ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.04.20 06:52
Війна не розуму, а дронів,
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.

Віктор Кучерук
2024.04.20 05:27
Хмарки струмують понад дахом,
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:

Володимир Бойко
2024.04.19 22:47
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.

Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26

Світлана Луценко
2023.07.27

Гельґа Простотакі
2023.07.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Швець (1953) / Проза

 Горлиці на горІхові...
Горлицы на. орехе..
Уже много лет назад к нам во двор прилетели горлицы, поселились на орехе. Какие это умные птицы, как они реагируют на настроение хозяев, отношения в семье. Наша овчарка их даже не трогает, видимо понимает, что это наши друзья. Не раз они строили на орехе гнездо и выводили птенцов.
Мне очень нравится за ними наблюдать, фотографировать, они как барометр наших мыслей…Если появляется на душе тревога, раздражение и не в состоянии сам себя успокоить – сразу они вылетают со двора. Когда их нет, я понимаю, что у нас что-то не так и срочно следует менять настроение, отношение в семье.
Как радуюсь, когда они снова возвращаются, ходят по двору, воркуют – значит наступила гармония в наших душах и вокруг нас.
В один год к нам на орех возле дома прилетела белая горлица, которой я раньше в наших местах не встречала, мне удалось ее тоже сфотографировать, нужно только найти это фото.
Решили пополнить свои знания о горлицах. 28.06.19 6.40




Горлиці на горІхові...
Вже багато років назад до нас на подвір’я завітали горлиці, поселились на горіхові. Які це розумні птахи, як вони реагують на настрій господарів,відношення в сім’ї . Наша вівчарка їх навідь не чіпає, мабуть розуміє, що це наші друзі.Не один раз вони будували на горіхові гніздо і виводили пташенят.
Мені дуже подобається за ними спостерігати, фотографувати, вони як барометр наших думок...якщо з’явилась на душі тривога, роздратування і не в змозі сам себе заспокоїти – одразу вони вилітають з подвір’я. Коли їх немає, я розумію,що у нас щось негаразд і терміново слід змінювати настрій , відношення в сім’ї.
Як радію, коли вони знову повертаються, ходять по подвір’ю, воркують– значить наступила гармонія в наших душах і навколо нас ...
В один рік до нас на горіх біля будинку прилетіла білосніжна горлиця, якої я раніше в наших місцях не зустрічала, мені вдалося її теж сфотаграфувати, треба лише відшукати це фото.
Вирішили поповнити свої знання про горлиць.
28.06.19 6.40



