Логін
Пароль
Зареєструватися?
Забули пароль?
&
Автори
Поеми
Інша поезія
Рецензії
Публіцистика
Рейтинги
Статистика
|eng|
?
Молоде вино
Homo scribendi peritus
Класики
Вічноживі
Вірші,
проза,
аналітика,
огляди
Автори
/
Анатолій Кичинський
(1950)
Автор
Вірші (42)
Інша поезія (0)
Поеми (0)
Аналітика (0)
Проза (0)
Рецензії (0)
Публіцистика (0)
Коментарі
Інтерв’ю
За оцінками читачів
За оцінками "Майстерень"
За коефіцієнтом прозорості
За змістом
За назвою тексту
За кількістю коментарів
Останні прокоментовані
Огляди ⁄
Переглянути все відразу
•
* * *
Між тобою і мною одна лиш сукенка тонка,
під якою пливе по тобі, ніби човник озерцем,
•
Інтимна лірика
Кипить у жилах кров. Бурлять жадані води.
Виходить з берегів нестримна течія.
•
Із книги “Дорога завдовжки з любов” (К.: Молодь, 1988)
ПЕРЕСОХЛЕ РІЧИЩЕ
Де ріка протікала,
•
Із книги «Жива і скошена тече в мені трава» (Херсон: Айлант, 1999)
Злітаю. З матір ю на пару.
Гніздо під нами кружеля.
•
Із книги «Пролітаючи над листопадом» (Херсон: Айлант, 2004)
Розгорни цей жорстокий папір
з ніжним текстом, написаним кров’ю,
•
Із книги «Танець вогню» (Херсон: Айлант, 2005)
СВІДОК
Мій горішку міцненький, колись!
•
Із книжки “Вулиця закоханих дерев” (К.: Молодь, 1976).
Я знаю щастя – трудне, чоловіче.
Заради нього, певно, ми й жили.
•
З книги “Землі зелена кров” (К.: Молодь, 1982)
Тихше, музико, - грає вино!
Ні, не грає — нівроку співає.
•
З книги “Листоноша-Земля” (Сімферополь: Таврія, 1985)
НАРОДЖЕНИЙ В СОРОЧЦІ
Зайшовши до хати,
•
З книги «ПОВТОРЕННЯ НЕПРОЙДЕННОГО» (К.: Дніпро, 1990)
Відхилила мати
з-перед вікна акацію
•
З книги “Світло трави” (Сімферополь: Таврія, 1979)
Світяться трави, світяться трави.
Міниться-грає проміння трави.
•
* * *
Дні западають, мов клавіші,
і життя починає нагадувати
•
* * *
Поглядом, довгим, як сірий осінній дощ,
доторкнутися до останнього журавлиного клину,
•
* * *
Червоним - по чорному.
Інакше не можна.
•
ЗАСТІЛЬНА БАЛАДА
"Рівно триста, як скло,
Товариство лягло… "
•
ЧОРНИЙ ГУМОР
Ти питаєш мене:
"Що таке чорний гумор?"
•
ЯРОСЛАВУ СТЕЛЬМАХУ - НА ПРОЩАННЯ
Там, у далекім колись,
ще наші душі - мов храми,
•
* * *
гола-голісінька
нічим не прикрита
•
ЧОРНІ ЧЕРЕШНІ
Надламлена гілка у шибку скребе.
Дорога додому позаду нарешті.
•
* * *
Все ніколи, говоримо, все ніколи.
Навіть ніколи, кажемо, вгору глянути.
•
* * *
Я тебе роздягаю.
Я тебе визволяю з полону
•
* * *
І світлий шлях, і темний манівець
примхлива доля зводить нанівець,
•
ГЕРА КВІТ (Володимиру Чуприні )
Напхом напханий тролейбус -
бочка, повна оселедців.
•
ПУСТЕЛЯ
1.Пісок
•
* * *
І ступнеш ти за отчий поріг,
і наб'ється по зав'язки сніг
•
* * *
Віконце в Європу мале іще.
На заході день догора.
•
* * *
Ранок недільний. Хрестик натільний.
Дзвін великодній.
•
* * *
Стелиться лис по траві
димом рудим.
•
ГОДИННИК
легендарний герой загадки
без ніг а ходить
•
* * *
Непомітні в кривавій заграві
наче білі тільця у крові,
•
МИ - НЕ ПОЕТИ
"Ми - не поети. Поети - в землі."
Ігор Римарук
•
* * *
І було Слово. І було сотворіння. І було диво.
І були явища. І не було предметів.
•
* * *
Божі персти
зліплять блакить
•
* * *
Котиться камінь наріжний
схилами тисячоліть.
•
* * *
Пролітаючи над листопадом,
вітер задмухує тополині свічі.
•
***
Наприкінці літа наприкінці літнього дня
потоки зеленого світла трави і дерев
•
***
Відлуння уздовж ріки
червень червінь чара чар
•
Свічка
А жінка сидить, як свічка горить...
Народна пісня
•
За течією
За течією
– Куди нас ці води несуть?
•
* * *
Золота моя жінка, золота моя муко...
Золота моя жінко, золота моя муко,
•
* * *
Так голосно кує
зозуля ковалю.
•
Пересохле річище
Де ріка протікала,
тече борозна.
Переглянути всі твори з цієї сторінки