ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поеми):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.28
14:16
У священному гаю на хвильку зупинились,
На святій землі поміж дерев.
І нема рабів душею чорноницих,
І не чути крику і тривоги рев.
І жахіття вже не ріжуть лезом по живому,
Розчинились сіль війни, зловісний час.
В пеклі запалали темні всі потвори,
На святій землі поміж дерев.
І нема рабів душею чорноницих,
І не чути крику і тривоги рев.
І жахіття вже не ріжуть лезом по живому,
Розчинились сіль війни, зловісний час.
В пеклі запалали темні всі потвори,
2024.04.28
08:30
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:
2024.04.28
08:15
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.
2024.04.28
07:35
Подивися у очі мої, та невже ти
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.
Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.
Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн
2024.04.28
05:40
Спіймав під вечір окунів
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.
2024.04.27
10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
2024.04.27
09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.
2024.04.27
08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.
2024.04.27
08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.
Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.
Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,
2024.04.27
05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
2024.04.27
05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
2024.04.26
23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
2024.04.26
14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
2024.04.26
08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
2024.04.26
08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
2024.04.26
07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поеми):
2024.04.15
2022.12.19
2022.11.19
2022.05.10
2022.04.25
2022.03.20
2020.03.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Василь Кухта (1956) /
Поеми
BUFER-ZONE
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
BUFER-ZONE
1.
Нашу славу, наше слово
Затаїв, як зміг, санскрит...
Спить на Сході Двоголовий...
Прикидається... не спить!
Сплять татари, ескімоси:
У кубельцях – теплий пух.
А того, хто й досі з носом,
Порятує руський дух.
Сплять мордвини і нанайці –
Індіани їм рідня...
На Москви новій куфайці
Чорна мітка, мов Чечня...
Ті ж, кого не укокоськав, –
Вчемерив веселий чад:
Мов зозулі: “Час московський!..” –
З репродукторів кричать.
Засідають у держдумі,
Запеленані в спичі:
Шепеляві товстосуми,
Маґадану товмачі,
Правовірні Уренґою –
Вперто творять свій намаз
І залізною ногою
Засягнути хочуть нас.
І ласкаві генерали,
Резиденти-стукачі.
Ті, що двічі Прагу брали,
Й нині ще не на печі.
Персонажі браві Скотта
Романтичний чинять фол –
Ті, що видумали мотто:
“Сало нам отдай, хахол!”
І Кремля алмазний лоскіт,
Остограмлений стокрот:
“Час московський... час московський!” –
Долина зі всіх широт.
Двоголова тінь пропаща
Над держдумівським столом
Пригортає чорний ящик
Мелірованим крилом.
2.
Ще в епоху Торквемади
Ти збирала свій ясир,
У сапфірах і помаді,
У короні набакир.
Мрій твоїх хустки рожеві,
І твоїх праґматик плин.
І кудлатих сонних левів
Золотий Єрусалим.
І чавунний тупіт Круппа,
Гакенкройци п’яних лай.
В береги німі закута
Ніжна пісня Лореляй.
І протекцій пруських буси,
Франца-Йосифа заміс,
І братків-данайців (“русов”)
Бородатий панславізм.
І сердець мальтійських русти,
Трансазійські штами лих.
Фараонський позір з пусти
Арпадовичів малих.
...І твоя хода манірна,
І пихи твоєї прах.
Безнастанний і безмірний
Перед Сфінксом Сходу страх.
Хіромантія Третейська,
Ореол твоїх осонь...
Сон середньоєвропейський –
Найсмачніший в світі сон!
Демократій сплять осердя –
Ти їх спокій не займай:
Хай не бачать мертвих Сербій
Закривавлений Дунай,
Розфасовані коліна
З-під слов’янських власяниць...
Трьох Імперій Тінь нетлінна
Виповзає із гробниць.
Світове якесь ледащо –
Доль чужих купець й владар –
Офірує чорний ящик
Златій Празі під олтар.
3.
Генерали два з просоння
Мапу пальцями гребуть:
“...Это будет “буфер-зона”…–
“Bufer-zone”?.. that is good!”*
...Тут єлей небес розлито,
Тут правічних таїнств суть.
Тут онуки Вічних Скитів
Грудь степів порожню ссуть.
Тут, в Шевченковій сторонці,
З грізним окриком: “Чави!” –
У рудій киреї Стронцій,
Мов останній Цар Москви.
Тут засилля “пілігримів”...
У Поета бракне слів,
Бо засос (солоний) Криму
Від масних губів послів
(Тут чумних юриспруденцій
Одерждумлений гібрид.
Й ще якийсь пузатий речник
В кепці атомній, мов гриб)...
Тут Карпат пахкі нірвани,
Тут безпам’ять прірви-сни...
Маги митниць тут – хітанос
(Чи смугляві русини?)
Тут північних evolutions
Перманентно чорний спам:
“Побистрей свое подбрюшье,
Покажи, Европа, нам ...”
Тут словес медова каша
І таємний припис: “...good!:
Хай отруйну пару Russians**
Випускають саме тут!..”
Тут проблеми мікро,макро –
І кому вони під стать:
Чи миліш Європа (“Sacra!***”),
Чи Росія-мама (“Б...ь!”)...
Bufer-zone (буфер-зона)
Сміхом виповнена вщерть...
Хто ж підклав яйце червоне –
В чорну скриньку кляту – Смерть?..
________________________________
* Це добре! (англ.).
** Росіяни (англ.).
*** Лайка (чеськ.)
Нашу славу, наше слово
Затаїв, як зміг, санскрит...
Спить на Сході Двоголовий...
Прикидається... не спить!
Сплять татари, ескімоси:
У кубельцях – теплий пух.
А того, хто й досі з носом,
Порятує руський дух.
Сплять мордвини і нанайці –
Індіани їм рідня...
На Москви новій куфайці
Чорна мітка, мов Чечня...
Ті ж, кого не укокоськав, –
Вчемерив веселий чад:
Мов зозулі: “Час московський!..” –
З репродукторів кричать.
Засідають у держдумі,
Запеленані в спичі:
Шепеляві товстосуми,
Маґадану товмачі,
Правовірні Уренґою –
Вперто творять свій намаз
І залізною ногою
Засягнути хочуть нас.
І ласкаві генерали,
Резиденти-стукачі.
Ті, що двічі Прагу брали,
Й нині ще не на печі.
Персонажі браві Скотта
Романтичний чинять фол –
Ті, що видумали мотто:
“Сало нам отдай, хахол!”
І Кремля алмазний лоскіт,
Остограмлений стокрот:
“Час московський... час московський!” –
Долина зі всіх широт.
Двоголова тінь пропаща
Над держдумівським столом
Пригортає чорний ящик
Мелірованим крилом.
2.
Ще в епоху Торквемади
Ти збирала свій ясир,
У сапфірах і помаді,
У короні набакир.
Мрій твоїх хустки рожеві,
І твоїх праґматик плин.
І кудлатих сонних левів
Золотий Єрусалим.
І чавунний тупіт Круппа,
Гакенкройци п’яних лай.
В береги німі закута
Ніжна пісня Лореляй.
І протекцій пруських буси,
Франца-Йосифа заміс,
І братків-данайців (“русов”)
Бородатий панславізм.
І сердець мальтійських русти,
Трансазійські штами лих.
Фараонський позір з пусти
Арпадовичів малих.
...І твоя хода манірна,
І пихи твоєї прах.
Безнастанний і безмірний
Перед Сфінксом Сходу страх.
Хіромантія Третейська,
Ореол твоїх осонь...
Сон середньоєвропейський –
Найсмачніший в світі сон!
Демократій сплять осердя –
Ти їх спокій не займай:
Хай не бачать мертвих Сербій
Закривавлений Дунай,
Розфасовані коліна
З-під слов’янських власяниць...
Трьох Імперій Тінь нетлінна
Виповзає із гробниць.
Світове якесь ледащо –
Доль чужих купець й владар –
Офірує чорний ящик
Златій Празі під олтар.
3.
Генерали два з просоння
Мапу пальцями гребуть:
“...Это будет “буфер-зона”…–
“Bufer-zone”?.. that is good!”*
...Тут єлей небес розлито,
Тут правічних таїнств суть.
Тут онуки Вічних Скитів
Грудь степів порожню ссуть.
Тут, в Шевченковій сторонці,
З грізним окриком: “Чави!” –
У рудій киреї Стронцій,
Мов останній Цар Москви.
Тут засилля “пілігримів”...
У Поета бракне слів,
Бо засос (солоний) Криму
Від масних губів послів
(Тут чумних юриспруденцій
Одерждумлений гібрид.
Й ще якийсь пузатий речник
В кепці атомній, мов гриб)...
Тут Карпат пахкі нірвани,
Тут безпам’ять прірви-сни...
Маги митниць тут – хітанос
(Чи смугляві русини?)
Тут північних evolutions
Перманентно чорний спам:
“Побистрей свое подбрюшье,
Покажи, Европа, нам ...”
Тут словес медова каша
І таємний припис: “...good!:
Хай отруйну пару Russians**
Випускають саме тут!..”
Тут проблеми мікро,макро –
І кому вони під стать:
Чи миліш Європа (“Sacra!***”),
Чи Росія-мама (“Б...ь!”)...
Bufer-zone (буфер-зона)
Сміхом виповнена вщерть...
Хто ж підклав яйце червоне –
В чорну скриньку кляту – Смерть?..
________________________________
* Це добре! (англ.).
** Росіяни (англ.).
*** Лайка (чеськ.)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію