
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.08.22
21:59
У кожній посмішці є посмішка скелета.
У кожному початку є кінець.
Усе потопить невблаганна Лета,
Наблизивши нежданий реченець.
Ця посмішка скелета нам розкриє
На дні надії голі черепки,
Шпилі високі, хижі чорториї,
У кожному початку є кінець.
Усе потопить невблаганна Лета,
Наблизивши нежданий реченець.
Ця посмішка скелета нам розкриє
На дні надії голі черепки,
Шпилі високі, хижі чорториї,
2025.08.22
20:35
іде війна, о Господи, іде війна
налито чашу смерті аж по самі вінця
і накопичує себе чужа вина
іде війна до найостаннішого українця
приспів:
мій Друже, нам цей хрест тепер нести
не піддавайся шалу і знемозі
налито чашу смерті аж по самі вінця
і накопичує себе чужа вина
іде війна до найостаннішого українця
приспів:
мій Друже, нам цей хрест тепер нести
не піддавайся шалу і знемозі
2025.08.22
19:17
”мав би бути вихід ізвідсіль“
каже блазень крадію
”надто метушливо
ради-от не дають
п’ють ділки моє вино
рвуть плуги мій ґрунт
а ще зневажено давно
словес яку-небудь суть“
каже блазень крадію
”надто метушливо
ради-от не дають
п’ють ділки моє вино
рвуть плуги мій ґрунт
а ще зневажено давно
словес яку-небудь суть“
2025.08.22
18:24
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Лев`ячі алго
Лев`ячі алго
2025.08.22
13:26
В долонях літо гріє і пече,
лиш прохолода в глибині печер.
І що не день - нова сюїта,
у кожного своя орбіта.
Чи налаштується ума підхід,
Бо не сліпий він і не чорний кріт.
Прильоти нечисті щоночі:
лиш прохолода в глибині печер.
І що не день - нова сюїта,
у кожного своя орбіта.
Чи налаштується ума підхід,
Бо не сліпий він і не чорний кріт.
Прильоти нечисті щоночі:
2025.08.22
09:51
Упав тихо лист до ніг.
Щось сказать хотів – не зміг.
Може, як улітку йшлося?
Може, що надходить осінь?
Я поклав лист на долоню:
«Е, та він же непритомний...
Зачекаю. Лист – мій гість.
Як оклига – оповість».
Щось сказать хотів – не зміг.
Може, як улітку йшлося?
Може, що надходить осінь?
Я поклав лист на долоню:
«Е, та він же непритомний...
Зачекаю. Лист – мій гість.
Як оклига – оповість».
2025.08.22
06:28
Небо поблідло і стало холодним
Чисте повітря відразу навкруг, –
Певно, вже сонце не буде сьогодні
Золотом крити обкошений луг.
Меркнуть покоси без блисків проміння,
Наче без лінзи оправа пенсне, –
Душу бентежить іще безгоміння,
Що звідусіль опови
Чисте повітря відразу навкруг, –
Певно, вже сонце не буде сьогодні
Золотом крити обкошений луг.
Меркнуть покоси без блисків проміння,
Наче без лінзи оправа пенсне, –
Душу бентежить іще безгоміння,
Що звідусіль опови
2025.08.21
23:48
Сюїти сумовиті і веселі,
Симфонії яскраві, мов яса.
І навіть сонцесяйні акварелі
І пензлями, і нотами писав.
Чарують досі і його балади,
І скерцо нас вражають вогняні.
І трелі віртуозні і рулади...
Симфонії яскраві, мов яса.
І навіть сонцесяйні акварелі
І пензлями, і нотами писав.
Чарують досі і його балади,
І скерцо нас вражають вогняні.
І трелі віртуозні і рулади...
2025.08.21
21:58
Талант - це дар чи прокляття?
Грізне падіння метеориту,
постріл сперми,
вибух наднової зірки,
пізнання незнаних пустель,
стрибок у невідомість,
по той бік добра і зла,
по той бік здорового глузду,
Грізне падіння метеориту,
постріл сперми,
вибух наднової зірки,
пізнання незнаних пустель,
стрибок у невідомість,
по той бік добра і зла,
по той бік здорового глузду,
2025.08.21
19:16
Були у селі три парубки, страшенно ледачі.
Сидять було попід дубом та уголос мріють,
Що вони робити будуть, як розбагатіють
Та, при тому, щоб нічого не робити, значить.
Якось ввечері вже двоє під тим дубом сіли,
Коли третій прибігає, захекався, наві
Сидять було попід дубом та уголос мріють,
Що вони робити будуть, як розбагатіють
Та, при тому, щоб нічого не робити, значить.
Якось ввечері вже двоє під тим дубом сіли,
Коли третій прибігає, захекався, наві
2025.08.21
14:46
Із Бориса Заходера
Збитошник оселивсь у нас,
й подія це страшна!
Ми потерпаємо весь час
від цього пустуна.
І скарги йдуть навперебій:
Збитошник оселивсь у нас,
й подія це страшна!
Ми потерпаємо весь час
від цього пустуна.
І скарги йдуть навперебій:
2025.08.21
14:10
З орлами гаранти-країни*
як здобич вже ділять Вкраїну
і навіть прем’єр з Будапешту
бажає отримати решту….
21.08.2025р. UA
* йдеться про Будапештський меморандум по роззброєнню миролюбної України.
як здобич вже ділять Вкраїну
і навіть прем’єр з Будапешту
бажає отримати решту….
21.08.2025р. UA
* йдеться про Будапештський меморандум по роззброєнню миролюбної України.
