Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.12
15:05
Зранку зібраним чилімам
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,
2026.11.12
11:02
Леся Українка і Василь Симоненко, молоді, красиві, харизматичні, повернулися до нас…
4 листопада 2026 року на сцені Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки в Києві відбулася надзвичайна подія. Вірші двох видатних українських
2026.11.12
07:21
Ворог винищити нас не в змозі,
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.
2026.11.12
06:54
«РАФАЕЛЬ САНТІ: ПЕРЕДЧУТТЯ, АБО ТРАГЕДІЯ ГАРМОНІЇ»
(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)
Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;
(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)
Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;
2026.11.11
23:37
Замовить Mot et Chandon
У приватний кабінет
”Хай їдять торт“ звелить
Мовби Мері-Антуанет
Ліки від певності
Хрущов ти, чи Кеннеді
Будь-коли тебе запросить і ти скажеш ”так“
У приватний кабінет
”Хай їдять торт“ звелить
Мовби Мері-Антуанет
Ліки від певності
Хрущов ти, чи Кеннеді
Будь-коли тебе запросить і ти скажеш ”так“
2026.11.11
21:38
Ще нас нема, а камені живуть -
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє
2026.11.11
13:37
Хто не помер за волю і свободу,
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.
Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.
Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу
2026.11.11
10:43
Господи, дякую Тобі за тишу, наповнену голосами.
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.
Господи,
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.
Господи,
2026.11.11
10:35
Симфонія № 45 (Прощальна) Йозефа Гайдна виконується при свічах, закріплених на пюпітрах музикантів, які у фінальній частині один за одним припиняють грати, гасять свічі й залишають сцену. Згодом сходить зі сцени і диригент. Симфонію дограють лише два музи
2026.11.11
09:44
Цей погляд, ніби гостре жало,
вколов у серце мовчазне.
— Нічого вам не обіцяла,
тож не бентежте ви мене.
Самотня жінка ще не привід
торкатися її долонь;
з маршрутки на зупинці вийду,
вколов у серце мовчазне.
— Нічого вам не обіцяла,
тож не бентежте ви мене.
Самотня жінка ще не привід
торкатися її долонь;
з маршрутки на зупинці вийду,
2026.11.11
08:58
вона і він
пишуть навзаєм одне одному
якусь маячню
бо це їхнє уміння саме у цім моменті
ще щось писати
тут головне навязливо
увійти у ритм
зовсім необовязково
пишуть навзаєм одне одному
якусь маячню
бо це їхнє уміння саме у цім моменті
ще щось писати
тут головне навязливо
увійти у ритм
зовсім необовязково
2026.11.11
06:10
Неспокійний, як вітрисько,
Прудконогий цей хлопчисько,
Що в глибинах небовиду
Таємничо зник без сліду.
Заховався за хмаринку
На якусь одну хвилинку,
Бо за мить повз мене знову
Шмигонув у гай вербовий,
Прудконогий цей хлопчисько,
Що в глибинах небовиду
Таємничо зник без сліду.
Заховався за хмаринку
На якусь одну хвилинку,
Бо за мить повз мене знову
Шмигонув у гай вербовий,
2026.11.10
23:06
Під ноги осінь сипала бурштин
І шила сповідь жовтими нитками.
Стою на тихій вулиці один...
Тут відчиню собі останню браму.
Всі відзвуки зимових іменин
Оглушені осінніми дощами.
У кожній краплі бачить грішник син
І шила сповідь жовтими нитками.
Стою на тихій вулиці один...
Тут відчиню собі останню браму.
Всі відзвуки зимових іменин
Оглушені осінніми дощами.
У кожній краплі бачить грішник син
2026.11.10
23:00
Є меч такий Кладениць,
нівроку як кому,
народ наш спадкоємець
віки й віки тому.
На захист має силу
й умову лиш одну:
над ним хто зрушить брилу –
нівроку як кому,
народ наш спадкоємець
віки й віки тому.
На захист має силу
й умову лиш одну:
над ним хто зрушить брилу –
2026.11.10
21:23
Онкодиспансер. Первинний огляд лікаря.
Пацієнт - чоловік років 45-50.
Підозра на рак легень.
- Палите?
- Палю.
- Як довго?
- З 4го класу. Може з 5го.
- З якого конкретно року?
- Я не помню.
- В школу ви в якому році пішли?
- (кашляє) Точно не п
2026.11.10
21:06
Летять і минають літа суєти,
об’єднані ціллю одною,
і люди, що мчать до цієї мети,
назвали її золотою.
Старіє і знов молодіє земля,
і є сподівання на краще,
і промені сонця ще гріють здаля,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...об’єднані ціллю одною,
і люди, що мчать до цієї мети,
назвали її золотою.
