Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.26
09:38
Вчетверте лютий дихає вогнем,
І пам'ять б'є у скроні, наче дзвони.
Ми кожен ранок починаєм днем,
Де вгризлось лихо, дим і бастіони.
Чотири роки...Скільки в них життів?
Розмов людей, обірваних на слові.
Ми стали старші за своїх батьків
І пам'ять б'є у скроні, наче дзвони.
Ми кожен ранок починаєм днем,
Де вгризлось лихо, дим і бастіони.
Чотири роки...Скільки в них життів?
Розмов людей, обірваних на слові.
Ми стали старші за своїх батьків
2026.02.26
09:12
Панічні атаки уже пережиті —
В метро не шукаємо більш порятунку.
Коли деспот спалює сонячне жито
Звикаєш до спазм у порожньому шлунку.
До холоду в домі та мін на порозі,
Прокльонів, матюччя ганебної ролі.
До стигм на хресті, наркотичної дози
В метро не шукаємо більш порятунку.
Коли деспот спалює сонячне жито
Звикаєш до спазм у порожньому шлунку.
До холоду в домі та мін на порозі,
Прокльонів, матюччя ганебної ролі.
До стигм на хресті, наркотичної дози
2026.02.26
06:09
Старанно сповите туманом,
Світання дрімає в саду, -
Росою зволожені зрана,
Дерева на сонечко ждуть.
Чекають на подуви вітру,
На світлих годин прибуття,
Мов я на кінець лихоліття
І розквіт нового життя.
Світання дрімає в саду, -
Росою зволожені зрана,
Дерева на сонечко ждуть.
Чекають на подуви вітру,
На світлих годин прибуття,
Мов я на кінець лихоліття
І розквіт нового життя.
2026.02.25
18:41
ХОР ВОЇНІВ СВІТЛА:
«Ця сповідь – тим, чий земний шлях обірвався надто рано,
ставши тихим болем нашої весни.
Ми присвячуємо ці слова кожному дому, що вистояв під крижаним вітром,
і кожному серцю, яке не згасло в сутінках втрат.
Нехай наш сад прокине
«Ця сповідь – тим, чий земний шлях обірвався надто рано,
ставши тихим болем нашої весни.
Ми присвячуємо ці слова кожному дому, що вистояв під крижаним вітром,
і кожному серцю, яке не згасло в сутінках втрат.
Нехай наш сад прокине
2026.02.25
18:23
Дратує душу тліюче багаття,
Блакить небесну пронизав кармін.
Стою посеред лютого один...
Самотносте! Рубай мене на шмаття!
Роби це без жалю, з палким завзяттям!
Багато невідмолених провин!
Життя - болото. Жодних світлих змін.
Блакить небесну пронизав кармін.
Стою посеред лютого один...
Самотносте! Рубай мене на шмаття!
Роби це без жалю, з палким завзяттям!
Багато невідмолених провин!
Життя - болото. Жодних світлих змін.
2026.02.25
17:32
Оглянуся, буває, у минуле
тай думаю, не знаючи чому, –
а може, і мене не всі забули
так само як і я, коли почули
що згадувати їх ще є кому.
І є кому журитися так само
за митями щасливої доби
і червоніти темними ночами,
тай думаю, не знаючи чому, –
а може, і мене не всі забули
так само як і я, коли почули
що згадувати їх ще є кому.
І є кому журитися так само
за митями щасливої доби
і червоніти темними ночами,
2026.02.25
15:56
Не німіли в тужному мовчанні,
Наче стадо зляканих овець, -
Спалахнули шини на Майдані
Від вогню обурених сердець.
Почалася смертна скрута бою
На промерзлих вулицях святих, -
Помирали здружено герої,
Щоб навічно в пам'ять увійти.
Наче стадо зляканих овець, -
Спалахнули шини на Майдані
Від вогню обурених сердець.
Почалася смертна скрута бою
На промерзлих вулицях святих, -
Помирали здружено герої,
Щоб навічно в пам'ять увійти.
2026.02.25
13:05
Непомітно літо підійшло,
Ніби пілігрим святий і грішний.
Листям і літописом тепло
Напливає передвістям грізним.
Літо підійшло без привітань,
Без анонсів і фанфар веселих.
У вікно постукала герань,
Ніби пілігрим святий і грішний.
Листям і літописом тепло
Напливає передвістям грізним.
Літо підійшло без привітань,
Без анонсів і фанфар веселих.
У вікно постукала герань,
2026.02.25
10:23
ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ
Отже, у мене народилася ідея - дарувати тим читачам, які стежать за тим, що я пропоную їхній увазі, свої емоції від тих поетичних чи прозових творів, що залишають слід у душі. Йтиметься про художні перлини українських творців - і тих,
2026.02.25
08:15
То ніж у серце, то плювок у спину!
По правій б'ють, підстав і ліву. Доти
мовчиш і терпиш гніт ти не людина —
істота.
Ти — генетичний робот не інакше,
і не зважай на те, що серце чуйне
від болісної ніжності заплаче
По правій б'ють, підстав і ліву. Доти
мовчиш і терпиш гніт ти не людина —
істота.
Ти — генетичний робот не інакше,
і не зважай на те, що серце чуйне
від болісної ніжності заплаче
2026.02.24
22:40
Цей місяць лютий, він такий важкий.
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.
Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.
Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...
2026.02.24
21:49
Зачепилось сонце за верхівку клена,
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.
Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.
Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,
2026.02.24
19:33
Не йде із пам’яті мале оте хлоп’я –
Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало
Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало
2026.02.24
18:35
Розквітла троянда красива,
І сонечко світить палке!
Не треба нам тут негативу,
Тож геть все мінорне й гірке!
Цю темряву, сум і химери
Готові здолати? Авжеж!
Скасуймо сонети Бодлера
І сонечко світить палке!
Не треба нам тут негативу,
Тож геть все мінорне й гірке!
Цю темряву, сум і химери
Готові здолати? Авжеж!
Скасуймо сонети Бодлера
2026.02.24
14:08
Хоч топить ніч квапливо
в долоні сніг лютневий,
збагнути неможливо
цей погляд металевий.
Полудою в зіницях
кришталики туманні
ховають таємниці
на денці океану.
в долоні сніг лютневий,
збагнути неможливо
цей погляд металевий.
Полудою в зіницях
кришталики туманні
ховають таємниці
на денці океану.
2026.02.24
13:53
Одного разу кілька раз
Я заглядав собі у вічі.
Не ради себе, на показ
Не як небудь, по-чоловічі.
Було минуле сполоснеш
Туди - сюди, де сам скитався
І зайве тихо проковтнеш —
Куди впаде — не роздивлявся…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Я заглядав собі у вічі.
Не ради себе, на показ
Не як небудь, по-чоловічі.
Було минуле сполоснеш
Туди - сюди, де сам скитався
І зайве тихо проковтнеш —
Куди впаде — не роздивлявся…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Проза
Питання
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Питання
Хто з вас, шановні друзі, задумувався над природою світла? От, наприклад, кохана блиснула очиськами, а ви розтанули під її поглядом, як квітневий лід під сонцем?
Так от. Стверджують, що sin не буває більше, аніж 1! Це - неправда! Бо світло може розповсюджуватися у середовищі під комлексним кутом заломлення!
Вам брехали вчителі у школі. Бо звикли брехати. Від незнання. А насправді - рівняння sin x дорівнює А, яке по модулю більше, аніж одиниця - має вирішення в комплексній області. Згідно з цим рівнянням, світло може поширюватися в забороненому середовищі під комплексним кутом заломлення. Дехто каже, що рівняння sin A - не може бути більше одиниці.
Брехня. Повірте - так кажуть ідіоти. Чисто формально, математичне вирішення такого рівняння можливе, оскільки є така собі формула Ейлера. В комплесному куті заломлення. І абсолютно точна.
Згідно якої - sin A2 – це Е у степені 2, а в знаменнику «і» в степені альфа 2- мінус 2, і в в степені мінус «і» та все це поділити на 2 в мінусі степені «І» та поділити на 2 «і». Але експонента з від’ємним показником - це одиниця, поділена на експоненту, тому потрібно позначити Е у степені альфа 2 у степені Z. Звідси отримуємо рівняння: 10-1ZTW, поділене на 2і.
То що ? Такі рівняння вирішуються? Звичайно. Це банальне квадратне рівняння. Z - комплексне. Беремо логарифм від цієї величини (а логарифм завжди зі знаком плюс) - і отримуємо кут заломлення.
А от цікаво: у природі буває, коли sin заломлення більше одиниці? Виявляється - так. Парадокс.
Ця математична тмутараканія дала нам змогу користуватися смартфонаи та планшетами, не задумуючись над роботою математиків та інженерів-програмістів. А дарма.
Три закони геометричної оптики повністю вдовольняють нинішній стан фізики. А для мене це діагноз її клінічної смерті. Бо здуру вивчив основи квантової механіки і теорію імовірностей. І спеціальну, і стандартну. Ідіот.
А тепер скажіть: нащо такі знання поетові? Обійшовся би душею та серцем. І годі. Так ні. Поліз в усілякі дурниці.
А як ви гадаєте: правильно зробив чи ні?
21.11.2021р.
Так от. Стверджують, що sin не буває більше, аніж 1! Це - неправда! Бо світло може розповсюджуватися у середовищі під комлексним кутом заломлення!
Вам брехали вчителі у школі. Бо звикли брехати. Від незнання. А насправді - рівняння sin x дорівнює А, яке по модулю більше, аніж одиниця - має вирішення в комплексній області. Згідно з цим рівнянням, світло може поширюватися в забороненому середовищі під комплексним кутом заломлення. Дехто каже, що рівняння sin A - не може бути більше одиниці.
Брехня. Повірте - так кажуть ідіоти. Чисто формально, математичне вирішення такого рівняння можливе, оскільки є така собі формула Ейлера. В комплесному куті заломлення. І абсолютно точна.
Згідно якої - sin A2 – це Е у степені 2, а в знаменнику «і» в степені альфа 2- мінус 2, і в в степені мінус «і» та все це поділити на 2 в мінусі степені «І» та поділити на 2 «і». Але експонента з від’ємним показником - це одиниця, поділена на експоненту, тому потрібно позначити Е у степені альфа 2 у степені Z. Звідси отримуємо рівняння: 10-1ZTW, поділене на 2і.
То що ? Такі рівняння вирішуються? Звичайно. Це банальне квадратне рівняння. Z - комплексне. Беремо логарифм від цієї величини (а логарифм завжди зі знаком плюс) - і отримуємо кут заломлення.
А от цікаво: у природі буває, коли sin заломлення більше одиниці? Виявляється - так. Парадокс.
Ця математична тмутараканія дала нам змогу користуватися смартфонаи та планшетами, не задумуючись над роботою математиків та інженерів-програмістів. А дарма.
Три закони геометричної оптики повністю вдовольняють нинішній стан фізики. А для мене це діагноз її клінічної смерті. Бо здуру вивчив основи квантової механіки і теорію імовірностей. І спеціальну, і стандартну. Ідіот.
А тепер скажіть: нащо такі знання поетові? Обійшовся би душею та серцем. І годі. Так ні. Поліз в усілякі дурниці.
А як ви гадаєте: правильно зробив чи ні?
21.11.2021р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
