Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.05
22:03
життя картини поллока
але усе мине
розвидніє за мороком
земне таке земне
і хліба житнє золото
і молоко і мед
з-під ніг злітають голуби
дідок травицю жне
але усе мине
розвидніє за мороком
земне таке земне
і хліба житнє золото
і молоко і мед
з-під ніг злітають голуби
дідок травицю жне
2026.05.05
13:44
Розлився туман велемудрий, тужавий,
Розлився, як ціла аморфна держава.
Які таємниці, які парадокси
Чаїть у собі, ніби сховані оси!
Туман розчиняє депресію люту,
У вічні слова й заповіти закуту.
Розлився, як ціла аморфна держава.
Які таємниці, які парадокси
Чаїть у собі, ніби сховані оси!
Туман розчиняє депресію люту,
У вічні слова й заповіти закуту.
2026.05.05
12:08
Літа лебедіють, мов кужіль прядуть,
У вир'єчку гублять пір'їни.
Дари мироносні до стіп покладуть
У церкві святої Ірини.
Над мороки ночі, над тугу в очах,
Над біль, що метеликом зрине.
Невпинно співатиме божа свіча
У вир'єчку гублять пір'їни.
Дари мироносні до стіп покладуть
У церкві святої Ірини.
Над мороки ночі, над тугу в очах,
Над біль, що метеликом зрине.
Невпинно співатиме божа свіча
2026.05.05
10:16
Можливо десь за вісім днів до свят
Тут Фіміам кадив задорого у ямі -
На шиї каганець, на вигляд як архат*
На грудях золото, в долонях оригамі.
В китайських косах бігали дівки
І…, ніби у записаному стрімі
Лимонний сік, бамбук і огірки
Тут Фіміам кадив задорого у ямі -
На шиї каганець, на вигляд як архат*
На грудях золото, в долонях оригамі.
В китайських косах бігали дівки
І…, ніби у записаному стрімі
Лимонний сік, бамбук і огірки
2026.05.05
08:36
Цвіла магнолія, бузок
схиляв додолу віти.
В кишені загубивсь квиток
на потяг «Інтерсіті».
Не встигла сісти у вагон —
спіткнулась, то й не варто.
Давно згорів пустий перон
схиляв додолу віти.
В кишені загубивсь квиток
на потяг «Інтерсіті».
Не встигла сісти у вагон —
спіткнулась, то й не варто.
Давно згорів пустий перон
2026.05.05
05:47
Передпокій літа - травень духовитий
І мрійливий дуже, і ледь-ледь хмільний, -
Сонечком південним лагідно зігрітий,
За собою двері щільно зачинив.
Потепліло різко, заквітчало всюди,
Вигляду ясного світу надало, -
Ніби відбулося дивовижне чудо,
Ніби
І мрійливий дуже, і ледь-ледь хмільний, -
Сонечком південним лагідно зігрітий,
За собою двері щільно зачинив.
Потепліло різко, заквітчало всюди,
Вигляду ясного світу надало, -
Ніби відбулося дивовижне чудо,
Ніби
2026.05.04
23:35
Дражнити ведмедя погано,
Не варто дражнити ведмедя.
Дражнив якось ведмедя Фєдя-
Ну і де тепер цей ваш Фєдя?
Дражніть краще власну дружину,
Або назвіть тещу "мамо!",
Але дражнити ведмедя-
Не варто дражнити ведмедя.
Дражнив якось ведмедя Фєдя-
Ну і де тепер цей ваш Фєдя?
Дражніть краще власну дружину,
Або назвіть тещу "мамо!",
Але дражнити ведмедя-
2026.05.04
22:00
Не витримує кишка
Сатиричну штангу.
А зате мої прогнози -
Як у баби Ванги!
Сатиричну штангу.
А зате мої прогнози -
Як у баби Ванги!
2026.05.04
21:14
Ще трішки, і засвітиться каштан,
Свічки запалить білі в канделябрах.
