ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.28
11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!
Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!
Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,
2026.04.28
10:59
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.
Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.
Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці
2026.04.28
10:56
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.
Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.
Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми
2026.04.28
08:42
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.
Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.
Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.
2026.04.28
06:36
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Струмок надій змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.
Струмок надій змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.
2026.04.28
00:31
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.
Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.
Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну
2026.04.27
22:02
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні
2026.04.27
21:12
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.
За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.
За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.
2026.04.27
20:50
Як голова завертиться, на землю дивись, якщо вийде
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно
Немає часу любити, і себе розкрити
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно
Немає часу любити, і себе розкрити
2026.04.27
19:44
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»
Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»
Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно
2026.04.27
16:08
Кораблі нашого жеребу
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги
колись молодої води.
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги
колись молодої води.
2026.04.27
11:45
Час іде скрадливо і неспішно
Хижим звіром, птахом, павуком,
Протікаючи у вічні вірші
І б'ючись об скелі літаком.
Його плин прискорюється звучно,
Не спитавши дозволу у нас.
Тигром невситимим стрімко, рвучко
Хижим звіром, птахом, павуком,
Протікаючи у вічні вірші
І б'ючись об скелі літаком.
Його плин прискорюється звучно,
Не спитавши дозволу у нас.
Тигром невситимим стрімко, рвучко
2026.04.27
10:59
Хто постіль розстеляє?
Хміль чи боги?
Вівчар блаженний ?
Мармуру жарина?
Бажання, сенс,
Питоме животіння,
Маяк в молитві
Хміль чи боги?
Вівчар блаженний ?
Мармуру жарина?
Бажання, сенс,
Питоме животіння,
Маяк в молитві
2026.04.27
10:34
Знайди розраду, де її нема в помині.
В минуле стежка лопухами заросла.
На роздоріжжі рип'яхи і конюшина,
А на бруківці - кропива і ковила.
Ковтають сиві небеса хмарини спілі,
Немов колись зефір місцеві дітлахи.
Покинутих приміщень сходи задубілі
В минуле стежка лопухами заросла.
На роздоріжжі рип'яхи і конюшина,
А на бруківці - кропива і ковила.
Ковтають сиві небеса хмарини спілі,
Немов колись зефір місцеві дітлахи.
Покинутих приміщень сходи задубілі
2026.04.27
06:34
гуляти із батьками в парк роззиратися на каруселі на інших людей із дітьми скриньки із морозивом а ще там сухий лід · оркестр із репродукторів виконує щось життєстверджувальне чим не едем але морозива ніколи не досить · роззиратися на газетний автомат 60х
2026.04.27
05:51
Там немає ні вікон, ні стін,
Ні упертої в небо покрівлі, -
Тільки плач господині, як дзвін,
Б'ється гучно в руїни будівлі.
Там немає нічого уже,
Крім побитої цегли і тиньки,
Які сумно щодня стереже
Від біди збожеволіла жінка...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ні упертої в небо покрівлі, -
Тільки плач господині, як дзвін,
Б'ється гучно в руїни будівлі.
Там немає нічого уже,
Крім побитої цегли і тиньки,
Які сумно щодня стереже
Від біди збожеволіла жінка...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2026.04.23
2026.03.31
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Максим Едель (1990) /
Проза
Папа в ванной
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Папа в ванной
Действующие лица :
Папа – 45 лет, врач-гинеколог.
Мама – 40 лет, учительница младших классов.
Первый ребёнок – 20 лет.
Второй ребёнок – 19 лет.
Третий ребёнок – 18 лет.
Четвёртый ребёнок – 7 лет.
Чайник - чайник
Действие разворачивается в доме « хрущёвка », трёхкомнатная квартира, кухня 2 м 20 см , ванная комната 1м 20 см .
Папа моется в ванной комнате.
Мама: дети, папа в ванной!
Первый ребёнок: папа?
Второй ребёнок: ванной?
Третий ребёнок: в?
Четвёртый ребёнок (грустно): а мне слов не осталось…
Папа (шёпотом): ну зачем мне четверо детей? ну зачем?!
Мама (поучительно): дети, не мешайте папе мыться
Папа (напевает): Под напряжением рифов,
Над сонными волнами
Воздух
Влюбляется в солнце.
А время,
Как флейта, по нотам
Заполнит пространство.
И звуки…
(громко): вы что, не слышите? Выключите чайник!
Первый ребёнок (бежит в первую комнату): папа в ванной!
Второй ребёнок (бежит во вторую комнату): папа в ванной!
Третий ребёнок (бежит в третью комнату): папа в ванной!
Четвёртый ребёнок (очень грустно): а мне комнаты не осталось…
Папа (Намыливает голову. Очень громко): да выключите вы чайник сегодня или нет???!!!
Чайник ( Пока никто не видит. Шёпотом. Кривляется) : Выключите чайник. Выключите чайник? Выключите папу!
Мама (Выключая чайник.К детям): Дети, вы что-то сказали?
Первый ребёнок: сказали?
Второй ребёнок: что-то?
Третий ребёнок: вы?
Четвёртый ребёнок (безнадежно): почему мне никогда не достаётся слов?!
Папа вымылся и выходит из ванной
Мама: дети, папа выходит из ванной
Четвёртый ребёнок: папа выходит из ванной!
Первый, второй, третий ребёнок и мама с недоумением смотрят на четвёртого ребёнка .
Открывается дверь ванной, выходит папа, видит озадаченные лица мамы и детей.
Папа: а теперь я хочу отдохнуть!
Мама: кто следующий пойдёт в ванную?
Занавес.
2010 г.
Папа – 45 лет, врач-гинеколог.
Мама – 40 лет, учительница младших классов.
Первый ребёнок – 20 лет.
Второй ребёнок – 19 лет.
Третий ребёнок – 18 лет.
Четвёртый ребёнок – 7 лет.
Чайник - чайник
Действие разворачивается в доме « хрущёвка », трёхкомнатная квартира, кухня 2 м 20 см , ванная комната 1м 20 см .
Папа моется в ванной комнате.
Мама: дети, папа в ванной!
Первый ребёнок: папа?
Второй ребёнок: ванной?
Третий ребёнок: в?
Четвёртый ребёнок (грустно): а мне слов не осталось…
Папа (шёпотом): ну зачем мне четверо детей? ну зачем?!
Мама (поучительно): дети, не мешайте папе мыться
Папа (напевает): Под напряжением рифов,
Над сонными волнами
Воздух
Влюбляется в солнце.
А время,
Как флейта, по нотам
Заполнит пространство.
И звуки…
(громко): вы что, не слышите? Выключите чайник!
Первый ребёнок (бежит в первую комнату): папа в ванной!
Второй ребёнок (бежит во вторую комнату): папа в ванной!
Третий ребёнок (бежит в третью комнату): папа в ванной!
Четвёртый ребёнок (очень грустно): а мне комнаты не осталось…
Папа (Намыливает голову. Очень громко): да выключите вы чайник сегодня или нет???!!!
Чайник ( Пока никто не видит. Шёпотом. Кривляется) : Выключите чайник. Выключите чайник? Выключите папу!
Мама (Выключая чайник.К детям): Дети, вы что-то сказали?
Первый ребёнок: сказали?
Второй ребёнок: что-то?
Третий ребёнок: вы?
Четвёртый ребёнок (безнадежно): почему мне никогда не достаётся слов?!
Папа вымылся и выходит из ванной
Мама: дети, папа выходит из ванной
Четвёртый ребёнок: папа выходит из ванной!
Первый, второй, третий ребёнок и мама с недоумением смотрят на четвёртого ребёнка .
Открывается дверь ванной, выходит папа, видит озадаченные лица мамы и детей.
Папа: а теперь я хочу отдохнуть!
Мама: кто следующий пойдёт в ванную?
Занавес.
2010 г.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.7329 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.7329 seconds