Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.08
20:03
Хлопець біг крізь дощі невідомо куди,
Навмання, без призначення, цілі,
Крізь безмежне нашестя стрімкої води,
Крізь епох навісні заметілі.
Хлопець біг крізь калюжі, яруги, рови,
Крізь Освенцими й Хіросіми.
І над ним виростали фатальні гриби
Навмання, без призначення, цілі,
Крізь безмежне нашестя стрімкої води,
Крізь епох навісні заметілі.
Хлопець біг крізь калюжі, яруги, рови,
Крізь Освенцими й Хіросіми.
І над ним виростали фатальні гриби
2026.04.08
19:30
покинуті тексти
що їх
фоліанти
та я
записую далі
слово за словом
на кухні чи
сидячи на унітазі
що їх
фоліанти
та я
записую далі
слово за словом
на кухні чи
сидячи на унітазі
2026.04.08
17:10
ЯРОСЛАВ ОЛЕГОВИЧ ЧОРНОГУЗ
(20.07.1963 - 08.04.2026)
ДРУЖЕ! ВЧИТЕЛЮ! МІЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ БАТЬКУ! Яяяяяяяяяяяяяяяяяк?
Пішов із життя Поет, який подарував цьому світу справжнє світло кохання. А мені - подарував мене! Колись представники акторської профес
(20.07.1963 - 08.04.2026)
ДРУЖЕ! ВЧИТЕЛЮ! МІЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ БАТЬКУ! Яяяяяяяяяяяяяяяяяк?
Пішов із життя Поет, який подарував цьому світу справжнє світло кохання. А мені - подарував мене! Колись представники акторської профес
2026.04.08
16:11
Західний вітер на згарищах сонної вулиці,
Кіт повернувся у пошуку крихти тепла.
Врешті до мене з надією ледве притулиться,
Вмоститься близько десь зліва і біля ребра.
Шкірою треться, а кігті розбиті та стомлені,
Зовсім промерзли худенькі на тілі кі
Кіт повернувся у пошуку крихти тепла.
Врешті до мене з надією ледве притулиться,
Вмоститься близько десь зліва і біля ребра.
Шкірою треться, а кігті розбиті та стомлені,
Зовсім промерзли худенькі на тілі кі
2026.04.08
11:14
Укотре бюся об залізобетонну стіну байдужості. Та не можна захаращувати Вибране пересічними і не завжди елементарно вичитаними текстами Олександра Сушка!
По-перше, Вибране - це обличчя порталу, який не варто перетворювати на міжсобойчик. А отже, це облич
2026.04.08
08:21
Якби не рвався навпростець
І оминав горби й баюри,
То був би вже давно кінець
Ходою зродженій зажурі.
Якби дослухався порад
Людей досвідчених і мудрих,
То не вертав би вік назад
Ні на зорі, ні пополудні.
І оминав горби й баюри,
То був би вже давно кінець
Ходою зродженій зажурі.
Якби дослухався порад
Людей досвідчених і мудрих,
То не вертав би вік назад
Ні на зорі, ні пополудні.
2026.04.08
06:03
Я не хочу рятувати світ,
Лізти на пекельну амбразуру.
Вже на аркуш ліг мій заповіт,
Він для більшості - макулатура.
Я не буду бігти навздогін
Тим, хто переміг і дні, і ночі.
Світ, неначе той невтомний млин,
Лізти на пекельну амбразуру.
Вже на аркуш ліг мій заповіт,
Він для більшості - макулатура.
Я не буду бігти навздогін
Тим, хто переміг і дні, і ночі.
Світ, неначе той невтомний млин,
2026.04.07
22:03
К-оли туман в ярах, як дим застиг,
В-она приходить босоніж по росах,
І-промені її вплелися в коси.
Т-римає Муза в пальцях вітру сміх.
Н-е кличе, а веде за небосхил.
Е-дем і тиша там такі незвичні,
В-она диктує рими фантастичні,
А кожен біль стає зе
В-она приходить босоніж по росах,
І-промені її вплелися в коси.
Т-римає Муза в пальцях вітру сміх.
Н-е кличе, а веде за небосхил.
Е-дем і тиша там такі незвичні,
В-она диктує рими фантастичні,
А кожен біль стає зе
2026.04.07
20:39
валандався усяко шлявся
та роззирався якомога
хто у вишиванці а хто у шапці
де благодать а де знемога
хто при колясці хто на лавці
а хто повзе через дорогу
щоб голубів іще зібрати
на крихти пиріжка з горохом
та роззирався якомога
хто у вишиванці а хто у шапці
де благодать а де знемога
хто при колясці хто на лавці
а хто повзе через дорогу
щоб голубів іще зібрати
на крихти пиріжка з горохом
2026.04.07
20:06
як апокаліпсис минеться
залізо стане золотим
однак ніде не цінуватись
на цій землі уже ніким
04.26
залізо стане золотим
однак ніде не цінуватись
на цій землі уже ніким
04.26
2026.04.07
19:48
Із дзеркала витікає смисл,
поступово, повільно, невблаганно.
Із дзеркала тече кров
воєн світу.
Свічадо показує язик
новітнім тенденціям і теоріям,
які порвав на шматки час.
Дзеркало стало відображувати
поступово, повільно, невблаганно.
Із дзеркала тече кров
воєн світу.
Свічадо показує язик
новітнім тенденціям і теоріям,
які порвав на шматки час.
Дзеркало стало відображувати
2026.04.07
18:59
І
Менестрелі є. Вони існують
в цьому світі як мандрівники,
може бути, що не одесную,
та ошую де-не-де кочують
обіруч Господньої руки.
Отже, поки є чим дорожити,
ідемо попутно до кінця
Менестрелі є. Вони існують
в цьому світі як мандрівники,
може бути, що не одесную,
та ошую де-не-де кочують
обіруч Господньої руки.
Отже, поки є чим дорожити,
ідемо попутно до кінця
2026.04.07
18:43
І тільки уява є швидша за світло,
і тільки уяві підкорений простір,
як кориться глина- в теплі розімліла-
рукам гончаря - на майстерскім помості.
Як діва паліє під поглядом любка,
під помахом пензля злітають заграви -
так никнуть парсеки - до нест
і тільки уяві підкорений простір,
як кориться глина- в теплі розімліла-
рукам гончаря - на майстерскім помості.
Як діва паліє під поглядом любка,
під помахом пензля злітають заграви -
так никнуть парсеки - до нест
2026.04.07
18:36
Я хочу знов відчути море за вікном,
Не десь…на вістрі узбережжя Криму,
І просто до води, де сонечко зійшло
Крізь сад черешні преспокійно линуть.
Всміхаючись, сховавши в окулярах блиск
Очей, та йти по теплій плитці вулиць.
За стільки років, що майн
Не десь…на вістрі узбережжя Криму,
І просто до води, де сонечко зійшло
Крізь сад черешні преспокійно линуть.
Всміхаючись, сховавши в окулярах блиск
Очей, та йти по теплій плитці вулиць.
За стільки років, що майн
2026.04.07
11:50
Маленька, немічная ліра,
Неначе блюдце, скалка, що з тобою,
І на ній зіграть печалі світу,
Голосом її кричать од болю.
Непримітний голос, неврочистий,
Ледве чутний, і чужий на попит,
Ну і що! Та був би тільки чистий.
Ну а решта – це не мій вже кло
Неначе блюдце, скалка, що з тобою,
І на ній зіграть печалі світу,
Голосом її кричать од болю.
Непримітний голос, неврочистий,
Ледве чутний, і чужий на попит,
Ну і що! Та був би тільки чистий.
Ну а решта – це не мій вже кло
2026.04.07
08:51
Коротка ніч і довгий день,
І угорі - блакить небесна, -
І море радісних пісень
Переповняє світ чудесний.
І я святкую навесні
Всього народження й зростання, -
І рвуться пута на мені,
Щоб розпочав пересування
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І угорі - блакить небесна, -
І море радісних пісень
Переповняє світ чудесний.
І я святкую навесні
Всього народження й зростання, -
І рвуться пута на мені,
Щоб розпочав пересування
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.03.31
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Горлиці на горІхові...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Горлиці на горІхові...
Горлицы на. орехе..
Уже много лет назад к нам во двор прилетели горлицы, поселились на орехе. Какие это умные птицы, как они реагируют на настроение хозяев, отношения в семье. Наша овчарка их даже не трогает, видимо понимает, что это наши друзья. Не раз они строили на орехе гнездо и выводили птенцов.
Мне очень нравится за ними наблюдать, фотографировать, они как барометр наших мыслей…Если появляется на душе тревога, раздражение и не в состоянии сам себя успокоить – сразу они вылетают со двора. Когда их нет, я понимаю, что у нас что-то не так и срочно следует менять настроение, отношение в семье.
Как радуюсь, когда они снова возвращаются, ходят по двору, воркуют – значит наступила гармония в наших душах и вокруг нас.
В один год к нам на орех возле дома прилетела белая горлица, которой я раньше в наших местах не встречала, мне удалось ее тоже сфотографировать, нужно только найти это фото.
Решили пополнить свои знания о горлицах. 28.06.19 6.40
Горлиці на горІхові...
Вже багато років назад до нас на подвір’я завітали горлиці, поселились на горіхові. Які це розумні птахи, як вони реагують на настрій господарів,відношення в сім’ї . Наша вівчарка їх навідь не чіпає, мабуть розуміє, що це наші друзі.Не один раз вони будували на горіхові гніздо і виводили пташенят.
Мені дуже подобається за ними спостерігати, фотографувати, вони як барометр наших думок...якщо з’явилась на душі тривога, роздратування і не в змозі сам себе заспокоїти – одразу вони вилітають з подвір’я. Коли їх немає, я розумію,що у нас щось негаразд і терміново слід змінювати настрій , відношення в сім’ї.
Як радію, коли вони знову повертаються, ходять по подвір’ю, воркують– значить наступила гармонія в наших душах і навколо нас ...
В один рік до нас на горіх біля будинку прилетіла білосніжна горлиця, якої я раніше в наших місцях не зустрічала, мені вдалося її теж сфотаграфувати, треба лише відшукати це фото.
Вирішили поповнити свої знання про горлиць.
28.06.19 6.40
Божа птиця
Домашніх голубів любили і масово розводили ще в Стародавньому Єгипті. Звідти вони потрапили в Грецію, далі - в Рим і пішли розселятися по всьому світу. Разом з ними подорожували і різні повір'я та легенди. З найдавніших часів цим птахам дозволяли гніздитися в храмах. Причому самих різних релігій. Голуби вільно себе почували в Єрусалимському храмі, християнські церкви, мусульманських мечетях. У ставленні до них закоренілі противники виявлялися разюче одностайними. Втім, почалося це ще у язичників. У дуже багатьох народів голуби були присвячені вищим божествам, що визначало і ставлення до них людей. Голуб був священною твариною богині Іштар.
У Сирії не можна було ловити голубів, особливо білих. За це очікувала сувора кара. Голуб служив символом царства в Ассирії і Вавилоні. Якщо римські легіони несли на знаках орлів, то в Вавилоні на прапорах були зображені голуби. Супроводжували ці птахи і всіляких віщунів і оракулів.
У Вавилоні слова «голуб» і «народжуватися» звучали схоже, цих птахів пов'язували з народженням. На Близькому Сході взагалі вважалося, що голуби - це душі людей. Звідси бере початок християнська символіка.
Голубів нерідко зображають на кладовищах, з античних часів вважалося, що душа виходить з людини у вигляді голуба. У католицькій церкві голуб - символ душі. У багатьох легендах у вигляді голубів відлітали душі праведників.
Голуб, також як ластівка, жайворонок, соловей, клест і дрізд, у слов'ян відносяться до чистих птахам. Голуб зветься також святий і божим птахом. Християнство визнає Бога-Духа у вигляді голубки. У вигляді голуба Святий Дух зійшов з небес під час хрещення Ісуса.
Тому голуб – улюблений Богом птах. У католиків голуб - символ чистоти, невинності, покірності, ласки, любові, зосередженості і розважливості. Християни вважають, що голуб втілює собою плач, зітхання, і потім, після відродження Христа, радість Марії Магдалини.
У християнстві голуб взагалі уособлює світ, любов, невинність. Його два крила означають любов до Бога і до людей, шия і біле оперіння - чистоту і невинність. Два голуба символізують подружню любов і вірність. Голуб - символ Святого Духа.
Це було офіційно прийнято батьками церкви на соборі в Константинополі в 536 р За однією з легенд, до кардинала, обраного Папою, прилетіли до церкви два голуба і сіли на його плечі. З тих пір Пап нерідко зображають з двома голубами на плечах.
Голуб часто зображується на християнських пам'ятках як уособлення Святого Духа, тому в Італії, Німеччині, Голландії та Росії вважалося, що вживати голуба - гріх (Гусєв, 1996).
Часто фігурують ці птахи і в переказах про християнських святих. У багатьох місцях можна почути легенди, що голуби вказували місця для будівництва церков (Gattiker, Gattiker, 1989).
В Азербайджані і Туреччині святим птахом вважають горлицю, тому що вона допомогла Магомету врятуватися від погоні. Поклоняються горлиці на Яві, Суматрі, в Малайзії. Шанують горлицю і голуба також в Туркменії.
Згідно з легендою, голуб отримав від Аллаха дар людської мови і, дізнавшись про майбутній голод, полетів попередити про це людей, за що Аллах забрав у нього язик. Мусульмани вважають його святим птахом, тому що він носив Магомету в дзьобі воду для миття.
У болгарській пісні голубиний образ мають ангели. Про смерть голуба кажуть, що він «втратив життя». Голуби приносять щастя дому, в якому водяться; в такий будинок не вдарить блискавка, він не згорить і не спорожніє.
Зовнішність голуба не може приймати нечиста сила - чорт або відьма. Відомий християнський звичай випускати голуба під час водосвяття на річці.
До недоброї людині і голуб не летить, - кажуть на Русі. І ще: голуб - єдина істота, вид якого не наважується приймати рис.
У слов'ян голуб є символом любові. Українці кажуть про закоханих, що вони «кохаються як пара голубiв». Родинна прихильність також відбивається епітетом «голубина».
Любов голуба до голубці і їх загальна ніжність до дітей визнані багатьма народами. Українці вважають, що у голуба і людини «один дух». Якщо лебідь- естетичний ідеал, то голуб - ідеал етичний.
Сизий колір голубів - образ приємності. Воркування голубів - смуток. Будучи символом любові, голуб пророкує дівчатам любов і залишає ту, яка вже познайомилася з любов'ю.
Вважають, що якщо голуби і ластівки літають біля будинку, де відбувається весілля, то це віщує щастя в шлюбі. Голуб часто виступає як втілення душі.
За деякими міфами голуби брали участь у створенні світу. В українських колядках розповідається про те, як на світове дерево серед безмежного океану сіли два або три голуби, потім спустилися на дно моря, набрали піску і камінчиків, з яких і створили світ (Коробка, 1909-1910).
Крик дикого голуба пов'язують з початком сівби (Гура, 1997). У зирян голуби, які оселилися на будинку, - до добра. У кого плодяться домашні голуби, вважають українці, у того не буде пожежі. У Тульській губернії, щоб добре плодилась худоба, її підбирали по масті голубів, які водяться у дворі. Алтайці вважають злочином вбивати ластівок або голубів. Голубів грішно бити тому, що вони п'ють воду як коні.
Легендарній Семирамиді (дочці вавилонської богині) ще в її дитячі роки їжу в пустелю приносили священні голуби. Семіраміда стала царицею, в її правління були споруджені знамениті «висячі сади» - одне з семи чудес світу. Після смерті вона перетворилася на голубку (Федосеенко, 1998).
В «Одіссеї» голуби приносять Зевсу амброзію. За однією буддійської легендою, цар віддав себе в жертву яструбу, щоб врятувати свого улюбленого голуба (Гусєв, 1996). Вважається, що голуб є птахом богині любові і богині врожаїв і вказував шлях аргонавтам.
Ще в Давньому Єгипті голубів стали використовувати як поштових птахів. Не дивно, що голуб став вісником, символом пошти. Нерідко голуби виручали людей, швидко доставивши важливі повідомлення. Зберігся переказ, що в голландські міста Гарлем і Лейден, обложених іспанцями, голуби принесли звістку про наближення армії принца Оранського.
Вдячні жителі Лейдена годували потім цих голубів до самої смерті, а згодом забальзамовані птиці були поміщені в ратуші. У XIX столітті в ряді країн Європи були створені навіть спеціальні служби поштових голубів в армії. Голубина пошта відігравала певну роль аж до I світової війни, коли її поступово витіснив радіозв'язок. Цікаво, що у Франції один з поштових голубів був навіть нагороджений орденом. Під час битви у Вердена він хоробро доставляв повідомлення, незважаючи на жорстокий обстріл. Птаху одягли орден у вигляді кільця на лапку і прожив він «на пенсії» до 1924 р (Gattiker, Gattiker, 1989).
Шанували цих птахів і моряки, оскільки голуб допоміг Ною дізнатися, сходить вода під час всесвітнього потопу. За давньогрецькою легендою, голуби врятували від потопу Девкаліона з його дружиною.
Голуб став символом миру. Це незважаючи на те, що, згідно з переказами, київської княгині Ольги голуби допомогли підпалити столицю її ворогів Іскоростень, Олександру Македонському - дерев'яний палац на високій скелі. Варяг Гаральд за допомогою голубів підкорив місто в Сицилії, міфічні датські королі Гаудінг і Фрідлейф - скандинавські міста. У чеських хроніках XV-XVI століть розповідається, що за допомогою голубів татари взяли Київ (Зборівський, 1992).
Голуби приносять щастя, радість, удачу. У Неаполі за допомогою дресированих голубів навіть намагаються вгадувати щасливі номери лотерейних квитків. У Сілезії є повір'я, що якщо на вікно до жінки прилетить білий голуб, значить вона отримає подарунок (Gattiker, Gattiker, 1989).
За естонською легендою, голуб був раніше благочестивою дівчиною. Одного разу вона заблукала в лісі, і ангел дав їй пір'я, щоб вона могла повернутися додому. У Румунії є легенда, що горлиця раніше була дівчиною, яка дуже залицялась з усіма хлопцями. Бог за це перетворив її на птаха. Тепер вона зберігає вірність своєму чоловікові до самої смерті.
Інша румунська легенда розповідає, що в голубів Бог перетворив близнюків, яких хотіла вбити зла мачуха (Gattiker, Gattiker, 1989).
У багатьох європейських народів вісником щастя і удачі вважається горлиця. У Богемії вважалося, що вбити горлицю - назавжди втратити удачу. У Швабії вірили, що в місце, де вона гніздиться, ніколи не вдарить блискавка. На Корсиці горлиця взагалі є символом великої любові. Ніжний ласкавий поцілунок французи називають «поцілунком горлиці» (Gattiker, Gattiker, 1989).
Переклала на українську мову 28.06.19 11.26
Уже много лет назад к нам во двор прилетели горлицы, поселились на орехе. Какие это умные птицы, как они реагируют на настроение хозяев, отношения в семье. Наша овчарка их даже не трогает, видимо понимает, что это наши друзья. Не раз они строили на орехе гнездо и выводили птенцов.
Мне очень нравится за ними наблюдать, фотографировать, они как барометр наших мыслей…Если появляется на душе тревога, раздражение и не в состоянии сам себя успокоить – сразу они вылетают со двора. Когда их нет, я понимаю, что у нас что-то не так и срочно следует менять настроение, отношение в семье.
Как радуюсь, когда они снова возвращаются, ходят по двору, воркуют – значит наступила гармония в наших душах и вокруг нас.
В один год к нам на орех возле дома прилетела белая горлица, которой я раньше в наших местах не встречала, мне удалось ее тоже сфотографировать, нужно только найти это фото.
Решили пополнить свои знания о горлицах. 28.06.19 6.40
Горлиці на горІхові...
Вже багато років назад до нас на подвір’я завітали горлиці, поселились на горіхові. Які це розумні птахи, як вони реагують на настрій господарів,відношення в сім’ї . Наша вівчарка їх навідь не чіпає, мабуть розуміє, що це наші друзі.Не один раз вони будували на горіхові гніздо і виводили пташенят.
Мені дуже подобається за ними спостерігати, фотографувати, вони як барометр наших думок...якщо з’явилась на душі тривога, роздратування і не в змозі сам себе заспокоїти – одразу вони вилітають з подвір’я. Коли їх немає, я розумію,що у нас щось негаразд і терміново слід змінювати настрій , відношення в сім’ї.
Як радію, коли вони знову повертаються, ходять по подвір’ю, воркують– значить наступила гармонія в наших душах і навколо нас ...
В один рік до нас на горіх біля будинку прилетіла білосніжна горлиця, якої я раніше в наших місцях не зустрічала, мені вдалося її теж сфотаграфувати, треба лише відшукати це фото.
Вирішили поповнити свої знання про горлиць.
28.06.19 6.40
Божа птиця
Домашніх голубів любили і масово розводили ще в Стародавньому Єгипті. Звідти вони потрапили в Грецію, далі - в Рим і пішли розселятися по всьому світу. Разом з ними подорожували і різні повір'я та легенди. З найдавніших часів цим птахам дозволяли гніздитися в храмах. Причому самих різних релігій. Голуби вільно себе почували в Єрусалимському храмі, християнські церкви, мусульманських мечетях. У ставленні до них закоренілі противники виявлялися разюче одностайними. Втім, почалося це ще у язичників. У дуже багатьох народів голуби були присвячені вищим божествам, що визначало і ставлення до них людей. Голуб був священною твариною богині Іштар.
У Сирії не можна було ловити голубів, особливо білих. За це очікувала сувора кара. Голуб служив символом царства в Ассирії і Вавилоні. Якщо римські легіони несли на знаках орлів, то в Вавилоні на прапорах були зображені голуби. Супроводжували ці птахи і всіляких віщунів і оракулів.
У Вавилоні слова «голуб» і «народжуватися» звучали схоже, цих птахів пов'язували з народженням. На Близькому Сході взагалі вважалося, що голуби - це душі людей. Звідси бере початок християнська символіка.
Голубів нерідко зображають на кладовищах, з античних часів вважалося, що душа виходить з людини у вигляді голуба. У католицькій церкві голуб - символ душі. У багатьох легендах у вигляді голубів відлітали душі праведників.
Голуб, також як ластівка, жайворонок, соловей, клест і дрізд, у слов'ян відносяться до чистих птахам. Голуб зветься також святий і божим птахом. Християнство визнає Бога-Духа у вигляді голубки. У вигляді голуба Святий Дух зійшов з небес під час хрещення Ісуса.
Тому голуб – улюблений Богом птах. У католиків голуб - символ чистоти, невинності, покірності, ласки, любові, зосередженості і розважливості. Християни вважають, що голуб втілює собою плач, зітхання, і потім, після відродження Христа, радість Марії Магдалини.
У християнстві голуб взагалі уособлює світ, любов, невинність. Його два крила означають любов до Бога і до людей, шия і біле оперіння - чистоту і невинність. Два голуба символізують подружню любов і вірність. Голуб - символ Святого Духа.
Це було офіційно прийнято батьками церкви на соборі в Константинополі в 536 р За однією з легенд, до кардинала, обраного Папою, прилетіли до церкви два голуба і сіли на його плечі. З тих пір Пап нерідко зображають з двома голубами на плечах.
Голуб часто зображується на християнських пам'ятках як уособлення Святого Духа, тому в Італії, Німеччині, Голландії та Росії вважалося, що вживати голуба - гріх (Гусєв, 1996).
Часто фігурують ці птахи і в переказах про християнських святих. У багатьох місцях можна почути легенди, що голуби вказували місця для будівництва церков (Gattiker, Gattiker, 1989).
В Азербайджані і Туреччині святим птахом вважають горлицю, тому що вона допомогла Магомету врятуватися від погоні. Поклоняються горлиці на Яві, Суматрі, в Малайзії. Шанують горлицю і голуба також в Туркменії.
Згідно з легендою, голуб отримав від Аллаха дар людської мови і, дізнавшись про майбутній голод, полетів попередити про це людей, за що Аллах забрав у нього язик. Мусульмани вважають його святим птахом, тому що він носив Магомету в дзьобі воду для миття.
У болгарській пісні голубиний образ мають ангели. Про смерть голуба кажуть, що він «втратив життя». Голуби приносять щастя дому, в якому водяться; в такий будинок не вдарить блискавка, він не згорить і не спорожніє.
Зовнішність голуба не може приймати нечиста сила - чорт або відьма. Відомий християнський звичай випускати голуба під час водосвяття на річці.
До недоброї людині і голуб не летить, - кажуть на Русі. І ще: голуб - єдина істота, вид якого не наважується приймати рис.
У слов'ян голуб є символом любові. Українці кажуть про закоханих, що вони «кохаються як пара голубiв». Родинна прихильність також відбивається епітетом «голубина».
Любов голуба до голубці і їх загальна ніжність до дітей визнані багатьма народами. Українці вважають, що у голуба і людини «один дух». Якщо лебідь- естетичний ідеал, то голуб - ідеал етичний.
Сизий колір голубів - образ приємності. Воркування голубів - смуток. Будучи символом любові, голуб пророкує дівчатам любов і залишає ту, яка вже познайомилася з любов'ю.
Вважають, що якщо голуби і ластівки літають біля будинку, де відбувається весілля, то це віщує щастя в шлюбі. Голуб часто виступає як втілення душі.
За деякими міфами голуби брали участь у створенні світу. В українських колядках розповідається про те, як на світове дерево серед безмежного океану сіли два або три голуби, потім спустилися на дно моря, набрали піску і камінчиків, з яких і створили світ (Коробка, 1909-1910).
Крик дикого голуба пов'язують з початком сівби (Гура, 1997). У зирян голуби, які оселилися на будинку, - до добра. У кого плодяться домашні голуби, вважають українці, у того не буде пожежі. У Тульській губернії, щоб добре плодилась худоба, її підбирали по масті голубів, які водяться у дворі. Алтайці вважають злочином вбивати ластівок або голубів. Голубів грішно бити тому, що вони п'ють воду як коні.
Легендарній Семирамиді (дочці вавилонської богині) ще в її дитячі роки їжу в пустелю приносили священні голуби. Семіраміда стала царицею, в її правління були споруджені знамениті «висячі сади» - одне з семи чудес світу. Після смерті вона перетворилася на голубку (Федосеенко, 1998).
В «Одіссеї» голуби приносять Зевсу амброзію. За однією буддійської легендою, цар віддав себе в жертву яструбу, щоб врятувати свого улюбленого голуба (Гусєв, 1996). Вважається, що голуб є птахом богині любові і богині врожаїв і вказував шлях аргонавтам.
Ще в Давньому Єгипті голубів стали використовувати як поштових птахів. Не дивно, що голуб став вісником, символом пошти. Нерідко голуби виручали людей, швидко доставивши важливі повідомлення. Зберігся переказ, що в голландські міста Гарлем і Лейден, обложених іспанцями, голуби принесли звістку про наближення армії принца Оранського.
Вдячні жителі Лейдена годували потім цих голубів до самої смерті, а згодом забальзамовані птиці були поміщені в ратуші. У XIX столітті в ряді країн Європи були створені навіть спеціальні служби поштових голубів в армії. Голубина пошта відігравала певну роль аж до I світової війни, коли її поступово витіснив радіозв'язок. Цікаво, що у Франції один з поштових голубів був навіть нагороджений орденом. Під час битви у Вердена він хоробро доставляв повідомлення, незважаючи на жорстокий обстріл. Птаху одягли орден у вигляді кільця на лапку і прожив він «на пенсії» до 1924 р (Gattiker, Gattiker, 1989).
Шанували цих птахів і моряки, оскільки голуб допоміг Ною дізнатися, сходить вода під час всесвітнього потопу. За давньогрецькою легендою, голуби врятували від потопу Девкаліона з його дружиною.
Голуб став символом миру. Це незважаючи на те, що, згідно з переказами, київської княгині Ольги голуби допомогли підпалити столицю її ворогів Іскоростень, Олександру Македонському - дерев'яний палац на високій скелі. Варяг Гаральд за допомогою голубів підкорив місто в Сицилії, міфічні датські королі Гаудінг і Фрідлейф - скандинавські міста. У чеських хроніках XV-XVI століть розповідається, що за допомогою голубів татари взяли Київ (Зборівський, 1992).
Голуби приносять щастя, радість, удачу. У Неаполі за допомогою дресированих голубів навіть намагаються вгадувати щасливі номери лотерейних квитків. У Сілезії є повір'я, що якщо на вікно до жінки прилетить білий голуб, значить вона отримає подарунок (Gattiker, Gattiker, 1989).
За естонською легендою, голуб був раніше благочестивою дівчиною. Одного разу вона заблукала в лісі, і ангел дав їй пір'я, щоб вона могла повернутися додому. У Румунії є легенда, що горлиця раніше була дівчиною, яка дуже залицялась з усіма хлопцями. Бог за це перетворив її на птаха. Тепер вона зберігає вірність своєму чоловікові до самої смерті.
Інша румунська легенда розповідає, що в голубів Бог перетворив близнюків, яких хотіла вбити зла мачуха (Gattiker, Gattiker, 1989).
У багатьох європейських народів вісником щастя і удачі вважається горлиця. У Богемії вважалося, що вбити горлицю - назавжди втратити удачу. У Швабії вірили, що в місце, де вона гніздиться, ніколи не вдарить блискавка. На Корсиці горлиця взагалі є символом великої любові. Ніжний ласкавий поцілунок французи називають «поцілунком горлиці» (Gattiker, Gattiker, 1989).
Переклала на українську мову 28.06.19 11.26
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
