Автори /
Маркуш Серкванчук (2005)
|
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Люби
•
Прості складні слова
•
Як була малою
•
Тиша
•
Очі
•
Лінь та я
•
Не бачу поспіху
•
Я готова кричати і битися
•
Піднімемо тост за людину
•
Доля та я
•
Не вірю у бога
•
Можливо, я ненавиджу тебе?
•
Думки душі
•
Сірий навкруги
•
Римована замальовка
•
Рай мій - моя правда
•
Застрягли в голові моїй
•
Куди не подивлюсь
•
Люди вміють любити
•
Ненавидь мене
•
Ненавиджу, що він зробив
•
Утома
•
Вони всі мовчали
•
Залишуся тут
•
Запитали ми в поета якось
•
Якщо запитає народна влада
•
Я слухала ваші сповіді
•
Я була з людьми відкритою
•
Людтсво, світе схаменіться!
•
Нащо перейматися мертвими речами
•
Моє 24.02
•
Знищ мене
•
Ви кажете мені
•
Місто моря
•
Можливо, я цинік
•
Ви кажете мені
•
Краса цього світу полягає не в тому
•
Їй всього двадцять три
•
Людині для щастя багато не треба
•
Я втомився
•
Він має крила
•
Світ розділився
•
Ну скажи, ну хіба не бачиш ти,
•
Світ не побачить моїх сліз
•
Я не хочу бути пустим звуком
•
Я не хочу бути пустим звуком
•
Людина
•
Завірюха
•
Торкнися
•
Я не вмію казати
•
Я розбита душа
•
Хочу втопитися в твоїх руках
•
Коли ніч зміниться світанком
•
Чому забрали в мене ви
•
Там у весневому садку
•
Пробач мені за горе
•
Казав пророк
•
Прийде твій час
•
Дивлюсь на того птаха я
•
Дивлюсь на того птаха я
•
Життя, життя
•
Коли вона сміється
•
Чому, коли кричать птахи над головою
•
Між нами тисячі миль
•
Вона була усім
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Чекай...
Не йди!
Не йди!
Ти пахнеш вітром й сонцем,
Безмежним сяйвом очей вдень.
Безмежним сяйвом очей вдень.
Як була малою, все хотіла запитати
У життя великого й безмежного одне:
У життя великого й безмежного одне:
Тиша ламає почуття неволі.
Тиша працює на великих людей.
Тиша працює на великих людей.
Якщо не хочеш чути різноманітності правди,
Закрий не тільки вуха, але також і свої очі.
Закрий не тільки вуха, але також і свої очі.
Лінь в глибинах мозку від прокрастинації,
Яку я відчуваю вже котру годину.
Яку я відчуваю вже котру годину.
Не бачу поспіху у тому,
Аби промовити світові наступні слова:
Аби промовити світові наступні слова:
Я готова кричати і битися,
Лиш би ти почув тихий шепіт.
Лиш би ти почув тихий шепіт.
Піднімемо тост за людину
Без болю у серці.
Без болю у серці.
Світе, вибач за наступні слова,
Але довше терпіти не можу я більше.
Але довше терпіти не можу я більше.
Зачекай.
Помовч, будь ласка, зара.
Помовч, будь ласка, зара.
Знаєш, за що я ненавиджу тебе?
Тому що ти засів у думках в голові.
Тому що ти засів у думках в голові.
Шановний, ви живете в моїх думках,
У сповідях моїх, в моїх історіях,
У сповідях моїх, в моїх історіях,
Сіра бетонна дорога.
Сірі графітні олівці.
Сірі графітні олівці.
Що ж, нащо нам це все?
Хмм, а й справді, нащо?
Хмм, а й справді, нащо?
Через літери на папері
Я бачу сотні емоцій й життів.
Я бачу сотні емоцій й життів.
Застрягли в голові моїй
Слова поважній мною пані:
Слова поважній мною пані:
Куди не подивлюсь навкруги себе,
Навколо бачу посмішки ілюзій ліцемірства.
Навколо бачу посмішки ілюзій ліцемірства.
Неначе привид, я літаю
Серед народу, життя, почуттів.
Серед народу, життя, почуттів.
Ненавидь мене кожну суботу,
Кожну середу, кожного дня.
Кожну середу, кожного дня.
Ненавиджу, що він зробив зі мною,
З моєю спрагою,
З моєю спрагою,
Фотографії, слова,
Папери, передмова.
Папери, передмова.
Вони всі мовчали,
Коли я говорила,
Коли я говорила,
Залишуся тут,
Тебе покидаю,
Тебе покидаю,
Запитали ми в поета якось:
"Як виглядає найкращій поет та творець?",
"Як виглядає найкращій поет та творець?",
Якщо запитає народна влада:
"За що тебе посадять через кілька літ?",
"За що тебе посадять через кілька літ?",
Я слухала ваші сповіді
І мліла від образ,
І мліла від образ,
Я була з людьми відкритою,
А в думках собі сердитою.
А в думках собі сердитою.
Людство, світе
Схаменіться!
Схаменіться!
Нащо перейматися мертвими речами?
Краще перейматись живими почуттями.
Краще перейматись живими почуттями.
Тиша. Ніч.
Закриті штори.
Закриті штори.
Знищ мене!
Прошу, будь ласка!
Прошу, будь ласка!
Ви кажете мені:
"Закрий нарешті рота!",
"Закрий нарешті рота!",
З міста вічного сонця
Потрапила в місто дощу.
Потрапила в місто дощу.
Можливо, я цинік.
Можливо, що бовдур!
Можливо, що бовдур!
Ви кажете мені, що письменники всі
Ніколи не помилялись у своїх творіннях.
Ніколи не помилялись у своїх творіннях.
Краса цього світу полягає не в тому,
Аби восхваляти повсюди неволю.
Аби восхваляти повсюди неволю.
Їй всього двадцять три,
Не знаючи, що попереду бурі й вітри,
Не знаючи, що попереду бурі й вітри,
Людині для щастя багато не треба:
Лише тепле ліжко й безхмарнєє небо,
Лише тепле ліжко й безхмарнєє небо,
Я втомився.
Я втомився увесь.
Я втомився увесь.
Він має крила
Світ розділився.
Ну скажи, ну хіба не бачиш ти,
Світ не побачить моїх сліз,
Я не хочу бути пустим звуком, словом чи навіть реченням!
Я не хочу бути пустим звуком, словом чи навіть реченням!
Людина невпинна.
Сніги біліли, роз'їдали моє горе,
Торкнися мене,
Я не вмію казати "прощавай".
Я розбита душа,
Хочу втопитися в твоїх руках,
Коли ніч зміниться світанком,
Чому забрали в мене ви, лютії темні вовки,
Там у весневому садку
Пробач мені за горе, розміром з Говерлу.
Казав пророк тоді "боротися",
Прийде твій час, коли впаде зоря,
Дивлюсь на того птаха я,
Дивлюсь на того птаха я,
Життя, життя, життя, життя...
Коли вона сміється, квітнуть зорі.
Чому, коли кричать птахи над головою,
Між нами тисячі миль
Вона була усім в цьому крихкому світі,