2025.08.21
09:57
Над усе хлопець любив плавать. Одчайдух був і всяким там настановам батьків бути обережним запливав хоч і «по-собачому», надто на спині, далеченько. Аж поки було видно берег.
От і цього разу плив і од насолоди аж заплющив очі. І не зуздрився, як потрапи
2025.08.21
06:10
Які грузькі дороги,
Які слизькі стежки, –
Утратиш осторогу
І гепнеш навзнаки.
Та і нема охоти
Вмоститись десь на схил, –
Зробилися болотом
Усі земні шляхи.
Які слизькі стежки, –
Утратиш осторогу
І гепнеш навзнаки.
Та і нема охоти
Вмоститись десь на схил, –
Зробилися болотом
Усі земні шляхи.
2025.08.20
21:49
Скелети дерев - як легіон,
розбитий на полі бою
у битві з безглуздям.
Скелети дерев - як оголений смисл,
позбавлений зайвих слів,
зайвої метушні, театральності,
непотрібних ефектів.
Скелети дерев - як застиглі
розбитий на полі бою
у битві з безглуздям.
Скелети дерев - як оголений смисл,
позбавлений зайвих слів,
зайвої метушні, театральності,
непотрібних ефектів.
Скелети дерев - як застиглі
2025.08.20
18:16
У кожному дереві –
Мертвому чи квітучому,
Старому чи щойно зміцнілому,
Ховається (до часу) ідол –
Іноді гнівний і невблаганний,
Іноді життєдайний і життєлюбний
(Як теплий весняний дощик).
У кожній камінній брилі –
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Мертвому чи квітучому,
Старому чи щойно зміцнілому,
Ховається (до часу) ідол –
Іноді гнівний і невблаганний,
Іноді життєдайний і життєлюбний
(Як теплий весняний дощик).
У кожній камінній брилі –
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.08.20
2025.08.13
2025.08.04
2025.07.17
2025.06.27
2025.06.07
2025.05.27
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Маркуш Серкванчук (2005) /
Вірші
Піднімемо тост за людину
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Піднімемо тост за людину
Піднімемо тост за людину
Без болю у серці.
Най довго живе її славний рід!
Панове та пані, не гоже без перцю
Садити зернятко ілюзії плід!
Чому ти так різко затих, друже наш?
Що, нема що сказати прямо переді мною?
Пфф, ну нічого, увесь твій багаж
Я викину в море, у воду холодну.
Чи знаєте ви та чи повірите мені
Якою славною та страшною є ця людина?
Ні? Ну нехай! Нарешті без вини
Я розповім вам цю історію димну.
Має тисячі вад, що ховає всередині.
Ніколи не скаже нічого поганого навколо.
Але чи знаєте ви, що думки очевидні
Ховаються під маскою, як відкрити все наголо?
Людина ця всіх тримає на плечах,
В цю людину вірить ціла планета.
Але чи знаєте ви, що в захованих речах
Людина ця тримає зарядженого пістолета?
Вона сміється щиро, усім вона до вподоби.
Цю людину поважають за думки.
Але чи бачите ви, що людина ця немовби
Інколи малює хибні й дивні візерунки?
Ця людина щира та відкрита,
Але також ненавидить усе в собі.
Чи знаєте, що саме ця людина добра
Хотіла вкоротити віку, аби не повертатися до своєї боротьби?
Ця людина втомилася жити,
Хоча виглядає як сонечко яскраве.
Вона знає, якщо себе не вбити,
Вона помре раніше, стане для всіх млява.
Ви ставите цю людину до прикладу,
Хоча вона хоче, аби ви відчепились.
Чому ви не чуєте тихого шепоту,
Коли ця людина хоче, щоби ви всі спинились?
Відпустіть її, прошу, не тримайте надовго.
Ви ламаєте крила цієї людини весь час.
Відпустіть її в небо, най злетить вона в хмари,
Най живе життя своє нарешті без вас!
28/06/2024
Без болю у серці.
Най довго живе її славний рід!
Панове та пані, не гоже без перцю
Садити зернятко ілюзії плід!
Чому ти так різко затих, друже наш?
Що, нема що сказати прямо переді мною?
Пфф, ну нічого, увесь твій багаж
Я викину в море, у воду холодну.
Чи знаєте ви та чи повірите мені
Якою славною та страшною є ця людина?
Ні? Ну нехай! Нарешті без вини
Я розповім вам цю історію димну.
Має тисячі вад, що ховає всередині.
Ніколи не скаже нічого поганого навколо.
Але чи знаєте ви, що думки очевидні
Ховаються під маскою, як відкрити все наголо?
Людина ця всіх тримає на плечах,
В цю людину вірить ціла планета.
Але чи знаєте ви, що в захованих речах
Людина ця тримає зарядженого пістолета?
Вона сміється щиро, усім вона до вподоби.
Цю людину поважають за думки.
Але чи бачите ви, що людина ця немовби
Інколи малює хибні й дивні візерунки?
Ця людина щира та відкрита,
Але також ненавидить усе в собі.
Чи знаєте, що саме ця людина добра
Хотіла вкоротити віку, аби не повертатися до своєї боротьби?
Ця людина втомилася жити,
Хоча виглядає як сонечко яскраве.
Вона знає, якщо себе не вбити,
Вона помре раніше, стане для всіх млява.
Ви ставите цю людину до прикладу,
Хоча вона хоче, аби ви відчепились.
Чому ви не чуєте тихого шепоту,
Коли ця людина хоче, щоби ви всі спинились?
Відпустіть її, прошу, не тримайте надовго.
Ви ламаєте крила цієї людини весь час.
Відпустіть її в небо, най злетить вона в хмари,
Най живе життя своє нарешті без вас!
28/06/2024
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію