Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.06
17:57
Вереміями, вереміями
Плач із радістю межував.
Все перебрано, перевіяно,
Перелущено по жнивах.
Чи пробачило спрагу літові
Те, що вижило у зимі?
Від морозу і спеки - мітини,
Плач із радістю межував.
Все перебрано, перевіяно,
Перелущено по жнивах.
Чи пробачило спрагу літові
Те, що вижило у зимі?
Від морозу і спеки - мітини,
2025.11.06
17:15
Вкривають землю втомлену тумани,
Народжуючи зболені рядки.
Чи варто будувати точні плани,
Коли у долі власні є думки?
Можливо, осінь рубіконом стане,
Напише світлі, райдужні казки.
З пейзажу прибираю все погане,
Народжуючи зболені рядки.
Чи варто будувати точні плани,
Коли у долі власні є думки?
Можливо, осінь рубіконом стане,
Напише світлі, райдужні казки.
З пейзажу прибираю все погане,
2025.11.06
15:34
Скажи осіннім квітам*:
Вітрила осені давно роздерті**,
Сірі хмари стали вином
У келиху старчика Фідія***
(Він будував Колізей –
Думав, що то окраса,
Думав, що то капелюх,
Що загубив дивак Аполлон,
Вітрила осені давно роздерті**,
Сірі хмари стали вином
У келиху старчика Фідія***
(Він будував Колізей –
Думав, що то окраса,
Думав, що то капелюх,
Що загубив дивак Аполлон,
2025.11.06
13:26
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топиться?
Чом ти голову схилила, вії опустила?
Може, кращого від мене, бува, полюбила?..
...Не розказуй, голубонько. В словах нема нужди,
Бо ж на личеньку твоєму заквітають руж
Чи сватів до тебе слати, чи піти топиться?
Чом ти голову схилила, вії опустила?
Може, кращого від мене, бува, полюбила?..
...Не розказуй, голубонько. В словах нема нужди,
Бо ж на личеньку твоєму заквітають руж
2025.11.06
09:46
Хороший привід: досі в справі
Як режисер над усіма…
І не важливо на підставі
Чи усерйоз, чи жартома
Цікаво буде споглядати —
До прозвиськ всучать: театрал!?
Не по одинці, з ніжним матом…
Ну, що поробиш… ритуал.
Як режисер над усіма…
І не важливо на підставі
Чи усерйоз, чи жартома
Цікаво буде споглядати —
До прозвиськ всучать: театрал!?
Не по одинці, з ніжним матом…
Ну, що поробиш… ритуал.
2025.11.06
01:04
З молитви тихо виростає небо,
І сонця голос будить вороння.
А на душі ще світло, та жовтнево.
Між берегами листя човен дня.
Вже розплітає сонце дні й дороги,
Вітри на шаблях ділять листя мідь.
Але думки, мов блазні – скоморохи,
І сонця голос будить вороння.
А на душі ще світло, та жовтнево.
Між берегами листя човен дня.
Вже розплітає сонце дні й дороги,
Вітри на шаблях ділять листя мідь.
Але думки, мов блазні – скоморохи,
2025.11.05
21:38
Вірш, написаний уві сні,
і вірш, забутий уві сні,
можливо, був найкращим
із моїх віршів, але він
назавжди втрачений.
Він потонув, як кораловий риф
у морі, як алмаз
у болотній жижі.
і вірш, забутий уві сні,
можливо, був найкращим
із моїх віршів, але він
назавжди втрачений.
Він потонув, як кораловий риф
у морі, як алмаз
у болотній жижі.
2025.11.05
17:58
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів
невагому мить
яким солодким
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів
невагому мить
яким солодким
2025.11.05
15:16
не повіриш
ріка промовила
ледь відчутно
чи ти утримаєш мене
вільно пада потік
не спиняє хід
вдихай цю воду скільки є
ріка промовила
ледь відчутно
чи ти утримаєш мене
вільно пада потік
не спиняє хід
вдихай цю воду скільки є
2025.11.05
09:26
Знов пливу за течією…
Від безвихіддя пливу
Поза часом… нічією
Збоку, зверху весь в диму…
Відмовляюсь. Терапія...
Верби кланяються вслід.
Попереду, мама мія,
Обізнався, то сусід…
Від безвихіддя пливу
Поза часом… нічією
Збоку, зверху весь в диму…
Відмовляюсь. Терапія...
Верби кланяються вслід.
Попереду, мама мія,
Обізнався, то сусід…
2025.11.05
02:51
Приходили в моє життя...
Не роззувались на порозі.
І брудом від свого взуття
Сліди лишали на підлозі.
А я ходив і витирав
Підлогу та відкриту душу.
Вже відобразив поліграф,
Не роззувались на порозі.
І брудом від свого взуття
Сліди лишали на підлозі.
А я ходив і витирав
Підлогу та відкриту душу.
Вже відобразив поліграф,
2025.11.04
22:11
Із рокера він став перукарем,
його поглинула проза життя,
він став підкаблучником
у домашніх капцях.
Жалюгідне видовище!
Музика більше не б'ється
об його серце, ніби прибій.
Його душа вкривається пилом,
його поглинула проза життя,
він став підкаблучником
у домашніх капцях.
Жалюгідне видовище!
Музика більше не б'ється
об його серце, ніби прибій.
Його душа вкривається пилом,
2025.11.04
21:58
Кволі у полі тополі,
В Полі доволі квасолі.
В Полі доволі квасолі.
2025.11.04
12:43
Мій рідний край – це неосяжний простір,
Де у безхмарні, чи
скрутні часи,
Я – невід’ємна частка, дивний розчин
Кохання, волі, гідності, краси.
Мій рідний край – це ясноокі діти,
Турботою оточені родин,
Де у безхмарні, чи
скрутні часи,
Я – невід’ємна частка, дивний розчин
Кохання, волі, гідності, краси.
Мій рідний край – це ясноокі діти,
Турботою оточені родин,
2025.11.04
11:55
Що бачить читач, який натрапив на публікацію одного з діючих авторів "Поетичних майстерень"?
Побачене буде віршем, висота якого складає дві строфи з промовистою назвою "Гекзаметр гніву". Ось воно:
"Гнів, оспівай, богине, народу, який не здається,
2025.11.04
10:09
А минулої доби повернули сотні тіл.
І сьогодні біль не вщух, полонив…
Московитий педофіл
Наслідив.
Ну нехай, цей сучий син… Боже праведний, вгамуй!
Підскажи — з яких провин розхитавсь наш білий світ…
Не молюсь. Кричу — почуй!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І сьогодні біль не вщух, полонив…
Московитий педофіл
Наслідив.
Ну нехай, цей сучий син… Боже праведний, вгамуй!
Підскажи — з яких провин розхитавсь наш білий світ…
Не молюсь. Кричу — почуй!
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ірина Новіцька (1981) /
Критика | Аналітика
Заклюйщики і рейтинги, співпраця і підводні течії та ще сила всяких дотичних речей
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Заклюйщики і рейтинги, співпраця і підводні течії та ще сила всяких дотичних речей
Новіцька Ірина [2006-07-17 15:22:45]
Дякую, Володю, що попередили. Але я читала знизу і все знала до того, як зупинилася тут.
Ваш намір був благородний. Судячи з коментарів "професіоналів", я цілком не дивуюсь.
Дивуюсь трьом речам: а) чому шановними редакторами не висунені обіцяні вимоги до моєї творчості та й, зрештою, творчості інших претендентів? Жодної конкретної не бачу. Нелогічно? Чи виправдані тоді їх зауваги або, краще сказати, зачіпки? б) добре, рейтинги "Майстерень" під таким оглядом могли поповзти вниз, а як же народні, де повна демократія? Чого я не розумію? Відколи народ став таким придирливим, та ще й так синхронно з редакторами? в) про редакторів. Ви говорили, що всі редактори переглядали твори претендентів дуже докладно. Як могла переглянути такий обсяг роботи, скажімо, Вікторія Осташ, яка була на той час у напівдикій Сваляві й, вернувшись до Києва 12-го, морочилася з абітурієнтами (вона викладач)? Я її бачила в Києві. Факт достовірний. Можете листа написати...
Ось що я за цим усім бачу. Благородство все ж не дозволило дуже занизити рейтинг небажаним претендентам. За що, в принципі, дякую. Підхід до останньої проробки сайту видимий як божий день - декому потрібно було всього кілька балів зняти, а так "усе чесно". Всі особи, які ввійшли до складу переможців, стратегічно корисні. Талановиті. Активні учасники сайту. До них жодної претензії. Всі - люди, яких я поважаю. Але вони все ж не адміністрація. Сутужно вам, дівчата-хлопці, доведеться. Активно листуватись із ВВП...
Бог з ним, я не мріяла про титул редактора (а вам-то, Володю, про нього, очевидно, розходилося), тим більше про перемогу на конкурсі - ЦЯ перемога мені вже не потрібна. Я була б згодна лишатися, за вашими словами, "народним трибуном" (за оплату), але... волію робити що хочу і буду робити що хочу - поки не викинете догори дригом. Маєте як адмін таку можливість. Але поки сонце зійде, я полишаю свої твори так як є, аби публіка сайту знала, що пише автор, який лажає різним "любителям". Мусять же слово- й оцінковиразитися мої гаврюшки й капанці. Хоч якась сатисфакція.
Публіці сайту (і постраждалій, і милостиво полишеній у спокої). Всім, хто мене коментарив і підтримував, тисну руки. Всіх професіоналів-заклюйщиків при першій же нагоді, коли побачу, що вони невиправдано знущаються з обдарованих по-справжньому осіб, як-от Мар'яна Шіпош (це єдиний приклад, решта видима з коментарів дуже виразно, а про цю людину все ж скажу, бо вона пішла з сайту, можливо, саме через дику енергію одного з заклюйщиків найвищого рангу), так от, при першій же нагоді виставлю як повних ідіотів, зрештою, це недалеко від істини.
Співпраці не вийшло. Бажаю добре погуляти з нагоди конкурсу товариству десь такому тісному, як було тоді на травневій зустрічі. Тільки без мене.
Я знаю, що я автор рівня R1. Незалежно від показників, що себе здискредитували. Я ненавиджу підводну техніку співпраці. Я ненавиджу подвійність намірів. Я ненавиджу підлабузництво й використовування людського часу й зусиль у непрозорих цілях.
Люди, будьте пильні й сильні. Я буватиму тут рідше, але все ж буватиму, бо те, що я працювала над цим сайтом, не дає мені змоги забити на присутніх тут друзів. І про той час, коли розвивалося спілкування між нами. Тепер я можу відійти від справ - я своїх цілей досягла.
Пишіть мені на мейл. Ще раз усім тисну руки.
Дякую, Володю, що попередили. Але я читала знизу і все знала до того, як зупинилася тут.
Ваш намір був благородний. Судячи з коментарів "професіоналів", я цілком не дивуюсь.
Дивуюсь трьом речам: а) чому шановними редакторами не висунені обіцяні вимоги до моєї творчості та й, зрештою, творчості інших претендентів? Жодної конкретної не бачу. Нелогічно? Чи виправдані тоді їх зауваги або, краще сказати, зачіпки? б) добре, рейтинги "Майстерень" під таким оглядом могли поповзти вниз, а як же народні, де повна демократія? Чого я не розумію? Відколи народ став таким придирливим, та ще й так синхронно з редакторами? в) про редакторів. Ви говорили, що всі редактори переглядали твори претендентів дуже докладно. Як могла переглянути такий обсяг роботи, скажімо, Вікторія Осташ, яка була на той час у напівдикій Сваляві й, вернувшись до Києва 12-го, морочилася з абітурієнтами (вона викладач)? Я її бачила в Києві. Факт достовірний. Можете листа написати...
Ось що я за цим усім бачу. Благородство все ж не дозволило дуже занизити рейтинг небажаним претендентам. За що, в принципі, дякую. Підхід до останньої проробки сайту видимий як божий день - декому потрібно було всього кілька балів зняти, а так "усе чесно". Всі особи, які ввійшли до складу переможців, стратегічно корисні. Талановиті. Активні учасники сайту. До них жодної претензії. Всі - люди, яких я поважаю. Але вони все ж не адміністрація. Сутужно вам, дівчата-хлопці, доведеться. Активно листуватись із ВВП...
Бог з ним, я не мріяла про титул редактора (а вам-то, Володю, про нього, очевидно, розходилося), тим більше про перемогу на конкурсі - ЦЯ перемога мені вже не потрібна. Я була б згодна лишатися, за вашими словами, "народним трибуном" (за оплату), але... волію робити що хочу і буду робити що хочу - поки не викинете догори дригом. Маєте як адмін таку можливість. Але поки сонце зійде, я полишаю свої твори так як є, аби публіка сайту знала, що пише автор, який лажає різним "любителям". Мусять же слово- й оцінковиразитися мої гаврюшки й капанці. Хоч якась сатисфакція.
Публіці сайту (і постраждалій, і милостиво полишеній у спокої). Всім, хто мене коментарив і підтримував, тисну руки. Всіх професіоналів-заклюйщиків при першій же нагоді, коли побачу, що вони невиправдано знущаються з обдарованих по-справжньому осіб, як-от Мар'яна Шіпош (це єдиний приклад, решта видима з коментарів дуже виразно, а про цю людину все ж скажу, бо вона пішла з сайту, можливо, саме через дику енергію одного з заклюйщиків найвищого рангу), так от, при першій же нагоді виставлю як повних ідіотів, зрештою, це недалеко від істини.
Співпраці не вийшло. Бажаю добре погуляти з нагоди конкурсу товариству десь такому тісному, як було тоді на травневій зустрічі. Тільки без мене.
Я знаю, що я автор рівня R1. Незалежно від показників, що себе здискредитували. Я ненавиджу підводну техніку співпраці. Я ненавиджу подвійність намірів. Я ненавиджу підлабузництво й використовування людського часу й зусиль у непрозорих цілях.
Люди, будьте пильні й сильні. Я буватиму тут рідше, але все ж буватиму, бо те, що я працювала над цим сайтом, не дає мені змоги забити на присутніх тут друзів. І про той час, коли розвивалося спілкування між нами. Тепер я можу відійти від справ - я своїх цілей досягла.
Пишіть мені на мейл. Ще раз усім тисну руки.
| Найвища оцінка | Володимир Вакуленко | 6 | Любитель поезії / Любитель поезії |
| Найнижча оцінка | Володимир Ляшкевич | 4 | Майстер-клас / Майстер-клас |
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"відозва"
• Перейти на сторінку •
"За мотивами Стівена Кінга (подарунок Дабі-Дабі-Дабі на день народження)"
• Перейти на сторінку •
"За мотивами Стівена Кінга (подарунок Дабі-Дабі-Дабі на день народження)"
Про публікацію