Між іншими каштан - ошатний пан,
Що живиться у потаємних надрах.
Шипи у квітах настовбурчив глід -
Дивись, перестраховуйся як слід!
Свічки запалить білі в канделябрах.
Між іншими каштан - ошатний пан,
Що живиться у потаємних надрах.
Шипи у квітах настовбурчив глід -
Дивись, перестраховуйся як слід!
2026.05.04
21:13
смак має значення однак
естетики христові рани
хтось каравани дерибанить
красиво та не аби-як
уп’явся снайпер у приціл
утримуючи зброю рівно
і реагуючи підшкірно
полює вишукану ціль
естетики христові рани
хтось каравани дерибанить
красиво та не аби-як
уп’явся снайпер у приціл
утримуючи зброю рівно
і реагуючи підшкірно
полює вишукану ціль
2026.05.04
18:34
Напишу вам віланелу,
І частівку, і сонет…
Станцював би тарантелу -
Та не стану - я ж поет!
Я розбурхую болото!
«Рясно-згасне-передчасно»…
Ось така моя робота -
І частівку, і сонет…
Станцював би тарантелу -
Та не стану - я ж поет!
Я розбурхую болото!
«Рясно-згасне-передчасно»…
Ось така моя робота -
2026.05.04
15:38
Наша зима розлуки не минула з лютим,
а триває синіми ночами полотен,
писаних під ван Гога –
з нетанучими сніжинками теплих спогадів,
за кожною з яких – і моя нехолонуча тривога.
Вона відчутно пронизує мене,
і згасає в регістрах невгамовної німоти
а триває синіми ночами полотен,
писаних під ван Гога –
з нетанучими сніжинками теплих спогадів,
за кожною з яких – і моя нехолонуча тривога.
Вона відчутно пронизує мене,
і згасає в регістрах невгамовної німоти
2026.05.04
15:10
Не дає болоту жити
Клятий Куриловський!
Ще одна припхалась Кака -
Білгород-Дністровська!
Клятий Куриловський!
Ще одна припхалась Кака -
Білгород-Дністровська!
2026.05.04
14:15
Там вечір п’є із горщика туман,
І мама в коси заплітає літо...
Там ще не знаєш, що таке обман,
А знаєш тільки, як дощам радіти.
Там кущ порічок — розсип рубінІв,
І червень в очі дивиться так синьо,
Що вистачає тих щасливих снів
На все життя, на кож
І мама в коси заплітає літо...
Там ще не знаєш, що таке обман,
А знаєш тільки, як дощам радіти.
Там кущ порічок — розсип рубінІв,
І червень в очі дивиться так синьо,
Що вистачає тих щасливих снів
На все життя, на кож
2026.05.04
10:58
Розвиднюються обриси зникомі
Забутих міст, запилених споруд.
Не пропустивши у пророцтвах коми,
Вони прийдуть, щоб здійснювати суд.
І це говорить - забуття не вічне,
Циклічність часу знову поверне
Забуті голоси, погаслі свічі,
Забутих міст, запилених споруд.
Не пропустивши у пророцтвах коми,
Вони прийдуть, щоб здійснювати суд.
І це говорить - забуття не вічне,
Циклічність часу знову поверне
Забуті голоси, погаслі свічі,
2026.05.04
09:12
Твори уяву, Незбориме -
Овечий скарб від прабатьків
На вівцях стежкою вовків
Торує шлях до полонини.
Мовчать Пенати*, страх Господній,
Але двоногий неземний
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Овечий скарб від прабатьків
На вівцях стежкою вовків
Торує шлях до полонини.
Мовчать Пенати*, страх Господній,
Але двоногий неземний
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ірина Новіцька (1981) /
Критика | Аналітика
Заклюйщики і рейтинги, співпраця і підводні течії та ще сила всяких дотичних речей
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Заклюйщики і рейтинги, співпраця і підводні течії та ще сила всяких дотичних речей
Новіцька Ірина [2006-07-17 15:22:45]
Дякую, Володю, що попередили. Але я читала знизу і все знала до того, як зупинилася тут.
Ваш намір був благородний. Судячи з коментарів "професіоналів", я цілком не дивуюсь.
Дивуюсь трьом речам: а) чому шановними редакторами не висунені обіцяні вимоги до моєї творчості та й, зрештою, творчості інших претендентів? Жодної конкретної не бачу. Нелогічно? Чи виправдані тоді їх зауваги або, краще сказати, зачіпки? б) добре, рейтинги "Майстерень" під таким оглядом могли поповзти вниз, а як же народні, де повна демократія? Чого я не розумію? Відколи народ став таким придирливим, та ще й так синхронно з редакторами? в) про редакторів. Ви говорили, що всі редактори переглядали твори претендентів дуже докладно. Як могла переглянути такий обсяг роботи, скажімо, Вікторія Осташ, яка була на той час у напівдикій Сваляві й, вернувшись до Києва 12-го, морочилася з абітурієнтами (вона викладач)? Я її бачила в Києві. Факт достовірний. Можете листа написати...
Ось що я за цим усім бачу. Благородство все ж не дозволило дуже занизити рейтинг небажаним претендентам. За що, в принципі, дякую. Підхід до останньої проробки сайту видимий як божий день - декому потрібно було всього кілька балів зняти, а так "усе чесно". Всі особи, які ввійшли до складу переможців, стратегічно корисні. Талановиті. Активні учасники сайту. До них жодної претензії. Всі - люди, яких я поважаю. Але вони все ж не адміністрація. Сутужно вам, дівчата-хлопці, доведеться. Активно листуватись із ВВП...
Бог з ним, я не мріяла про титул редактора (а вам-то, Володю, про нього, очевидно, розходилося), тим більше про перемогу на конкурсі - ЦЯ перемога мені вже не потрібна. Я була б згодна лишатися, за вашими словами, "народним трибуном" (за оплату), але... волію робити що хочу і буду робити що хочу - поки не викинете догори дригом. Маєте як адмін таку можливість. Але поки сонце зійде, я полишаю свої твори так як є, аби публіка сайту знала, що пише автор, який лажає різним "любителям". Мусять же слово- й оцінковиразитися мої гаврюшки й капанці. Хоч якась сатисфакція.
Публіці сайту (і постраждалій, і милостиво полишеній у спокої). Всім, хто мене коментарив і підтримував, тисну руки. Всіх професіоналів-заклюйщиків при першій же нагоді, коли побачу, що вони невиправдано знущаються з обдарованих по-справжньому осіб, як-от Мар'яна Шіпош (це єдиний приклад, решта видима з коментарів дуже виразно, а про цю людину все ж скажу, бо вона пішла з сайту, можливо, саме через дику енергію одного з заклюйщиків найвищого рангу), так от, при першій же нагоді виставлю як повних ідіотів, зрештою, це недалеко від істини.
Співпраці не вийшло. Бажаю добре погуляти з нагоди конкурсу товариству десь такому тісному, як було тоді на травневій зустрічі. Тільки без мене.
Я знаю, що я автор рівня R1. Незалежно від показників, що себе здискредитували. Я ненавиджу підводну техніку співпраці. Я ненавиджу подвійність намірів. Я ненавиджу підлабузництво й використовування людського часу й зусиль у непрозорих цілях.
Люди, будьте пильні й сильні. Я буватиму тут рідше, але все ж буватиму, бо те, що я працювала над цим сайтом, не дає мені змоги забити на присутніх тут друзів. І про той час, коли розвивалося спілкування між нами. Тепер я можу відійти від справ - я своїх цілей досягла.
Пишіть мені на мейл. Ще раз усім тисну руки.
Дякую, Володю, що попередили. Але я читала знизу і все знала до того, як зупинилася тут.
Ваш намір був благородний. Судячи з коментарів "професіоналів", я цілком не дивуюсь.