Старіє і знов молодіє земля,
і є сподівання на краще,
і промені сонця ще гріють здаля,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Максим Едель (1990) /
Проза
Папа в ванной
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Папа в ванной
Действующие лица :
Папа – 45 лет, врач-гинеколог.
Мама – 40 лет, учительница младших классов.
Первый ребёнок – 20 лет.
Второй ребёнок – 19 лет.
Третий ребёнок – 18 лет.
Четвёртый ребёнок – 7 лет.
Чайник - чайник
Действие разворачивается в доме « хрущёвка », трёхкомнатная квартира, кухня 2 м 20 см , ванная комната 1м 20 см .
Папа моется в ванной комнате.
Мама: дети, папа в ванной!
Первый ребёнок: папа?
Второй ребёнок: ванной?
Третий ребёнок: в?
Четвёртый ребёнок (грустно): а мне слов не осталось…
Папа (шёпотом): ну зачем мне четверо детей? ну зачем?!
Мама (поучительно): дети, не мешайте папе мыться
Папа (напевает): Под напряжением рифов,
Над сонными волнами
Воздух
Влюбляется в солнце.
А время,
Как флейта, по нотам
Заполнит пространство.
И звуки…
(громко): вы что, не слышите? Выключите чайник!
Первый ребёнок (бежит в первую комнату): папа в ванной!
Второй ребёнок (бежит во вторую комнату): папа в ванной!
Третий ребёнок (бежит в третью комнату): папа в ванной!
Четвёртый ребёнок (очень грустно): а мне комнаты не осталось…
Папа (Намыливает голову. Очень громко): да выключите вы чайник сегодня или нет???!!!
Чайник ( Пока никто не видит. Шёпотом. Кривляется) : Выключите чайник. Выключите чайник? Выключите папу!
Мама (Выключая чайник.К детям): Дети, вы что-то сказали?
Первый ребёнок: сказали?
Второй ребёнок: что-то?
Третий ребёнок: вы?
Четвёртый ребёнок (безнадежно): почему мне никогда не достаётся слов?!
Папа вымылся и выходит из ванной
Мама: дети, папа выходит из ванной
Четвёртый ребёнок: папа выходит из ванной!
Первый, второй, третий ребёнок и мама с недоумением смотрят на четвёртого ребёнка .
Открывается дверь ванной, выходит папа, видит озадаченные лица мамы и детей.
Папа: а теперь я хочу отдохнуть!
Мама: кто следующий пойдёт в ванную?
Занавес.
2010 г.
Папа – 45 лет, врач-гинеколог.
Мама – 40 лет, учительница младших классов.
Первый ребёнок – 20 лет.
Второй ребёнок – 19 лет.
Третий ребёнок – 18 лет.
Четвёртый ребёнок – 7 лет.
Чайник - чайник
Действие разворачивается в доме « хрущёвка », трёхкомнатная квартира, кухня 2 м 20 см , ванная комната 1м 20 см .
Папа моется в ванной комнате.
Мама: дети, папа в ванной!
Первый ребёнок: папа?
Второй ребёнок: ванной?
Третий ребёнок: в?
Четвёртый ребёнок (грустно): а мне слов не осталось…
Папа (шёпотом): ну зачем мне четверо детей? ну зачем?!
Мама (поучительно): дети, не мешайте папе мыться
Папа (напевает): Под напряжением рифов,
Над сонными волнами
Воздух
Влюбляется в солнце.
А время,
Как флейта, по нотам
Заполнит пространство.
И звуки…
(громко): вы что, не слышите? Выключите чайник!
Первый ребёнок (бежит в первую комнату): папа в ванной!
Второй ребёнок (бежит во вторую комнату): папа в ванной!
Третий ребёнок (бежит в третью комнату): папа в ванной!
Четвёртый ребёнок (очень грустно): а мне комнаты не осталось…
Папа (Намыливает голову. Очень громко): да выключите вы чайник сегодня или нет???!!!
Чайник ( Пока никто не видит. Шёпотом. Кривляется) : Выключите чайник. Выключите чайник? Выключите папу!
Мама (Выключая чайник.К детям): Дети, вы что-то сказали?
Первый ребёнок: сказали?
Второй ребёнок: что-то?
Третий ребёнок: вы?
Четвёртый ребёнок (безнадежно): почему мне никогда не достаётся слов?!
Папа вымылся и выходит из ванной
Мама: дети, папа выходит из ванной
Четвёртый ребёнок: папа выходит из ванной!
Первый, второй, третий ребёнок и мама с недоумением смотрят на четвёртого ребёнка .
Открывается дверь ванной, выходит папа, видит озадаченные лица мамы и детей.
Папа: а теперь я хочу отдохнуть!
Мама: кто следующий пойдёт в ванную?
Занавес.
2010 г.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
