Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.30
07:22
Очі ковзають повсюди,
Погляд нишпорить кругом, -
Надихають на етюди
Краєвиди за селом.
Нива, росами умита,
Золотиться, як вогонь, -
Вітер котить хвилі жита
У западини долонь.
Погляд нишпорить кругом, -
Надихають на етюди
Краєвиди за селом.
Нива, росами умита,
Золотиться, як вогонь, -
Вітер котить хвилі жита
У западини долонь.
2026.08.30
05:25
«МОНОЛОГ МОВЧАЗНОГО СФІНКСА»
(Глибокі сині сутінки пустелі. Вдалині ледь помітні гострі силуети пірамід. У центрі – величне, нерухоме обличчя Сфінкса, висічене зі скелі. Звучить низький гул вітру, що переходить у ритмічний шепіт, наче шурхіт мільярдів
(Глибокі сині сутінки пустелі. Вдалині ледь помітні гострі силуети пірамід. У центрі – величне, нерухоме обличчя Сфінкса, висічене зі скелі. Звучить низький гул вітру, що переходить у ритмічний шепіт, наче шурхіт мільярдів
2026.08.29
18:06
Був на лови вийшов кіт,
заховався, хитрий, під
широченним лопухом,
роздивляється кругом:
де горобчики сідають,
і як миші сновигають.
заховався, хитрий, під
широченним лопухом,
роздивляється кругом:
де горобчики сідають,
і як миші сновигають.
2026.08.29
17:57
Пам’ятаєш, був тоді
соковитий серпень,
наші тіні на воді,
вдивлені у себе.
Тихо річечка пливла
крізь поранок чистий,
нам замріяна імла
соковитий серпень,
наші тіні на воді,
вдивлені у себе.
Тихо річечка пливла
крізь поранок чистий,
нам замріяна імла
2026.08.29
08:07
некрикливо та помірно
вибираємось у протяг
навіть і не травоїдний
в кожній плоті мов у ноті
ця любов недоста вірна
та її бажаєш досі
у ранжирі хай віджилім
хай незбутнім се відносно
вибираємось у протяг
навіть і не травоїдний
в кожній плоті мов у ноті
ця любов недоста вірна
та її бажаєш досі
у ранжирі хай віджилім
хай незбутнім се відносно
2026.08.29
07:34
ЗОЛОТА МАСКА ТУТАНХАМОНА
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви,
у стилі давньоєгипетської сакральної драми)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Тутанхамон – молодий живий бог, фараон Єгипту, чиє життя обірвалося на злеті.
Анхесенамон – його юна коха
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви,
у стилі давньоєгипетської сакральної драми)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Тутанхамон – молодий живий бог, фараон Єгипту, чиє життя обірвалося на злеті.
Анхесенамон – його юна коха
2026.08.29
07:24
Мене війна стійким зробила
І сил, і віри додала, -
Не розколовся, наче брила,
Лише здригався, мов земля.
Коли горіло все навколо,
Комусь не бідкався в рукав, -
Лиш зуби зціплював од болю
І кулаки не розтискав.
І сил, і віри додала, -
Не розколовся, наче брила,
Лише здригався, мов земля.
Коли горіло все навколо,
Комусь не бідкався в рукав, -
Лиш зуби зціплював од болю
І кулаки не розтискав.
2026.08.28
21:08
Хоч на хвилиноньку? Нащо виходити,
Краще я ляжу посплю.
Завтра Гаврило з майдану повернеться,
Він може годину лю-лю.
- Знаю я цього Гаврила триклятого:
Він теж мене якось лю-лю.
Куплю я на чорному ринку рушниченьку-
Краще я ляжу посплю.
Завтра Гаврило з майдану повернеться,
Він може годину лю-лю.
- Знаю я цього Гаврила триклятого:
Він теж мене якось лю-лю.
Куплю я на чорному ринку рушниченьку-
2026.08.28
19:47
До осені от-от...- час плинний не спинити,
Подільська нива віддала свій урожай,
І притухає сонцепроменевий жар,
Сплітає мудрість з сенсом щедрі серцю ниті.
Ловий й цінуй життя, прекрасні щастя миті.
Вже складені копиці, вщухла сіножать.
До осені о
Подільська нива віддала свій урожай,
І притухає сонцепроменевий жар,
Сплітає мудрість з сенсом щедрі серцю ниті.
Ловий й цінуй життя, прекрасні щастя миті.
Вже складені копиці, вщухла сіножать.
До осені о
2026.08.28
17:20
Дня — лиш на скік горобиний,
решта — тривожна пітьма.
Хмари пливуть безупинно.
Місяць мигне крадькома
й знову пірне у безодню —
губляться зорі тоді,
наче ті вівці голодні
в кинутій ним череді.
решта — тривожна пітьма.
Хмари пливуть безупинно.
Місяць мигне крадькома
й знову пірне у безодню —
губляться зорі тоді,
наче ті вівці голодні
в кинутій ним череді.
2026.08.28
16:59
Я самотній, я вмирав би
Я самотній, я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу
дівча, тобі відома правда
І уранці я вмирав би
І увечері я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу
Я самотній, я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу
дівча, тобі відома правда
І уранці я вмирав би
І увечері я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу
2026.08.28
14:09
Густий ефір чудить і клякне,
Як Сходу зоряні пентаклі,
Де довгі хасбулатні саклі
І дощ над згарищами ллє,
Де сум як сіль – а чи для того,
Щоби окреслити дорогу
Як руну з каменю чи рогу,
Коли недолі бубон б’є?
Як Сходу зоряні пентаклі,
Де довгі хасбулатні саклі
І дощ над згарищами ллє,
Де сум як сіль – а чи для того,
Щоби окреслити дорогу
Як руну з каменю чи рогу,
Коли недолі бубон б’є?
2026.08.28
11:50
ЦЕЗАР І КЛЕОПАТРА: ОСТАННЯ ЦАРИЦЯ НІЛУ
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви)
«Жінки – це не просто окраса палаців; вони – таємне кермо, що повертає кораблі імперій туди, куди не здатна допливти жодна чоловіча відвага».
Плутарх, «Пор
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви)
«Жінки – це не просто окраса палаців; вони – таємне кермо, що повертає кораблі імперій туди, куди не здатна допливти жодна чоловіча відвага».
Плутарх, «Пор
2026.08.28
07:31
Голубіє обрій поза лісом,
Покотився вгору сонця диск, -
Ранні роси сіються, мов бісер,
Із трави жовтавої, як віск.
Корінці упоює волога,
Зменшуючи спраглість у рази, -
Жаль, що словом висловить незмога
Поєднання болю і краси.
Покотився вгору сонця диск, -
Ранні роси сіються, мов бісер,
Із трави жовтавої, як віск.
Корінці упоює волога,
Зменшуючи спраглість у рази, -
Жаль, що словом висловить незмога
Поєднання болю і краси.
2026.08.27
21:28
козак нептах сягає тонкощі премудрі
йому не рідні аж ніяк
усі ці оксамити перські сукні
чи сурогатний самогінний
арманьяк
він знає достеменно наперед
все це є бабське зманливе безпутнє
про що розказував безвусий
йому не рідні аж ніяк
усі ці оксамити перські сукні
чи сурогатний самогінний
арманьяк
він знає достеменно наперед
все це є бабське зманливе безпутнє
про що розказував безвусий
2026.08.27
16:29
Ніч вже землю огорнула, село засинало.
На околиці собаки на когось брехали.
«Може, десь лисицю вчули чи чужий хтось пхає.
Молодь більше понад річку до ранку гуляє.
А то в інший бік…» Думки ці в голові майнули
У Миколи, душа поки в сонний край пірнула
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...На околиці собаки на когось брехали.
«Може, десь лисицю вчули чи чужий хтось пхає.
Молодь більше понад річку до ранку гуляє.
А то в інший бік…» Думки ці в голові майнули
У Миколи, душа поки в сонний край пірнула
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ігор Зіньчук (2008) /
Рецензії
Зернини мудрості
Першою особливістю, яка привернула мою увагу, була невимушена манера оповіді: складалося таке враження, ніби талановита авторка знаходиться десь зовсім поруч, а цікаві і повчальні притчі, психолог розповідає під час особистої зустрічі із читачем. Відкривши книжку на будь якій сторінці, читач матиме можливість крізь призму тексту притчі відчути певну особливість власного характеру чи світосприйняття.
В книзі є притчі на всі випадки життя: про «Твій хрест», «Любов і закоханість», «Що робити, якщо впав?», «Почуття чи розум?» та багато інших. Подаючи після кожної притчі цінні фахові коментарі та запитання для самотренування, авторка спонукає своїх читачів до особистісного зростання, саморозвитку, пошуку нових шляхів до реалізації своїх цілей, що є такими важливими і різноманітними у кожної людини. Олена Літковська прагне вдумливим словом достукатися до сердець своїх читачів, дати слушну підказку в проблемних ситуаціях, спонукати їх до активних дій заради зміни Вашого життя і близьких Вам людей на краще. Книга стане добрим незамінним порадником для кожного, хто шукатиме відповіді на питання: хто я на цій Землі? для чого прийшов у цей світ?, як прожити життя не даремно?, як отримувати задоволення від кожного дня подарованого Творцем?. Кожна притча є своєрідною зерниною мудрості так дбайливо і надхненно зібраною авторкою чи під час консультацій з численними відвідувачами чи шляхом творчого переказу добре відомих книг сучасної літератури: як наприклад, «Про чоловіків і жінок» (с.59), де виразно відчутні основні думки та мотиви твору Дж. Грея «Чоловіки з Марса, жінки з Венери», авторка щиро повідомляє, що знаходила притчі і «в безмежних просторах Інтернету».
Майстерний та чуттєвий стиль авторського слова Олени Літковської стане приємним дарунком та вишуканою несподіванкою для всіх хто перебуває у пошуках Істини і прагне зайти її в найпотаємніших глибинах власної душі.
Примітка: Статтю опубліковано на сайті авторки книги, Олени Літковської
http://springconsult.com.ua/show/reviews
22.05.2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Зернини мудрості
Відгук на книгу Олени Літковскої «100 притч для тих, хто вчить, і тих, хто вчиться» К:Шк. світ ,2012-224 с
Чи може книга «змусити» людину по іншому сприймати життєві труднощі та негаразди?, як навчитися шукати позитив в несприятливих ситуаціях повсякденності?, здається, знайти відповіді на такі риторичні питання є не легкою або навіть марною справою… Але, Ви зміните думку прочитавши нову захоплюючу книгу«100 притч для тих, хто вчить, і тих, хто вчиться», яка вийшла у світ в серії «Психологічна скарбничка» у київському видавництві «Шкільний світ» минулого року.
Першою особливістю, яка привернула мою увагу, була невимушена манера оповіді: складалося таке враження, ніби талановита авторка знаходиться десь зовсім поруч, а цікаві і повчальні притчі, психолог розповідає під час особистої зустрічі із читачем. Відкривши книжку на будь якій сторінці, читач матиме можливість крізь призму тексту притчі відчути певну особливість власного характеру чи світосприйняття.
В книзі є притчі на всі випадки життя: про «Твій хрест», «Любов і закоханість», «Що робити, якщо впав?», «Почуття чи розум?» та багато інших. Подаючи після кожної притчі цінні фахові коментарі та запитання для самотренування, авторка спонукає своїх читачів до особистісного зростання, саморозвитку, пошуку нових шляхів до реалізації своїх цілей, що є такими важливими і різноманітними у кожної людини. Олена Літковська прагне вдумливим словом достукатися до сердець своїх читачів, дати слушну підказку в проблемних ситуаціях, спонукати їх до активних дій заради зміни Вашого життя і близьких Вам людей на краще. Книга стане добрим незамінним порадником для кожного, хто шукатиме відповіді на питання: хто я на цій Землі? для чого прийшов у цей світ?, як прожити життя не даремно?, як отримувати задоволення від кожного дня подарованого Творцем?. Кожна притча є своєрідною зерниною мудрості так дбайливо і надхненно зібраною авторкою чи під час консультацій з численними відвідувачами чи шляхом творчого переказу добре відомих книг сучасної літератури: як наприклад, «Про чоловіків і жінок» (с.59), де виразно відчутні основні думки та мотиви твору Дж. Грея «Чоловіки з Марса, жінки з Венери», авторка щиро повідомляє, що знаходила притчі і «в безмежних просторах Інтернету».
Майстерний та чуттєвий стиль авторського слова Олени Літковської стане приємним дарунком та вишуканою несподіванкою для всіх хто перебуває у пошуках Істини і прагне зайти її в найпотаємніших глибинах власної душі.
Примітка: Статтю опубліковано на сайті авторки книги, Олени Літковської
http://springconsult.com.ua/show/reviews
22.05.2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
