ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2020.02.27
12:43
Зрілі стосунки , які напрочуд
зіткані пружністю сильної нитки.
Крила зміцніли, рішуче несуть!
Цінні, довершені мудрістю, злитки.
Сталося так, заблукали вони:
довго, стежками тернистими в полі.
Вже одружились їх доньки й сини.
зіткані пружністю сильної нитки.
Крила зміцніли, рішуче несуть!
Цінні, довершені мудрістю, злитки.
Сталося так, заблукали вони:
довго, стежками тернистими в полі.
Вже одружились їх доньки й сини.
2020.02.27
10:33
Вештався люд, і серед його слідів
я на нюх переслідував дві валянкові плямки.
Ти стояла біля розкладу електропоїздів
і хотіла їхати у північному напрямку.
Я присів коло ніг твоїх, потім ліг,
нагло лестячись з ними хвостом і гривою.
Ти не зразу поб
я на нюх переслідував дві валянкові плямки.
Ти стояла біля розкладу електропоїздів
і хотіла їхати у північному напрямку.
Я присів коло ніг твоїх, потім ліг,
нагло лестячись з ними хвостом і гривою.
Ти не зразу поб
2020.02.27
08:52
Варто писати про різні дурниці й дріб‘язок,
Адже усе складається саме з них.
Патосні тексти давно на шматки порізані,
Ті, що не спалені - кинуті у смітник.
Ось подивись: Гора, під горою - крокуси.
Що важливіше - крокуси чи гора?
Це є питання ракур
Адже усе складається саме з них.
Патосні тексти давно на шматки порізані,
Ті, що не спалені - кинуті у смітник.
Ось подивись: Гора, під горою - крокуси.
Що важливіше - крокуси чи гора?
Це є питання ракур
2020.02.27
07:05
Барабанить дощ у підвіконня.
Скаженіє вітер у цю мить, –
Підвиває арію безсоння,
Із небес, чи в небеса летить.
Межи хмар налитий кров’ю місяць
Заглядає зрідка у вікно,
Щось недобре його погляд містить,
Скаженіє вітер у цю мить, –
Підвиває арію безсоння,
Із небес, чи в небеса летить.
Межи хмар налитий кров’ю місяць
Заглядає зрідка у вікно,
Щось недобре його погляд містить,
2020.02.27
01:10
Кажуть люди, я - слова художник,
Можу з титлів зварити борщ.
Та писать про кацапів не можна,
Про братів у ярмулках такОж.
Люд розумний, не хоче халепи,
Оминає всі гострі кути.
Я ж за бороду торсаю небо
Можу з титлів зварити борщ.
Та писать про кацапів не можна,
Про братів у ярмулках такОж.
Люд розумний, не хоче халепи,
Оминає всі гострі кути.
Я ж за бороду торсаю небо
2020.02.26
21:09
Там, де місяць, угорі,
Хатка ясної зорі.
У зорі великий двір.
У дворі казковий звір.
Має звір той безліч лап
І співає: «Крап-крап-крап…»
До дерев іде у ліс:
«Я водички вам приніс.»
Хатка ясної зорі.
У зорі великий двір.
У дворі казковий звір.
Має звір той безліч лап
І співає: «Крап-крап-крап…»
До дерев іде у ліс:
«Я водички вам приніс.»
2020.02.26
17:21
То в часи далекі усе відбулося.
Жила дівчинонька золоте волосся,
Жила молоденька у селі одному,
Віддала серденько хлопцю молодому.
Як вони кохали – все село гляділо,
Заздрили недобрі, а добрі раділи.
Не могли і хвильку без другого жити
Їм би
Жила дівчинонька золоте волосся,
Жила молоденька у селі одному,
Віддала серденько хлопцю молодому.
Як вони кохали – все село гляділо,
Заздрили недобрі, а добрі раділи.
Не могли і хвильку без другого жити
Їм би
2020.02.26
16:41
У натовпі, оточений юрбою,
Аби ніхто тебе не розкусив,
Ти заховався сам перед собою –
І навіть дуже правильно вчинив.
Коли ти в світі сам себе не бачиш,
Захований від друзів й ворогів –
Ніхто вже за тобою не заплаче,
Аби ніхто тебе не розкусив,
Ти заховався сам перед собою –
І навіть дуже правильно вчинив.
Коли ти в світі сам себе не бачиш,
Захований від друзів й ворогів –
Ніхто вже за тобою не заплаче,
2020.02.26
16:31
Тільки змії залишають шкіру,
Щоб душа старіла і росла.
Ми, на жаль, зі зміями на схожі,
Змінюємо душі, не тіла.
Пам'ять, ти величною рукою
Знову поведеш моє життя.
Згадую, хто жив у цьому тілі,
Що пішли у ніч без вороття.
Щоб душа старіла і росла.
Ми, на жаль, зі зміями на схожі,
Змінюємо душі, не тіла.
Пам'ять, ти величною рукою
Знову поведеш моє життя.
Згадую, хто жив у цьому тілі,
Що пішли у ніч без вороття.
2020.02.26
14:36
Переспів вірша О. Блока
Я ее победил, наконец!
Я завлек ее в мой дворец!
Три свечи в бесконечной дали.
Мы в тяжелых коврах, в пыли.
И под смуглым огнем трех свеч
Я ее победил, наконец!
Я завлек ее в мой дворец!
Три свечи в бесконечной дали.
Мы в тяжелых коврах, в пыли.
И под смуглым огнем трех свеч
2020.02.26
13:59
Перон… Вагон… Вона в обіймах вітру:
збиває з ніг, розвіявши туман.
Вдивляючись в закриті щільно вікна,
про свій нестерпний забуває стан.
Шалений буревій в думках клекоче.
Душі частинку залишає тут.
Журливі надто, виплакані очі.
збиває з ніг, розвіявши туман.
Вдивляючись в закриті щільно вікна,
про свій нестерпний забуває стан.
Шалений буревій в думках клекоче.
Душі частинку залишає тут.
Журливі надто, виплакані очі.
2020.02.26
13:37
Яке їхало, таке й здибало,
а якщо оминуло, радій,
що не з'їло, але і не видало
за своє у конурі чужій.
***
Мир із Путькою – афера,
а з Росією – війна...
а якщо оминуло, радій,
що не з'їло, але і не видало
за своє у конурі чужій.
***
Мир із Путькою – афера,
а з Росією – війна...
2020.02.26
12:32
Ох, злісний час.
Для нас
життя є певна місткість
відрадних фактів і дошкульних гнид,
які віднадить запотиличник мільярдний.
І самовбивця – адекватний плід
цього пустого віку.
Чоловік
Для нас
життя є певна місткість
відрадних фактів і дошкульних гнид,
які віднадить запотиличник мільярдний.
І самовбивця – адекватний плід
цього пустого віку.
Чоловік
2020.02.26
10:51
Я уявляю струм від доторкання губ,
мурах на блуднім тілі від блудливих пальців.
О скільки, скільки, тих наяд, медових згуб,
що загубилися в тобі, як голка в п'яльцях?
Яке сильце плете метелику павук
мені не скаже правди польова ромашка.
Упала р
мурах на блуднім тілі від блудливих пальців.
О скільки, скільки, тих наяд, медових згуб,
що загубилися в тобі, як голка в п'яльцях?
Яке сильце плете метелику павук
мені не скаже правди польова ромашка.
Упала р
2020.02.26
10:11
Плаче над листком Наташка,
Ниють зуби кутні.
І муру писати важко,
А не тільки путнє.
Ярослави і Тетяни,
Гапки та Жоржети
Чавлять слізок океани
Ниють зуби кутні.
І муру писати важко,
А не тільки путнє.
Ярослави і Тетяни,
Гапки та Жоржети
Чавлять слізок океани
2020.02.26
06:40
Яке це диво – горнеться зоря
До небокраю у вечірню пору,
Йду проводжати стомлену Аврору
Дорога їй за гори, за моря…
Де саме час роздмухати вітрам
Багряну горизонту зоряницю.
Ще день новий росу п’є із криниці,
А люди йдуть молитись в Божий храм.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...До небокраю у вечірню пору,
Йду проводжати стомлену Аврору
Дорога їй за гори, за моря…
Де саме час роздмухати вітрам
Багряну горизонту зоряницю.
Ще день новий росу п’є із криниці,
А люди йдуть молитись в Божий храм.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2020.01.31
2020.01.20
2020.01.19
2020.01.18
2020.01.12
2020.01.01
2019.11.13
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Максим Едель (1990) /
Проза
Папа в ванной
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Папа в ванной
Действующие лица :
Папа – 45 лет, врач-гинеколог.
Мама – 40 лет, учительница младших классов.
Первый ребёнок – 20 лет.
Второй ребёнок – 19 лет.
Третий ребёнок – 18 лет.
Четвёртый ребёнок – 7 лет.
Чайник - чайник
Действие разворачивается в доме « хрущёвка », трёхкомнатная квартира, кухня 2 м 20 см , ванная комната 1м 20 см .
Папа моется в ванной комнате.
Мама: дети, папа в ванной!
Первый ребёнок: папа?
Второй ребёнок: ванной?
Третий ребёнок: в?
Четвёртый ребёнок (грустно): а мне слов не осталось…
Папа (шёпотом): ну зачем мне четверо детей? ну зачем?!
Мама (поучительно): дети, не мешайте папе мыться
Папа (напевает): Под напряжением рифов,
Над сонными волнами
Воздух
Влюбляется в солнце.
А время,
Как флейта, по нотам
Заполнит пространство.
И звуки…
(громко): вы что, не слышите? Выключите чайник!
Первый ребёнок (бежит в первую комнату): папа в ванной!
Второй ребёнок (бежит во вторую комнату): папа в ванной!
Третий ребёнок (бежит в третью комнату): папа в ванной!
Четвёртый ребёнок (очень грустно): а мне комнаты не осталось…
Папа (Намыливает голову. Очень громко): да выключите вы чайник сегодня или нет???!!!
Чайник ( Пока никто не видит. Шёпотом. Кривляется) : Выключите чайник. Выключите чайник? Выключите папу!
Мама (Выключая чайник.К детям): Дети, вы что-то сказали?
Первый ребёнок: сказали?
Второй ребёнок: что-то?
Третий ребёнок: вы?
Четвёртый ребёнок (безнадежно): почему мне никогда не достаётся слов?!
Папа вымылся и выходит из ванной
Мама: дети, папа выходит из ванной
Четвёртый ребёнок: папа выходит из ванной!
Первый, второй, третий ребёнок и мама с недоумением смотрят на четвёртого ребёнка .
Открывается дверь ванной, выходит папа, видит озадаченные лица мамы и детей.
Папа: а теперь я хочу отдохнуть!
Мама: кто следующий пойдёт в ванную?
Занавес.
2010 г.
Папа – 45 лет, врач-гинеколог.
Мама – 40 лет, учительница младших классов.
Первый ребёнок – 20 лет.
Второй ребёнок – 19 лет.
Третий ребёнок – 18 лет.
Четвёртый ребёнок – 7 лет.
Чайник - чайник
Действие разворачивается в доме « хрущёвка », трёхкомнатная квартира, кухня 2 м 20 см , ванная комната 1м 20 см .
Папа моется в ванной комнате.
Мама: дети, папа в ванной!
Первый ребёнок: папа?
Второй ребёнок: ванной?
Третий ребёнок: в?
Четвёртый ребёнок (грустно): а мне слов не осталось…
Папа (шёпотом): ну зачем мне четверо детей? ну зачем?!
Мама (поучительно): дети, не мешайте папе мыться
Папа (напевает): Под напряжением рифов,
Над сонными волнами
Воздух
Влюбляется в солнце.
А время,
Как флейта, по нотам
Заполнит пространство.
И звуки…
(громко): вы что, не слышите? Выключите чайник!
Первый ребёнок (бежит в первую комнату): папа в ванной!
Второй ребёнок (бежит во вторую комнату): папа в ванной!
Третий ребёнок (бежит в третью комнату): папа в ванной!
Четвёртый ребёнок (очень грустно): а мне комнаты не осталось…
Папа (Намыливает голову. Очень громко): да выключите вы чайник сегодня или нет???!!!
Чайник ( Пока никто не видит. Шёпотом. Кривляется) : Выключите чайник. Выключите чайник? Выключите папу!
Мама (Выключая чайник.К детям): Дети, вы что-то сказали?
Первый ребёнок: сказали?
Второй ребёнок: что-то?
Третий ребёнок: вы?
Четвёртый ребёнок (безнадежно): почему мне никогда не достаётся слов?!
Папа вымылся и выходит из ванной
Мама: дети, папа выходит из ванной
Четвёртый ребёнок: папа выходит из ванной!
Первый, второй, третий ребёнок и мама с недоумением смотрят на четвёртого ребёнка .
Открывается дверь ванной, выходит папа, видит озадаченные лица мамы и детей.
Папа: а теперь я хочу отдохнуть!
Мама: кто следующий пойдёт в ванную?
Занавес.
2010 г.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0947 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0947 seconds