Божа птиця
Домашніх голубів любили і масово розводили ще в Стародавньому Єгипті. Звідти вони потрапили в Грецію, далі - в Рим і пішли розселятися по всьому світу. Разом з ними подорожували і різні повір'я та легенди. З найдавніших часів цим птахам дозволяли гніздитися в храмах. Причому самих різних релігій. Голуби вільно себе почували в Єрусалимському храмі, християнські церкви, мусульманських мечетях. У ставленні до них закоренілі противники виявлялися разюче одностайними. Втім, почалося це ще у язичників. У дуже багатьох народів голуби були присвячені вищим божествам, що визначало і ставлення до них людей. Голуб був священною твариною богині Іштар.
У Сирії не можна було ловити голубів, особливо білих. За це очікувала сувора кара. Голуб служив символом царства в Ассирії і Вавилоні. Якщо римські легіони несли на знаках орлів, то в Вавилоні на прапорах були зображені голуби. Супроводжували ці птахи і всіляких віщунів і оракулів.
У Вавилоні слова «голуб» і «народжуватися» звучали схоже, цих птахів пов'язували з народженням. На Близькому Сході взагалі вважалося, що голуби - це душі людей. Звідси бере початок християнська символіка.
Голубів нерідко зображають на кладовищах, з античних часів вважалося, що душа виходить з людини у вигляді голуба. У католицькій церкві голуб - символ душі. У багатьох легендах у вигляді голубів відлітали душі праведників.
Голуб, також як ластівка, жайворонок, соловей, клест і дрізд, у слов'ян відносяться до чистих птахам. Голуб зветься також святий і божим птахом. Християнство визнає Бога-Духа у вигляді голубки. У вигляді голуба Святий Дух зійшов з небес під час хрещення Ісуса.
Тому голуб – улюблений Богом птах. У католиків голуб - символ чистоти, невинності, покірності, ласки, любові, зосередженості і розважливості. Християни вважають, що голуб втілює собою плач, зітхання, і потім, після відродження Христа, радість Марії Магдалини.
У християнстві голуб взагалі уособлює світ, любов, невинність. Його два крила означають любов до Бога і до людей, шия і біле оперіння - чистоту і невинність. Два голуба символізують подружню любов і вірність. Голуб - символ Святого Духа.
Це було офіційно прийнято батьками церкви на соборі в Константинополі в 536 р За однією з легенд, до кардинала, обраного Папою, прилетіли до церкви два голуба і сіли на його плечі. З тих пір Пап нерідко зображають з двома голубами на плечах.
Голуб часто зображується на християнських пам'ятках як уособлення Святого Духа, тому в Італії, Німеччині, Голландії та Росії вважалося, що вживати голуба - гріх (Гусєв, 1996).
Часто фігурують ці птахи і в переказах про християнських святих. У багатьох місцях можна почути легенди, що голуби вказували місця для будівництва церков (Gattiker, Gattiker, 1989).
В Азербайджані і Туреччині святим птахом вважають горлицю, тому що вона допомогла Магомету врятуватися від погоні. Поклоняються горлиці на Яві, Суматрі, в Малайзії. Шанують горлицю і голуба також в Туркменії.
Згідно з легендою, голуб отримав від Аллаха дар людської мови і, дізнавшись про майбутній голод, полетів попередити про це людей, за що Аллах забрав у нього язик. Мусульмани вважають його святим птахом, тому що він носив Магомету в дзьобі воду для миття.
У болгарській пісні голубиний образ мають ангели. Про смерть голуба кажуть, що він «втратив життя». Голуби приносять щастя дому, в якому водяться; в такий будинок не вдарить блискавка, він не згорить і не спорожніє.
Зовнішність голуба не може приймати нечиста сила - чорт або відьма. Відомий християнський звичай випускати голуба під час водосвяття на річці.
До недоброї людині і голуб не летить, - кажуть на Русі. І ще: голуб - єдина істота, вид якого не наважується приймати рис.
У слов'ян голуб є символом любові. Українці кажуть про закоханих, що вони «кохаються як пара голубiв». Родинна прихильність також відбивається епітетом «голубина».
Любов голуба до голубці і їх загальна ніжність до дітей визнані багатьма народами. Українці вважають, що у голуба і людини «один дух». Якщо лебідь- естетичний ідеал, то голуб - ідеал етичний.
Сизий колір голубів - образ приємності. Воркування голубів - смуток. Будучи символом любові, голуб пророкує дівчатам любов і залишає ту, яка вже познайомилася з любов'ю.
Вважають, що якщо голуби і ластівки літають біля будинку, де відбувається весілля, то це віщує щастя в шлюбі. Голуб часто виступає як втілення душі.
За деякими міфами голуби брали участь у створенні світу. В українських колядках розповідається про те, як на світове дерево серед безмежного океану сіли два або три голуби, потім спустилися на дно моря, набрали піску і камінчиків, з яких і створили світ (Коробка, 1909-1910).
Крик дикого голуба пов'язують з початком сівби (Гура, 1997). У зирян голуби, які оселилися на будинку, - до добра. У кого плодяться домашні голуби, вважають українці, у того не буде пожежі. У Тульській губернії, щоб добре плодилась худоба, її підбирали по масті голубів, які водяться у дворі. Алтайці вважають злочином вбивати ластівок або голубів. Голубів грішно бити тому, що вони п'ють воду як коні.
Легендарній Семирамиді (дочці вавилонської богині) ще в її дитячі роки їжу в пустелю приносили священні голуби. Семіраміда стала царицею, в її правління були споруджені знамениті «висячі сади» - одне з семи чудес світу. Після смерті вона перетворилася на голубку (Федосеенко, 1998).
В «Одіссеї» голуби приносять Зевсу амброзію. За однією буддійської легендою, цар віддав себе в жертву яструбу, щоб врятувати свого улюбленого голуба (Гусєв, 1996). Вважається, що голуб є птахом богині любові і богині врожаїв і вказував шлях аргонавтам.
Ще в Давньому Єгипті голубів стали використовувати як поштових птахів. Не дивно, що голуб став вісником, символом пошти. Нерідко голуби виручали людей, швидко доставивши важливі повідомлення. Зберігся переказ, що в голландські міста Гарлем і Лейден, обложених іспанцями, голуби принесли звістку про наближення армії принца Оранського.
Вдячні жителі Лейдена годували потім цих голубів до самої смерті, а згодом забальзамовані птиці були поміщені в ратуші. У XIX столітті в ряді країн Європи були створені навіть спеціальні служби поштових голубів в армії. Голубина пошта відігравала певну роль аж до I світової війни, коли її поступово витіснив радіозв'язок. Цікаво, що у Франції один з поштових голубів був навіть нагороджений орденом. Під час битви у Вердена він хоробро доставляв повідомлення, незважаючи на жорстокий обстріл. Птаху одягли орден у вигляді кільця на лапку і прожив він «на пенсії» до 1924 р (Gattiker, Gattiker, 1989).
Шанували цих птахів і моряки, оскільки голуб допоміг Ною дізнатися, сходить вода під час всесвітнього потопу. За давньогрецькою легендою, голуби врятували від потопу Девкаліона з його дружиною.
Голуб став символом миру. Це незважаючи на те, що, згідно з переказами, київської княгині Ольги голуби допомогли підпалити столицю її ворогів Іскоростень, Олександру Македонському - дерев'яний палац на високій скелі. Варяг Гаральд за допомогою голубів підкорив місто в Сицилії, міфічні датські королі Гаудінг і Фрідлейф - скандинавські міста. У чеських хроніках XV-XVI століть розповідається, що за допомогою голубів татари взяли Київ (Зборівський, 1992).
Голуби приносять щастя, радість, удачу. У Неаполі за допомогою дресированих голубів навіть намагаються вгадувати щасливі номери лотерейних квитків. У Сілезії є повір'я, що якщо на вікно до жінки прилетить білий голуб, значить вона отримає подарунок (Gattiker, Gattiker, 1989).
За естонською легендою, голуб був раніше благочестивою дівчиною. Одного разу вона заблукала в лісі, і ангел дав їй пір'я, щоб вона могла повернутися додому. У Румунії є легенда, що горлиця раніше була дівчиною, яка дуже залицялась з усіма хлопцями. Бог за це перетворив її на птаха. Тепер вона зберігає вірність своєму чоловікові до самої смерті.
Інша румунська легенда розповідає, що в голубів Бог перетворив близнюків, яких хотіла вбити зла мачуха (Gattiker, Gattiker, 1989).
У багатьох європейських народів вісником щастя і удачі вважається горлиця. У Богемії вважалося, що вбити горлицю - назавжди втратити удачу. У Швабії вірили, що в місце, де вона гніздиться, ніколи не вдарить блискавка. На Корсиці горлиця взагалі є символом великої любові. Ніжний ласкавий поцілунок французи називають «поцілунком горлиці» (Gattiker, Gattiker, 1989).
Переклала на українську мову 28.06.19 11.26





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2021-11-19 17:43:14
Переглядів сторінки твору 263
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.973 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ЩОДЕННИК
Автор востаннє на сайті 2024.04.19 20:31
Автор у цю хвилину відсутній