Ненавидь мене кожну суботу,
Кожну середу, кожного дня.
Ненавидь мене попри роботу,
Попри заздрощі, попри слова.

Ненавидь мене зранку за кавою,
Ненавидь перед сном у подушку.
Не забудеш, що сталося раною,
Бо прицілений стоїш на мушку.

Ненавидь мене сильно й не дуже,
Ненавидь ти ніколи й завжди.
Ненавидь, бо єдине зворушнє
Я забрала від слова "люби".

Ненавидь мене сильно по-справжньому,
Ненавидь у думках мимоволі.
Бо ж ніколи не статися "нашому",
Все давно передбачено долі.

В серці краялась думка, що тихо
Ти лишиш все далеко в забутті.
Але ж очі твої випромінюють лихо,
Що не бачила я вже давно у житті.

Ненавидь, прошу тебе, благаю.
Це єдине, що можу лишити тобі.
Зневага не даси ніколи коханню
Силу жити, діяти й любить у мольбі.

Я не вмію показувать людям навкруг
Як люблю їх, як сильно люблю до нестями.
Вибач мене за принесене лихо, мій друг,
Хоч не стягнуться вмить усі лишені рани.

Ненавидь мене від землі і до неба.
Я не зможу віддать теплоту свого серця.
Вибач, тихо промовлю, лише ось так треба,
Бо серце моє давно далеко від тебе б'ється.
12/06/2024