ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.28
08:30
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:
2024.04.28
08:15
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.
2024.04.28
07:35
Подивися у очі мої, та невже ти
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.
Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.
Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн
2024.04.28
05:40
Спіймав під вечір окунів
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.
2024.04.27
10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
2024.04.27
09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.
2024.04.27
08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.
2024.04.27
08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.
Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.
Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,
2024.04.27
05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
2024.04.27
05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
2024.04.26
23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
2024.04.26
14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
2024.04.26
08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
2024.04.26
08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
2024.04.26
07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
2024.04.26
05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.15
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Микола Блоха /
Проза
Поговорим о вере.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Поговорим о вере.
Поговорим о вере.
Вера, мы часто слышим, как тот или иной человек спрашивает у нас или у других людей, верим ли мы в бога, при этом, человек даже не понимает, что он спрашивает, и тем более не он, не мы не понимаем про что разговор, и что мы ему ответили.
- Вы посчитали меня тупым и глупым? – а должны были, поскольку первые строчки вас должны были заставить спросить себя, что? - тут непонятного, веришь, в бога или нет.
Традиция верить в бога, пришла на смену более древним отношения с богами, а сначала было поклонения им. Смена образа общения с богом, это было чуть меньше 2000 лет назад. Когда первосвященники Рима сочинили новый завет, переписав и выбросив все не угодные им слова. Слова, что могут отобрать у них власть, и, признав, только четыре Евангелии, которые наиболее подходят для создания новых отношений с богами.
Евангелия – пересказ слов пророка Ешуа, одним из последователей и толкование его слов, а толкование зависело, от мировоззрений каждого из них, таким образом каждый писал так как ему било ближе, к его пониманию мироздания. И данный факт выборочного включения в библию Евангелий установлен историками библиографами, и это было в четырёхсотом году нашей в Римской империи.
В период создания веры в бога приходится, с момента смерти пророка, и до создания библии, в Риме. В этот период каждая отдельная группа имела свой Евангелий, и одни Евангелий говорил о поклонении богу, другой Евангелий относился как вере. В первом случае говорили, принимаешь ли ты бога, в другом случае веришь ли ты в бога.
Так возникает вопрос о том какая разница в этих выражениях? – она не большая примерно как Тихий океан, так фраза; принимаешь ли ты бога? – показывает определённость и точность значения бога, бог есть, и в этом нет, не какого сомнения. А это значит что ответ, я принимаю бога – будет значить, что и ты с богом или нет. В тоже время, фраза; верите ли вы в бога? – предполагает сомнение в наличие бога.
- Почему сомнения в боге? – всё достаточно просто, тайна спрятана в слове вера, точнее в его значении, вера – это принятие какого либо факта, без подтверждения его. И это значит, что ответ я верю в бога, означает: Я не знаю, есть бог или нет, но принято в него верить, поэтому я верю. Так фраза; я верю в бога, это фраза которая не чего не значит просто отговорка, которая не признаёт наличие бога, правда и фраза я принимаю бога, тоже не обязывает не к чему, но не ставит факт наличие бога.
Для меня всё по-другому, я не верю в бога, поскольку я знаю, он во мне, а верить в то, что ты знаешь нельзя, а не могу принять бога, поскольку это означает, что я признаю слабость бога, и то что от меня зависит это.
Так на непонимании людей значения слов, церковники и храмовники, строят религии и культы, получая власть и деньги…
Николай Блоха12.04.09 г. 19:17
Вера, мы часто слышим, как тот или иной человек спрашивает у нас или у других людей, верим ли мы в бога, при этом, человек даже не понимает, что он спрашивает, и тем более не он, не мы не понимаем про что разговор, и что мы ему ответили.
- Вы посчитали меня тупым и глупым? – а должны были, поскольку первые строчки вас должны были заставить спросить себя, что? - тут непонятного, веришь, в бога или нет.
Традиция верить в бога, пришла на смену более древним отношения с богами, а сначала было поклонения им. Смена образа общения с богом, это было чуть меньше 2000 лет назад. Когда первосвященники Рима сочинили новый завет, переписав и выбросив все не угодные им слова. Слова, что могут отобрать у них власть, и, признав, только четыре Евангелии, которые наиболее подходят для создания новых отношений с богами.
Евангелия – пересказ слов пророка Ешуа, одним из последователей и толкование его слов, а толкование зависело, от мировоззрений каждого из них, таким образом каждый писал так как ему било ближе, к его пониманию мироздания. И данный факт выборочного включения в библию Евангелий установлен историками библиографами, и это было в четырёхсотом году нашей в Римской империи.
В период создания веры в бога приходится, с момента смерти пророка, и до создания библии, в Риме. В этот период каждая отдельная группа имела свой Евангелий, и одни Евангелий говорил о поклонении богу, другой Евангелий относился как вере. В первом случае говорили, принимаешь ли ты бога, в другом случае веришь ли ты в бога.
Так возникает вопрос о том какая разница в этих выражениях? – она не большая примерно как Тихий океан, так фраза; принимаешь ли ты бога? – показывает определённость и точность значения бога, бог есть, и в этом нет, не какого сомнения. А это значит что ответ, я принимаю бога – будет значить, что и ты с богом или нет. В тоже время, фраза; верите ли вы в бога? – предполагает сомнение в наличие бога.
- Почему сомнения в боге? – всё достаточно просто, тайна спрятана в слове вера, точнее в его значении, вера – это принятие какого либо факта, без подтверждения его. И это значит, что ответ я верю в бога, означает: Я не знаю, есть бог или нет, но принято в него верить, поэтому я верю. Так фраза; я верю в бога, это фраза которая не чего не значит просто отговорка, которая не признаёт наличие бога, правда и фраза я принимаю бога, тоже не обязывает не к чему, но не ставит факт наличие бога.
Для меня всё по-другому, я не верю в бога, поскольку я знаю, он во мне, а верить в то, что ты знаешь нельзя, а не могу принять бога, поскольку это означает, что я признаю слабость бога, и то что от меня зависит это.
Так на непонимании людей значения слов, церковники и храмовники, строят религии и культы, получая власть и деньги…
Николай Блоха12.04.09 г. 19:17
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію