Куди течуть мистецькі, поетичні ріки? Звичайно туди, куди і завжди. Сплавляючись ними на плотах наших сутностей ми так, чи інакше відчуваємо зміни як у собі, так і в довколишньому. Загальноуподобаний нині судохідний фарватер Постмодернізму звісно не єдиний шлях, тим більше, що кажуть вдалині, він явно відходить від упорядкованих цивілізацією місць. Поряд з ним тягнуться модні і немодні, старі і не дуже вчорашні шляхи. А також дороги майбутні і в майбутнє. Лоціїї нового часто відсутні, відомі лише постаті, які вже зуміли колись, і які знаходять дорогу сьогодні. Ці постаті нам знайомі і незнайомі. Їх вирізняє рух - вільніший, красивіший і доцільніший, а також, як не дивно, питання статі. Вірніше ситуація, що виникла після затяжної боротьби за те, аби цього питання не існувало. Довгий час чоловіки (незаслужено, за рахунок нахабства, брутальної сили, печерних інстинктів, іншого __________ вписати ) займали провідні позиції всюди, у тому числі і в мистецтві. Придумали байку про першостворених і про жінок "від ребра" і заспокоїлися за бокалом пива. Одначе даремно. Бо навряд чи Бог мав той мавпячий вигляд, який, у першу чергу, вирізняє сильну стать (дарвіністів?) від кращої половини людства. А також і часи змінилися. Витончилося все. Чоловічий авангард, втративши дорогою соціальні функції, впевнено дійшов до повного безглуздя і формалізму. "Король голий!" І п'єдестал, раптово, виявився порожнім. Жінки, отримавши всі блага цивілізацій, зненацька, чи не вперше в історії людства, отримали і можливості самовиразу і матеріальний фундамент під ногами. Тонкість і прекрасність їх форм і устрою почали продукувати вироби витончені і комплексно гармонійні. Їм вже не потрібно наслідувати чоловікам, вони роблять те, що мужі не вміють і не тільки в сфері тілесного відтворення людства, скільки в сфері духовного відтворення. "Сім'я розпадається", "дітей не народжують!" В якійсь мірі це так і, до того ж, з вини чоловіків, бо жінки завжди будуть перейматися земним, і вестимуть дітей у майбутнє, оминаючи загрози, у першу чергу, від наслідків чоловічої діяльності. І коли у мужів опускаються руки, ростуть крила і вони зникають в небі, життя все таки залишається земним і рухається далі. Себто "позавоєнний" постфемінізм, як альтернатива постмодернізму, є явищем цілком соціальним і оновлює світ на "жіночих засадах", до речі без потягу до кардинальної зміни доктрин. Що, звісно, не означає прихід матріархата, просто чоловікам доведеться змінитися.
Але по порядку

---

Лист 1 В-Н
Привіт Вам, Н...
Дякую за надіслану поезію.
Звичайно про неї можна говорити дуже багато, але для нас з Вами важливіше трохи інше?
Проте ж повинен я щось сказати стосовно надісланого?!
Якби зрідка Ви не зупинялися на "спать" - "готувать" - "зрозуміть" - "назвать", я вважав би Вас взагалі бездоганною, а так Ви іще земна. Дуже сподіваюся, що не образив.
Поема Ваша ("Жанна Д'арк") і мила і музикальна, наче це і є лібретто для цікавої постановки в "Опері". Цікаво і те, що навіть заради такої епохальної, воєнної теми, Ви не стали зраджувати своєму характерному м'якому жіночому (містерійному) стилю. До речі, я його сьогодні назвав би "нео-готикою", але містерійність і можлива тенденція до обсягів понад конфліктом "він-вона" належать новим щаблям світового мистецтва...

---

Лист 2
Н-В
Ні, Ви зовсім мене не образили, навіть зробили комплімент. Мені одна справді добра людина, фахівець в царині поезії, радила стати нарешті земною і злізти із хмарок на землю. А також населити своі вірші плащами, борщами... Я ще дуже переживала з цього приводу...
Про мою ж нео-готичність мені вже рік назад говорив донецький прозаїк Дмитро Білий і дуже вітав це. Він теж написав, на мою думку, дуже цікавий нео-готичний роман "Басаврюк-ХХ", який цього року вийшов у "Смолоскипі". Я б цей роман назвала теж літературою майбутнього...

---

Лист 3
В-Н
Коли жінки плинуть вгорі, на хмаринках, нам, чоловікам, внизу дуже радісно і щасливо.
Можливо, інша справа, як на те дивляться жінки. Одначе, якщо серйозно, я не помітив ірраціональності в Ваших творах, можливо деякі незавершеності системних поглядів, так на то і довершеність Божественна існує. Пам'ятаєте, у древніх майстрів, недовершеність була в моді?
Відносно неоготичності, Ви в ній знаходитеся рівно стільки, скільки приймаєте біблійно-евангельські погляди на земну роль жінки. Тобто в основному підсвідомо, що врешті формує Ваш стиль. Вся інша Ваша частина - це вже постфемінізм (дорога до наступної епохи? чи ціла епоха?) і це вже Ваш дійсний Образ, - що іноді не задоволений стилем? Власне, епосі постмодернізму властиво опиратися на плащі, борщі, вірніше відштовхуватися від них, злітаючи, як їй здається, - але, в першу чергу, з-за вперше досягнутої людством індивідуальної цільності і незалежності від домінуючих масових ілюзій. Тут парадокс, але тільки на перший погляд, бо реальність, і справді, завжди вища і цікавіша за ілюзії, - успіх постмодернізму в реально існуючих неймовірно різних індивідуальних успішних цікавих реальностях. Але за всяким розкиданням йде збирання. Тому наступна мистецька епоха в основному мала б характеризуватися цільністю. Цікаво, що її наступність відноситься тільки до загалу, бо, насправді, її струмок вже давно перетворився в річку. Інша справа, що це ще не осягнуте популярне місце масового "відстою".
Пробачте за втягнення Вас у таку "наче-теорію". Чоловічий склад розуму, що з цим поробиш. Власне, це і є характером постмодернізму - логічні вибудови, перечислення і деталізації за для гармонійного багатоточкового збігання з Божественністю видимого і невидимого, а також відхід від негармонійного людського суспільного. Альтернатива - містерійність, сукупна, початково цільна картинка життя, що несе відчуття правди і істини, і не потребує, у наслідок своєї досконалості, різних там нудних доказів.
А відносно майбутнього, то і в мистецтві воно вичислюється за кількістю опанованих гармонійних свобод (як передач у автомобіля, що гармонують з можливостями його двигуна і задумом конструктора), що ведуть до збільшення живого в нас і довколо нас. Не плутати з відходами життєдіяльності.

Тому ця - наступна епоха - Ваша, милі жінки. А називати її можна як завгодно.
Крапка. Вірніше багато крапок.

---