у вигляді голубки. У вигляді голуба Святий Дух зійшов з небес під час хрещення Ісуса.
Тому голуб – улюблений Богом птах. У католиків голуб - символ чистоти, невинності, покірності, ласки, любові, зосередженості і розважливості. Християни вважають, що голуб втілює собою плач, зітхання, і потім, після відродження Христа, радість Марії Магдалини.
У християнстві голуб взагалі уособлює світ, любов, невинність. Його два крила означають любов до Бога і до людей, шия і біле оперіння - чистоту і невинність. Два голуба символізують подружню любов і вірність. Голуб - символ Святого Духа.
Це було офіційно прийнято батьками церкви на соборі в Константинополі в 536 р За однією з легенд, до кардинала, обраного Папою, прилетіли до церкви два голуба і сіли на його плечі. З тих пір Пап нерідко зображають з двома голубами на плечах.
Голуб часто зображується на християнських пам'ятках як уособлення Святого Духа, тому в Італії, Німеччині, Голландії та Росії вважалося, що вживати голуба - гріх (Гусєв, 1996).
Часто фігурують ці птахи і в переказах про християнських святих. У багатьох місцях можна почути легенди, що голуби вказували місця для будівництва церков (Gattiker, Gattiker, 1989).
В Азербайджані і Туреччині святим птахом вважають горлицю, тому що вона допомогла Магомету врятуватися від погоні. Поклоняються горлиці на Яві, Суматрі, в Малайзії. Шанують горлицю і голуба також в Туркменії.
Згідно з легендою, голуб отримав від Аллаха дар людської мови і, дізнавшись про майбутній голод, полетів попередити про це людей, за що Аллах забрав у нього язик. Мусульмани вважають його святим птахом, тому що він носив Магомету в дзьобі воду для миття.
У болгарській пісні голубиний образ мають ангели. Про смерть голуба кажуть, що він «втратив життя». Голуби приносять щастя дому, в якому водяться; в такий будинок не вдарить блискавка, він не згорить і не спорожніє.
Зовнішність голуба не може приймати нечиста сила - чорт або відьма. Відомий християнський звичай випускати голуба під час водосвяття на річці.
До недоброї людині і голуб не летить, - кажуть на Русі. І ще: голуб - єдина істота, вид якого не наважується приймати рис.
У слов'ян голуб є символом любові. Українці кажуть про закоханих, що вони «кохаються як пара голубiв». Родинна прихильність також відбивається епітетом «голубина».
Любов голуба до голубці і їх загальна ніжність до дітей визнані багатьма народами. Українці вважають, що у голуба і людини «один дух». Якщо лебідь- естетичний ідеал, то голуб - ідеал етичний.
Сизий колір голубів - образ приємності. Воркування голубів - смуток. Будучи символом любові, голуб пророкує дівчатам любов і залишає ту, яка вже познайомилася з любов'ю.
Вважають, що якщо голуби і ластівки літають біля будинку, де відбувається весілля, то це віщує щастя в шлюбі. Голуб часто виступає як втілення душі.
За деякими міфами голуби брали участь у створенні світу. В українських колядках розповідається про те, як на світове дерево серед безмежного океану сіли два або три голуби, потім спустилися на дно моря, набрали піску і камінчиків, з яких і створили світ (Коробка, 1909-1910).
Крик дикого голуба пов'язують з початком сівби (Гура, 1997). У зирян голуби, які оселилися на будинку, - до добра. У кого плодяться домашні голуби, вважають українці, у того не буде пожежі. У Тульській губернії, щоб добре плодилась худоба, її підбирали по масті голубів, які водяться у дворі. Алтайці вважають злочином вбивати ластівок або голубів. Голубів грішно бити тому, що вони п'ють воду як коні.
Легендарній Семирамиді (дочці вавилонської богині) ще в її дитячі роки їжу в пустелю приносили священні голуби. Семіраміда стала царицею, в її правління були споруджені знамениті «висячі сади» - одне з семи чудес світу. Після смерті вона перетворилася на голубку (Федосеенко, 1998).
В «Одіссеї» голуби приносять Зевсу амброзію. За однією буддійської легендою, цар віддав себе в жертву яструбу, щоб врятувати свого улюбленого голуба (Гусєв, 1996). Вважається, що голуб є птахом богині любові і богині врожаїв і вказував шлях аргонавтам.
Ще в Давньому Єгипті голубів стали використовувати як поштових птахів. Не дивно, що голуб став вісником, символом пошти. Нерідко голуби виручали людей, швидко доставивши важливі повідомлення. Зберігся переказ, що в голландські міста Гарлем і Лейден, обложених іспанцями, голуби принесли звістку про наближення армії принца Оранського.
Вдячні жителі Лейдена годували потім цих голубів до самої смерті, а згодом забальзамовані птиці були поміщені в ратуші. У XIX столітті в ряді країн Європи були створені навіть спеціальні служби поштових голубів в армії. Голубина пошта відігравала певну роль аж до I світової війни, коли її поступово витіснив радіозв'язок. Цікаво, що у Франції один з поштових голубів був навіть нагороджений орденом. Під час битви у Вердена він хоробро доставляв повідомлення, незважаючи на жорстокий обстріл. Птаху одягли орден у вигляді кільця на лапку і прожив він «на пенсії» до 1924 р (Gattiker, Gattiker, 1989).
Шанували цих птахів і моряки, оскільки голуб допоміг Ною дізнатися, сходить вода під час всесвітнього потопу. За давньогрецькою легендою, голуби врятували від потопу Девкаліона з його дружиною.
Голуб став символом миру. Це незважаючи на те, що, згідно з переказами, київської княгині Ольги голуби допомогли підпалити столицю її ворогів Іскоростень, Олександру Македонському - дерев'яний палац на високій скелі. Варяг Гаральд за допомогою голубів підкорив місто в Сицилії, міфічні датські королі Гаудінг і Фрідлейф - скандинавські міста. У чеських хроніках XV-XVI століть розповідається, що за допомогою голубів татари взяли Київ (Зборівський, 1992).
Голуби приносять щастя, радість, удачу. У Неаполі за допомогою дресированих голубів навіть намагаються вгадувати щасливі номери лотерейних квитків. У Сілезії є повір'я, що якщо на вікно до жінки прилетить білий голуб, значить вона отримає подарунок (Gattiker, Gattiker, 1989).
За естонською легендою, голуб був раніше благочестивою дівчиною. Одного разу вона заблукала в лісі, і ангел дав їй пір'я, щоб вона могла повернутися додому. У Румунії є легенда, що горлиця раніше була дівчиною, яка дуже залицялась з усіма хлопцями. Бог за це перетворив її на птаха. Тепер вона зберігає вірність своєму чоловікові до самої смерті.
Інша румунська легенда розповідає, що в голубів Бог перетворив близнюків, яких хотіла вбити зла мачуха (Gattiker, Gattiker, 1989).
У багатьох європейських народів вісником щастя і удачі вважається горлиця. У Богемії вважалося, що вбити горлицю - назавжди втратити удачу. У Швабії вірили, що в місце, де вона гніздиться, ніколи не вдарить блискавка. На Корсиці горлиця взагалі є символом великої любові. Ніжний ласкавий поцілунок французи називають «поцілунком горлиці» (Gattiker, Gattiker, 1989).
Переклала на українську мову 28.06.19 11.26





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2021-11-19 17:43:14
Переглядів сторінки твору 356
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.973 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ЩОДЕННИК
Автор востаннє на сайті 2025.10.09 17:01
Автор у цю хвилину відсутній