Дивуюсь трьом речам: а) чому шановними редакторами не висунені обіцяні вимоги до моєї творчості та й, зрештою, творчості інших претендентів? Жодної конкретної не бачу. Нелогічно? Чи виправдані тоді їх зауваги або, краще сказати, зачіпки? б) добре, рейтинги "Майстерень" під таким оглядом могли поповзти вниз, а як же народні, де повна демократія? Чого я не розумію? Відколи народ став таким придирливим, та ще й так синхронно з редакторами? в) про редакторів. Ви говорили, що всі редактори переглядали твори претендентів дуже докладно. Як могла переглянути такий обсяг роботи, скажімо, Вікторія Осташ, яка була на той час у напівдикій Сваляві й, вернувшись до Києва 12-го, морочилася з абітурієнтами (вона викладач)? Я її бачила в Києві. Факт достовірний. Можете листа написати...
Ось що я за цим усім бачу. Благородство все ж не дозволило дуже занизити рейтинг небажаним претендентам. За що, в принципі, дякую. Підхід до останньої проробки сайту видимий як божий день - декому потрібно було всього кілька балів зняти, а так "усе чесно". Всі особи, які ввійшли до складу переможців, стратегічно корисні. Талановиті. Активні учасники сайту. До них жодної претензії. Всі - люди, яких я поважаю. Але вони все ж не адміністрація. Сутужно вам, дівчата-хлопці, доведеться. Активно листуватись із ВВП...
Бог з ним, я не мріяла про титул редактора (а вам-то, Володю, про нього, очевидно, розходилося), тим більше про перемогу на конкурсі - ЦЯ перемога мені вже не потрібна. Я була б згодна лишатися, за вашими словами, "народним трибуном" (за оплату), але... волію робити що хочу і буду робити що хочу - поки не викинете догори дригом. Маєте як адмін таку можливість. Але поки сонце зійде, я полишаю свої твори так як є, аби публіка сайту знала, що пише автор, який лажає різним "любителям". Мусять же слово- й оцінковиразитися мої гаврюшки й капанці. Хоч якась сатисфакція.
Публіці сайту (і постраждалій, і милостиво полишеній у спокої). Всім, хто мене коментарив і підтримував, тисну руки. Всіх професіоналів-заклюйщиків при першій же нагоді, коли побачу, що вони невиправдано знущаються з обдарованих по-справжньому осіб, як-от Мар'яна Шіпош (це єдиний приклад, решта видима з коментарів дуже виразно, а про цю людину все ж скажу, бо вона пішла з сайту, можливо, саме через дику енергію одного з заклюйщиків найвищого рангу), так от, при першій же нагоді виставлю як повних ідіотів, зрештою, це недалеко від істини.
Співпраці не вийшло. Бажаю добре погуляти з нагоди конкурсу товариству десь такому тісному, як було тоді на травневій зустрічі. Тільки без мене.
Я знаю, що я автор рівня R1. Незалежно від показників, що себе здискредитували. Я ненавиджу підводну техніку співпраці. Я ненавиджу подвійність намірів. Я ненавиджу підлабузництво й використовування людського часу й зусиль у непрозорих цілях.
Люди, будьте пильні й сильні. Я буватиму тут рідше, але все ж буватиму, бо те, що я працювала над цим сайтом, не дає мені змоги забити на присутніх тут друзів. І про той час, коли розвивалося спілкування між нами. Тепер я можу відійти від справ - я своїх цілей досягла.
Пишіть мені на мейл. Ще раз усім тисну руки.
| Найвища оцінка | Володимир Вакуленко | 6 | Любитель поезії / Любитель поезії |
| Найнижча оцінка | Володимир Ляшкевич | 4 | Майстер-клас / Майстер-клас |
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"відозва"
• Перейти на сторінку •
"За мотивами Стівена Кінга (подарунок Дабі-Дабі-Дабі на день народження)"
• Перейти на сторінку •
"За мотивами Стівена Кінга (подарунок Дабі-Дабі-Дабі на день народження)"
Про публікацію
