Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.13
23:44
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
2025.12.13
21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
2025.12.13
16:56
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
2025.12.13
12:09
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
2025.12.13
08:57
Вірш розглядався на онлайн-колегії робочих змін і керівників профільних департаментів "Асорті Пиріжкарень" з долученням сторонніх експертів.
І от що ми маємо в підсумку.
Технічно текст повністю тримається купи на граматичних і словотвірно спорідне
2025.12.13
08:13
Ти ще мене не розлюбив,
і я тебе не розлюбила,
та згодом знайдемо мотив,
всадити в душу ніж щосили.
Така природа почуття;
любов і зрада синьоока
шукають істину глибоку
у манускриптах забуття.
і я тебе не розлюбила,
та згодом знайдемо мотив,
всадити в душу ніж щосили.
Така природа почуття;
любов і зрада синьоока
шукають істину глибоку
у манускриптах забуття.
2025.12.13
00:28
Йшла по селах ніч сріблиста,
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.
Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.
Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай
2025.12.12
22:21
Безсніжна зима, ніби чудо природи,
Живий парадокс чи апорія слів.
Чекаєш забутий апокриф погоди,
Загублених в полі величних снігів.
Коли загубились сніги в дикім полі,
То висохне голос самої пітьми.
Чекаєш, як долі, розкутої волі.
Живий парадокс чи апорія слів.
Чекаєш забутий апокриф погоди,
Загублених в полі величних снігів.
Коли загубились сніги в дикім полі,
То висохне голос самої пітьми.
Чекаєш, як долі, розкутої волі.
2025.12.12
19:50
По грудках їхав грудень,
А в дорогу взяв сани:
«Поможіть, добрі люди,
бо вже коні пристали.
От коли б дістать воза
Або сніг раптом випав,
Говорить тоді б можна,
Що є лад якийсь в світі.
А в дорогу взяв сани:
«Поможіть, добрі люди,
бо вже коні пристали.
От коли б дістать воза
Або сніг раптом випав,
Говорить тоді б можна,
Що є лад якийсь в світі.
2025.12.12
14:44
Є чуття у моєму серці
Не знаю я що і робити
О ти чудовий світе о світе
Як мені бути і що робити?
Чи знаєш ти що виснував я?
Ти міг би і сам осягнути
Сьогодні всякчас завтра але й учора
Недільно-дівчачий блюз із її горем
Не знаю я що і робити
О ти чудовий світе о світе
Як мені бути і що робити?
Чи знаєш ти що виснував я?
Ти міг би і сам осягнути
Сьогодні всякчас завтра але й учора
Недільно-дівчачий блюз із її горем
2025.12.12
14:03
У мене на грудях ти стогнеш, і довго,
звитяжуєш голосно щем.
А рима – проста й заримована Богом,
й окреслена віщим дощем.
Про що ця розмова? Коли ані слова?
Про що нереально тужу?
Ти плачеш білугою, дещо з совою.
звитяжуєш голосно щем.
А рима – проста й заримована Богом,
й окреслена віщим дощем.
Про що ця розмова? Коли ані слова?
Про що нереально тужу?
Ти плачеш білугою, дещо з совою.
2025.12.12
12:51
Марія Лавренюк. Улиянка. Роман. —Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2024. —216 с.
Чи не кожен автор рецензії замислюється над тим, чому не оминув увагою твір того чи іншого письменника, що підштовхнуло його до роздумів про прочитане і, власне, якими б
2025.12.12
07:59
ця Присутність незримо гріє
ізсередини
як свіча
проростає в думки
надією
вперто спалюючи печаль
її дихання тихше тиші
її голос як неба глиб
ізсередини
як свіча
проростає в думки
надією
вперто спалюючи печаль
її дихання тихше тиші
її голос як неба глиб
2025.12.12
07:34
Дзвінок бентежний тишу зранив —
не мріяла узріть тебе
через сніги і океани,
захмарні молитви небес
такого дивного, чужого
без квітів і ковтка води.
Навіщо ж не лишив за рогом
свої непрохані сліди?
не мріяла узріть тебе
через сніги і океани,
захмарні молитви небес
такого дивного, чужого
без квітів і ковтка води.
Навіщо ж не лишив за рогом
свої непрохані сліди?
2025.12.12
06:55
Заспаний ранок туманиться
Стишено далі в півсні, -
Росами вкрита вівсяниця
Губить краплини ясні.
Чується каркання галичі,
В озері - слески плотви, -
Запах цвітіння вчувається
І шелестіння трави.
Стишено далі в півсні, -
Росами вкрита вівсяниця
Губить краплини ясні.
Чується каркання галичі,
В озері - слески плотви, -
Запах цвітіння вчувається
І шелестіння трави.
2025.12.12
01:13
Чому спізнивсь у школу ти? –
Питає вчителька Сашка Гудзя.
- На рибу з татом нині мали йти,
Та він мене з собою не узяв.
- Тобі ж, напевно, батько пояснив,
Чому до школи йти. Не на ставок.
- Еге ж. Сказав, чому не піду з ним.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Питає вчителька Сашка Гудзя.
- На рибу з татом нині мали йти,
Та він мене з собою не узяв.
- Тобі ж, напевно, батько пояснив,
Чому до школи йти. Не на ставок.
- Еге ж. Сказав, чому не піду з ним.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Проза
Питання
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Питання
Хто з вас, шановні друзі, задумувався над природою світла? От, наприклад, кохана блиснула очиськами, а ви розтанули під її поглядом, як квітневий лід під сонцем?
Так от. Стверджують, що sin не буває більше, аніж 1! Це - неправда! Бо світло може розповсюджуватися у середовищі під комлексним кутом заломлення!
Вам брехали вчителі у школі. Бо звикли брехати. Від незнання. А насправді - рівняння sin x дорівнює А, яке по модулю більше, аніж одиниця - має вирішення в комплексній області. Згідно з цим рівнянням, світло може поширюватися в забороненому середовищі під комплексним кутом заломлення. Дехто каже, що рівняння sin A - не може бути більше одиниці.
Брехня. Повірте - так кажуть ідіоти. Чисто формально, математичне вирішення такого рівняння можливе, оскільки є така собі формула Ейлера. В комплесному куті заломлення. І абсолютно точна.
Згідно якої - sin A2 – це Е у степені 2, а в знаменнику «і» в степені альфа 2- мінус 2, і в в степені мінус «і» та все це поділити на 2 в мінусі степені «І» та поділити на 2 «і». Але експонента з від’ємним показником - це одиниця, поділена на експоненту, тому потрібно позначити Е у степені альфа 2 у степені Z. Звідси отримуємо рівняння: 10-1ZTW, поділене на 2і.
То що ? Такі рівняння вирішуються? Звичайно. Це банальне квадратне рівняння. Z - комплексне. Беремо логарифм від цієї величини (а логарифм завжди зі знаком плюс) - і отримуємо кут заломлення.
А от цікаво: у природі буває, коли sin заломлення більше одиниці? Виявляється - так. Парадокс.
Ця математична тмутараканія дала нам змогу користуватися смартфонаи та планшетами, не задумуючись над роботою математиків та інженерів-програмістів. А дарма.
Три закони геометричної оптики повністю вдовольняють нинішній стан фізики. А для мене це діагноз її клінічної смерті. Бо здуру вивчив основи квантової механіки і теорію імовірностей. І спеціальну, і стандартну. Ідіот.
А тепер скажіть: нащо такі знання поетові? Обійшовся би душею та серцем. І годі. Так ні. Поліз в усілякі дурниці.
А як ви гадаєте: правильно зробив чи ні?
21.11.2021р.
Так от. Стверджують, що sin не буває більше, аніж 1! Це - неправда! Бо світло може розповсюджуватися у середовищі під комлексним кутом заломлення!
Вам брехали вчителі у школі. Бо звикли брехати. Від незнання. А насправді - рівняння sin x дорівнює А, яке по модулю більше, аніж одиниця - має вирішення в комплексній області. Згідно з цим рівнянням, світло може поширюватися в забороненому середовищі під комплексним кутом заломлення. Дехто каже, що рівняння sin A - не може бути більше одиниці.
Брехня. Повірте - так кажуть ідіоти. Чисто формально, математичне вирішення такого рівняння можливе, оскільки є така собі формула Ейлера. В комплесному куті заломлення. І абсолютно точна.
Згідно якої - sin A2 – це Е у степені 2, а в знаменнику «і» в степені альфа 2- мінус 2, і в в степені мінус «і» та все це поділити на 2 в мінусі степені «І» та поділити на 2 «і». Але експонента з від’ємним показником - це одиниця, поділена на експоненту, тому потрібно позначити Е у степені альфа 2 у степені Z. Звідси отримуємо рівняння: 10-1ZTW, поділене на 2і.
То що ? Такі рівняння вирішуються? Звичайно. Це банальне квадратне рівняння. Z - комплексне. Беремо логарифм від цієї величини (а логарифм завжди зі знаком плюс) - і отримуємо кут заломлення.
А от цікаво: у природі буває, коли sin заломлення більше одиниці? Виявляється - так. Парадокс.
Ця математична тмутараканія дала нам змогу користуватися смартфонаи та планшетами, не задумуючись над роботою математиків та інженерів-програмістів. А дарма.
Три закони геометричної оптики повністю вдовольняють нинішній стан фізики. А для мене це діагноз її клінічної смерті. Бо здуру вивчив основи квантової механіки і теорію імовірностей. І спеціальну, і стандартну. Ідіот.
А тепер скажіть: нащо такі знання поетові? Обійшовся би душею та серцем. І годі. Так ні. Поліз в усілякі дурниці.
А як ви гадаєте: правильно зробив чи ні?
21.11.2021р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
